"Словник української мови" за редакцією Бориса Грінченка як відбиток культури і побуту українців. Історія становлення редакторських підходів до добору цитатного матеріалу. Поняття ілюстративного параметру та розкриття семантики слів у тлумачних словниках.

Вивчення матеріалу "Історичного словника запозиченої лексики XVI-XVII ст.". Огляд апелятивної лексики польського походження, зібраної в пам’ятках XVI-XVII ст., писаних на північноукраїнській території. Виокремлення полонізмів, специфіки їх функціонування.

Виокремлення наявної в наведеній диспозиції динаміки варіювання образу-іміджу, що уможливлює вирізнення його смислових констант у створенні самостійної цілісної панорами. Висвітлення в імагологічно означеної поетики сербських романів І половини ХХ ст.

Розгляд структурних типів найменувань образотворчих творів Т. Шевченка періоду ранньої художньої творчості. З'ясування мотивів номінації однокомпонентних імажонімів та встановлення синтаксичних зв'язків між компонентами у багаточленних назвах творів.

Теоретичні засади антропоніміки як галузі мовознавства. Характеристика та класифікація за походженням традиційних українських імен, їх адаптація до звукової і словотворчої систем рідної мови. Дослідження сукупності функціонування грецизмів в прізвищах.

Основні похідні одиниці іменних частин мови у західнополіському говорі. Характеристика та класифікація словотвірних типів, оцінка їх продуктивності. Паралелі досліджування словотвірних явищ в інших українських діалектах та інших слов’янських мовах.

Комплексне дослідження іменного словотвору західнополіського говору. Склад дериватів частин мови: іменників, прикметників, числівників та займенників. Словотвірні типи та їхня продуктивність на тлі українських діалектів та систем інших слов’янських мов.

Рід іменників в англійській мові. Вживання обчислюванних та необчислюваних іменників. Відінки. Функції іменників у реченні. Порівняльна характеристика з іменником в українській мові. Проблеми з вживанням артикля перед іменниками в англійській мові.

Характеристика іменника як частини мови: питання, ознаки, граматичні категорії. Порівняльний аналіз іменника у англійській та українській мові. Аналіз власних, загальних, абстрактних, збірних іменників. Називний і присвійний відмінки в англійській мові.

Синтаксична особа як багато-аспектна семантико-граматична категорія, що об'єднує різнорівневі засоби мови - морфологічні, синтаксичні, інтонаційні. Реалізація граматичних значень особи в іменнику у зіставному аспекті в українській і польській мовах.

Проблеми історичного словотвору німецької мови. Вплив жанрового чинника на значення лексем у середньоверхньонімецькій мові. Семантичні та функціональні особливості іменників. Розвиток семантики дериватів та особливості їх перекладу українською мовою.

Проблеми історичного словотвору німецької мови, семантичні та функціональні особливості іменників на -er, які позначають осіб чоловічої статі. Розвиток семантики дериватів, особливості їх перекладу українською на матеріалі лексикографічних джерел.

З’ясування лінгвальної природи похідних імен із дериваційним значенням подібності. Обґрунтування ідеї розвитку на базі дедемінутивізації нової словотвірної функції зменшено-пестливих формантів. Визначення функціонально-семантичної диференціації афіксів.

Аналіз механізму розвитку й особливостей формування дериваційного значення подібності в підсистемі афіксального словотворення іменника в українській мові. Лінгвальна природа імен зі згаданим значенням, джерела номінації та сфери функціонування дериватів.

Аналіз найуживаніших іменників на позначення осіб жіночої статі, що з’явилися в мові інтернет-видання "Українська правда" на початку ХХІ ст. Окреслення словотвірних типів творення цих мовних одиниць. Виокремлення їхніх тематичних груп і стилістичної ролі.

Реалізація потенційних можливостей, закладених у словотворенні - одне з найважливіших джерел збагачення лексичного складу мови сучасної української публіцистики. Визначення професійної належності осіб - один з важливих соціолінгвістичних факторів.

Розуміння мови як системи одиниць в умовах інтегральної парадигми знання. Поняття лінгвістичної та екстралінгвістичної транспозиції. Розгляд відмінностей між складеним іменним і дієслівним предикатам. Ознаки іменного присудка у науковому мовленні.

Аналіз кількісної і якісної динаміки щодо розвитку словотвірних типів і функційного навантаження іменникових префіксів. Зміст латинсько-середньоверхньонімецьких паралелей в царині префіксальних іменників із метою порівняння належних словотворчих засобів.

Розгляд малодослідженого виду іменникового словоскладання німецької мови - іменникових композитів-метафор, які утворюються внаслідок взаємодії процесів словоскладання та метафоричного перенесення. Відношення між складниками іменникових композитів-метафор.

Аналіз особливостей функціонування елементів семантико-граматичної системи мови. Класифікація кількісних одиниць на основі східнослов'янських мов. Проведення загальнолінгвістичного і типологічного аналізу іменників на позначення неповноти вияву ознаки.

Вивчення еволюційних процесів в українській лексиці, що стають особливо інтенсивними під впливом позамовної дійсності. Аналіз специфіки суфіксальної деривації як найбільш продуктивного способу творення іменникових інновацій у мові художньої прози.

З'ясування особливостей реалізації та функціювання фразеологічних одиниць у заголовках українських електронних медіа. Виявлення та опис лексико-граматичних особливостей фразеологічних одиниць. Семантичне наповнення іменникових фразеологічних одиниць.

Вивчення основ класичної риторики Давньої Греції і Давнього Риму. Поняття іміджу оратора. Значення виразу обличчя, ходи та постави промовця. Дослідження впливу на аудиторію за допомогою правил виходу до слухачів, жестикуляції, голосу, погляду, паузи.

Дослідження іміджевого дискурсу міжнародних інституцій і вербальних засобів формування позитивного іміджу організацій. Суть лінгвістичної специфіки мас-медійних текстів. Використання технологій інформаційного впливу для трансляції необхідної інформації.

Опис базових лінгвосеміотичних параметрів категорії "імідж". Систематизація іміджевих ознак мас-медійного тексту за лінгвопрагматичними, риторичними і лінгвокультурологічними показниками. Сутність функціонально-комунікативної специфіки іміджевого тексту.

Імідж ведучих розважальних програм у системі теледискурсу. Моделювання прогнозованих іміджевих типів: комплексний підхід. Вербальні та невербальні характеристики (дистанція спілкування, тактильні контакти, жести, міміка) іміджевого образу телеведучих.

Типи мовленнєвих жанрів української політичної комунікації, інтенцією яких є представлення політичного суб’єкта, формування та підтримання його іміджу. Аналіз типології мовленнєвих жанрів, актуальних для сучасного українського політичного дискурсу.

Опис окремих типів транспонованого вживання імперативних форм для вираження аксіологічних смислів в українській мові. Дослідження механізмів моделювання оцінки, що ґрунтуються на імперативі емоційної актуалізації дії. Переносне вживання імперативних форм.

Імперативні форми дієслова як ядерні конституєнти функціонально-семантичного поля спонукання в давньоанглійській мові. Аналіз семантичного обсягу цих мовних одиниць. Закономірності їх функціонування. Дослідження ведеться в рамках історичної прагматики.

Визначення сутності та особливості імператива як джерела навіювання, встановлення кількості сугестивних виявів і тактик у висловленні. Основні модифікаційні маркери спонукального значення та відповідне інтонаційне оформлення, властиві імперативам.