Зовнішня мотивація номінацій одягу з національно-культурним компонентом семантики в англійській та українській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗОВНІШНЯ МОТИВАЦІЯ НОМІНАЦІЙ ОДЯГУ З НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИМ КОМПОНЕНТОМ СЕМАНТИКИ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Владислав Птуха

(Київ)

Стаття присвячується необхідності аналізу зовнішньої мотиваційної ознаки номінацій одягу з національно-культурним компонентом значення в англійській та українській мовах. Було встановлено основні лексичні сфери перенесення назв одягу в обох мовах, а також здійснено зіставний аналіз виявленої лексики. В основі зовнішньої мотивації є людина, її фізичні та емоційні якості, риси характеру. Наявні номінації побутових предметів та механізмів, які оточують її в житті, а також найменування топографічних об'єктів, назв річок і номінації рослинного й тваринного світу. У дослідженні виявлено основні способи і засоби словотворення онімної та апелятивної лексики, які є також показниками їх національно-культурної семантики в обох мовах. Власні назви, які мотивовані назвами одягу та його елементів, утворено засобами семантичної деривації в англійській мові та лексико-семантичним способом у поєднанні з афіксацією - в українській. Було встановлено, що для української мови характерним є утворення прізвищ шляхом додавання прикметника (колоронім) і власне іменника, яким є найменування одягу, натомість в англійській мові таких номенів не було зафіксовано. У довідникових джерелах української мови знаходимо й гідроніми, походження яких так чи інакше пов'язано з назвами одягу (назви річок та струмків), які утворено шляхом прямого метафоричного перенесення назви. Водночас в англійській мові з-поміж гідронімів таких назв не спостерігалося. Апелятивну лексику (загальні назви), мотивовану назвами предметів одягу та його елементів, утворено переважно засобами семантичної деривації (метафора) в обох досліджуваних мовах. У результаті було виявлено, що не всі назви одягу мають однаковий культурний потенціал позначати предмети інших лексичних сфер в обох зіставлюваних мовах.

одяг лексичний англійська українська

The article is concerned with the need to analyse the external motivational feature of clothes nominations with the national and cultural component of meaning in English and Ukrainian. The main lexical spheres of clothes names transferring in both languages have been established, as well as a comparative analysis of the revealed vocabulary has been made. An individual with their physical and emotional qualities, traits of character is at the basis of external motivation. There are nominations of household objects and mechanisms that surround him in life, as well as the names of topographic objects, river names and flora and fauna names. The research reveals the main ways and means of word-formation of the proper and common names vocabulary which are also indicators of their national and cultural semantics for both languages. Proper names, which are motivated by the clothes names and their elements, are formed by means of semantic derivation in the English language and lexical and semantic method in combination with affixation in Ukrainian. It has been established that the Ukrainian language is characterized by the formation of personal names by adding an adjective (colour name) and the noun proper, whereas in English such nominations have not been recorded. In the reference sources of the Ukrainian language we can also find hydronyms which origin is connected with the clothes names in one way or another (names of rivers and streams). These nominations are formed by direct metaphorical transfer of the name. At the same time there are no such hydronyms in the English language. The common names, which are motivated by the names of garments and their elements, are formed mainly by means of semantic derivation (metaphor) in both languages under study. As a result it has been discovered that not all clothes names have the same cultural potential to denote objects of other lexical spheres in both contrasted languages.

Key words: clothes nominations, external motivation, proper and common names vocabulary, anthroponyms (personal names), toponyms (place names), hydronyms.

Статья посвящается необходимости анализа внешнего мотивационного признака номинаций одежды с национально-культурным компонентом значения в английском и украинском языках. Определены основные лексические сферы переноса наименований одежды в двух языках, а также проведен сопоставительный анализ обнаруженной лексики. Основой внешней мотивации является человек, его физические и эмоциональные качества, черты характера. Представлены номинации бытовых предметов и механизмов, которые окружают человека в жизни, а также наименования топографических объектов, названий рек и номинации растительного и животного мира. В исследовании выявлены основные способыи средства словообразования онимной и апеллятивной лексики, которые также являются показателями их национально-культурной семантики в двух языках. Имена, которые мотивированы названиями одежды и ее элементов, образовано средствами семантической деривации в английском языке и лексико-семантическим способом в сочетании с аффиксацией - в украинском. Было установлено, что для украинского языка характерно образование фамилий путем добавления прилагательного (колороним) и существительного, которым является наименование одежды, в то время как в английском языке таких названий не было зафиксировано. В справочных источниках украинского языка находим также гидронимы, происхождение которых так или иначе связано с названиями одежды (названия рек и ручьев), которые образованы путем прямого метафорического переноса названия. В то же время в английском языке среди гидронимов таких названий не наблюдалось. Апеллятивную лексику (общие названия), происхождение которой связано с названиями предметов одежды и ее элементов, образовано преимущественно средствами семантической деривации (метафора) в двух исследуемых языках. В результате было обнаружено, что не все названия одежды имеют одинаковый культурный потенциал обозначать предметы других лексических сфер в двух сопоставляемых языках.

Ключевые слова: номинации одежды, внешняя мотивация, онимная и апеллятивная лексика, антропонимы, топонимы, гидронимы.

Постановка проблеми. Все більшої ваги в сучасних лінгвістичних студіях набувають зіставні дослідження лексичного складу мов. Зіставними та типологічними дослідженнями займаються провідні вітчизняні та зарубіжні вчені (В. Гак, І. Корунець, М. Кочерган, В.Манакін, A. Barselona, G. Radden, L. Lipka, K. Panther та ін.). Зіставні та порівняльні дослідження споріднених та неспоріднених мов дозволяють виявити мовні універсали, що є типовими для різних мов, розбіжності та подібності, які відображають специфіку бачення картини світу носіями різних мов та культур. Зіставні дослідження лексики тісно пов'язані з вивченням культури, світоглядних характеристик народу, семіотичними та символічними аспектами світосприйняття.

Сучасна лінгвокультурологія у її взаємовідношенні з когнітивною лінгвістикою зорієнтована на вивчення питань, тісно пов'язаних із людиною (І. Голубовська, Є. Бартмінський), її побутом (Д. Аладько, О. Березович), поведінкою (В. Іванов), обрядодіями (О. Тищенко), культурними традиціями (О. Галинська, Т. Цив'ян). Така постановка проблеми актуалізує розгляд тих мовних одиниць, у внутрішній формі яких закодовано національно-культурне світобачення носіїв мов (В. Бойчук, І. Голубовська, Л. Дробаха), з-поміж яких на особливу увагу заслуговують номінації одягу, що акумулювали у своїй семантиці національний колорит, умови життя та історичне буття представників певного етносу (Г. Єрмоленко, О. Жигалова, Н. Клименко) і стали своєрідними мовнокультурними артефактами, або номінативними одиницями з національно-культурним компонентом семантики, лінгвістичні процедури виявлення якого й дотепер є дискусійним питанням у методології номінації.

Метою цієї розвідки є з'ясувати ономастичний аспект вторинного позначення номінацій одягу з національно-культурним компонентом семантики в англійській та українській мовах. Поставлена мета передбачає вирішення низки завдань, основним з яких є схарактеризувати зовнішню мотиваційну основу вторинних найменувань одягу, утворених у результаті перенесення назв одягу на предмети інших лексичних сфер, в обох мовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Внутрішня мотиваційна основа номінативних одиниць на позначення одягу вже неодноразово була об'єктом нашого дослідження [7; 8; 9], де аналізувалася фреймова структура номінацій одягу, встановлювалися їхні спільні та відмінні метафоричні і метонімічні моделі в межах слотів, за якими утворювалися національно-культурні варіанти у кожній з мов [7]. До того ж було встановлено, що показниками національно-культурної семантики номінацій одягу можуть бути способи і засоби словотворення в англійській та українській мовах [9]. Результати попередніх зіставних досліджень назв одягу засвідчують неоднакову концептуалізацію цього фрагмента картини світу в різних мовах, а також вплив менталітету на словотворчі процеси номінації [8, с. 1]. Окремі елементи перенесення назв одягу на власні назви вже були у фокусі нашої уваги [10]. Проте потребує більш глибокого вивчення зовнішня мотиваційна основа номінацій одягу в обох досліджуваних мовах, аналіз вторинних лексичних значень найменувань одягу, утворених у результаті перенесення назв одягу на предмети інших лексичних сфер.

Виклад основного матеріалу. В основі зовнішньої мотивації номінацій одягу перебуває власне людина, її фізичні, психорозумові, емоційні та інші якості, риси характеру, міжособистісні стосунки тощо. Наявні також номінації побутових предметів та механізмів, які оточують людину в повсякденному житті, а також найменування топографічних об'єктів і номінації представників фауни та флори.

Предмети побуту досить часто стають джерелом англійських та українських онімів, до яких і належать антропоніми [3, с. 87]. Цікаву групу прізвищ утворюють ті, що відображають певну особливість одягу. Досить показовою у цьому аспекті є українська мова, де такі назви утворені шляхом прямого або метафоричного перенесення за допомогою процесів афіксації або словоскладання. Звернемо увагу на такі номени: Довгополов (від пола - край кожної з половин одягу, що розгортається спереду [2, с. 1030]), Захалявко (від халява - верхня трубчаста частина чобота [там же, с. 15]), Кривошапко (від прикметника кривий та іменника шапка), Сіроштан (від сірий і штани). Зазначимо, що для багатьох суто українських прізвищ типовим є їх утворення шляхом додавання прикметника (досить часто ним є колоронім) і власне іменника, яким виступає той чи інший предмет одягу (наприклад, Білошапка).

В українських діалектах знаходимо такі прізвища, утворені від назв одягу: закарп. Гуня (від гуня - селянська шуба з довгої звисаючої вовни) [13, с. 166]; закарп. Каптур (від каптур - головний убір, що з'єднаний із плащем, «ковпак») [там же, с. 249]. У селі Петрівка на Прилуччині ряд сімей носять прізвище Перешивайло (пох.: можливо, дід чи прадід займався тим, що перешивав старий одяг, а в дійсності їх прізвище Колоша [5, с. 115].

На відміну від української мови, де назви одягу досить активно використовуються на позначення прізвищ людини (49 одиниць), в англійській антропонімії такі лексеми представлені відносно невеликим числом одиниць (15 прикладів). За підрахунками української дослідниці О. Кавун, 2,3% англійських прізвищ утворено саме від назв одягу і взуття [3, с. 125]. Сюди відносимо такі номени, утворені шляхом основоскладання, як Bracegirdle (від Bracegirdle - той, хто проявляє екстравагантність у одязі, полюбляє носити прикраси), Broadbelt (від broad - широкий і belt - пояс), а також англ. Boot (boot - чобіт); Doublet (від doublet - іст. вид чоловічого камзола), утворені шляхом прямого метафоричного перенесення.

Одяг може використовуватися й на позначення об'єктів неживої природи, географічних об'єктів, а також назв населених пунктів (С. Толстая) [12].

У сучасних словниках-довідниках української мови та топографічних мапах України знаходимо такі топоніми, які утворені саме від назв одягу: Гуня (від гуня - верхній одяг з домотканого грубого сукня) [4, с. 29], Жупанівка, Жупани (від жупан - теплий верхній чоловічий суконний одяг) [там же, с. 27, 57], Кожухівка, Кожушки (від кожух - довгий верхній шкіряний одяг хутром донизу) [там же, с. 32, 62], Ходаки (від ходак - заст. м'яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви) [там же, с. 68]. Варто додати, що у результаті процесу декомунізації деякі населені пункти України отримали свої історичні назви, зокрема село Красне Новгород-Сіверського району на Чернігівщині було перейменоване на Сапожків хутір (пох. від імені Чоботаря, який там раніше проживав [6, с. 14].

Аналіз сучасних довідникових джерел англійської мови [15, с. 348] та топографічних мап Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії показав, що в англійській топоніміці також є назви населених пунктів, вулиць, провулків, утворених саме від назв одягу або його елементів: англ. Cardinal's Cap Alley (від cap - головний убір), названа в честь таверни «Cardinal's Hat» на вулиці Bankside в середні віки. Припускають, що Cardinal Wosley був власником капелюха, звідки й пішла назва вулиці [там же, с. 15], англ. Petticoat Lane (від petticoat - спідниця) «так до 1830 року називалася Middlesex Street» (назва пов'язана з ринком, який знаходився на цьому місці). Вірять, що назва походить від одягу, який там продавався [там же, с. 54].

У довідникових джерелах української мови знаходимо й гідроніми, походження яких так чи інакше пов'язані з назвами одягу, наприклад в селі Гурбинці Срібнянського району Чернігівської обл. знаходимо давнє русло річки Лисогір - Безштана. Сама назва говорить, що тут не було ні греблі, ні насипу, і люди, щоб перейти глибоченький брід, знімали штани і перебиралися на другий берег без них, саме звідси й походить назва - Безштана [11, с. 70]. Натомість з-поміж англійських гідронімів таких назв не було зафіксовано.

Назви одягу та його елементів є джерелом походження англійських та українських загальних назв. Методом суцільної вибірки з лексикографічних джерел було виділено 47 англійських та 27 українських апелятивів, мотивованих назвами одягу. Такі номени в обох мовах було поділено на такі групи: 1) людина (англ. boot «новобранець в армії» [16, с. 162], укр. халява «неохайна, розпутна чи скупа людина»), 2) ландшафт (англ. cap «покриття верхньої частини гори снігом» - пор. укр. шапка, що є повним еквівалентом англ. cap) [1, с. 216], 3) артефакти (англ. jacket «чохол, сорочка, обшивка, капот двигуна» [16, с. 865] - пор. укр. кожух «технічна оболонка, накриття, футляр для ізоляції або запобігання пошкодженню механізмів») [1, с. 208], 4) рослини (англ. collar «кореневий чохлик, (коренева) шийка», укр. картопля в мундирах (від мундир - парадний одяг певної форми) «варена картопля, з якої не знято шкірки» [1, с. 112] і тварини (англ. jacket «шкіра (тварини), шкіра (змії, риби)» - пор. укр. кожушок «зовнішній покрив комахи, гусениці, а також шкіра змії, скинута під час линяння») [1, с. 208].

У результаті проведеного дослідження встановлено, що далеко не всі назви одягу мають культурний потенціал позначати предмети інших лексичних сфер. В англійській мові такими виявилися coat, cap, hat, shirt, pocket, belt, hood (див. табл. 1).

Таблиця 1.

Інваріантна модель сфери артефактів та їхніх номенів (англійська мова)

В українській мові виявлено значно більшу кількість найменувань одягу та їх елементів, які позначають інші сфери життєдіяльності людини. Зокрема це такі лексеми, як- от: капелюх, шапка, сорочка, спідниця, жупан, кожух, штани, пояс, чобіт, кишеня, черевики тощо (див. табл. 2).

Таблиця 2. Інваріантна модель сфери артефактів та їхніх номенів (українська мова)

Висновки. Зовнішній вияв мотивації назв одягу дозволив скласифікувати їх у дві групи: 1) оніми та 2) апелятиви. Ономастичний аспект позначення назв одягу реалізується через аналіз англійських та українських антропонімів (прізвища), топонімів (назви населених пунктів), а також українських гідронімів, утворених засобами семантичної деривації, а також основоскладанням в англійській мові та лексико-семантичним способом у поєднанні з афіксацією або словоскладанням - в українській. Апелятивну лексику в обох мовах було поділено на такі групи: 1) людина, 2) ландшафт, 3) артефакти, 4) рослини і тварини. У результаті проведеного дослідження встановлено, що далеко не всі назви одягу мають культурний потенціал позначати предмети інших лексичних сфер.

Перспективи подальших досліджень полягають у дослідженні фразеологічних номінацій одягу в англійській та українській мовах, які є також зовнішнім виявом мотивації найменувань одягу в обох досліджуваних мовах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Академічний тлумачний словник сучасної української мови : в 20 т. [уклад. і гол. ред. В. М. Русанівський]. - К. : Наукова думка, 2010.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. - К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

3. Кавун О. О. Семантико-структурна типологія англійських та українських прізвищ [Електронний ресурс] / О. О. Кавун. - Режим доступу : http//library.org.ua/sections_load.php?s= philology&id=3289 .

4. Карта автомобильных дорог Украины. - К. : Укргеодезкартография, 2006. - 200 с.

5. Мій рідний край, моя земля Прилуцька. - [2-е вид., доп.] / [упор. : Г. М. Горіла, Н. Г. Рябова]. - Ніжин : Вид-во «Аспект-Поліграф», 2008. - 172 с. : іл.

6. Нові населені пункти на Чернігівщині. Сапожків хутір /А. Ковальова // Гарт [газета]. - № 47 (2747) від 19 листопада 2015 року. - Чернігів, 2015. - 17 с.

7. Птуха В. А. Фреймова організація номінацій одягу в англійській та українській мовах / В.А. Птуха // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Філологія» / [гол. ред. А. В. Корольова]. - К. : Вид-во КНЛУ, 2012. - Т. 15. - № 1. - с. 144-153.

8. Птуха В. А. Національно-культурна семантика номінацій одягу в англійській та українській мовах : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.017 «Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство» / Птуха Владислав Анатолійович. - К : Науковий світ, 2013. - 22 с.

9. Птуха В. А. Словотвірна деривація номінацій одягу з національно-культурним компонентом семантики в англійській та українській мовах / В. А. Птуха // Актуальні питання гуманітарних наук : [міжвузівський збірник наукових праць молодих учених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка] / [ред. -упор. В. Ільницький, А. Душний, І. Зимомря]. - Дрогобич : Посвіт, 2015. - Вип. 11. - С. 134-140.

10. Птуха В. А. Номінації одягу як джерело походження онімної лексики в англійській та українській мовах / В. А. Птуха // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія : «Філологія» : [зб. наук. пр.] / [відп. ред. Ступак І. В.]. - Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2016. - Вип. 21. - Т. 2. - С. 148-151.

11. Срібнянщина. Енциклопедичний довідник / Ліна Кириченко. - Срібнянська центральна бібліотека, 2010. - 152 с.

12. Толстая С. М. Мотивационные семантические модели и картина мира / С. М. Толстая // Русский язык в научном освещении. - 2002. - N° 1. - С. 112-128.

13. Чучка П. Прізвища закарпатських українців : історико-етимологічний словник / Павло Чучка. - Львів : Світ, 2005. - 704 + XLVIIIC.

14. Шкоропад Д. О. Прилуччина : енциклопедичний довідник / О. Д. Шкоропад, О.А. Савон / [ред. Г.Ф. Гайдай]. - Ніжин : Вид-во «Аспект-Поліграф», 2007. - 560 с.

15. Anthony Badsey-Ellis. What is in a street name? - Published by Capital History, 2011. - P. 80.

16. Longman Dictionary of Contemporary English / [ed. D. Summers]. - L : Pearson Education Limited, 2003. - 1950 p.

Размещено на Allbest.ru