Доцільність текстоцентричного підходу в мовній освіті учнів старших класів. Виявлено дидактичний потенціал діалектних текстів; розкрито особливості використання зразків народного мовлення при вивченні рідної мови; наголошено на виховній функції текстів.
Створення діаспор за межами батьківщини. Аналіз діяльності закордонного українства. Праці І. Зілинського й О. Горбача в галузі української діалектології. Вивчення практики ареальної лінгвістики. Систематизація української діалектології та мовознавства.
Аналіз праць І. Зілинського в галузі української діалектології, які є важливими для осмислення та систематизації української діалектології та мовознавства взагалі. Актуальність та значення даних досліджень для теорії і практики ареальної лінгвістики.
Аналіз праць Івана Зілинського в галузі української діалектології та їх ролі в осмисленні та систематизації української діалектології та мовознавства. Оцінка внеску І. Зілинського в дослідження різних діалектів української мови в різних регіонах.
Особливості розмовного мовлення персонажів у процесі діалогічної взаємодії, специфічні засоби формування розмовного діалогу в художньому тексті. Кількісні та якісні характеристики мовленнєвих жанрів у розмовно-діалогічних текстах І.С. Нечуя-Левицького.
Розгляд спорідненого для драматургів і епіка дискурсу, за допомогою якого виявляються спільні для всіх трьох авторів засоби, методи, прийоми письма. Посилення умовності, виник універсальності сприйняття й експресіоністично загострення плану зображення.
Характеристика спорідненого для драматургів (Брехт, Гашек, Багряний) дискурсу. Спільні засоби, методи, прийоми письма, за допомогою яких посилюється умовність, виникає універсальність сприйняття, поглиблюється підтекст. Способи звернення до минулого.
Поняття діалогу як способу організації мовлення та діалогічності як текстової категорії, що репрезентує комунікативну взаємодію двох комунікантів і вимагає дотримання певних умов. Типи діалогічності, засоби репрезентації в заголовкових комплексах.
Діалог - один з типів організації усного мовлення, що за своєю формою є розмовою двох чи декількох осіб. Активізація діалогу культур - фактор, що сприяє визначенню дієвих кроків у міжнаціональних стосунках, забезпечує повноцінний культурний розвиток.
Наголошено, що одним з майданчиків для реалізації міжкультурного діалогу на сучасному етапі є освітній простір України, а основні вектори розгортання діалогу культур в процесі вивчення німецької мови пов’язані насамперед з лінгвокраїнознавством.
Комплексне дослідження діалогу як засобу комічного. Названо імена науковців, які досліджують мовні засоби комічного. Проаналізовано основні причини виникнення комічного ефекту у діалогах. Мовні і позамовні фактори, які відкривають комічне у діалозі.
Встановлення основних синтактико-семантичних відмінностей, функціонування питальних речень у художньому діалозі й газетному інтерв'ю. Особливості діалогу як міжособистісного зв'язку, його характеристики. Підготовка власних висловлювань, їхня реалізація.
Конверсивні зв’язні моделі реалізації категорії адресанта, що є виявлюваними в діалогійних НФЄ й репрезентованими такими комунікативними зразками, як питання - відповідь, фіктивними моделями умови, неправди, ствердження, команди, виправдання, вибачення.
Показано, що розглядати риторичний діалог варто в проспекції релятивістського аспекту риторики, акцентуючи увагу на прагматичному сенсі впливу комунікантів один на одного в процесі гармонізувального діалогу, ефективного й оптимального спілкування.
Проблематика діалогу як когнітивно-комунікативного феномена. Еколінгвістична характеристика мовленнєвого насилля та маніпуляції у контексті толерантності. Розгляд мови як екологічного явища та інструмента формування гармонійної життєдіяльності людини.
Характеристика діалогічної комунікації у контексті еколінгвістичних проблем на засадах когнітивно-дискурсної лінгвістичної парадигми. Розгляд мови і мовлення як екологічного явища та інструмента формування гармонійної життєдіяльності людини у суспільстві.
Визначення поняття дискурсу. Аналіз терміну "діалогічний дискурс" у контексті лінгвістичних та лінгводидактичних парадигм. Визначення позиції діалогічного дискурсу у структурі типології дискурсів. Побудова моделі функціонування діалогічного дискурсу.
Конкретизація дефініції терміну "діалогічний дискурс" у контексті сучасних лінгвістичних та лінгводидактичних парадигм. Визначення позиції діалогічного дискурсу у структурній схемі типології дискурсів. Модель функціонування діалогічного дискурсу.
Розгляд особливостей реалізації стратегії самопрезентації в межах мовленнєвого жанру "знайомство" любовного фікціонального дискурсу. Розкриття місця жанру в континуумі любовного дискурсу в творах Т. Гарді. Шляхи реалізації стратегії самопрезентації.
Діалогічна єдність як комунікативна одиниця діалогічного мовлення фразеології радіообміну цивільної авіації. Дослідження даного явища як основної структурної одиниці відповідного мовлення, його характерні ознаки, особливості структури та компоненти.
Обґрунтування діалогічної природи художньої комунікації. Огляд наукових підходів до художньої комунікації, роль автора, мовця та адресата у створенні та сприйнятті художнього тексту. Виокремлення категорій тексту, орієнтованих на мовця та адресата.
Мовностилістичні особливості діалогічного мовлення сучасного газетного дискурсу на матеріалах щоденного всеукраїнського видання "День". Роль і місце діалогічного мовлення різних жанрів у газетних текстах, основні стилістичні прийоми взаємодії та мета.
Аналіз когнітивно-дискурсивного напряму дослідження лінгвістики в теорії когнітивного картографування. Поняття діахронійна когнітивна карта лінгвістичного терміна, опис його складників на прикладі терміна фонетика. Автономізації семантичних компонентів.
Діахронічне дослідження іменників зі значенням збірності на матеріалі словників готської, давньоверхньонімецької та нововерхньонімецької мов. Визначення виникнення і лексичного значення префіксів і суфіксів, їх історичного розвитку в німецькій мові.
Вивчення основних особливостей функціонування мемів на коронавірусну тематику в англомовному інтернет-просторі. Розкриття еволюції мемів з моменту початку пандемії до сьогодення, а також виявлення їхньої теоретичної бази, домінант та джерел виникнення.
Аналіз теоретичної бази дослідження мемів у медіалінгвістиці, різних підходів до їхнього вивчення та концепцій, що визначають їхню сутність та роль у комунікації. Ключові тематичні та ідеологічні мотиви, що лежать в основі мемів на коронавірусну тематику.
Сутність документальної гіпотези про компілятивний характер тексту П’ятикнижжя Мойсеєвого (Тори). Розгляд філологічного аспекту критики літературної специфіки цього твору. Виклад основних здобутків у сфері діакритичного аналізу мови Старого Заповіту.
Розвиток категорії дієслівної зворотності в українських граматиках кінця XVI – початку XX ст. та її виокремлення з-поміж категорій стану та перехідності / неперехідності. Фактори впливу на формування граматичних концепцій. Класифікація зворотних дієслів.
З’ясування особливостей еволюції темпорально-аспектуальних значень дієслівних форм арабської стандартної мови на різних етапах її розвитку. Розгляд етапів розвитку системи часових форм в арабській мові - час у класичній і сучасній арабській мові.
Виникнення та розвиток соціолектів. Розгляд соціальних варіантів японської мови, що має відмінності від інших представлених до розгляду мов світової соціолінгвістики. Визначення впливу процесів, що відбуваються в суспільстві, на мову / соціальні діалекти.
