Дієслівні компресиви в мовленні українських військових: шляхи розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дієслівні компресиви в мовленні українських військових: шляхи розвитку

Івко Олександр Сергійович кандидат філологічних наук, викладач кафедри кафедри дошкільної освіти, Кременчуцька гуманітарно-технічна академія імені А.С. Макаренка Полтавської обласної ради

Дьячок Наталя Василівна доктор філологічних наук, доцент, професор, завідувач кафедри загального та слов'янського мовознавства, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Анотація

Компресиви є актуальним і водночас популярним інструментарієм мовленнєвої номінації. Їх вживають носії мови різних вікових, соціальних, професійних груп. Вони є зручними й доцільними для застосування з позицій їхньої структурно-семантичної збалансованості як реалізацій номінативних одиниць. Пропоноване дослідження є безперечно актуальним: з одного боку, матеріалом його постає масив актуальних компресивів - скорочень різного рівня, зокрема дієслівних універбів, а з іншого - ці компресиви належать до військового дискурсу. Мета дослідження - визначити статус дієслівних компресивів у сучасному мовленні військових. Завдання, що здатні поступово призвести до досягнення мети: 1) визначити значущість дієслівних мовленнєвих утілень абстрактних надслівних одиниць - номем; 2) аналіз дієслівних універбів у межах воєнного дискурсу; 3) розмежувати дієслівні універби воєнного дискурсу відповідно до механізмів їхньої появи та вжитку. Методи й прийоми дослідження. Застосовано описовий метод для обґрунтування досліджуваних лінгвальних фактів; методику аналізу дефініцій вжито для адекватного розмежування сутності процесів, як-от: універбалізації, лексикалізації та номіналізації. Висновки. Словосполучення та універб з тотожним лексичним значенням функціонують у мовленні в ідентичному оточенні. В цьому полягає принципова відмінність дієслівних універбів від інших дієслів зі спільною морфемною структурою. Постаючи результатом зовнішнього чи внутрішнього словотвірного процесу, дієслівні універби воєнного дискурсу опціонально збігаються з дериватами у межах словотвірного або універбального типу. З огляду на це, крім спільного словотвірного форманта універб і звичайне дієслово мають спільну частиномовну належність твірної основи. Отже, деетимологізовані універби за походженням є лексикалізованими синтетичними втіленнями номем. З позицій етимологізування всі дієслівні універби в межах воєнного дискурсу можна класифікувати так: 1) непохідні з позицій синхронії, деетимологізовані, такі, що втратили зв'язок із відповідними словосполученнями; 2) номіналізовані, які не постають наслідками деетимологізації і співвідносяться із залежними словами відповідних словосполучень; 2) універби, які постають синтетичними реалізаціями певних номінатем та не є наслідком деетимологізації. Унаслідок деетимологізації здебільшого формуються одиниці мовної номінації - номеми (у нашому контексті, лексикалізовані універби).

Ключові слова: воєнний дискурс, дієслівний універб, номема, номінативна одиниця, вмотивованість, словотворення.

Ivko Oleksandr Serhiyovych Candidate of Philological Sciences, Lecturer, Department of Preschool Education, Kremenchug Humanitarian and Technical Academy named after A.S. Makarenko of the Poltava Regional Council

Diachok Natalia Vasylivna Doctor of Philological Sciences, Professor of the Department of General and Slavic Linguistics, Faculty of Ukrainian and Foreign Philology and Fine Arts, Oles Honchar Dnipro National University

VERBAL COMPRESSIVES IN THE UKRAINIAN MILITARY SPEECH: WAYS OF THEIR DEVELOPMENT

Постановка проблеми

В умовах сучасного воєнного стану мовознавці тримають свій науковий фронт та не залишаються осторонь дослідження тих процесів, які відбуваються в мові цього періоду. Це дуже потрібно для фіксування певної мовної ситуації, для моделювання актуального стану української мови тощо. Не лише опис, кваліфікування, визначення мовних та мовленнєвих явищ, але й з'ясування причин їх появи, вирішення проблеми їх релевантного потрактування є необхідним для заповнення лакун сучасного мовознавства. Слід зауважити, що компресиви взагалі є наразі актуальним і водночас популярним інструментарієм мовленнєвої номінації. Їх вживають носії мови різних вікових, соціальних, професійних груп. Вони є зручними й доцільними для застосування з позицій їхньої структурно-семантичної збалансованості як реалізацій номінативних одиниць. Тому пропоноване дослідження є безперечно актуальним: з одного боку, матеріалом його постає масив актуальних компресивів - скорочень різного рівня, зокрема дієслівних універбів, а з іншого - ці компресиви належать до військового дискурсу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Про загальну актуальність тематики роботи свідчить зацікавленість нею представниками наукового загалу, дотичного до досліджень з теорії номінації, словотвору, соціолінгвістики тощо. Можна виділити класичні - традиційні - та новітні погляди щодо зазначеної проблеми.

Класичні погляди генерували А. М. Нелюба, І. М. Думчак, Коряковцева, Вежбицька та ін., які відносять явища компресії в сучасних слов'янських мовах до словотвірних системних явищ. З цим можна погоджуватися лише частково. Адже потрібно, на нашу думку, розрізняти словотвір системний та словотвір несистемний - живий, мовленнєвий. Вважаємо, що визначальним тут може бути проєкція на спільність / тотожність семантики вихідної та результативної одиниць. За умов виникнення нової одиниці з новим значенням йдеться про системний словотвір. Але якщо за умов наявності двох одиниць - твірної і похідної - не порушується тотожність значень, можна говорити про мовленнєвий словотвір, а фактично про формотворення.

Прибічники актуального бачення цієї проблеми висловлювали О. О. Селіванова, Н. В. Дьячок, О. С. Івко, Л. С. Сухобрус, О. В. Самойленко та ін. пропонують розуміння компресивів, співвіднесених з відповідними їм твірними базами, як форм, варіантів певних інваріантних одиниць - номем (згідно з термінологійною системою Нікітевича). Наше дослідження базується саме на комплексі поглядів, що формують другий тип бачення зазначеної проблеми.

Мета статті - визначити статус дієслівних компресивів у сучасному мовленні військових. Завдання, що здатні поступово призвести до досягнення мети: 1) визначити значущість дієслівних мовленнєвих утілень абстрактних надслівних одиниць - номем; 2) аналіз дієслівних універбів у межах воєнного дискурсу; 3) розмежувати дієслівні універби воєнного дискурсу відповідно до механізмів їхньої появи та вжитку.

Методи й прийоми дослідження

Застосовано описовий метод для обґрунтування досліджуваних лінгвальних фактів; методику аналізу дефініцій вжито для адекватного розмежування сутності процесів, як-от: універбалізації, лексикалізації та номіналізації.

Результати та їх обговорення

Саме дієслово є найбільш ємнісною частиномовною субстанцією, яка здатна номінувати ті чи ті активні чи «пасивні» дії. Наявність комплексу граматичних категорій у дієслова, що виявлено аналітично, свідчить про те, що слова цієї частини мови найбільш чітко відбивають сутність події в її дієвому чи процесуальному просторі. І тут не має значення, чи є така одиниця мовною, системною, чи вона постає мовленнєвою реалізацією певної абстрактної номінативної одиниці - номеми, в нашому випадку - з домінантою-словосполученням.

«Дієслово є центральною частиною мови передусім тому, що воно як основний клас ознакових слів найчіткіше протиставляється іменникові - класові слів на позначення предметів. Центральну позицію дієслово посідає і щодо інших класів ознакових слів - прикметника, числівника та прислівника. Вона зумовлена його семантичними функціями, морфологічними категоріями та синтаксичним вживанням» [2, С 217], - уважають К. Г. Городенська та І. Р. Вихованець. Тому саме їх ми обрали за об'єкт дослідження.

Отже, дієслова (як і, наприклад, іменники та ін.) за певних умов постають еліптичними універбами - мовленнєвими втіленнями номем - за умов тотожності семантики словосполучення і дієслівного компресива, наприклад: задвохсотити - зробити двохсотим, заполонити - взяти у полон, мобілізувати - здійснювати мобілізацію тощо. Доволі велику кількість таких одиниць спостерігаємо у воєнному дискурсі, адже сьогодні, за часів повномасштабного вторгнення країни- агресора на територію нашої держави, вони є найбільш затребуваними найменуваннями серед військових, волонтерів, тобто тих, хто безпосередньо пов'язаний з військовою справою, а отже хто постає здебільшого їхніми «творцями».

Істотна кількість сучасної воєнної лексики представлена дієсловами. Серед них своє окреме місце обіймають універби - мовленнєві скорочення, або вербальні еквіваленти номем з домінантою- словосполученням. Через їхню тематично-професійну обмеженість вони постають одиницями воєнного сленгу. Утім, цікавим постає питання уналежнення таких одиниць до відповідних груп з позицій їх функціонування у мові або мовленні. Раніше О. С. Івко (2018) розглядав це питання щодо загальновживаних дієслівних компресивів. Зараз же на часі вивчення новітніх одиниць, які згодом трансформуються з мовленнєвих у мовні, а деякі з них з певних причин посядуть, можливо, на певний час, проміжне місце між двома зазначеними, що демонструє їхні номінативні особливості. Але ті дієслова, які постали матеріалом цього дослідження, передусім розглядаються з точки зору мовленнєвого словотвору, що базується на понятті внутрішньої вмотивованості та тотожності семантики твірного та похідного елементів. В нашому випадку співвіднесеність фіксується між словосполученням (аналітичною одиницею) та тотожним за значенням дієсловом (синтетична одиниця, що виникла внаслідок компресії, а саме - універбації).

Отже, номінативні особливості універбів загалом як синтетичних еквівалентів словосполучень є одним з головних об'єктів у дослідженні

І. М. Думчака [3, С. 3]. Він пропонує думку щодо сталих словосполучень, які здатні поповнювати лексичну систему української мови, як таких, що є результатом лексикалізації. Внаслідок цього процесу з'являються мовні елементи, які мають словесні (синтетичні з огляду на їхню структуру й особливості функціонування) ознаки.

Також раніше зазначалося, що «процес лексикализації може повністю реалізуватися лише в тому випадку, якщо цією одиницею є універб або словосполучення як вербальна або синтаксична реалізація будь-якої номінатеми, а еквівалентність універба і словосполучення зникає за умови хоча б мінімального порушення їхньої семантичної тотожності» [4, С. 214].

Кожен окремий дієслівний універб з'являється в мовленні внаслідок внутрішнього словотвору і характеризується внутрішньою вмотивованістю щодо відповідного словосполучення. Ініціатором та автором цих словотвірних процесів постає група носіїв мови, в нашому випадку - військові, волонтери та інші причетні до військової справи особи.

Різні думки щодо наслідків лексикалізації або універбаціі породжують дієслова на зразок аналізувати, обнуляти, привласнити тощо, які ми також називаємо дієслівними універбами, тотожними за значенням і тому еквівалентними словосполученням здійснювати/ здійснити аналіз, зводити до нуля, взяти у власність. Вони вирізняються з-поміж інших універбальних одиниць ідентичних за своєю структурою тим, що є елементами кодифікованої мови, а не субкоду (на відміну від задвохсотити, затрьохсотити тощо), а отже, постають у складі лексики української мови, а не мовлення, і тому вони здебільшого є у складі різних словників і довідників.

Дієслова на зразок оперувати (здійснювати операцію), аналізувати (проводити аналіз) вважаємо синкретичними з низки причин: з одного боку, це синтетичні втілення певних номем, наслідки універбації; з іншого боку, вони постають елементами фіксованого словникового складу української мови. Разом з цим вони відбивають тотожність значення щодо відповідних словосполучень, семантично розвиваються у напрямку руйнування цієї тотожності, тобто у напрямку лексикалізації. Лексикалізація цих одиниць гіпотетично відбудеться, можливо, невдовзі.

Раніше нами на матеріалі іменникових універбів (Н. В. Дьячок, 2015) було запропоновано три групи компресивних елементів, виокремлення яких здійснено на тлі їхньої приналежності системі (мові) або мовленню. Класифікацію, яка побудована на цих засадах, принагідно використовуємо і для нашого фактичного матеріалу.

1. Елементи, які виникли внаслідок лексикалізації, наприклад, атакувати, закривавити тощо.

2. Елементи, які виникли внаслідок універбалізації, наприклад, задвохсотити (зробити «двохсотим»), зачохлити (надіти чохол), затрофеїти (взяти, здобути трофеї), мінуснути (зробити «мінус» противнику) тощо.

3. Елементи, які виникли внаслідок номіналізації, наприклад, аналізувати (проводити аналіз), мінувати (закладати міни), озброювати / озброїти (забезпечити / посилювати / посилити зброєю), наказувати (віддавати накази), командувати (віддавати команди) тощо.

«Номіналізація постає процесом перетворення мовленнєвої синтетичної одиниці (глоси, словесного дублета) на мовну одиницю»[4, С. 216] - номему. «Ми вважаємо цей процес перетворенням деякого елемента або поєднання елементів (словосполучення) на сталий елемент мови, що, незважаючи на це, функціонує як еквівалент окремого слова. Утім, семантичні відношення між твірною і похідною одиницями не змінюються, а продовжують бути відношеннями внутрішнього вмотивування. Але номіналізованих одиниць серед універбальних компресивів воєнного дискурсу не спостерігаємо» [6, С. 117].

Отже, щоби простежити історію появи й подальшого функціонування дієслівних універбів воєнного дискурсу, їх доцільно розподілити на три групи: «1) універби, які лексикалізувалися й набули статусу дериватів (лексикалізовані універби); 2) універби як нелексикалізовані реалізації відповідних номінатем (універбалізовані одиниці); 3) універби як наслідок номіналізації (номіналізовані універби)» [6, С. 118].

Перша група об'єднує дієслівні універби, що постали лексикалізованими, похідними від омонімійних одиниць; вони пов'язані один з одним зовнішньою вмотивованістю, що схарактеризовує процес деривації. «Схема лексикалізації має такий вигляд:

«Щоб гарантовано закрити наше небо і звести до нуля можливості російських терористів, потрібно значно більше сучасних систем ППО і більше забезпечення ракетами для таких систем» [https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname= grac 16&tab=advanced&keyword=%D0 %B 7%D0%B 2%D0%B 5%D 1%81% D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D1%83%D0%BB% D1%8F&showresults=1] - «На думку військового психолога, завдання держави може полягати в тому, що вона оголосить або конкретно покаже, що підстав для переляку більше не існує в принципі, - обнулити цю ситуацію до заводських налаштувань» [https://parasol.vmguest.uni- jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac 16&tab=advanced&keyword= %D0%BE%D0%B 1%D0%BD%D 1%83%D0%BB%D0%B8%D 1%82%D0% B8&showresults=1];

«Наші героїчні воїни попри важку ситуацію та постійні обстріли тримають оборону, завдають ворогу втрат та не дають йому просуватися далі» [https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance? corpname= grac 16&tab=advanced&keyword=%D 1%82%D 1%80%D0%B8%D0%BC%D0% B0%D 1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%B 1%D0%BE%D 1%80%D0%BE% D0%BD%D1%83&showresults=1] - «Ми готові голими руками обороняти

свою землю» [https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance? corpname=grac16&tab=advanced&keyword=%D0%BE%D0%B 1%D0%BE %D 1%80%D0%BE%D0%BD%D 1 %8F%D 1%82%D0%B8&showresults=1].

«Мені пощастило, бо маю стабільну роботу як солістка Академічного будинку органної та камерної музики, працюю у філармонії, а ще й вдається їздити на гастролі» [https://parasol.vmguest.uni- jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced&keyword= %D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BD% D0%B0%20%D0%B3%D0%B0%D 1%81%D1%82%D 1%80%D0%BE%D0% BB%D1%96&showresults=1] - «Але молодий селюк Яша, що гастролював у місті, зненацька зареготав, кинувши на Степана й Надійку глузливий погляд» [https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance? corpname= grac 16&tab=advanced&keyword=%D0%B3%D0%B0%D 1%81%D 1%82%D 1% 80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8& showresults=1].

Друга група об'єднує універби, що постають мовленнєвим утіленням відповідніх номем. Вони нещодавно почали відтворюватися у мовленні. «Цей тип може функціонувати за такою схемою:

«Якщо поранення несумісне з життям - він стає «двохсотим» (загиблим)» [https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance? corpname=grac16&tab=advanced&keyword=%D0%B4%D0%B2%D0%BE% D 1%85%D 1 %81%D0%BE%D 1%82%D0%B8%D0%BC&showresults=1 ] - «31 серпня в Україні "задвохсотився" начальник оперативного відділу 165-ї артилерійської бригади з Далекого Сходу майор Дмитро Копанцев» [https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname= grac16&tab=advanced&keyword=%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B2% D0%BE%D1%85%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%82%D0% B8% D1 %81%D 1%8F&showresults= 1];

«Вороги зазнали втрат, а ось українські військові здобули трофеї, цінні карти і особисті речі загарбників» [https://parasol.vmguest.uni- jena. de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced&keywo rd=%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20 %D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%97&showresults=1] - «Збройні сили України "затрофеїли"російську систему ППО "Панцир С-1"» [https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16& tab=advanced&keyword=%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%BE% D1%84%D0%B5%D1%97%D1%82%D0%B8&showresults=1].

«Військовослужбовець строкової служби Нацгвардії України влучним пострілом з ПЗРК "мінуснув" ворожий Су-25» [https://parasol.vmguest.uni- jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16& tab=advanced&keyword= %D0%BC%D 1%96%D0%BD%D 1%83%D 1%81 %D0%BD%D 1%83%D 1% 82%D0%B8&showresults=1].

«Третя група об'єднує універби, що постають номіналізованими одиницями, схема номіналізації яких має відповідний загальний вигляд:

«Міг установлювати посади, віддавати накази, що мали силу закону» [https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname= grac 16&tab=advanced&keyword=%D0%B2%D 1%96%D0%B4%D0%B4%D 0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0 %BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8&showresults=1] - «На схід сонця щоб було! - наказує отаман і, хитнувши головою, дає знак, шо розмова скінчена» [https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname= grac16&tab=advanced&keyword=%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0% D0%B7%D 1%83%D0%B2%D0%B0%D 1%82%D0%B8&showresults=1 ];

«За словами Штайнмаєра, рішення Німеччини забезпечити зброєю і технікою курдських бойовиків, що борються з "Ісламською державою" на півночі Іраку було правильною стратегією, тому що вони не лише утримують лінію фронту, а й виявилися здатними на "невеликі територіальні завоювання"» [https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_

crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced&keyword=%D0%B7% D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8% D 1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B 1%D 1%80%D0%BE%D 1%94%D 1% 8E&showresults=1] - «А тепер війна скінчилася, про Корею ще не думали, хоч і збиралися озброїти її армію сучасною зброєю» [https://parasol. vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced& keyword=%D0%BE%D0%B7%D0%B 1%D 1%80%D0%BE%D 1%97%D 1% 82%D0%B8&showresults=1];

«Треба було навчати, як користуватися рушницями та кулеметами різних конструкцій, як кидати бомби, щоб самому себе не зірвати і не покалічити побратимів, як закладати міни і як їх знешкоджувати» [https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname= grac 16&tab=advanced&keyword=%D0%B 7%D0%B0%D0%BA%D0%BB% D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0% BD%D0%B8&showresults=1] - «Вранці 22 грудня у селище Комінтернове під Маріуполем увійшло угруповання бойовиків з важкою технікою і почали будувати укріпрайон та активно мінувати дороги і підступи до населеного пункту» [https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/# concordance? corpname=grac16&tab=advanced&keyword=%D0%BC%D1% 96%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8&showresults=1.

Отже, дієслівні універби складають три класи залежно від комплекса механізмів їхньої появи та функціонування у мовленні або мові.

У свою чергу, перша група, в яку об'єднуються етимологічно компресивні одиниці, що лексикалізуються, зацікавлює історією власного розвитку. «У межах аналізу механізмів появи дієслівних універбів у мові чи мовленні актуальним постає питання про явища деетимологізації та реетимологізації. Деетимологізація як процес втрати родинних зв'язків між номінатівнимі одиницями можлива в разі лексикалізації універбів і переходу їх до розряду самостійних номем» [6, С. 120]. Наслідками деетимологізації вважаємо такі етимологійні універби-дієслова, як-от: обнулити, обороняти(ся), гастролювати тощо.

Наприклад, дієслово гастролювати, яке є етимологійним універбом, з позицій історичної семантики відповідає словосполученню їздити на гастролі (що стосується театральної сфери діяльності). Деетимологізувавшись, пройшовши етап лексикалізації, воно постало непохідним словом, таким, що втратило споріднені зв'язки зі своїм етимоном.

Механізм деетимологізації дієслівних універбів, послуговуючись ідеєю Н. В. Дьячок (2015), реалізований схемою номема1 -> універб -> (лексикалізація + деетимологізація) -> номінатема2, яка «розгортається у більш структуровану:

Висновки

Словосполучення та універб з тотожним лексичним значенням функціонують у мовленні в ідентичному оточенні. В цьому полягає принципова відмінність дієслівних універбів від інших дієслів зі спільною морфемною структурою, як-от: фиксувати, функціонувати із суфіксом -ува- тощо.

Постаючи результатом зовнішнього чи внутрішнього словотвірного процесу, дієслівні універби воєнного дискурсу опціонально збігаються з дериватами у межах словотвірного або універбального типу. З огляду на це, крім спільного словотвірного форманта універб і звичайне дієслово мають спільну частиномовну належність твірної основи. В контексті нашого дослідження це може бути основа іменика або прикметника, або, що набагато рідше, основи прислівників або вигуків. Отже, деетимологізовані універби за походженням є лексикалізованими синтетичними втіленнями номем.

З позицій етимологізування всі дієслівні універби в межах воєнного дискурсу можна класифікувати так:

1) непохідні з позицій синхронії, деетимологізовані, такі, що втратили зв'язок із відповідними словосполученнями;

2) номіналізовані, які не постають наслідками деетимологізації і співвідносяться із залежними словами відповідних словосполучень;

3) універби, які постають синтетичними реалізаціями певних номінатем та не є наслідком деетимологізації.

Унаслідок деетимологізації здебільшого формуються одиниці мовної номінації - номеми (у нашому контексті, лексикалізовані універби).

Література:

1. Bosak, Jan (1987) O vymedzeni univerbizacie. In: Slovenska rec, roc. 52, c. 4, s. 231- 237.

2. Городенська К.Г., Вихованець І.Р. (2004) Теоретична морфологія української мови. Академічна граматика української мови. Київ. 400 с.

3. Думчак І. М. (1998) Універбація в українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова”. Івано-Франківськ. 19 с.

4. Дьячок Н. В. (2015) Универбация в русском языке: структурно-семантическое и ономасиологическое описание: дис. ... д. филол. наук : 10.02.02. Киев. 460 (522) с.

5. Diachok, N., & Ivko, A. (2020). Univerbation as an interlingual phenomenon. Language: codification, competence, communication, (1 (2)), 72-82.

6. Івко О. С. (2018) Дієслівна універбація в російській мові: структурно- семантичний аналіз: дис. ... к. филол. наук : 10.02.02. Дніпро. 236 с.

7. Корпус української мови ГРАК http://uacorpus.org/

References:

1. Bosak, Jan (1987) O vymedzeni univerbizacie. In: Slovenska rec, roc. 52, c. 4, s. 231- 237.

2. Horodenska, K.G., Vykhovanets', I.R. (2004) Theoretical morphology of the Ukrainian language. Academic grammar of the Ukrainian language [Teoretychna morfolohiya ukrayins'koyi movy. Akademichna hramatyka ukrayins'koyi movy\. Kyiv. 400 p.

3. Думчак І. М. (1998) Univerbation in the Ukrainian language [Univerbatsiya v ukrayins'kiy movi\'. abstract of thesis for obtaining sciences. candidate degree philol. of science. Ivano-Frankivsk. 19 p.

4. Diachok, N.V. (2015) Diachok, N. Univerbation in the Russian language: structural and semantic and onomasiological description. Kyiv. 2015. 522 p.

5. Diachok, N., & Ivko, A. (2020). Univerbation as an interlingual phenomenon. Language: codification, competence, communication, (1 (2)), 72-82.

6. Ivko, O.S. (2018) Verb univerbation in the Russian language: a structural- semantic analysis [Diyeslivna univerbatsiya v rosiys'kiy movi: strukturno-semantychnyy analiz\: thesis for obtaining sciences. candidate degree philol. of science. Dnipro. 236 p.

7. Corpus of the Ukrainian language GRAK http://uacorpus.org/

Размещено на Allbest.ru