З’ясовано статус конструкцій із предикативними формами на -но, -то в парадигмі пасиву, їхні структурні особливості. Специфіка функціонування та співвідношення з іншими типами пасивних конструкцій в адміністративно-канцелярському підстилі української мови.

Аналіз одного із аспектів формування мовної культури дослідника. Різні витлумачення відповідного лінгвістичного явища, проблемні моменти, пов’язані з потрактуванням тих чи тих його різновидів, засвідчених у науковому тексті. Відтворення чужих висловлень.

Характеристика основних підходів до проблеми класифікації умовних конструкцій у сучасній германістиці та способів вираження умовного зв’язку. Формування аспектів методологічної бази дослідження шляхом звернення до теоретичних положень прагмалінгвістики.

Опис синтаксичних конструкцій малого синтаксису як самостійних одиниць і як самодостатньої системи, орієнтованої на процес мовлення. Типологічна класифікація підрядних синтаксичних конструкцій в контексті повної номенклатури означальних компонентів.

Дослідження конструкцій як мовних виразів на позначення емоцій в англійському та німецькому медійному дискурсах у зіставному аспекті. Їх структура та функції на позначення емоцій "радість" та "інтерес" в англійському та німецькому новинних дискурсах.

Опис дієприслівникових конструкцій та виявлення їх семантичного значення у кримськотатарській мові. Детальне вивчення форми аспекту неможливості, утвореної за допомогою складного афікса -alma. Аналіз утворення аспекту неможливості за допомогою афікса.

Розкриття природи мовних явищ у синхронії та діахронії у сучасній англійській мові. Визначення підходів до дефініювання та окреслення структурних і функціональних властивостей граматичної конструкції. Таксономічна ієрархія мережі macro-constructions.

Визначення поняття предиката як когнітивної категорії, характеристика динамічних предикатів. Чинники, що впливають на значення предиката (ЗП) у реченні. Шляхи конструювання ЗП, притаманні англомовним текстам з авіабудування, вплив видо-часових форм.

Індивідуальна авторизація як вияв автора англомовного журнального тексту розглядається з опертям на конструктивну граматику, яка відзначається єдністю форми та значення. Авторизація досліджується у граматичном, текстовому, стилеметричному аспектах.

Етноспецифічні, культурологічні концепти, вербалізовані різними мовами і в різних ракурсах розглядувані. Аналіз окремих методів лінгвокогнітивного аналізу, а саме спостережень за процесами формування номінативного поля вербалізованого концепту.

Обґрунтування категорії "образ світу" на матеріалі промови шведської еко-активістки Грети Тунберг. Світосприйняття з точки зору соціальних, культурних, політичних, екологічних змін. "Рушійна сила" екстралінгвістичних факторів у формуванні образу світу.

Изучение интралингвистических и экстралингвистических факторов, оказавших непосредственное влияние на появление и развитие явления консубстанциональности – совпадения по форме различных типов лексем: прототермина, общеупотребительной лексемы и термина.

Статус консубстанциональных терминов в системе лингвистической терминологии русского и английского языков. Историко-диахронический анализ русских и английских лексических единиц. Морфемная структура русских и английских лексем. Понятие "терминоэлемент".

Визначення функціонально-семантичних особливостей контакторозмикальних метакомунікативних питань як засобу організації діалогічного дискурсу. Розробка типології контакторозмикальних метакомунікативних питань у сучасному англомовному діалогічному дискурсі.

Понятие и сущность контаминации. Виды контаминационных образований. Лингвистические стратегии и тактики в построении медиатекстов. Различные точки зрения ученых Казанской лингвистической школы. Связь контаминационного образования с языковой личностью.

Исследование проблемы функционально-семантических особенностей лексемы "тоска" и предполагаемых однокорневых образований в древнерусском и русском языках. Функциональный и историко-этимологический анализ, контаминация в семантике производных слов.

Исследование лексических новообразований специальных "словотворческих" интернет-сайтов: "Дар слова", "Смыслы слов", "Неологизм года" с точки зрения структурно-семантического подхода. Контаминация и ее разновидности как ведущие способы образования слов.

Контамінація як причиною існування асиметричних (із різною частотністю) нерегулярних граматичних варіантів. Дослідження варіантів керування прикметника "полный" і однокореневих до нього ад'єктивів. Аспекти, які доводять контамінаційність моделі керування.

Особливості структури, семантики та функціонування в текстах сучасної польської мови фразеологічних контамінацій як одного із типів структурно-семантичних інновацій. Об’єктом є контаміновані польські кінематичні фразеологізми на позначення емоцій.

Дослідження закономірності моделювання формальної та змістової сторони контамінованих утворень в сучасній англійській мові. Основна відмінність між контамінацією і абревіацією. Виявлення семантичних, синтаксичних і понятійних компонентів слів-портмоне.

Лінгвальна когезія - семантико-граматичне, структурно-композиційне інтегрування окремих частин у словесне ціле. Мультимодальність - комунікативний процес, що поєднує знакові системи, що спонукають адресатів семантично взаємодоповнювати наявні знаки.

Дослідження засобів когезії в англійських мультимодальних літературних казках Філіпа Арда та їхньої семіотико-наративної інтерпретації. Вияв і характеризація структурно-семіотичних і наративних аспектів категорії когезії досліджуваних англійських казок.

Структурно-семіотичні та наративні аспекти категорії когерентності англійських мультимодальних літературних казок Ф. Арда, що визначають її текстотвірний характер. Динаміка прагматичних властивостей мультимодальних засобів контамінованої когерентності.

Комплексне дослідження формально-граматичної та семантичної структури контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень. Механізм виділення рівнів членування, послідовність розташування частин і компонентів та синтаксичні засоби їхнього зв’язку.

Объектом данного исследования послужили пословицы современного английского языка, которые рассматриваются в работе как коммуникативные фразеологические единицы, и их усеченные речевые варианты или дериваты. Применение методов лингвистического анализа.

Характеристика возможностей контекстуализации, как опоры на неязыковые факторы при интерпретации смысла высказывания. Анализ представлений о речевой системности и перемещения фокуса на социальное взаимодействие и роли языка в коммуникативных практиках.

Сложность перевода метафор. Функции контекста при передаче английских метафор на русском языке. Формы языковой реализации метафор в романе Ш. Бронте "Джен Эйр". Многозначность лингвистических единиц. Контекстуальные и прагматические задачи контекста.

Характеристика проблемы контекста и контекстной семантики, интерпретации текста, стилистических особенностей языка в целом и языка художественной литературы в частности. Изучение семантически близких существительных как компонентов единой подсистемы.

Изучение контекста как системообразующей категории в философии языка. Характеристика методологически значимых феноменов, составляющих внешний и внутренний контексты языковой личности. Роль языка в познании, в осмыслении человеком окружающего мира.

Цель работы – системное описание квалификативных модусных значений в контексте, выявление способов взаимодействия категорий модальности, эмотивности и оценочности; установление степени влияния данных категорий на формирование общего смысла высказывания.