Дослідження ролі вербальних і невербальних знаків у створенні графічного наративу на матеріалі книги "Словник війни" Остапа Сливинського), що є відображенням сучасної української літератури війни. Стильові ознаки сучасної української літератури війни.

Дослідження онтологічних ознак іронії, які складають її інтерпретативний потенціал. Опис лінгвокогнітивного механізму інтерпретації іронії. Характеристика закономірностей зв’язку між мовним утіленням іронії та когнітивними моделями її інтерпретації.

Вивчення семантичного простору як конструктивної категорії організації і тлумачення тексту. Розгляд нерозривності понять часу і простору в наратології. Аналіз значення авторських інтенцій і задуму під час конструювання семантичних зв’язків у межах тексту.

Розгляд основних питань позиційної лінгвістики стосовно формування дієслів майбутнього часу в сучасній французькій мові. Вивчення випадків вживання теперішнього часу замість майбутнього. Дослідження футуральної семантика дійсного та бажального способів.

Встановлення значущих концептів на основі їх частотності у художньому тексті "Спокута" І. Мак’юена. Окреслення аспектів інтерпретації художніх концептів. Вплив сенсорних деталей, фізичних дій та середовища на загальні теми та повідомлення оповіді.

Репрезентація притаманного для "химерного роману" використання біблійних і фольклорних мотивів реалізованих в конотації образу дороги. Фольклорні символи як форманти якісно нових художніх світів. Образ дороги у просторі текстів В. Земляка та О. Ільченка.

Дослідження семантико-когнітивної інтерпретації лінгвокультурного типажу der deutsche Burger. Встановлення когнітивних ознак, які об’єктивують дане явище. Визначення змісту лінгвокультурного типажу der deutsche Burger для носіїв німецької лінгвокультури.

Проаналізовано фразеологічні одиниці української мови, співвідносні з напівдемонологічними уявленнями про відьму, упиря, вовкулаку. Описано етнокультурні елементи міфологічного світогляду українців, що стали підставою виникнення досліджуваних одиниць.

Словникові дефініції лексеми в українській, російській та англійській мовах. Значення поняття перелічення у різних дисциплінах. Застосування методу аналізу розвідувальної інформації. Синтаксичний концепт ускладненого речення сучасної української мови.

Визначення переліку обмежень, які можна накладати на нечіткі множини, функції належності та лінгвістичні змінні. Розроблення обмеження при проектуванні та реалізації нечітких методів інтелектуального аналізу для покращення сприйняття та читабельності.

Здійснено дослідження семантичного і прагматичного компонентів речення на матеріалі сучасної німецької мови. Логіко-комунікативну структуру семантичного компоненту речення утворюють пропозиційний, суб’єктивно-комунікативний та організаційний складові.

Функціонально невизначена роль займенників в мові, їх граматична та смислова незавершеність. Необхідність врахування розходження у сприйнятті дискурсу носіями різних культур при перекладі дейктичних елементів "І", "you", що мають індексальний характер.

Дослідження термінів "точка зору", "оповідна перспектива" та "фокалізація". Аналіз літературних і лінгвістичних підходів до вивчення точки зору. Порівняльна характеристика базових досліджень праць основоположників концепту "оповідна перспектива".

Дослідження різноманітних способів сприйняття імагології, від розділу компаративістики до цілком самостійної науки. Імагологічний напрямок сучасного літературознавчого дискурса, який займається вивченням літературних образів інонаціональних держав.

Характеристика феномену "фільму" із семіотичної перспективи. У процесі порівняльного аналізу сентиментального romance "Oliver’s Story" з його однойменним сценарієм і фільмом установлення, що значеннєві дивергенції спостерігаються на рівні прагматики.

Аналіз особливостей вживання інтертекстем англійськомовного походження в текстах у мережі. Підходи до основних понять інтернет-лінгвістики. Виявлення й аналіз трансформацій інтертекстем в текстах. Приклад приписування авторства вислову іншій особі.

Дослідження особливостей вживання інтертекстем англійськомовного походження в текстах у мережі інтернет. Підходи до основних понять інтернет-лінгвістики: інтертекстуальність, інтертекстема, інтернет-комунікація, інтернет-лінгвістика, інтернет-жанр.

Поняття інтертекстуальності, її визначення як інтеракції текстів у межах одного тексту. Службовий документ інтертекстуальний, типи взаємодії текстів, які виділив французький структураліст Жерар Женетт у книзі "Палімпсести: Література другого ступеня".

Інтертекст - єдність актуалізованих у художньому сприйнятті взаємозв’язків, що реалізуються у всьому різноманітті художнього втілення. Особливості використання латинської лексики на сторінках історичного роману Генрика Сенкевича "Вогнем і мечем".

Аналіз наративів новели Мопассана "Пампушка" як вияв між текстових зв'язків. Оцінка даних зв'язків, позначених "чоловічим" інтертекстуальним наративом, і "жіночим", оприявленим у ремінісценціях історичних і літературних сюжетів із протагоністами-жінками.

Висвітлення лінгвальних і мультимодальних виявів інтертекстуальності в англомовній православній проповіді. Розгляд дефініції інтертекстуальності у православній проповіді. Дослідження засобів вираження мультимодальності та інтертекстуальності у текстах.

Особливості реалізації різних типів інтертекстуальності в англомовних рекламних повідомленнях. Вербальні компоненти рекламних текстів з візуальною інтертекстуальністю. Способи включення інтертексту та структурно-семантичні прийоми трансформації тексту.

Проаналізовано функціонально-стилістичні й комунікативно-прагматичні особливості інтертекстуальності в заголовкових комплексах і їхню композиційну роль у сучасних медіатекстах (на матеріалі публікацій інформаційно-аналітичного тижневика "Дзеркало тижня").

Аналіз функціонально-стилістичних і комунікативно-прагматичних особливостей інтертекстуальності в заголовкових комплексах. Їхня композиційна роль у сучасних медіатекстах (на матеріалі публікацій інформаційно-аналітичного тижневика "Дзеркало тижня").

Розглядаються питання вираження інтертекстуальності, суміжних з нею понять та форм вираження. Узагальнено підходи щодо трактування явища інтертекстуальності різними науковцями, наведено пояснення вживання понять інтермедіальності та інтердискурсивності.

Визначення поняття "інтертекстуальність". Характеристика основних підходів до розуміння терміну "інтертекстуальності". Виявлення й обґрунтування оптимальних перекладацьких рішень. Встановлення специфіки взаємодії інтертекстуальності та перекладу.

Відношення тексту до дискурсу. Поняття інтертекстуальності як продуктивності інтертексту в динаміці. Прояви її актуалізації в кібер-просторі. Дуалістичне розуміння й тлумачення природи тексту. Реалізація категорії діалогічності через Інтернет-середовище.

Дослідження інтертекстуальних форм, елементів та зв’язків, які формуються в межах окремих творів циклу й на метацикловому рівні в поетичній творчості М. Волошина. Виявлення особливостей взаємозв’язку інтертекстуальних елементів в межах ліричного циклу.

Результати аналізу проблеми інтертекстуальності перекладів Святослава Караванського. Обґрунтоване визначення національного джерела перекладацького ідіостилю в націєтворчому вимірі українського радянського/антирадянського перекладу тоталітарної доби.

Теорія інтертекстуальності. Досліджено інтертекстуальні посилання, які містяться в романі "Венера в хутрі" Л. фон Захер-Мазоха. Класифіковано наявні прецедентні феномени та розглянуто їх способи передачі в українському перекладі, здійсненому Н. Іваничук.