Життеві етапи І. Огнієнко: філологічна самоосвіта та посада голови правописної комісії, "Історія українського друкарства", наукова діяльність та українознавчі студії в часи визвольних змагань україського народу за незалежність на початку ХХ століття.
Аналіз реалізації текстових властивостей в текстах-перекладах українською та російською мовами. Вплив національно-культурних аспектів у процесі перекладу івритомовної прози. Мовні категорії цільності і засоби зв’язку в художніх текстах сучасним івритом.
Проблеми збереження основних властивостей тексту, його цільності і зв’язності у відтвореннях сучасної івритомовної прози українською та російською мовами. Умови створення еквівалентних текстів, створених в різних мовних системах та різних культурах.
Дослідження локалізації відеоігор як нової професійної сфери та галузі перекладу. Вивчення принципів, стратегій та особливостей роботи перекладачів і локалізаторів. Аналіз внутрішньоігрової термінології, інтертекстуальності та форми передачі інформації.
Предметом є ігрові складники процесу творчості, їх прояв у жанрових особливостях циклу віршів П. Тичини "Пастелі". Поширення ігрових методик при вивченні літератури визначене у статті як проблемне, оскільки гра відбувається не всередині об'єкта пізнання.
Ігрова наративна модель "криве дзеркало" в коротких оповіданнях для дітей Рут Парк "Дивакуватий Вомбат". Актуалізація наративної моделі на граматичному, синтаксичному й семантичному рівнях тексту. Формування наративної організації всього художнього твору.
Дослідження "одеської мови" як специфічного дискурсу, що має ігрову природу. Аналіз аспектів подібності "одеської" мови та мови дітей, одеського та софістичного дискурсів. Особливості присутності "вінінгової інтенції" відповідного типу мислення.
Дослідження структурно-семіотичної методології. Досліджуются фактори, пов'язані зі структурною лінгвістикою. Порівняльний опис методології дослідження. Структурно-семіотична методика вивчення малих форм фольклору. Орієнтаційно орієнтовані метафори.
Дискурсивне поле китайської драми XX століття - фактор, що виявив нові форми підходу до зображення дійсності, втіленої в зорово-слухову форму. Сукупність художніх деталей у літературному творі "Сива дівчина" - ознака національно-історичної культури.
Аналіз сучасних соціолінгвістичних досліджень, метою яких було визначення ролі мови для ідентифікації особистості в умовах українсько-російського білінгвізму. Вплив урбаністичного соціуму та рівня освіченості родини на вибір мови у білінгвальних умовах.
Аналіз англомовної категорії DIGNITY, яка виступає важливим конституентом лінгвоетичної картини світу. Аналізована категорія розглядається як цілісний ментальний конструкт, який включає в себе три модуси: логічний, ідентифікаційний та структурний.
Аналіз англомовної категорії DIGNITY як цілісного ментального конструкту, який включає в себе три модуси: логічний, ідентифікаційний та структурний. Дослідження ідентифікаційного модусу, що розкриває ментальні зв’язки, які властиві даній категорії.
Концептуальні ознаки, що конструюють негативний стереотип знаменитості як класу на підставі характеристик його індивідуальних представників. Дослідження аксіологічних ознак денотат. Виявлення спільного і відмінного в сутностях та їх класифікація.
Ідентифікація масмедійних текстів, які містять зображення, що репрезентують соціокультурні цінності британської лінгвокультури. Причини їх використання. Взаємозв’язок вербального та невербального складників у мультимодальному масмедійному тексті.
Сугестія - вплив на підсвідомість через емоційну сферу за допомогою вербальних технік, без чітко вираженої мети адресанта досягти визначених цілей. Маніпулювання увагою реципієнта та незбалансованість гендерного аспекту як ознаки патогенних текстів.
Дослідження впливу глобалізації на деякі аспекти мови. Запозичення з іноземних мов у східнослов’янських мовах або в оригінальному вигляді, пристосованому до фонології позичальника, або як кальки. Запозичення іменників за допомогою префіксів та суфіксів.
Рівні позиціювання суб’єктів в інтеракції, що впливають на формування ідентичності. Критерій розмежування колективних і соціальних ідентичностей. Позиціонування у форматі домінуючих дискурсів, базисних соціокультурних наративів, макрокультурних сценаріїв.
Класифікація соматичних фразеологічних одиниць на фразеотематичні групи ("Людина", "Абстрактні відношення" та "Природа"), фразеотематичні підгрупи та фразеосемантичні поля. Аналіз семантико-тематичних особливостей вживання соматичних фразеологізмів.
Вивчення української логопедичної термінології з погляду лексико-семантичної організації. Особливості розвитку кількісного та якісного складу кожної лексико-семантичної групи (назви наук, розділів; назви осіб – учасників логопедичного процесу тощо).
Проблема вивчення фахової термінології, принципів її формування та розвитку залежно від її приналежності до певного виду дискурсу. Побудова на прикладі англійської банківської термінології ідеографічної структури, що базується на мета-терміні "банк".
Здійснення ідеографічного аналізу фразеологізмів української мови на позначення бідності. Ієрархічна структура: фразеосинонімічний ряд - фразеосемантична група - фразеосемантичне поле. Виявлення способів відображення етнокультурної інформації в семантиці.
Фразеологія як проекція світу в мовній свідомості. Особливості проведення ідеографічного аналізу фразеологізмів української мови на позначення бідності. Розгляд способів відображення етнокультурної інформації в семантиці обраних для аналізу одиниць.
Аналіз результатів поняттєвої класифікації дієслівної лексики, їх лексикографічне вираження в ідеографічному словнику. Укладання фрагмента дієслівного ідеографічного словника, лексична частина якого охоплює дієслова, що позначають поняття переміщення.
Досліджено поняття "картина світу", яке концентрує в собі специфічну сукупність усіх якостей суспільства, а також витоки його виникнення й формування. Зазначено, що на шляху свого виникнення картина світу асоціювалася з структурою ідеографічного словника.
Розгляд українського мовно-національного питання на сторінках "Abітрегіо". Змістове наповнення ідеологем мова, нація, націоналізм на сторінках журналу. Позиція про створення російської нації, ставлення до іспанськомовних, афроамериканців, емігрантів.
- 9416. Ідеологізація теоретичного українського та румунського мовознавства в ХХ ст.: спільне та відмінне
Проникнення марксистсько-ленінської ідеології в гуманітарні науки, зокрема і в радянське теоретичне мовознавство. Дослідження спільних та відмінних рис в процесах ідеологізація теоретичного українського та румунського мовознавства в в ХХ столітті.
Взаємозв'язок семантики та прагматики мовного знака і його адекватного відтворення в міжкультурній комунікації. Вплив соціального чинника на лінгвістичну ситуацію, що відображається у пресі і політичному дискурсі. Поняття ключових слів поточного моменту.
Огляд концепту "врядування" як відповідника англомовного поняття "governance" в розрізі його ідеологічних та культуральних особливостей. Досвід вживання його в німецькій і французькій мовах. Ідеологічний та культуральний вимір концепту "врядування".
Дослідження та обґрунтування поняття ідеологічно вмотивованої асиметрії як основного параметру ідеологічного впливу на переклад. Місце ідеологічно вмотивованої асиметрії в системі перекладацьких асиметрій, її види, а також загальна характеристика.
Ідеологічний контроль перекладу в Радянському Союзі. Ідеологічно мотивована асиметрія радянських перекладів творів західних письменників, присвячених громадянській війні в Іспанії. Причини, способи і наслідки ідеологічної адаптації текстів перекладів.