Походження і аспекти вивчення кольору. Взаємодія підходів до визначення кольору в лінгвістичній традиції. Колір як особливий феномен і об'єкт міждисциплінарного вивчення. Становлення лінгвістичних підходів до вивчення мовної презентації кольору.
Дослідження механізмів утворення колірних метафор в іспанській, англійській, українській, російській мовах. Тематичні групи мотиваційних денотатів, що актуалізують фрагменти ціннісної картини світу носіїв мови, як соціальний статус, матеріальний достаток.
Дослідження використання кольорового кодування в азіатських новелах та романах. Розгляд, як кольорове кодування може використовуватися для створення певних ефектів або для передачі значень. Аналіз використання кольорового кодування в азіатських новелах.
Место сленга в интернет-коммуникации американского студенческого социума: лингвистически релевантные признаки колледж-сленга; ценностные, эмотивные, территориальные, гендерные маркеры; сленговая спецификация студента колледжа как языковой личности.
Рассматривается проблема определения понятия коллокаций и основные структурные особенности коллокаций с глаголами говорения в норвежском языке (букмол): si "сказать", snakke "говорить", tale "говорить". Сопоставление норвежских коллокаций с русскими.
Языковая (или лингвистическая) компетенция как фундаментальная для овладения иностранным языком как средством общения. Коллокации как интегральная часть для понимания языка. Категория ограниченных коллокаций. Важность коллокаций в освоении лексики.
Анализ специфических разговорных структур речи с точки зрения коллоквиального синтаксиса английского языка. Выделение и описание характерных особенностей разговорной речи, каталогизация и типологизация разговорных моделей и синтаксических средств языка.
Поняття колоративної композити в англійській та українській мовах. Дослідження семантики колоративних композит у різносистемних мовах. Визначення типів внутрішньомовних зв ’язків колоративної композити англійської мови. Критерії композитної номінації.
Слова-колоративы, обозначающие цвет. Лингвистические исследования цветообозначений в немецкоязычной рекламе. Появление большого количества новых нестандартных слов. Место заимствований в системе колоративов. Рассмотрение лексем разных тематических групп.
У роботі досліджено мовну об’єктивацію кольористичного етнокультурного коду в поетичних текстах І. Калинця. З’ясовано, що кольоративи у складі тропів осі псевдототожності у досліджуваних текстах характеризуються яскравим аксіологічним забарвленням.
Визначення специфіки побутування українських номенів на позначенні кольорів середньо-українського періоду. Встановлення джерел виникнення кольороназв. Обґрунтування остаточного формування лексико-семантичної групи кольоропозначень до кінця XVII століття.
Дослідження лінгвокогнітивних механізмів утворення композитів французької мови із кольороконцептом blanc/blanche на різних кроках формальної та концептуальної деривації. Визначення головних рис, які характерні для номінативних процесів французької мови.
Розглянуто лексику медичної галузі з кольоропозначенням у складі назв анатомічних понять, хвороб, захворювань, лікувальних засобів щодо внутрішньої форми та вмотивованості. З’ясовано їхнє значення за дефініціями термінів і фіксаціями в них колірних ознак.
Синергетический подход к исследованию пространства стилистической конвергенции. Определение фрактальной структуры конвергированного текста при его восприятии читателем. Зрительное восприятие письменного пространства стилистической конвергенции текста.
Анализ сочетания различных языковых средств в речевых актах выражения зависти и ревности, роль этих средств в процессе коммуникации, их зависимость от прагмалингвистических условий диалога. Достижение максимального иллокутивного и перлокутивного эффектов.
Анализ рестриктивного компонента в лексическом значении слова, который проявляется в двойном ограничении сочетаемости, или в дальнейшей конкретизации в рамках семантического класса лексем. Определение наличия в значении слова рестриктивного компонента.
Рассмотрение комбинаторных и антикомбинаторных свойств испанского и французского языков на материале их фразеологического корпуса. Структурные особенности фразеологических единиц. Выявление идиоэтнических особенностей фразообразования в каждом языке.
Анализ основных значений экспрессива "sorry". Характеристика значения экспрессива "sorry" как извинения о нанесенном ущербе, сожаления о не зависящих от адресанта обстоятельствах. Исследование комбинаторных характеристик и примеров данного речевого акта.
Аналіз актуального для лінгвістики питання сполучуваності на матеріалі українських писемних пам’яток XVI-XVIII ст. Ад’єктивно-субстантивні словосполучення перехідного типу, особливості їх функціонування і важливість побудови шкали композиційної семантики.
Дослідження категорії інтенсивності в процесі комунікації. Системний аналіз адвербіальних інтенсифікаторів у французькій мові. Аналіз функціонально-семантичної категорії інтенсивності процесуальної ознаки в параметрах оцінки в сучасній французькій мові.
Лексика тематической группы "Растительный мир", мотивировавшая современные прозвища коми-пермяков, проживающих в Пермском крае. Тематические (идеографические) сферы проявления вторичных значений лексики. Частные группы культурно-семантических коннотаций.
Приемы создания комического в произведениях Зощенко. Выявление значительного количества синонимов, объединенных в синонимические ряды в "Рассказах Назара Ильича господина Синебрюхова". Причисление плеоназма к стилистическим "фигурам прибавления".
Пополнение терминосферы англоязычного университетского дискурса терминологической лексикой предметной области "Маркетинг". Функционирование терминологической лексики. Маркетинговая терминология в дискурсивном пространстве российского университета.
Грамматика как наука о человеке. Характеристика коммуникативной грамматики, ее теории и значимости для лингвистики. Антропоцентрическая направленность лингвистики. Наука о структуре текста. Параметры описания языкового общения. Влияющие на него факторы.
Разработка комплексной методики исследования коммуникативной категории как когнитивного явления. Анализ особенностей содержания и структуры когнитивной категории общение в различных гендерных, возрастных и социально-территориальных группах исследуемых.
Оформление жанра просьбы. Определение речевого аппарата с учетом дискурсивных параметров. Последовательность речевых актов в дискурсе по степени возрастания их интенсивности с использованием "убеждающих" частиц. Использование упрека при аргументации.
В статье рассматривается язык как уникальное средство организации любой деятельности и доказывается его пятичастная структура. Углубленное рассмотрение круга проблем, связанных с ролью языка, а также речи, в организации межличностного взаимодействия.
Обогащение словарного запаса учащихся, процесс изучения русского языка в увлекательное и познавательное занятие с творческими заданиями, обеспечивающими речевое развитие второклассников. Лексическое значение слова: название, признак и действие предмета.
Рассмотрение случаев недостаточной коммуникативной компетентности журналистов. Примеры с нарушением различных составляющих коммуникативной компетентности: этической, языковой и собственно коммуникативной. Отбор языковых средств, прецедентных текстов.
Наличие устойчивого интереса к проблемам функционирования в коммуникативном пространстве перформативных конструкций. Вопросы, касающиеся процесса установления коммуникативно-социальных отношений между собеседниками. Оценка событий и речевых действий.
