Художній образ як складник рукотворного графічного напису на прикладі графіті, каліграфіті та рисованого шрифту. Описується відмінність між трьома поняттями: літера-образ, слово-образ, фраза-образ та лігатура. Приклади рукотворних графічних написів.
Розгляд художнього образу як результату взаємодії міфологічного та літературного мислення. Опис авторської концепції та теорій образу О. Потебні, К. Юнга та М. Епштейна. Вивчення архетипових, типових та кенотипових основ узагальнено-образних схем.
Технологія вивчення перекладних художніх творів. Висвітлення значення художнього перекладу у формуванні духовної культури школярів і студентів, вивчення його ролі у забезпеченні оптимального навчання і виховання на матеріалі творів світової літератури.
Розгляд аспектів художнього перекладу як основного механізму міжкультурної комунікації, що зближує і збагачує культури народів. Вплив психологічних аспектів на якість перекладу, основні проблеми художнього перекладу та способи їх подолання перекладачем.
Проаналізовано вплив культурологічних, психологічних аспектів на якість перекладу, проблеми художнього перекладу та способи їх подолання перекладачем. Можливості використання ефективних стратегій перекладу розглядаються відповідно до комунікативної норми.
Розглянуто явище семантизації прономінативів у поетичних текстах Б. Олійника. Окреслено типові способи семантизації цих займенників, визначено індивідуально-авторські особливості їх уживання, ступінь значущості цих слів для реалізації особистості поета.
Дослідження лінгвопсихологічних аспектів змалювання матеріального й космогонічного світу українця у поезії Тараса Шевченка, а також встановлення засобів характеристики образів землі (степу, поля, могил) та неба (й небесних світил сонця, місяця, зорі).
Використання історичного та футурального типів презенсів з метою драматизації подій художніх творів. Особливості описового, розповідного та екранізуючого видів презенса. Стилістична реалізація теперішності дієслівними формами Past і Future Simple.
Теперішність у художньому творі як відображення об’єктивної дійсності. Роль історичного презенсу в актуалізації подій, а футурального у теперішності. Описовий, розповідний та екранізуючий види. Стилістична реалізація теперішності дієслівними формами.
Характеристика конструкції нової прозової форми, активно репрезентованої в "лівій" літературі 1920-х років, шляхом здійснення текстологічного аналізу роману Ґ. Шкурупія "Двері в день". Елементи-новації в площині експериментального роману Ґ. Шкурупія.
Текстологічний аналіз роману Ґ. Шкурупія "Двері в день". Художній проект "шукача-деструктатора" в творі. Характеристика конструкції нової прозової форми, репрезентованої в літературі 20-х років XX століття. Естетичні концепти авторської самоактуалізації.
Стаття присвячена аналізу поезії Л. Якимчук, що проливає світло на події, які відбувалися і продовжують відбуватися на сході України. Творення художнього простору здійснюється в контексті епохи. Поєднання соціального та інтимного в творчості поетеси.
Аналіз сучасної літературної ситуації, зокрема нових тенденцій у драматургії. Застосування епічних елементів у творах сучасних драматургів. Просторові характеристики подій відбиваються крізь призму сприйняття персонажів, які стають у п’єсі оповідачами.
Визначення специфіки та особливостей творення художнього простору в театрі. Конструктивні складові сценографії театральної вистави. Застосування теоретичних положень естетики творення образів та аналіз художньо-декораційних композицій театральної сцени.
Аналіз твору Н. Ференц "Художній світ Христини Керити" присвячений творчості закарпатської поетеси-вісімдесятниці. Опис місця Х. Керити в сучасному літературному процесі. Дослідження її пейзажної лірики та творів присвячених світу тонкої жіночої душі.
Культурні традиції минулого в сучасному мистецтві. Місце людини і навколишнього світу в творах живопису, графіки, скульптури. Особливості і порядок розпису на склі. Символіка та семантика стародавніх зображень; писанка, як джерело магічного впливу.
Риси міжлітературних і міжкультурних українсько-російських зв’язків. Місце творчості Гоголя у російсько-українській загальнокультурній ситуації і в її художній літературній традиції. Інтерпретації гоголівського світогляду в культурології ХХ століття.
Микола Неврлий - учений-літературознавець, що зробив значний внесок у дослідження визначних творів українського письменництва у світовому літературно-історичному контексті. Закарпатський період діяльності майбутнього "барда словацької україністики".
Специфіка зображення історичних подій у повісті "Сотниківна" і художній перетин правдивих фактів із авторським домислом. Сюжет твору та особливості моделювання персонажів, що є вигаданими героями. Віднесення повісті до історико-художнього типу творів.
Аналіз особливостей художнього світу норвезького письменника К. Гамсуна. Взаємозв’язок світоглядних переконань митця з його стильовими пошуками й акцентує вектори видозміни авторського ідіостилю. Специфіка існування людини в суперечливому світі.
Осмислення творчості лірики Дарії Рихтицької на матеріалі текстів збірок "Шовкова косиця", "Крижаний цвіт", "Кольори вітру", "Магія вогню". Окреслення характерних рис творчої особистості поета. Аналіз життєствердної позиції художнього світу її лірики.
Осмислення художніх особливостей романів Єшкілєва "Тінь попередника", "Гніздо", а також "Побачити Алькор". Їх інтригуючий сюжет, схильність до провокацій, активна міфотворчість, експлуатація "масонської" теми, езотеричних знань, "таємної" історії людства.
Визначення основних характерних стильових ознак творчості Олени Лис. Місце творів для дітей та юнацтва у творчому доробку композиторки. Літературно-поетична спадщина В. Довжика. Художня образність, звукозображальність пробудження природи у творах О. Лис.
Розкриття зв’язку художньої образності в поетичній творчості Теліги з певними матеріальними стихіями, які надихали поетку, в контексті реалізації авторської настанови на творення в літературі модерних жіночих образів. Художні образи стихійного походження.
З’ясування специфіки характеру художнього психологічного аналізу в залежності від контексту літературного напряму та жанрової природи твору. Розгляд взаємозв’язку адекватного висвітлення внутрішнього світу героя та формально-структурної організації твору.
Дослідження художнього світу прози Т. Шевченка у принципово новому теоретичному ракурсі. Вивчення повісті з точки зору специфіки парадигми художнього психологічного аналізу. Використання письменником зовнішньої мови екстервентного психологічного аналізу.
Розгляд роману "Птахи полишають гнізда" І. Чендея в українському літературно-мистецькому процесі другої половини XX століття, який був новим етапом у творчій біографії письменника. Бачення екзистенційних проблем буття людини у перетворень на Закарпатті.
Роман "У колі першому" у контексті творчості О.І. Солженіцина. Категоріальний статус поняття "художній світ". Фабульні конфлікти в романі. Онтологічний аспект оповідної риторики. Художній конфлікт і художній характер. Особливості слововживання оповідача.
Теоретико-літературне прояснення поняття "характер". Зіставлення поняття "художній конфлікт" і "фабульний конфлікт". Аналіз роману О.І. Солженіцина "У колі першому". Дослідження фабульної структури роману, опис мовностилістичних особливостей оповіді.
Дослідження художньої довершеності шевченкової поетичної моделі її крізь призму інтертекстуальності. Оцінка ролі та значення німецької літератури в процесі становлення й розвитку Шевченка як неповторного митця. Засвоєння поетичного доробку автора.
