Відтворення зорових сенсоризмів в українських віршових перекладах (на матеріалі українських перекладів поезії Емілі Дікінсон)

Відтворення зорових сенсоризмів в українських віршових перекладах (на матеріалі українських перекладів поезії Емілі Дікінсон)

А.В. Пермінова

Сенсорна лексика є одним із основних засобів репрезентації авторської мовної картини світу. Найвищу частотність уживання сенсоризми мають у структурі віршових творів, оскільки краса поетичного слова розкривається у високій концентрації сенсорних образів. Завдяки універсальності концептуальної сфери чуттєвого сприйняття, сенсорна лексика в контексті віршового твору слугує тим семантичним знаменником, до якого можна звести мовні картини світу, що уособлюють автори оригіналу та цільового тексту.

З п'яти лексико-семантичних мікрополів (далі ЛСМП) “чуттєве сприйняття” (зір, слух, дотик, смак, нюх) найкраще і найповніше у творах Емілі Дікінсон подане мікрополе зору (50% сенсорних слововживань). “Зір” у поезії Емілі Дікінсон є макрочуттям, квінтесованою чуттєвою енергією усього пізнавального апарату людини: “Nature is what we see // The hill - The Afternoon // Squirrel - Eclipse - The Bumble Bee // ...Nature is heaven...” (Dickinson 1960:332) -“Природа - це те, що бачимо ми // Пагорби - Вечір - Роса // Вивірка - Джміль - Затемнення сонця // ...Природа - це небеса...” (Дікінсон 1991:165). У перекладі Максима Стріхи дієслівна домінанта “to see” передається відповідною мікропольовою домінантою “бачимо”, у якій актуалізується перший ядерний множник перекладної парадигми. Вдаючись до покомпонентного перекладу, а також часткової пермутації, автор цільового тексту досягнув високого рівня еквівалентності. Створивши мікроконтекст, необхідний для реалізації символічного потенціалу зорової домінанти, яка у тексті оригіналу утворює разом із макросимволами “nature” і “heaven” образний фрейм, перекладачеві вдалося зберегти поетичний силогізм даного синтагматичного уривка: Nature is what we see...// Nature is haven. Виходячи з наведеного силогізму, якщо природа - це те, що бачимо ми, а також небеса, то логічно стверджувати, що те, що ми бачимо - небеса. Аналогічного висновку дійдемо, проаналізувавши відповідний силогізм перекладу. Отже, чуття зору в поезії Емілі Дікінсон є провідником, через який людина долучається до Бога, а Бог до людини.

Дієслівна домінанта “to see” у творах Дікінсон утворює 10-компонентний синонімічний ряд, якому відповідає 16-компонентний ряд у перекладах. До синонімічного ряду оригіналу належать такі сенсоризми: “to see”, “to look”, “to observe”, “to behold”, “to view”, “to glance”, “to notice”, “to note”, “to stare”, “to scan”, об'єднані архісемою “to perceive by the eye”. З них перші два компоненти мають найбільшу кількість відповідників у перекладах. Cаме тому український синонімічний ряд дієслівної домінанти “бачити” є більш розширеним: “бачити”, “дивитися”, “глянути”, “звидіти”, “зріти”, “глядіти”, “відати”, “дбати”, “зазирнути”, “зустрічати”, “виглядати”, “озиратися”, “роздивитися”, “відчути”, “пропекти зором”, “світити більмами”. Як і в англійському синонімічному ряді, в українському перші два компоненти мають найвищу перекладну валентність, але, на відміну від першого, в останньому спостерігаємо значний відсоток контекстуальних сенсорних синонімів дієслівної домінанти даного ЛСМП. Окремі лексеми мови оригіналу (МО) свідчать про значне метафоричне розширення (деавтологію) семантичної структури у текстах мови перекладу (МП), яке може проілюструвати уривок перекладу 510-го вірша, здійснений Марією Габлевич: “When everything that ticked has stopped // And spaces stare all around...” (Dickinson 1960:248) - “Коли спиняє цокіт час, // А простір світить більмами” (Дікінсон 1991:129). Рисунок 1 відображає площину накладання синонімічних рядів, які утворюють дієслівні домінанти мікрополя “зір” у текстах оригіналу і перекладу.

Сенсорна одиниця “to see” наділена найвищим показником перекладної валентності. Практично всі варіанти перекладу є реалізацією першого ядерного компонента перекладної парадигми. Друге місце за перекладною валентністю посідає дієслово “to look”. Але, на відміну від домінанти ЛСМП, тільки один варіант перекладу (із п'яти) зафіксований у словнику (Балла 1996:687). У перекладі лексем “to observe”, “to behold”, “to view”, “to glance”, “to scan” cпостерігаємо генералізацію семантики зі зсувом у бік до домінанти мікрополя.

У перекладі лексеми “to notice” наявна генералізація вищого ступеня, так зване гіперонімічне перейменування, яке передбачає семантичний зсув у бік до макросенсорного елемента “відчуття”. Значний конотативний потенціал, закладений у семантичній структурі дієслова “to stare”, реалізується у перекладі оригінальною метафорою, додаючи цільовому тексту металогічності.

В іншу групу зорових сенсоризмів у поезії Емілі Дікінсон об'єднуємо лексеми, в семантемах яких є архісеми “зір” та “орган зору”. Сюди відносимо п'ять різночастотних сенсоризмів оригіналу та чотири сенсоризми перекладу (див. рис. 2).

Найбільш високим показником перекладної валентності наділений сенсоризм оригіналу “еуе”. Однак спостерігаємо певні трансформації його семантичної структури у цільовому тексті в результаті перекладної метонімії (око - погляд, зір) та гіпонімії (зіниці). Нерідко в перекладі відбувається десенсоризація зорового терміна оригіналу як результат його заміни на контекстуальний синонім. “Obedient to the eye...” (Dickinson 1960:205) - “Наказові покірне...” (Дікінсон 1991:111). У перекладі відбулася асиміляція та смислове розширення усього синтагматичного відрізка.

Цікавими з перекладознавчого боку є способи відтворення словосполучень, до складу яких належить сенсоризм “еуе”. Оскільки в структурі текстів Емілі Дікінсон такі словосполучення майже завжди є основою оригінальних метафор, металогічних образів, перекладачі уникають покомпонентного відтворення їхньої семантичної структури. “Who win and nations do not see // Who fall - and none observe //Whose dying eyes, no Country // Regards with patriot love” (Dickinson 1960:59). - “Хто гине - та його не бачать // Народи - хто на смерть // Іде та жоден край не тужить, // Що зір його померк” (Дікінсон 1991:56). Марія Габлевич, переклавши “dying eyes” - “зір його померк”, лінійно розширила його до простого речення, в результаті чого відбулася часткова деперсоніфікація образу очей у перекладі.

Класичною в поезії Емілі Дікінсон є антиномія “світло - темрява”, у межах якої ми спостерігаємо не збалансованість, а значний зсув у бік до світла. Найчастіше синтагматичним партнером сенсоризмів із архісемою “темрява” є лексема “ніч”, що свідчить про традиційний характер її символіки: “Turbid night” (Dickinson 1960:663). - “Темна ніч” (Дікінсон 1991:263).

Ніч у символічній абетці Емілі Дікінсон є чуттєвим вакуумом, де відсутні будь-які ознаки сенсорності. Тому нерідко в синтагматичних відрізках, де змальовано образ ночі, зорові сенсоризми вживаються разом зі слуховими чи тактильними. Їхнім спільним семантичним знаменником є архісема “відсутність чуттєвої ознаки”. Але в окремих випадках перекладачі редуковано відтворюють чуттєво-атрофований образ ночі: “When night descending - dumb and dark // They hear my unexpected knock...” (Dickinson 1960:96) // Крізь морок глибокий // Почують мої несподівані кроки” (Дікінсон 1991:70). У перекладі Олександра Гриценка лексему “night” замінено іншим сенсоризмом, асоціативно пов'язаним з нею, - контекстуальним синонімом. Але у цільовому тексті відбувається злиття слухового та зорового термінів оригіналу. Ставши синкретичним означенням образу “морок”, десенсоризована лексема “глибокий” все ж виконує ту саму стилістичну функцію, що і вилучені сенсоризми оригіналу - підсилення експресивності образу, створеного сенсорною домінантою. Як можливий варіант перекладу даного синтагматичного відрізка пропонуємо такі рядки: Як ніч спаде - німа і темна // Почують раптом стук непевний...

Незрівнянно більше в поетичних творах Емілі Дікінсон лексем, у семантемах яких наявна архісема “світло”. Прагнення до світла, атрибутами якого є чистота, Істина, Бог, авторка виявляла як у своєму реальному житті, так і у віртуальному. “Тендітна, завжди в білому одязі, заквітчана лілеями, Емілі нагадувала загадкових і романтичних героїнь “старої літератури” (Дікінсон 1991:15). Основним генератором світла для Дікінсон була людська душа, особливо душа поета: “The Poets light but lamps // Themselves - go out //The wicks they stimulate- // Of vital light...” (Dickinson 1960:419). - “Поети, крім свічок, //Палять себе і гаснуть, // Світові даючи // Світло власне” (Дікінсон 1991:193). Переклад Євгенії Кононенко строфи з 883-го вірша Емілі Дікінсон експліковано передає символічне навантаження образу світла. Cвітло, що випромінює поет - це вогонь Прометея. У результаті компресії у перекладі спостерігаємо значне сенсорне згущення компонентів ЛСМП “зір”.

Лексема “light” є найбільш частотною серед зорових сенсоризмів як у текстах оригіналу, так і у текстах перекладу. Іншими термінами, об'єднаними архісемою “світло” у антиномії “світло” - “темрява”, є такі сенсоризми: “lit”-“осяяне”, “to shine”-“сяяти”, “fire”-“вогонь”, “flame”-“полум'я”, “bright”-“яскравий”, “to dazzle”-“сліпити”, “blind”-“сліпий”. Цікаво, що у більшості випадків ці сенсоризми є синтагматичними партнерами лексем, що виражають абстрактні поняття, додаючи метафоричності образному полю віршів: “The truth must dazzle gradually // Or even may be blind...” (Dickinson 1960:507). - “Так правда йде шляхом кружним // Чи осліпляє їх” (Дікінсон 1991:211). У перекладі Максима Стріхи уривка 1129-го вірша спостерігаємо семантичний синтез зорових сенсоризмів “dazzle” та “blind”, один з яких вилучено з першого рядка і відтворено у другому. Цей прийом можна пояснити прагненням перекладача уникнути тавтології, оскільки відповідниками англійських лексем “dazzle” та “blind” в українській мові є спільнокореневі слова “осліпити”, “сліпий”.

Отже, відтворюючи зорову сенсорику поезії Емілі Дікінсон, українські перекладачі надають перевагу ядерним компонентам перекладних парадигм, що частково пояснюється універсальністю концептуальної сфери чуттєвого сприйняття. Однак трансформації у структурі цільового віршового тексту є неминучими, оскільки інтерпретаційна діяльність перекладача полягає в експлікації імпліцитного, піднятті на поверхню глибинного, увиразненні завуальованого, доланні міжмовної дивергентності.

Список літератури

Академічний словник української мови в 11-ти томах.-К.:Наукова думка,1970.-8582 с.

Дікінсон Емілі. Лірика/Пер з англ./ Упоряд. та передмова С.Д. Павличко. - К.: Дніпро, 1991. - 301 с.

Ковальська І.В. Колористика як перекладознавча проблема (на матеріалі українських і англомовних художніх текстів): Автореф. дис... канд. філол. наук. - Київ, 2001. - 19 с.

Коптілов В.В. Актуальні питання українського художнього перекладу.- К., 1971.-215 с.

Коптілов В.В. Першотвір і переклад: Проблеми сучасного українського художнього перекладу: Роздуми і спостереження. - К: Дніпро, 1972. -216 с.

Collins Cobuilt English Language Dictionary. - London and Glasgow: Collins, 1988.-1703 p.

English-Ukrainian Dictionary in two volumes. Склав М.І. Балла. -К.: Освіта, 1996.-Т.1-2.

The complete poems of Emily Dickinson. Little, Brown and Company (USA) Limited. - 1960. - 770 p.