Особливості збагачення та оновлення лексичного складу сучасної української мови періоду пандемії коронавірусу Covid -19. Розгляд причин поширення коронавірусного захворювання та його впливу на лінгвістичну ситуацію у сучасному газетному дискурсі.

Особливість виникнення, збагачення та оновлення лексичного складу сучасної української мови періоду пандемії коронавірусу Covid-19. Характеристика процесу появи нових складних одиниць, динаміки розвитку їх семантики та набуття ними нових значень.

Дослідження реалізації мовленнєвої маніпуляції. Визначення причин виникнення мовленнєвої маніпуляції на рівні соціальної ситуації флірту в англомовному діалогічному дискурсі. Аналіз маніпулятивних стратегій та тактик з урахуванням гендерного аспекту.

Відмінності стратегічного планування дискурсу переможця відповідно до його прагматичних цілей та установок у різних стилях спілкування: агресивному, субмісивному та асертивному. Лексичні та синтаксичні засоби, що позначають емоційний стан переможця.

Особливість комунікативно-прагматичного підходу до тексту. Роль реклами в житті суспільства за допомогою засобів масової інформації. Мовленнєвий акт як компонент прагматичного аспекту наукових текстів. Рекламний слоган у лінгвопрагматичному ракурсі.

Розуміння процесу текстотворення, як особливого виду мовної діяльності, що описує комунікативні стратегії. Обґрунтування засобів культурно-лінгвістичного і соціолінгвістичного рівнів опису тексту. Семантична та прагматична підсистеми у лінгвістиці.

Виявлення основних стратегій як типів мовно-мисленнєвої діяльності, властивих текстотворенню. Аналіз ролі комунікативної компетенції суб’єкта текстотворення та її впливу на різні рівні формування. Дослідження комунікативних властивостей текстових типів.

Комплексне дослідження комунікативно-прагматичних особливостей новогрецьких законодавчих текстів шляхом вивчення засобів створення їхньої зв‘язності й цілісності. Аналіз системи мовних засобів усіх рівнів та принципів їхнього застосування адресантом.

Систематизація наукових підходів до вивчення риторичних питань у мові та мовленні, зокрема поетичному. Обґрунтування власного комунікативно-прагматичного підходу до дослідження риторичних питань в американському поетичному дискурсі й виявлено їх функції.

Комплексний аналіз комунікативно-прагматичних можливостей сталих словесних комплексів на сторінках автентичних текстів газетно-публіцистичного стилю. Визначення частотності використання типів сталих словесних комплексів сучасної англійської мови.

Вивчення комунікативного аспекту фразеологічних одиниць в мові іспанської періодичної преси. Визначення інформаційного потенціалу фразеологізмів, специфіки їх функціонування в різних публіцистичних текстах. Формування культурно-семантичної моделі статті.

Розмежування інтерогативних висловлювань за ознакою інформативності/неінформативності. Класифікація питальних речень, які вживаються у сучасній англійській мові. Комунікативно-функціональні та синтаксичні особливості запитань-загадок та запитань-вікторин.

Аналіз драматичного тексту як різновиду художнього мовлення, з’ясування його комунікативно-прагматичних особливостей. Вивчення обов'язкових чинників експресивності драматичного тексту, що впливають на розвиток діалогічних партій персонажів твору.

Дослідження комунікативно-прагматичних ознак французького ділового листа в оригіналі та перекладі. Членування та інформативна структура тексту. Виявлення типології збігів та відмінностей у використанні мовних засобів в текстах оригіналу та перекладу.

Комплексний аналіз комунікативно-прагматичних парадигм речень-висловлень у сучасній українській мові. Погляди лінгвістів на комунікативні типи висловлень. Огляд лексико-граматичних засобів репрезентації парадигм висловлень на матеріалі художніх текстів.

Застосування інтердисциплінарного поняття мотиву в площині лінгвістики тексту й практики лінгвістичного аналізу художнього тексту. Зв’язок мотивності з текстовою категорією "людина" і сферою текстових комунікативних смислів. Механізми імплантації мотивів.

Специфіка взаємодії учасників комунікації в публіцистичному інтерв’ю. Розкриття на прикладі німецької та англійської мов тактик респондента (складові стратегій), які спрямовані на реалізацію комунікативного наміру та прагматичної настанови респондента.

Комунікативно-прагматичні, семантико-стилістичні та жанрові характеристики сучасного медіа-дискурсу. Функціональна роль візуальних елементів у композиції жанру "інтерв’ю-монолог". Провідні мовні стратегії реалізації ідеологічної спрямованості жанру.

Лекція як найпоширеніший жанр публічного виступу науковця. Розгляд певних композиційних структур розташування матеріалу. Комплекс базових комунікативно-прагматичних та стилістичних принципів наукового виступу. Методичні особливості проведення лекції.

Огляд комунікативно-прагматичних характеристик усіх комунікативно-прагматичних типів висловлювань зі значенням згоди/незгоди та відповідні типи вказаних висловлювань, які розглядаються не ізольовано, а в межах діалогічної єдності: критерії класифікації.

Практичне визначення комунікативно-прагматичних функцій стилістичних фігур, спрямованих на основні комунікативні настанови інформаційного та публіцистичного мовлення. З’ясування поглядів лінгвістів на виражальні засоби синтаксису, їхню класифікацію.

З’ясування специфіки актуального членування питальних висловлень, яке тісно пов’язане із семантико-синтаксичним. Засоби вираження реми, найважливіші серед яких порядок слів, частки, фразовий наголос. Комунікативна парадигма частковопитальних висловлень.

З’ясування особливостей актуального членування питальних висловлень. Використання адвербіальних і предикатних синтаксем у реченнях питальної модальності. Комунікативна парадигма частковопитальних і загальнопитальних конструкцій рем в українській мові.

Сутність і принципи вивчення заголовка як лінгвістичної одиниці тексту. Стилістичні та структурно-семантичні ознаки трансформованих ідіом у зіставленні з інваріантними одиницями. Комунікативно-стилістичні функції фразеологічних одиниць у публіцистиці.

Характеристика категорії однорідності у комунікативно спрямованому мовленні. З’ясування потенціалу ускладнених односкладних речень. Типізація наукових текстів за семантичними, лексико-граматичними й стилістичними ознаками. Текстуальне вираження присудків.

Структурний, семантичний, стилістичний та комунікативний аналіз виявлених у газетно-журнальній публіцистиці вторинних номінацій. Прийоми зміни найменувань об’єкта в публіцистичному стилі. Аналіз ролі вторинних номінацій як образно-експресивних засобів.

Розгляд комунікативно-стратегічних типів мовленнєво-мисленнєвих маніпуляцій у сучасних політично-дискурсивних практиках. Концепція об’єктивно-суб’єктивної граматики, еволюція поняття маніпуляції, набуття ним усталеного сприйняття в медійних практиках.

Концепція об’єктивно-суб’єктивної граматики й висвітлення еволюції поняття маніпуляції, набуття ним усталеного сприйняття в різноманітних медійних практиках. Визначення та обґрунтування співвідносністі мовленнєво-мисленнєвих маніпуляцій зі сценаріями.

Дослідження проблеми актуального членування речення на прикладах англомовних та україномовних публікацій. сучасні досягнення в даному напрямку. Включення та обґрунтування класифікації тема-рематичних прогресій, визначення частотності вживання в мовах.

Виявлення тенденції до скорочення загальної довжини речення та до зменшення питомої ваги складних речень для збереження їхнього семантичного обсягу. Проблема дослідження явища еліпса в англійській мові. Особливості створення фразеологічних одиниць.