Исследование основных проблем влияния языка-доминанты в языковой компетенции транслингва на фонетическую систему второго языка. Рассмотрение фонетического уровня как строительного материала для содержательных единиц. Порождение новых дискурсов лексики.

Применение естественнонаучного метода Шлейхера в исследованиях языка. Основание лингвистического натурализма, характеристика его морфологической классификации. Влияние идей великого языковеда на компаративистов следующего поколения - младограмматиков.

Анализ натуралистических взглядов на язык В. фон Гумбольдта с позиции лингвистического натурализма. Понятие, суть, связь языка и расы, проблема языка как живого организма, его связь с мышлением. Сходства и различия взглядов Гумбольдта, Шлейхера, Мюллера.

Метафора как языковое явление, обозначающее класс предметов для наименования объекта, входящего в другую группу. Натурморфная метафора - перенос наименований реально существующих предметов на культурные психические факты внутреннего мира человека.

Опис ієрархії утворення наукового дискусійного тексту. Лінгвістичне дослідження сучасного англо-американського наукового дискурсу в його дискурсивно-текстовому, жанровому, комунікативному, прагмариторичному, інтерперсональному та мовному аспектах.

Потенціал сучасних лінгвістичних досліджень через аналіз найбільших напрямів. Дослідження наукової парадигми лінгвістики XXI століття як засобу пізнання та інтелектуального конструювання світу, продукт творчості мовної особистості.

Викладання Ф.О. Нікітіною давніх мов у Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка. Дослідження фонетики давньогрецької мови. Формування структурно-системної парадигми лінгвістичного знання. Розуміння природи, сутності та функцій мови.

Розглянуто періоди формування української термінології, які яскраво ілюструють зв’язок розвитку лексичної системи мови з історією матеріальної й духовної культури українського народу. Історія створення та діяльності Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Семантичний аналіз термінів, що позначають явище "транснаціональна вища освіта". Аналіз їхнього використання у наукових працях дослідників соціальних наук, документах міжнародних організацій, залучених до процесів міжнародної інтеграції у сфері освіти.

Розгляд внеску О. Потебні в розвиток східнослов’янських мов. Доробок вченого в загальномовознавчої теорії та історії становлення вітчизняної лінгвістичної думки. Аналіз поглядів дослідника у сфері фонетики, акцентології, лексичної семантики, граматики.

Поняття мовної та концептуальної картин світу, їх різновиди. Закономірності пізнання світу та роль мови в даному процесі. Співвідношення понять мовної й концептуальної картин світу. Проблема диференціації термінів "науковий концепт" та "наукове поняття".

Різні форми вираження наукової думки. Повідомлення, пояснення наукових результатів. Сфера суспільного діяльності, в якій функціонує науковий стиль. Упорядкована система зв'язків між частинами висловлювання. Зразки та основні риси наукового стилю.

Інформативна насиченість, логічність побудови, прихована емоційність, узагальнено-абстрактний характер викладення - одні з загальних характеристик наукового стилю англійської мови. Дослідження видів мовних засобів оформлення когнітивної інформації.

Особливості, стильові ознаки та стилетвірні чинники наукового стилю української літературної мови. Мовні засоби наукового тексту та їх вживання. Особливості підстилів наукового стилю. Характеристика роботи із сучасним українським науковим текстом.

Розгляд основних компонентів інституціонального спілкування в межах наукового дискурсу. Аналіз наукового тексту як фрагменту соціального простору та культури. Дослідження екстралінгвальних чинників наукової комунікації крізь призму дискурсивного аналізу.

Ознаки, властивості, різновиди, функції, принципи укладання наукових текстів різних жанрів. Основні риси та мовні засоби текстової організації наукових статей і лекцій. Необхідність вивчення мовленнєвої індивідуальності наукового (академічного) тексту.

У науковій статті розглянуто поняття "мовний етикет", "мовленнєвий етикет", встановлено їх відмінності. Детально проаналізовані аспекти культури мови. Проаналізовано вчення про культуру мовлення. Досліджені найбільш частотно вживані етикетні вирази.

Зміни в сучасній науково-технічній мові. Комунікативний підхід до дослідження тексту, аналіз системоформувальних категорій тексту як його найбільш загальних і істотних ознак, що відбивають реалізацію в мові фрагмента дійсності у процесі комунікації.

Цели современного образования, которые реализуются в условиях поликультурного образования, ориентированного на культуру многих народов. Содержание лингвокраеведения. Лингвокраеведческая работа и формирование у учащихся лингвокраеведческую компетенции.

Стилистические особенности научно-популярного журнала "GEO": экстралингвистические и лингвистические признаки. Исследование научно-популярного стиля в современных научно-популярных журналах. Особенности популяризации науки на примерах текстов из журнала.

Описание ряда устоявшихся представлений о научно-технической терминологии как стилистически нейтральном пласте лексики, для которого не характерны явления синонимии и многозначности. Анализ некоторых примеров реального функционирования терминов в речи.

Рассмотрение трудностей, связанных с переводом научно-технической литературы. Сущность понятия "терминологическая аббревиация". Научный стиль как атрибут разных областей науки. Знакомство с основными лексическими особенностями научно-технического текста.

Универсальная диалогичность научного текста, предполагающая основополагающую роль научного сообщества при порождении, верификации, оценке нового знания. Заключения аналитического исследования Г. Вайятта о причинах непризнания открытия О. Эвери.

Представление о компонентном анализе как о методе лингвистического исследования. Основные точки зрения отечественных и зарубежных лингвистов. Исследование теории семантического поля. Рассмотрение съемного состава слова как имеющего ядро и периферию.

Анализ терминологических фразеологизмов (терминологизмов), вышедших из подъязыка науки в общее употребление. Приобретение ими семантической двуплановости при переходе из специальной сферы в общелитературный язык, сохранение этимологического значения.

Лингвистический анализ лирики А.А. Тарковского. Использование автором научных терминов в стихотворных произведениях. Терминологическая лексика пространства поэтического текста. Семантическая метафоризация терминов в рамках целостного образного контекста.

Предложение способа подачи научной информации об имманентных свойствах естественного языка в необходимом объеме и доступной для студентов нефилологических специальностей форме. Описание схемы лекционных занятий по русскому языку и культуре речи.

Научный дискурс - когнитивно-событийное пространство речемышления ученого, идеальное смысловое поле, изменяющееся во времени и пространстве. Функциональный стиль - ключевая единица членения текстового континуума как объекта лингвистического анализа.

Исследование содержания терминопонятия "научный сетевой дискурс", определение и оценка его места в системе понятий лингвистики текста, конститутивные признаки. Важнейшие языковые и текстуальные особенности данной разновидности компьютерного общения.

Понятие научного стиля, его сущность и особенности, история становления и развития, современное состояние. Первичность письменной речи, ее структура и отличительные черты. Характерные свойства и разновидности научного стиля, правила его оформления.