Сутності категорій гумору, іронії, сатири. Системний лінгвостилістичний аналіз функціонування мовних засобів гумору, іронії та сатири в американських коротких оповіданнях. Визначення та систематизація мовних засобів реалізації зазначених категорій.

Виявлення засобів виразності мови. Порівняльний аспект мовностилістичної специфіки ідіостилю двох видатних українських письменниць - Лесі Українки та Катерини Калитко. Суттєві відмінності та спільні риси у використанні мовних засобів обома авторками.

Особливості формування конфесійного стилю на українських теренах. Виявлення домінантних особливостей конфесійного стилю сучасної української мови, які виокремлюють його з-поміж інших стилів. Визначення основних лексико-семантичних груп релігійної лексики.

Аналіз специфіки використання мовного матеріалу у художньо-образній площині аналізованого тексту. Визначення мовних засобів та своєрідності їх відбору у драматичному творі, за допомогою яких авторка змальовує безглуздий та кривавий світ гібридної війни.

Аналіз ідіостилю письменника. Мовностилістичні особливості оповідання О. Вишні "Веселі артисти", специфіка творчої манери автора. Відбор ним лінгвістичного матеріалу в процесі вербального зображення фантастичної реальності, якою її бачить письменник.

Засоби масової інформації - носій живої сучасної української літературної мови, елемент громадського життя, який віддзеркалює суспільні процеси. Вивчення мовностилістичних помилок у вживанні іменників. Дослідження мовлення ведучих спортивних новин.

Оцінка ролі мови у розвитку суспільства. Вплив засобів масової інформації на формування мовлення населення. Аналіз мовностилістичних помилок сучасних журналістів – ведучих спортивних передач та коментаторів футбольних матчів на українському телебаченні.

Дослідження проблем формування та збереження національної ідентичності українців діаспори США в умовах глобалізації. Визначення ролі англійської мови в сфері міжнародного спілкування. Аналіз внеску Караванського в розвиток української лексикографії.

Місце і значення науки про мову, її зв'язок з іншими науками. Дослідні методи в мовознавстві. Порівняльно-історичний метод М.П. Кочергана. Сучасна українська літературна мова, її дві форми існування. Поділ на територіальні і соціальні діалекти у світі.

Мова і мовлення як об’єкт і предмет вивчення. Основні проблеми загального мовознавства, місце мовознавства в системі наук. Основні функції мови та порівняльно-історичний метод вивчення мов. Науково-матеріалістична та ненаукові теорії походження мови.

Історія виникнення терміну "гіпертекст", а також міждисциплінарний характер досліджуваного явища. Зв’язок та характер відношень "гіпертекст" – "Інтернет-дискурс", підходи до їх аналізу в сучасних вітчизняних дослідженнях. Особливості гіпертексту.

Місце досліджень В. Чапленка в контексті доби та в прогностичному аспекті. Взаємозв’язок між працями вченого та інших дослідників мови. Мовно-художня практика письменника. Значення наукової спадщини вченого у висвітленні актуальних проблем мовознавства.

Характеристика мовознавчих термінів, використаних у "Нарисі сучасної української літературної мови", який побачив світ у Мюнхені. Співвідношення запозичених і рідномовних термінів; аналіз термінолексем, які не стали здобутком мовознавчої терміносистеми.

Дослідження синхронічних і діахронічних аспектів української мови. Розгляд мовознавчого доробку неординарного вітчизняного лінгвіста - Юрія Шевельова. Історична фонологія загальнослов’янської мови. Аналіз еволюції фонологічної системи та діалектів.

Розгляд ідіостилю єпископа Григорія Хомишина на матеріалі його проповідей, виданих у формі богословської праці "Парафіяльна місія". Стилістичне використання синонімів, антонімів, розмовної лексики як найбільш виразних лексичних мовних засобів проповідей.

Характеристика лінгвальної природи тропів і стилістичних фігур, їх семантика і структура, особливості стилістичного використання у барокових текстах україномовної поезії кінця XVI ст. Проблеми й можливі перспективи сучасних лінгвостилістичних напрямів.

Характеристика процесу основної мовної номінації моди як невербального засобу комунікації в системно-функціональному плані, а також аналіз структури "одягу-опису" з позицій семіотики. Складність структури вестіментарного знаку і її характеристика.

Аналіз спонукально маркованих реченнєвих побудов. Грамема спонукальної модальності. Характеристика семантичних виявів й сукупності формальних засобів експлікації модального значення власне-спонукальності та контамінованого спонукально-бажаного значення.

Типові модальні значення, що використовуються в текстах рекламних слоганів, мовні засоби їх вираження і прагматичний потенціал. Основні прагматичні контексти, що мотивують використання аксіологічних, деонтичних й алетичних значень у рекламних слоганах.

Аналіз внутрішньої та зовнішньої модальності та їх конституентів. Особливості текстів німецьких слоганів і сентенцій, відношення змісту висловлення до реальної дійсності, відношення суб’єкта мовлення до дії. Вербальний арсенал модальних засобів.

Спектр модальних засобів емпіричного матеріалу в текстах німецьких слоганів та сентенцій включає форманти всіх типів модальності: внутрішньої (індикатив, кон’юнктив, імператив), зовнішньої (модальні дієслова, слова і частки) та внутрішньо-зовнішньої.

Дослідження звертання в мовленнєвому акті мовця. З'ясування кількісного показника і якісної різноманітності модально-емоційного оцінного компонента у вокативних конструкціях. Вираження особистісних суб'єктивно-модальних відносин при комунікації.

Комплексне вивчення поняття лексико-граматичного поля модальності німецької мови. Мовна категорія, яка формує і визначає смислову єдність усіх одиниць мовленнєвої комунікації і водночас диференціює різні їхні типи. відносини між предметами і явищами.

Концептуальні підходи до визначення поняття модальності у лінгвістиці. Політичний дискурс як когнітивно-комунікативний феномен. Вживання модальних дієслів та інших засобів вираження модальності в сучасній англійській мові. Вивчення політичного мовлення.

Аналіз категорії модальності дискурсу фінансового прогнозу. Спосіб дієслова як основна мовна репрезентація об’єктивної модальності. Модальні дієслова як мовні репрезентанти суб’єктивної модальності. Розгляд безпосереднього зв’язку з авторською інтенцією.

Суть лінгвістичних засобів та комунікаційних прийомів, які використовуються в рекламі. Застосування висловлювань із загальною спонукальною семантикою, яка представлена в лексичних значеннях конкретних слів або на рівні загальної семантики висловлювання.

Вживання модальних дієслів у текстах англійськомовних митних документів. Частотність уживання модальних дієслів у комплексі митних офіційних документів. Шляхи формування специфічного підґрунтя, яке створює потрібний регламентуючий зміст документа.

Розгляд публіцистичної метафори воєнної тематики українських Інтернет-статей, семантичні характеристики простої та розгорнутої метафори як засобу творення образності та представлення широкій публіці інформації про нові суспільно-політичні реалії.

Особливості й проблеми відтворення модально-емоційної семантики. Визначена модальність як семантична категорія, розглянуто модально-емоційну семантику на різних рівнях мови. Складність відтворення адекватного перекладу модально-емоційної семантики.

Изучение структуры главного члена и синтаксического строения односоставных безличных предложений с модальным значением нежелательности действия. Выделение ядерных лексических единиц, репрезентирующих исследуемое значение, анализ способов его выражения.