Літературознавчий аналіз творів А. Головка, М. Івченка, М. Ірчана, Г. Михайличенка, В. Підмогильного, О. Турянського та Ю. Яновського. Огляд повісті як цілісної структури в плані вивчення домінуючих ознак її поетики, концепції героя, структури тексту.

Проблема виявлення зображально-виражальних закономірностей концепту "художній (мистецький) твір". Виправдання художньої неправдивої правдивості в поетиці Аристотеля специфічними законами мистецтва. Дослідження радикального кроку у тлумаченні уяви.

Соціально-гносеологічні засади виникнення твору в художній лабораторії І. Франка і Н. Кобринської та його функціонування. "Жіноче питання" у творах письменників під кутом зору сучасної гендерної проблематики, зображення ролі інтелігенції й робітничих мас.

Поняття цілісності художнього твору. Мікро-, макро- і мегаобрази. Зміст (когерентність) і форма (когезія) твору. Художній твір як їх діалектична єдність. Мовні засоби образотворення. Поезія і проза як різновиди художнього мовлення. Верлібр і вільний вірш.

Творчість сучасного українського поета Юрія Григоровича Буряка. Збірка поезій "Не мертве море...". З’ясування арсеналу художніх засобів талановитого поета, які й витворюють неповторний авторський ідіостиль, новий, нестандартний мовно-естетичний пошук.

Питання, пов'язані із зіставленням понять "художній текст" і "текст культури". Положення праць Ю. Лотмана. Ставлення до культури як до складновпорядкованого тексту, який "розпадається" на безліч "текстів у текстах" і утворює "переплетення" цих текстів.

Визначення мовної гри як засадничого принципу текстотворення в художньому постмодерністському тексті. Ігровий характер художнього мовлення, характеристики мовної гри та аналіз реалізації мовної гри на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях мови.

Вживання суперечливих пропозицій - процес відображення амбівалентності художнього світу, що часто набувають афористичного характеру. Характеристика специфічних особливостей використання комунікативно-прагматичного підходу до аналізу художнього тексту.

Виокремлення матриці найнеобхідніших якостей педагога, які безпосередньо впливають на формування майбутнього їхніх вихованців. На прикладі персоносфери роману "Брісбен" розглянуто фактори створення іміджу викладача, які (не)ведуть до педагогічного успіху.

Логіка трансформації естетичної парадигми від премодерну до постмодерну. Варіант аналізу естетичної діяльності та мистецтва, проблема деформації художнього образу в культурі постмодерну. Розгляд культури як тексту на прикладі художніх маніфестів.

Проблема вивчення художнього часу і простору як одна з актуальних у літературознавстві. Розкриття змістової наповненості та поетикальних особливостей художнього хронотопу романістики Р. Іваничука на прикладі романів "Мальви", "Журавлиний крик", "Орда".

Простір і час - форма існування реального світу в літературному творі, що корелює з різноманітними мовними формами та засобами моделювання художнього образу. Хронотоп - один з найважливіших сюжетно-композиційних стрижнів у творчості Панаса Мирного.

Особливості художнього часу та простору на сюжетно-композиційному й характеротворчому рівнях в історичній романістиці П. Загребельного. Роль домислу і вимислу та їх впливу на прозу письменника. Особистісний простір персонажа в досліджуваних текстах.

Особливості художнього часу та художнього простору на сюжетно-композиційному й характеротворчому рівнях в історичній романістиці П. Загребельного. Роль часопросторових зв’язків у формуванні філософської концепції особистості персонажа в творчості митця.

Дослідження лінгвостилістичного аспекту творчості Василя Стуса. Засоби художнього вираження граматичного та лексичного рівнів автора. Вивчення листування українського поета. Встановлення жанрології епістолярних текстів за допомогою опису мовних фактів.

Особливості формування художньо-виконавської уваги вчителя музики в процесі виконавської й педагогічної діяльності. Ефективність сприймання й відтворення музичних образів. Художньо-комунікативна увага майбутнього вчителя музики в педагогічній діяльності.

Розгляд стилістичних фігур, зреалізованих в поетичних творах Агатангела Кримського. Роль засобів звукопису, лексико-граматичних прийомів, синтаксичних одиниць мовно-художнього увиразнення в структурно-композиційній організації віршових творів митця.

Визначення художньо-виставкової діяльності у Харкові 1917–1934 років як соціокультурного феномену. Дослідження механізмів фінансування харківських виставок, ролі музейних установ у їх проведенні. Аналіз провідних напрямів образотворчого мистецтва.

З'ясування суперечностей компетентнісної концепції сучасної музично-педагогічної освіти. Дослідження етимологічної спорідненості понять "досвідченість" і "компетентність". Процес становлення художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики.

Виникнення модерної течії в літературі. Інтерпретація індивідуального самовияву у творчості Л. Українки та В. Винниченка. Виявлення типових рис персонажів творів. Вплив архетипних чинників українського менталітету на концепцію активної особистості.

Зміст головних соціально-культурних процесів, що впливають на формування художньо-естетичних цінностей та культури сучасної людини. Основні ризики та виклики, що супроводжують формування художньо-естетичної культури особистості, її ключові характеристики.

Розвиток художньо-естетичної культури особистості - фактор, що сприяє її загальному духовно-моральному самовдосконаленню. Відкритість учнів початкової школи до сприймання художніх творів - умова використання мистецтва як чинника естетичного виховання.

Естетичні та етичні основи розвитку педагогічної майстерності викладачів музичних навчальних закладів. Музика і культура особистості: проблеми педагогічної освіти. Впровадження компетентнісного підходу в систему професійної освіти майбутніх фахівців.

Необхідність посилення культуротворчої ролі освіти в сучасних умовах. Розглянуто поняття загальнокультурної грамотності та проаналізовано формування загальнокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи засобами образотворчого мистецтва.

Суть синтезу мистецтва естради і телебачення. Визначення структури естрадних розважальних форм, де дієвим та впливовим художнім засобом є слово. Доведення художньо-естетичної цінності телевізійних програм, які популяризують видовищну культуру в Україні.

Розгляд рівня дослідження національного мистецтва обраного періоду, у тому числі хореографічного, виявлення зацікавленості фахівців до педагогічної діяльності з дітьми молодшого шкільного віку, особливостей їх естетичного виховання засобами хореографії.

Історіографія проблеми художньо-естетичного виховання. Рівень дослідження національного мистецтва 1950—1990 років. Зацікавленість фахівців до педагогічної діяльності з дітьми шкільного віку, особливості їх естетичного виховання засобами хореографії.

Розуміння сутності технологічного підходу до виховання школярів засобами мистецтва у позаурочний час. Технологія створення художньо-естетичного простору як орієнтиру в ієрархічній системі виховної роботи, що стимулює потребу особистості у саморозвитку.

Сутність технологічного підходу до реалізації виховання школярів засобами мистецтва у позаурочний час. Зміст художньо-естетичних технологій, технології створення художньо-естетичного простору школи як орієнтиру, що стимулює особистість до саморозвитку.

Схарактеризовано шляхи художньо-естетичного виховання учнів засобами народної педагогіки. Визначено мету художньо-естетичного виховання як формування в учнів особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, народної творчості, здатності до самореалізації.