Розгляд особливостей вживання терміну "біблеїзм" у вітчизняних та англомовних наукових студіях. Аналіз біблеїзмів в контексті лексико-фразеологічних явищ, з’ясування особливостей їхньої структурно-семантичної організації та стилістичної зумовленості.

Комплексний аналіз ономасіологічної структури назв лікарських рослин української мови у проекції на функції та структури етносвідомості. Когнітивно-ономасіологічна типологізація мотивації фітонімів. База найменувань з основних рівнів диктумної сфери.

Питання особливостей перекладу лексичних інновацій. Існуючі дослідження когнітивної природи нових слів та способів їх передачі. Діалектична єдність "реального" та "віртуального" параметрів об'єктивної дійсності. Комп'ютерні англійські лексичні новотвори.

Виявлення причин когнітивного й прагматичного характеру виникнення формально-змістової асиметрії на рівні складнопідрядних з’ясувальних конструкцій, що розвивають у собі елементи атрибутивної семантики. Пізнавальні мотиви семантичних модифікацій.

Типологічні ознаки Інтернет-дискурсу та субдискурсу кібербуллінгу. Види мовленнєвої агресії та засоби її актуалізації в дискурсі кібербуллінгу. Стратегічно-комунікативні параметри комунікативної ситуації кібербуллінгу в когнітивно-прагматичній площині.

Потреби, що керують поведінкою суб’єктів дискурсу під час реалізації кібербуллінгу. Визначення поняття "інтернет-дискурс" і "інтернет-текст" та онтологічні ознаки кіберпростору як сприятливі передумови для актуалізації кібербуллінгу в Інтернет-середовищі.

Опис когнітивно-семантичного потенціалу та комунікативно-функціональної специфіки німецької народної загадки як особливого типу паремійного тексту. Загальна тенденція гуманітарної парадигми знання до соціокультурного вивчення мовленнєвої діяльності.

Встановлення семантичних особливостей німецькомовних лексем з епістемічною компонентою значення та виявлення реляцій між елементами лексико-семантичного поля метазнання як мовного відображувача відповідної концептуальної сфери. Лексеми повного знання.

Вивчення когнітивно-семантичних аспектів інтерпретації понять "концептуальна картина світу" і "мовна картина світу". Когнітивна карта кореляції концептуальної і мовної картин світу. Визначення сутності та змісту поняття "мовна картина фахового світу".

Комплексне дослідження когнітивної семантики метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди або обману сучасної англійської мови, їх предметні, предметно-процесуальні, функциональні, реляційні і процесуальні типи, ступінь зв’язку з контекстом.

Пошук семантичних особливостей мовних одиниць, у склад яких входить формуючий елемент mal-. Опис когнітивних процесів у момент вибору такої одиниці під час процесу іменування нових об’єктів реальної дійсності. Сполучуваність mal- з різними частинами мови.

Когнітивні, семантичні та функціональні особливості градації російської мови. Риси лексико-семантичної та дискурсивної її галузі. Специфіка організації концептуальної сфери градації за допомогою образ-схеми шкали та її взаємодія з іншими сферами.

Дослідження семантичних особливостей одиниць, що позначають градацію, та способів вираження градації в тексті. Визначення типів індикаторів градуальності і дискурсивних градуальних ознак та аналіз засобів їхнього вираження в сучасній російській мові.

Дослідження норм, за якими відбувалось становлення української термінографії. Практичне втілення кодифікації на українському ґрунті у контексті лексикографічної фіксації термінів. Кодові слова, які пов’язані із лексикографічною фіксацією термінів.

Характеристика особливостей реалізації культурних кодів у процесах мовної об’єктивації дійсності в ранній творчості В. Стуса. Виразне етноцентричне спрямування мовної репрезентації всіх кодів у поемі "Потоки", що має виразне етноцентричне спрямування.

Изучение основной проблемы кодификации поэтических вольностей в церковнославянских и русских лингвистических сочинениях XVII—XVIII веков. Проведение исследования системы поэтических вольностей в культурно-языковом контексте разных исторических периодов.

Анализ просодических параметров высказываний, реализованных носителями региональных разновидностей британского варианта английского языка. Определение степени влияния двух видов интонационной нормы английского языка на просодическую организацию речи.

Основні актуалізатори інформаційно-інтерпретаційного поля адресантів в тексті міжнародних нормативно-правових актів (МНПА). Кількісно-якісні характеристики інтерпретаційних блоків тексту МНПА. Засоби адресантного та адресатного тлумачення тексту МНПА.

Соціолінгвістичні і теоретичні чинники кодифікаційного процесу в першій половині ХІХ ст. Напрями формування теорії кодифікації. Значення отриманих результатів для історії української літературної мови, історії граматики і українського мовознавства.

Дослідження кодування семантичного потенціалу іменників у співвіднесенні з категорією роду та початковими літерами їх алфавітного упорядкування у тлумачних словниках німецької мови, а саме з літерами A; B, C, G, H, I у словнику німецької мови Duden.

Языковое понятие "кодовое переключение" понимается как использование единиц разных уровней одного языка в высказывании на другом, не нарушающее грамматику основного языка. Стилистический приём или выразительное средство в текстах русскоязычных журналов.

Устный учебный дискурс урока иностранного языка в высшем учебном заведении, а также кодовые переключения как неотъемлемая часть любой двуязычной коммуникации. Затранскрибированный корпус фрагментов дискурса практических занятий по английскому языку.

Определение методологического аппарата, способствующего выявлению и описанию лингвокультурного содержания языковых единиц на примере диалектной фраземики Юга Украины. Анализ положений лингвосемиотики, лингвокультурологии, этнолингвистики, концептологии.

Розгляд кодування семантичного обсягу полісемічних та моносемічних іменників німецької мови. Вибудовування лінгвосинергетичних моделей декодування семантичного обсягу іменників у німецькомовній художній прозі. Тенденції розвитку полісемії й моносемії.

"Тлумачний словник живої великоруської мови" - унікальний твір В. Даля. Місце імен осіб з похідними від них у словникових статтях у контексті відтворення епохи козацтва. Лексеми, що називають конкретні явища козацької доби та прийняті російською мовою.

Обсуждается процедура выделения основных морфологических классов, своего рода укрупненных частей речи, а также гипотеза устойчивости долей этих классов в большинстве пространных текстов и корпусов. Грамматическое наполнение русских поэтических текстов.

Анализ количественной и качественной организации предложения в стихотворении мордовского поэта М.И. Безбородова "Вирь" ("Лес"). Уровни синтаксической иерархии как шаги последовательно зависимых словоформ в предложении. Ширина соподчиненного куста.

Исследование состава тематической группы "Информационная безопасность" в английском языке, ее структура по семантическому критерию. Определение количества субстантивных лексических единиц, номинирующих национальную специфику сферы действительности.

Фонологическая система языка. Частотность употребления согласных фонем, представляющих дифференциальные признаки немецкого консонантизма, в поэтических текстах разного эмоционального настроя четырех авторов (Г. Шток, Ф. Майрекер, К. Хензель, У. Хан).

Суть лексико-стилістичних якостей перекладу фразеологізмів та ідіоматичних зворотів, які містять кольорназви у іспанській мові. Аналіз елементів та способів їх утворення і особливостей трансформації. Розгляд фразеологічних одиниць з колірним компонентом.