Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення державної мови майбутніми педагогами в закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ МАЙБУТНІМИ ПЕДАГОГАМИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Русакова Ольга Валеріївна

кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Волощук Галина Михайлівна

кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Стандарт вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта галузі знань 01 Освіта/Педагогіка для першого (бакалаврського) рівня, який затверджений 23.03.2021 р. наказом Міністерства освіти і науки України № 357, спрямований на підготовку кваліфікованого конкурентоздатного фахівця - учителя початкових класів закладу загальної середньої освіти [7]. Майбутній педагог повинен володіти ґрунтовною теоретичною базою фахових дисциплін освітньої програми «Початкова освіта», окремими методиками навчання, методами педагогіки та психології, сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ), орієнтуватися в інформаційному просторі, уміло використовувати електронні освітні ресурси, створювати власні, застосовувати інноваційні методи, форми й засоби навчання та виховання молодого покоління українців, бути здатним до творчої й науково-педагогічної діяльності, постійної самоосвіти та професійного самовдосконалення й зростання, співпраці в команді. Однак вважаємо, що першочергово майбутній педагог зобов'язаний володіти державною мовою на найвищому фаховому рівні для забезпечення ефективної професійної комунікації між учасниками освітнього процесу.

Здатність спілкуватися державною та іноземною мовами усно та письмово належить до першої спеціальної (фахової) компетентності (СК-1), визначеної Стандартом вищої освіти [7]. Відповідно до ст. 10 ч. 1 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова [4].

На засвоєння знань про одиниці й норми всіх рівнів української мови, на розвиток уміння здійснювати різні типи мовних розборів спрямований навчальний курс «Сучасна українська мова з практикумом» ОП 013 Початкова освіта. Цей освітній компонент допомагає майбутньому вчителеві початкових класів виробити та вдосконалити мовно- комунікативну компетентність шляхом виконання практичних завдань, під час самостійної роботи та індивідуальної мовної практики, покликаний формувати національно свідому мовну особистість, яка прагне постійно підвищувати рівень мовної культури та вміє застосовувати набуті знання й уміння в професійній діяльності. Безперечно, «мовлення майбутнього вчителя початкової школи повинно бути лексично, граматично правильним, змістовно цілісним, стилістично виразним, відповідати орфоепічним нормам й етичним правилам спілкування» [5, с. 47]. Для успішного досягнення таких освітніх завдань викладач у співпраці зі студентами повинен дібрати найефективніші методи, форми й засоби навчання.

Питання ефективності навчання студентів ЗВО ускладнилося під час пандемії, спричиненої поширенню хвороби COVID-19, адже ЗВО в Україні з березня 2020 року працюють переважно дистанційно (у режимі онлайн-навчання) або в змішаній формі. Під онлайн-навчанням розуміють досвід навчання в синхронному або асинхронному середовищі з використанням різних пристроїв із доступом до Інтернету; перехід на онлайн-навчання називають «панацеєю під час кризи, яка змушує заклади освіти, що раніше не хотіли змінюватися, прийняти сучасні технології» [3, с. 7]. У таких умовах важливо використовувати нові підходи до навчання та професійного становлення майбутнього фахівця-педагога, упроваджувати ІКТ із урахуванням вимог вищої школи та освітніх потреб студента, зокрема в процесі засвоєння української мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Засвідчив, що питанням організації дистанційного навчання в ЗВО займаються українські вчені А. Кузьмінський, О. Кучай, О. Біда, А. Чичук, І. Сігетій, Л. Оршанський, І. Нищак, Д. Герцюк, Л. Нос, Т. Зубехіна, В. Терлецький, Н. Ольхова-Марчук, Є. Долинський, Н. Маятіна, Т. Лисенко, О. Дмитрієнко, М. Чепелевська, В. Кухаренко, В. Вишнівський, Т. Близнюк, О. Будник, Т. Качак та інші. Заслуговують на увагу дослідження, які стосуються необхідності цифрової трансформації системи освіти в Україні (О. Цюняк, Л. Султанова), аналізують проблеми та перспективи впровадження інноваційних і цифрових технологій у підготовку майбутніх учителів початкової школи (І. Тимофеєва, М. Нетреба, О. Шкуренко, О. Сакалюк, С. Стецик). Підтримуємо думку науковців про те, що «саме вміння користуватися цифровими технологіями забезпечує готовність майбутніх учителів початкових класів використовувати цифрові технології у професійній діяльності, створює основу для формування в них цифрової грамотності й компетентності, яку ЄС визнає однією із ключових компетенцій для повноцінного життя і діяльності» [10, с. 211].

Ґрунтовними є праці, присвячені вивченню інформаційно-освітнього середовища та використанню засобів інформаційно-комунікаційних технологій у ЗВО (В. Биков, Г. Гордійчук, Л. Коношевський, О. Коношевський, Р. Гуревич, Н. Кириленко, І. Шахіна, Г. Генсерук, С. Мартинюк, О. Демченко, Н. Лазаренко, Л. Любчак, В. Демьяненко, О. Кучерук, С. Караман, О. Караман, Н. Віннікова та інші). За спостереженнями дослідників, «застосування ІКТ покращує сприйняття, осмислення й запам'ятовування навчальної інформації, здійснює диференційований підхід до студентів і позитивно впливає на їх мотивацію до навчальної діяльності» [2, с. 110]. Уміння студентів педагогічних спеціальностей самим навчатися, а згодом навчати своїх вихованців із застосуванням засобів ІКТ, відкритих електронних (цифрових) освітніх ресурсів сприяє формуванню високого рівня володіння інформаційно-цифровою компетентністю, що відповідає стандартам європейського освітнього простору.

На нашу думку, актуальними є дослідження можливості використання засобів ІКТ під час вивчення окремих компонентів освітньої програми, за якою навчаються здобувачі вищої освіти.

Мета статті - ознайомлення зі специфікою організації навчання студентів спеціальності 013 Початкова освіта в процесі дистанційного вивчення обов'язкового компонента «Сучасна українська мова з практикумом», з'ясування можливості інтеграції ІКТ у навчальний процес з метою ефективного вивчення державної мови.

Виклад основного матеріалу дослідження

Від уміння студентів шукати, опрацьовувати, аналізувати та засвоювати інформацію з різних джерел, у тому числі з мережі Інтернет, кваліфіковано презентувати результати педагогічної, наукової, інноваційної діяльності із застосуванням сучасних ІКТ залежить рівень їхньої професійності та успішності в майбутньому.

ІКТ - це широкий набір електронних освітніх ресурсів, метою створення яких є «забезпечення модернізації освітнього процесу, змістове наповнення освітнього простору, надання рівного доступу учасникам освітнього процесу незалежно від місця їх проживання та форми навчання відповідно до якісних навчальних і методичних матеріалів, створених на основі інформаційно-комунікаційних технологій» [6]. Електронні освітні ресурси характеризуються різноманітністю, функціональністю, безпечністю, доступністю, зручністю використання.

Серед електронних освітніх ресурсів виокремлюємо ті, які використовуємо в процесі підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта в Коломийському навчально-науковому інституті Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Вважаємо, що під час вивчення курсу «Сучасна українська мова з практикумом» необхідно використовувати електронні навчальні видання (підручники, практикуми, навчальні посібники, курси лекцій), електронні довідкові матеріали та електронні практичні видання (методичні рекомендації). Цінною є робота студентів з відкритими освітніми ресурсами в мережі Інтернет (онлайн-сервісами та онлайн- ресурсами).

Без сумніву, в умовах дистанційного навчання завдання викладача ЗВО - забезпечити студентів необхідними якісними навчально-методичними матеріалами з дисципліни «Сучасна українська мова з практикумом», а саме: електронними курсами лекцій (у текстовому форматі та/або у вигляді електронної презентації, створеної завдяки цифровому інструменту PowerPoint чи Google Презентації), електронними практикумами (збірниками вправ і завдань з інтерактивними елементами), електронними методичними рекомендаціями для організації самостійної роботи студентів та електронними дидактичними матеріалами (схемами, аудіо- та відеозаписами). Пропонуємо також студентам друковане видання - практикум, на сторінках якого розміщено QR-коди, за якими вони в онлайн-режимі перевіряють правильність виконання вправ і завдань [8].

Комплексно донести всі необхідні матеріали до студентів можливо завдяки функціонуванню платформи дистанційного навчання (у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника - https://d- learn.pnu.edu.ua/), на якій є можливість створювати електронні навчальні курси. На дистанційну платформу викладач завантажує й допоміжні матеріали - електронні підручники, електронні словники, електронні хрестоматії, програмові вимоги, а також електронні тестові завдання для контролю й самоконтролю. У такій системі дистанційного навчання та контролю знань викладач є наставником- консультантом, який наповнює навчальним матеріалом відповідні курси, надає доступ лекції, створює вимоги, студентам, переглядає, оновлює практичні та індивідуальні завдання, ресурси, тести, подає програмові здійснює контроль за вивченим, переглядає результати тестування (див. Рис.1).

Рис. 1. Навчальні матеріали до розділу «Лексикологія» у системі дистанційного навчання університету 

Після складання підсумкового тесту студенти проходять анонімне опитування щодо якості викладання дисципліни. Серед запропонованих 10 питань є забезпечення навчального

Освітніми носіями інструментами інформації, й питання щодо курсу якісними (електронними електронними хрестоматіями, презентаціями тощо), щодо застосування інформаційних технологій. Таке опитування покликане підвищити якість надання освітніх послуг з кожного курсу освітньої програми певної спеціальності у ЗВО.

З метою вдосконалення інформаційно- технічної бази забезпечення організації освітнього процесу з використанням інструментів дистанційного навчання в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника розроблено нову систему дистанційного навчання, перехід до якої відбуватиметься протягом другого семестру 2021-2022 н. р. У новій системі додатково продумано такі можливості: завантажувати силабус навчального курсу, відеолекції; створювати навчальну програму окремим студентам чи приєднувати їх до будь- яких інших курсів; проходити тести не тільки здобувачам освіти, а й викладачам; роздруковувати тестові завдання з відповідями. Важливо є те, що студенти зможуть прикріплювати виконані завдання до цієї платформи, не надсилаючи їх для перевірки на електронну пошту викладача.

Окрім університетської дистанційної платформи, необхідно застосовувати інноваційні цифрові інструменти. Викладачі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника стверджують, що «використання певних цифрових інструментів, таких як Kahoot, Pear Deck, Mentimeter та Flipgrid у змішаному класі, може допомогти в інноваційній організації навчального середовища, творчому представленні теоретичної інформації, закріпленні знань, практичних навичок та умінь учнів, формувальному та підсумковому оцінюванні результатів навчання, розвитку компетенцій студентів у рамках окремих курсів, а також систематичного професійного самовдосконалення» [1, с. 95]. У процесі вивчення української мови для урізноманітнення навчальної діяльності (проведення тестів, вікторин) використовуємо онлайн-сервіси Kahoot (https://kahoot.com/) та Quizzis (https://quizizz.com/). Важливою є робота над розвитком і вдосконаленням мовно- комунікативної компетентності майбутніх педагогів. З цією метою можна пропонувати застосунок Flipgrid (https://info.flipgrid.com/). Як альтернативу, для навчального, контрольного чи оцінювального опитування або для роботи з презентацією рекомендуємо платформу Mentimeter (https://www.mentimeter.com/) (досвід використання цієї платформи описано в дослідженні [9, с. 115-124]).

Доцільним є налагодження й систематичне проведення відеозустрічей викладача зі студентами (відповідно до електронного розкладу) у реальному часі за допомогою сервісів Zoom, Google Meet. Така синхронна взаємодія між викладачем і студентами під час проведення лекційних, практичних занять, консультацій, контролю самостійної роботи студентів дозволяє виробляти необхідні комунікативні навички, дискутувати, виправляти орфоепічні, лексичні та граматичні помилки.

За нашими спостереженнями, важливим є напрацювання студентами вміння користуватися різними типами онлайн- словників, які є доволі зручними та швидко подають інформацію, яку шукає студент, наприклад, електронний «Словник української мови» в 11 томах (http://sum.in.ua/), «Словник української мови» у 20 томах, томи 1-12 (https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index7wordi d=1&page=0), «Словники України», що подають словозміну, демонструють синонімію, антонімію та фразеологію (http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/), «Граматичний словник української мови» (http://www.mova.info/grmasl.aspx), «Словник іншомовних слів» (http://www.mova.info/Page3.aspx?l1=227), «Проєкт словника суржику» (http://www.mova.info/Page3.aspx7l1M91), електронна версія нової редакції Українського правопису (https://cutt.ly/BOfvSJA) та інші.

Електронний «Словник української мови» у 11 та 20 томах варто використовувати не тільки під час вивчення розділів «Лексикологія» (щодо з'ясування лексичного значення слова, виявлення полісемії, прямого й переносного значення), «Фразеологія», а й у процесі опанування розділу «Граматика», а саме: для визначення частин мови, особливостей сполучуваності слів у словосполученні та реченні. Таке вміння студенти можуть використовувати під час створення власних текстів чи їхнього редагування.

Ефективним є використання онлайн- словника, розміщеного на Українському лінгвістичному порталі від Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (станом на 01.01.2022 р. зареєстровано 262 812 слів) (https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/). Цей словник подає словозміну всіх відмінюваних та дієвідмінюваних слів. Особливо цінним є робота з цим словником під час вивчення теми «Дієслово», адже, увівши початкову форму дієслова в пошуку, студент бачить усі можливі дієслівні форми та їхню зміну за часами, особами, родами, а це дає можливість визначити дієвідміну дієслова у складних випадках (адже від дієвідміни залежить правопис е-и в дієслівних закінченнях, наприклад, боротися - дієслово І дієвідміни, закінчення -ють у 3 особі множини, тому в інших формах теперішнього часу, окрім 1 особи однини, пишемо -е- в закінченнях - борешся, боремося). Також слід брати до уваги дієслівне наголошування, а також те, чи утворюються від дієслів активні та пасивні дієприкметники, дієприслівники недоконаного й доконаного виду, безособові дієслова (див. Рис. 2).

Рис. 2. Сторінка онлайн-словника української мови

Особливу увагу в процесі вивчення дисципліни «Сучасна українська мова з практикумом» потрібно звертати на онлайн- ресурси, доступ до яких є безкоштовним, як-от: Мова - ДНК нації (https://ukr-mova.in.ua/), Тренажер з правопису української мови (https://webpen.com.ua/). Доступними також для студентів є курси української мови на платформах EdEra (https://courses.ed- era.com/courses/EdEra/u102/U102/about; https://cutt.ly/UOfz 1aE), Є-мова (https://emova.language-ua.online/), експрес-уроки (http://xn--80aafnzkijm.xn--j 1 amh/tele-radio-lessons/12/; https://cutt.ly/rOfzTI6) тощо. Завдяки таким ресурсам студент має можливість удосконалювати свої знання з української мови, здійснювати ефективну самоперевірку, виправляти допущені помилки або переконуватися в дотриманні норм української мови.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Організація роботи студентів ЗВО спеціальності 013 Початкова освіта з навчального курсу «Сучасна українська мова з практикумом» під час дистанційного навчання в Коломийському навчально- науковому інституті Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника спрямована на різносторонню підготовку здобувачів освіти з метою вдосконалення їхньої мовно-комунікативної та інформаційно-цифрової компетентностей. Пошук ефективних методів і форм організації роботи студентів у сучасних умовах зобов'язує викладача впроваджувати засоби ІКТ, які можуть забезпечувати комплексне, послідовне, активне та систематичне вивчення державної мови на належному фаховому рівні.

На нашу думку, доцільним у процесі навчання майбутніх педагогів є функціонування в ЗВО платформи дистанційного навчання, на якій викладач розміщує електронний навчальний курс «Сучасна українська мова з практикумом». Приєднані до курсу студенти мають можливість опрацьовувати у зручний для них час електронні курси лекцій, електронні практикуми і словники, електронні методичні рекомендації для організації самостійної роботи, програмові вимоги, ознайомлюватися з електронними дидактичними матеріалами та в онлайн-режимі проходити електронні тестові завдання для контролю й самоконтролю. Завдяки проведенню відеозустрічей на платформі Zoom чи GoogleMeet, вільному доступу до необхідних онлайн-сервісів (Kahoot, Quizzis) та онлайн-ресурсів (словників різного типу, тренажеру з правопису української мови тощо) студенти мають можливість на високому фаховому рівні опановувати державну мову. Важливим є те, що кожен студент може обирати саме ті засоби ІКТ, які відповідають індивідуальній освітній траєкторії.

Перспективи подальших розвідок спрямовані на пошук ефективних інноваційних методів, форм і засобів у роботі зі студентами спеціальності 013 Початкова освіта для поглиблення їхніх когнітивних і практичних умінь та навичок налагодження комунікації між суб'єктами освітнього процесу, збагачення усного й писемного мовлення в процесі вивчення курсу «Сучасна українська мова з практикумом» в умовах дистанційного та змішаного навчання.

здобувач освіта мовний комунікативний

Список джерел

1. Blyznyuk T., Budnyk O., Kachak T. (2021). Boom in distance learning during the Coronavirus pandemic: challenges and possibilities. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Vol. 8, No. 1, 90-98.

2. Греб М. М., Грона Н. В. Інформаційно- комунікаційні технології як засіб формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Інформаційні технології і засоби навчання. 2021. Том 82, № 2. С. 109-125. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/ view/3288/1792

3. Dhawan, S. (2020). Online learning: a panacea in the time of CO VID-19 crisis. Journal of Educational Technology Systems. Vol. 49(1), 5-22. URL:https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/00472395 20934018.

4. Конституція України. URL:https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution /konstituciya-ukrayini-rozdil-i

5. Мамчич О. Б., Райська Л. Г., Барнич О. В. Формування україномовної особистості майбутнього вчителя початкових класів НУШ. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка. Вип. 12 (168), 2021. Серія: Педагогічні науки. С. 43-49.

6. «Про затвердження Положення про електронні освітні ресурси». Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, наказ № 1060, 01.10.2012. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12#top

7. Стандарт вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта галузі знань 01 Освіта/Педагогіка для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishchaosvita/zatv erdzeni%20standarty/2021/07/28/013-Pochatk.osvita- bakalavr.28.07.pdf

8. Русакова О. В. Сучасна українська мова з практикумом. Морфологія. Іменні частини мови. Івано-Франківськ: НАІР, 2020. 72 с.

9. Rusakova, O., Tamozhska, I., Tsoi, T., Vyshotravka, L., & Shvay, R. (2022). Scientific and communicative interaction in HEIs during pandemic. International Journal of Health Sciences, 6(1), 115-124. URL: https://sciencescholar.us /journal/index.php/ijhs/article/view/3420/768

10. Цюняк О. П., Султанова Л. Ю. Осмислення проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах цифрової трансформації освіти. Академічні студії. Серія «Педагогіка». Луцьк, 2021. №. 3, ч. 2. С. 208-214.

References

1. Blyznyuk, T., Budnyk, O., Kachak, T. (2021). Boom in distance learning during the Coronavirus pandemic: challenges and possibilities [Boom in distance learning during the Coronavirus pandemic: challenges and possibilities].

2. Hreb, M. M., Hrona, N. V. (2021). Informatsiyno-komunikatsiyni tekhnolohiyi yak zasib formuvannya linhvodydaktychnoyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv [Information and communication technologies as a means of forming linguodidactic competence of future primary school teachers].

3. Dhawan, S. (2020). Online learning: a panacea in the time of COVID-19 crisis. [Online learning: a panacea in the time of COVID-19 crisis].

4. Konstytutsiya Ukrayiny. [Constitution of Ukraine]. Kyiv.

5. Mamchych, O. B., Rays'ka, L. H., Bar- nych, O. V. (2021). Formuvannya ukrayinomovnoyi osobystosti maybutn'oho vchytelya pochatkovykh klasiv NUSH [Formation of the future primary school teacher's Ukrainian-speaking personality (New Ukrainian School)]. Chernihiv.

6. «Pro zatverdzhennya Polozhennya pro elektronni osvitni resursy». Ministerstvo osvity i nauky, molodi ta sportu Ukrayiny, nakaz № 1060 (2012) ["On approval of the Regulations on electronic educational resources". Ministry of Education and Science, Youth and Sports of Ukraine, order № 1060].

7. Standart vyshchoyi osvity za spetsial'nistyu 013 Pochatkova osvita haluzi znan' 01 Osvita /Pedahohika dlya pershoho (bakalavrs'koho) rivnya vyshchoyi osvity (2021) [Standard of higher education in specialty 013 Primary education in the field of knowledge 01 Education / Pedagogy for the first (bachelor's) level of higher education].

8. Rusakova, O. V. (2020). Suchasna ukrayins'ka mova z praktykumom. Morfolohiya. Imenni chastyny movy [Modern Ukrainian language with a practicum. Morphology. Nominal parts of speech]. Ivano- Frankivsk.

9. Rusakova, O., Tamozhska, I., Tsoi, T., Vyshotravka, L., & Shvay, R. (2022). Scientific and communicative interaction in HEIs during pandemic [Scientific and communicative interaction in HEIs during pandemic].

10. Tsiuniak, O. P., Sultanova, L. Y. (2021). Osmyslennya problemy profesiynoyi pidhotovky maybutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv v umovakh tsyfrovoyi transformatsiyi osvity [Comprehending of the problem of professional future primary school teachers' training in the conditions of digital transformation of education].

Размещено на Allbest.ru