Проведение исследования направленности коммуникативного воздействия в аспекте закона об экстремизме, обозначенной номинациями ненависть, вражда, рознь. Определение нацеленности текста на формирование психологического и коммуникативного эффекта агрессии.

Результаты пилотного исследования, выполненного на материале лингвоконцептологического анализа аксиологических концептов маркетологии с применением технологий психолингвистического эксперимента. Специфика лингвокультурных концептов "Товар" и "Услуга".

Дослідження з типологізації мовної особистості в залежності від особливостей дискурсивної поведінки (комунікативних стратегій, комунікативної компетенції та мовленнєвої культури). Існуючі погляди вчених на поняття "мовна особистість" у лінгвістиці.

Огляд підходів до визначення дискурсу. Різниця між конверсаційним і критичним дискурс-аналізами. Впорядкування методів критичного аналізу дискурсу у відповідності до рівнів текстової структури. Метод дослідження мовних архівів і інтертекстуальності.

Розгляд лінгвостилістичних характеристик порядку слів, авторських типів зв'язків у реченні та критеріїв вияву оповідача. Знайомство з наративними особливостями художніх текстів Є. Пашковського. Аналіз діяльності американського лінгвіста В. Лабов.

Существительное, оформленное дательным падежами как форма выражения локализатора в эвенском языке. Частотность употребления наречия с притяжательным оформлением. Грамматические явления эвенского языка с позиции функционально-семантического подхода.

Особенности функционирования качественных наречий с оценочным компонентом в англоязычном кинодискурсе. Оценка в наречиях на лексическом, синтаксическом и контекстуальном уровнях. Наречие как средство выражения оценочной прагматики в кинодискурсе.

Роль наречий в соединении компонентов сложного синтаксического целого на материале одного из самых известных романов К.Г. Абрамова "Олячинть кисэ" ("За волю"). Особенности заместительной функции наречий, употребляемых в романе при создании образов героев.

Наречие как самостоятельная часть речи. Особенности использования гласных в окончании. Сравнительная и превосходная степени сравнения. Правила употребления дефиса и слитного написания наречий. Использование мягкого знака после шипящих согласных.

Анализ лексико-грамматической природы и классификация наречий удмуртского языка. Словообразовательные способы наречий. Детально рассмотрены категории степеней сравнения и степеней качества наречий. Проанализированы основные синтаксические функции наречий.

Семантический анализ диалектных наречий образа действия, используемых носителями русских говоров Приамурья, их семантическая классифирусских говоркация. собственно лексические диалектизмы, характерные для группы изучаемых говоров. диалектные наречия обр

Структурно-семантический анализ наречных ремарок, их классификация на основе выполняемых ими функций и установление значения данного типа ремарок в развитии сюжета, создании образов и репрезентации доминантных смыслов драматического произведения.

Предмет і завдання діалектології. Місцеві і соціальні діалекти. Українська діалектна мова як складна ієрархія діалектних одиниць. Фонема та її відповідники в різних українських діалектах. Умовний спосіб дієслів. Діалектні відмінності у словосполученні.

Багатоаспектний аналіз народної медичної лексики російської мови, діалектика її розвитку в найближчих споріднених мовних системах. Основні принципи номінації у групі народних назв хвороб та хворобливих станів, їх зв’язок із світоглядним чинником.

Аналіз фіксації фразеологізмів літературної мови та її територіальних різновидів у "Словнику слів, у літературній мові не вживаних" І. Огієнка З’ясування значення лексикографічної праці у вирішенні питань про своєрідність, етимологію і ґенезу мовних явищ.

Фразеологія як скарбниця народу; суть, роль. Давня українська міфологія та тотемізм як основні джерела походження фразем. Класифікація сем лексем кінь, віл, тур, корова. Семантика компонентів вівця, баран, свиня та собака в усталених словосполученнях.

Дослідження через зміст легенд "Про зоряний Віз", "Про вітер", "Про вогонь" реальних та фантастичних елементів людської поведінки. Формування навичків виразного читання, переказу легенд близько до тексту. Усвідомлення та осмислення навчального матеріалу.

Систематизація номенів, що вживаються для означення знарядь, споруд та інструментів Полтавщини, які використовуються у гончарному виробництві. Розподілення цієї лексико-семантичної групи на мікрогрупи та уточнення їх лексико-семантичного наповнення.

Анализ общерусской лексемы "время" и производных от нее в говорах русского языка. Вопрос семантического тождества диалектного и литературного слова. Категория времени в культуре и языке. Народные представления о дискретности времени, их характеристика.

Дослідження ролі художнього перекладу у виробленні і становленні літературної мови. Аналіз перекладацької спадщини М. Лукаша та матеріалів "Словника" Бориса Грінченка. Вивчення зв'язку із народнорозмовним джерелом лексики в мові перекладів Лукаша.

Представлен анализ проблемы взаимосвязи народных, народно-авторских и собственно авторских литературных сказок с типами языкового сознания. Форма бытования сказок – устная (народные сказки) и письменная. Представлена традиционная фольклорная поэтика.

Суть нарратива в персуазивной коммуникации, предполагающей воздействие на ментальную сферу адресата, на его мнения и оценки с целью побуждения его к совершению определенных посткоммуникативных действий в интересах адресанта. Анализ рекламного дискурса.

Уровневая модель описания нарратива, учитывающая ярусы семантической нарративной системы. Нарратив обвинительных речей Кони как совокупность содержательного, речеактового и тематического уровней, демонстрирующих разработку оратором элементов события.

Нарративный анализ личного дневника Александра Бенуа, известного русского художника и интеллектуала Серебряного века. Определение нарративных маркеров социокультурных угроз, которые переживала Россия в 1917 году. Выделение основных семантических полей.

Рассмотрение некоторых аспектов соотношения между текстом оригинала и текстом перевода через призму нарушения межъязыковой нормы. Стили межъязыковой нормы. Анализ примеров нарушения межъязыковой нормы на уровне лексики, грамматики и стилистики.

Причины, ведущие к негативным изменениям в русском языке. Несоблюдение правил литературного языка (постановки ударения, выбора паронима, формы рода, числа, падежа). "Жаргонизация" речевого общения, вне зависимости от статуса и профессионального кодекса.

Исследование коммуникативного аспекта нормы ожидания. Анализ типов нарушений нормы ожидания в коммуникативном акте (лексические, фонетические). Описание изменений, происходящих в эмоциональной сфере коммуникантов при восприятии нарушения нормы ожидания.

Парные союзы как союзы, состоящие из двух дистанцированных частей, парное употребление которых является обязательным. Нарушение однофункциональности элементов, вводимых частями парных союзов на примере сочинительных конструкций на немецком языке.

Вопросно-ответный комплекс как неотъемлемая составляющая общения и мышления людей, которая выполняет коммуникативную и когнитивную функции. Особенности, которые определяют связность и цельнооформленность контактных реплик интеррогативного диалога.

Языковая норма как отражение тенденций развития языка, классификация отклонений от нее. Нарушения орфоэпических, грамматических и лексических норм. Нарушения языковой нормы как стилистическое средство. Отклонения от языковой нормы в рассказах С. Кинга.