Хребетні тварини урочища "Феофанія"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХРЕБЕТНІ ТВАРИНИ УРОЧИЩА "ФЕОФАНІЯ"

С. Конякін, канд. геогр. наук, Т. Шупова, канд. біол. наук, Л. Губарь, канд. біол. наук, Державна установа "Інститут еволюційної екології НАН України", Київ, Україна,

А. Білушенко, канд. біол. наук Черкаський зоологічний парк, Черкаси, Україна



А. Билушенко, канд. биол. наук

Черкасский зоологический парк, Черкассы, Украина

ПОЗВОНОЧНЫЕ ЖИВОТНЫЕ УРОЧИЩА "ФЕОФАНИЯ"

тварина хребетний урочище феофанія

Урочище "Феофания" расположено на окраине Киева и представляет сообщества коренной дубравы с высокой плотностью вековых деревьев и производных грабового леса, остепненным лугом, культурфитоценозами, каскадом прудов, ручьем. За период 2012-2018 гг. выявлено 11 видов рыб, 8 земноводных, 7 пресмыкающихся, 111 птиц, 29 млекопитающих. Из них 82,0 % видов охраняется на международном уровне, 8,9 % на государственном уровне Украины, 12,6 % являются регионально редкими. У 81 % видов животных в урочище проходит репродуктивный, а у половины из них и весь жизненный цикл. 19 % видового состава птиц (Aves) оседлые, 58 % прилетают на гнездование, 12 % кормление, 9 % зимовку, 2 % залетных (Regulus ignicapillus, Nucifraga caryocatactes). 82,8 % видов млекопитающих (Mammalia) оседлые, 10,3 % перелетные (Pipistrellus nathusii, Pipistrellus pygmaeu, Nyctalus leisleri), 6,9 % с невыясненным статусом (Neovison vison, Capreolus capreolus). В урочище отмечено 12 чужеродных видов. Carassius gibelio, Ctenopharyngodon idella, Hypophthalmichthys molitrix выпущены в пруды с целью зарыбления. Trachemys seripta elegans приносят к прудам отдыхающие. Pseudorasbora parva, Perccottus glenii, Streptopelia decaocto, Dendrocopos syriacus, Phoenicurus ochruros, Serinus serinus, Ondatra zibet, Pipistrellus kuhlii, Neovison vison проникли в урочище самостоятельно, из соседних биотопов. Негативное влияние на биотопы "Феофании" со стороны рекреантов несколько нивелируется за счет просветительско-воспитательной работы с отдыхающими. Наиболее актуальна агитационная работа, направленная на воспитание правильного поведения в природе, разъяснения необходимости охраны всех видов растений и животных, биотопов их существования, разъяснение последствий нарушения баланса устойчивого развития экосистем.

Ключевые слова: биотопы лесостепной зоны, урочище "Феофания", Pisces, Amphibia, Reptilia, Aves, Mammalia, адвентивные позвоночные животные.



S. Koniakin, Ph.D, T. Shupova, Ph.D, L. Gubar, Ph.D

Institute for Evolutionary Ecology of the National Academy

of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine, Bilushenko, Ph.D

Cherkassy Zoological Park, Cherkassy, Ukraine

VERTEBRATES OF THE LOCAL LANDSCAPE FEOFANIYA

The local landscape Feofaniya is located on the outskirts of the Kyiv and represents communities of native oak wood with high density of ancient trees and hornbeam forest, steppe meadow, culture phytocenoses, cascade of ponds, stream. For the period 2012-2018 11 species of fish, 8 amphibians, 7 reptiles, 111 birds, 29 mammals were identified. Of these, 82.0 % of species are protected internationally, 8.9 % at the state level of the Ukraine, 12.6 % are regionally rare. In 81% of animal species, the reproductive site passes through the tract, and in half of them the whole life cycle. 19 % of the species composition of birds (Aves) are sedentary, 58 % arrive for nesting, 12 % for feeding, 9 % for wintering, 2 % for migratory (Regulus ignicapillus, Nucifraga caryocatactes). 82.8 % of mammals (Mammalia) are sedentary, 10.3 % are migratory (Pipistrellus nathusii, Pipistrellus pygmaeu, Nyctalus leisleri), 6.9 % with unexplained status (Neovison vison, Capreolus capreolus). The local landscape has 12 alien species. Carassius gibelio, Ctenopharyngodon idella, Hypophthalmichthys molitrix released into ponds with the purpose of stocking. Trachemys seripta elegans bring vacationers to the ponds. Pseudorasbora parva, Perccottus glenii, Streptopelia decaocto, Dendrocopos syriacus, Phoenicurus ochru- ros, Serinus serinus, Ondatra zibet, Pipistrellus kuhlii, Neovison vison penetrated the local landscape independently from neighboring biotopes. Thanks to biotechnical measures aimed at improving the living conditions of animals (protection of natural nests and the creation of artificial ones), hanging feeders in the winter, hanging shelters for daytime and wintering bats. The negative impact on the biotopes of Feofaniya from the side of recreants is somewhat leveled at the expense of educational work with vacationers. The most relevant propaganda work is aimed at educating correct behavior in nature, explaining the need to protect all plant and animal species, their biotopes, and explaining the consequences of disturbing the balance of sustainable development of ecosystems.

Key words: forest-steppe zone biotopes, local landscape Feofaniya, Pisces, Amphibia, Reptilia, Aves, Mammalia, adventitious vertebrates.



Урочище "Феофанія" міститься на околиці Києва і репрезентує угруповання корінної діброви з високою щільністю вікових дерев та похідних грабового лісу, остепненою лукою, культурфітоценозами, каскадом ставків, струмком. За період 2012-2018 років виявлено 11 видів риб, 8 земноводних, 7 плазунів, 111 птахів, 29 ссавців. З них 82,0 % видів охороняється на міжнародному рівні, 8,9 % - на державному рівні України, 12,6 % є регіонально рідкісними. У 81 % видів тварин в урочищі відбувається репродуктивний, а у половини з них і весь життєвий цикл. 19 % видового складу птахів (Aves) осілі, 58 % прилітають на гніздування, 12 % для годівлі, 9 % на зимівлю, 2 % залітних (Regulus ignicapillus, Nucifraga caryocatactes). 82,8 % видів ссавців (Mammalia) осілі, 10,3 % перелітні (Pipistrellus nathusii, Pipistrellus pygmaeu, Nyctalus leisleri), 6,9 % із нез'ясованим статусом (Neovison vison, Capreolus capreolus). В урочищі відмічено 12 чужорідних видів. Carassius gibelio, Ctenopharyngodon idella, Hypophthalmichthys molitrix випущені у ставки з метою зариблення. Trachemys seripta elegans випускають до ставків відпочивальники. Pseudorasbora parva, Perccottus glenii, Streptopelia decaocto, Dendrocopos syriacus, Phoenicurus ochruros, Serinus serinus, Ondatra zibet, Pipistrellus kuhlii, Neovison vison проникли в урочище самостійно, із сусідніх біотопів. Негативний вплив на біотопи парку-пам'ятки "Феофанія" з боку рекреантів дещо нівелюється за рахунок просвітницько-виховної роботи з відпочивальниками. Надто актуальною є агітаційна робота, спрямована на виховання правильної поведінки у природі, роз'яснення щодо необхідності охорони всіх видів рослин та тварин, біотопів їх існування та наслідків порушення стійкого розвитку екосистем.

Ключові слова: біотопи лісостепової зони, урочище "Феофанія", Pisces, Amphibia, Reptilia, Aves, Mammalia, адвентивні хребетні тварини.



Вступ

Нині урбанізація ландшафтів перетворилася з тенденції на світову загрозу, наслідком якої може бути повне знищення природних екосистем. За умов інтенсивного антропогенного впливу на природне середовище відбулися значні зміни умов існування біоти. Це проявляється у забрудненні довкілля, руйнуванні ґрунтового і рослинного покривів, їх фрагментації, що спричиняє порушення потоків речовини, енергії й інформації, трансформацію угруповань рослин та тварин, спрощення їх організації, зниження стійкості, деградацію. Тому проблема збереження біотичного різноманіття як форми існування екосистеми є однією з найважливіших сьогодні [1].

Кожен регіон має свої особливості ландшафтного та біотичного різноманіття. Сприятливе для життя і щільно заселене людьми Центральне Придніпров'я виділяється значною антропогенною трансформацією природно- територіальних комплексів, що істотно завадить відновленню "плівки життя" і потребує добре продуманої і ресурсно-забезпеченої системи заходів [2]. Значні втрати лісових насаджень, зокрема в зелених зонах великих міст за останні два століття, є одним із вирішальних чинників швидких темпів опустелювання, деградації ландшафтів, глобальних змін клімату [3]. Перетворення ландшафтів, що відбувається під впливом діяльності людини, має пряме відношення і до зникнення нечисленних видів тварин, які особливо різко реагують на скорочення місць проживання [4]. Часто результатом дії надмірного антропічного пресу, є елімінація з угруповань тварин, які не адаптувалися до сусідства людини, аборигенних видів і формування нового угруповання [5]. Вивільнені екологічні ніші займають чужорідні види, уже адаптовані до проживання у трансформованому ландшафті. Упровадження їх у фауну України відбувається шляхом заселення, у першу чергу, урбанізованих біотопів. Збільшення площ населених пунктів сприяє подальшому знищенню природних біотопів і витісненню аборигенних видів. У складі фауни урбанізованих біотопів залишаються в основному види, які здатні адаптуватися до проживання в умовах дії фактора занепокоєння і зміни низки екологічних та етологічних особливостей [6-9]. Така ситуація зумовлює виникнення проблеми збереження біотичного різноманіття на трансформованих територіях.

У населених пунктах парки лісового типу є ядрами середовища перебування тварин, умови яких наближені до природних. Вони надають стації, необхідні багатьом видам для розмноження і добування їжі. Знання видового складу тварин, які їх населяють, обумовлюють дії при ландшафтно-екологічному плануванні територій.

Мета роботи: провести інвентаризацію складу хребетних тварин різних біотопів урочища "Феофанія" та надати заходи збереження їх різноманіття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Узагальнений видовий склад хребетних тварин урочища "Феофанія" публікується вперше. Перші відомості про фауну хребетних урочища відображено в колективній монографії "Екологія Голосіївського лісу" [10]. Пізніше у наукових виданнях надруковано дані щодо фауни окремих таксономічних груп: земноводних і плазунів [1112]; птахів [13-14]; ссавців [10; 13;15; 16-17]. Координування роботи зі складання списку хребетних тварин, опису фізико-географічних особливостей урочища "Феофанія" здійснено С.М. Конякіним. Для укладання картосхеми біотопів урочища "Феофанія" дані геоботанічних та флористичних досліджень надані Л.М. Губарь (рис. 1). Уточнення видового складу риб, земноводних, плазунів та ссавців проведено А.А. Білушенком, С.М. Конякіним, птахів - Т.В. Шуповою.

Матеріали і методи. Дослідження здійснювали на території урочища "Феофанія", розміщене на південно-східній околиці Києва у 15 км від центру. Ландшафтні умови урочища "Феофанія" висвітлені у праці Н.М. Барщевської та Ю.Г. Тютюнника [18]. Відповідно до фізико-географічного районування, територія урочища "Феофанія" розташована у Васильківсько- Кагарлицькому ландшафтному районі Київської височинної ландшафтної області, частково у Здвизько- Ірпінському районі ландшафтної області змішаних лісів Київського Полісся [19]. Найвиразніший елемент рельєфу - Феофаніївська (Хотівська) балка, долиною якої протікає Феофаніївський струмок. Урочище "Феофанія" прорізане глибокими балками із задернованими схилами і вузькими тальвегами. Правий берег Хотівської балки виражений стрімкими (20-30°) та схилами з великою стрімкістю (понад 30°). Тальвег-заплава Хотівської балки шириною до 100 м має плоску заболочену поверхню із чотирма штучно створеними ставками. Рельєф долинно-балковий, середня висота - 167 м н. р. м., найвища точка - 192 м н. р. м.

В урочищі "Феофанія" ландшафти широколистяно-лісового типу, репрезентовані підвищеними акумулятивно-денудаційними лесовими рівнинами і схилами із сірими, ясно- та темно-сірими лісовими суглинковими та легкосуглинковими ґрунтами. Трапляються дерново-підзолисті та лучно-болотні ґрунти.

До складу урочища входить парк-пам'ятка садовопаркового мистецтва (далі ППСПМ) загальнодержавного значення "Феофанія", площею 150 га, оголошена з 1972 р. об'єктом природно-заповідного фонду України. Урочище "Феофанія" з парковою зоною репрезентує угруповання корінної діброви з високою щільністю вікових дерев та похідних грабового лісу, наявні водно-болотні ділянки та фрагменти остепненої луки, які поєднуються зі штучними фітоценозами (паркові насадження декоративних місцевих та екзотичних дерев і кущів), каскадом штучних феофаніївських ставків, численними природними джерелами та струмками [20].



1 - Лісові біотопи. Широколистяні ліси урочища "Феофанія" в минулому входили до складу Голосіївського лісового масиву, а з 1948 року його відносять до виключно цінних лісонасаджень, що підлягають особливій охороні [21]. Майже всі ліси належать до класу Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieger in Vlieger 1937 за винятком культур Robinia pseudoacacia L. на незначних ділянках, що належать до класу Robinietea Jurko ex Hadac et Sofron 1980 та окремих локалітетів за участю Salix alba L. із Populus alba L. у заплаві Феофанійського струмка (клас Salicetea purpureae Moor 1958). Всі вони належать до одного порядку тінистих неморальних лісів Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928 та двох союзів (Carpinion betuli Issler 1931 em Mayer 1937, Alnion incanae Pawlowski in Pawlowski, Sokolowski et Wallisch 1928). Дубово-грабові ліси (з домішкою Tilia cordata Mill. та Acerplatanoides L. та адвентивного виду Acernegundo L.) в урочищі представлено асоціацією північно- лісостепових правобережно-придніпровських грабових дібров Galeobdoloni luteae-Carpinetum Shevchyk et al. 1996 em. Onyshchenko et Sidenko 2002. Спорадично трапляється рослинність класу Alnetea glutinosae Br.-Bl. et R.Tx. 1943 ex Westhoff et al. 1946 союзу Alnetalia glutinosae R.Tx. 1937 (угруповання евтрофних та мезо- евтрофних чорновільхових лісових боліт) та штучні се- редньовікові насадження Pinus sylvestris L. Трансформація лісових біотопів відбувається внаслідок лісогосподарських чисток, наявності протоптаних стежин, кострищ, що у фітосоціологічному спектрі призводить до заселення видів класу Artemisietea vulgaris Lohm., Prsg. et al. ex von Rochow 1951 [22]. У лісових біотопах зростають раритетні види рослин: Neottia nidus-avis (L.) Rich., Lilium martagon L; грибів - Grifola frondosa (Dicks.: Fr.) Gray; Mutinus caninus (Hudson) Fries.; регіонально рідкісних видів Gymnocarpium dryoptheris (L.) Newm, Convallaria majalis L. - Лучні біотопи. У південній частині урочища на схилах виявлено фрагменти остепнених або ксероме- зофітних лук, які представлені угрупованнями класу Molinio-Arrhenatheretea R.Tx. 1937 та союзів: Festucion pratensis Sipaylova, Mirk., Shelyag et V. Solomakha 198 (угруповання різних частин заплав річок лісової та лісостепової зон на лучних і дернових глейових суглинистих ґрунтах); Galietalia veri Mirk. et Naum.1986 (угруповання узлісь та остепнених лук на середньоба- гатих ґрунтах із середньозмінним режимом атмосферного зволоження, а також заплавних лук слабосфор- мованих супіщаних ґрунтів); Trifolion montani Naum. 1986 (угруповання остепнених позазаплавних лук урочища на середньобагатих ґрунтах). - Перелоги. Значну частину урочища займають агрофітоценози (перелоги), які перебувають у покинутому стані понад 10 років, унаслідок чого сформували своєрідну синантропну рослинність. Рослинність представлена в основному класом Artemisietea vulgaris Lohm., Prsg. et al. ex von Rochow 1951 із союзами Artemisietalia vulgaris Lohm. in R.Tx. 1947 (угруповання мезофітів-багаторічників, поширені переважно у лісовій та лісостеповій зонах); Rorippo austriacae-Falcarion vulgaris Levon 1997 (угруповання відкритих або частково затінених місцезростань, де ґрунтовий покрив мало- порушений); Ranunculo-Impatiention noli-tangere Pass. 1967; Meliloto-Artemisietalia absinthii Elias 1979 (угруповання сухих місцезростань, утворені дво- та багаторічними і супутніми видами) та класом Agropyretea repentis Oberd., Th.Mull. et Gors in Oberd. et al. 1967 67A.: союз Agropyretalia repentis Oberd., Th.Mull. et Gors in Oberd. et al 1967 (угруповання поширені на чорноземних та суглинистих ґрунтах порушених екотопів і покинутих полів рівнинної частини України). На окремих ділянках перелогу зростають адвентивні види Phalacroloma annuum (L) Dumort., Asclepias syriaca L., Oenothera biennis L. тощо. - Садово-паркові біотопи. Центральна частина ППСПМ "Феофанія" насичена різноманітними будівлями, доріжками, альтанками, альпінарієм зі штучним покриттям. До антропогенних ландшафтів ППСПМ "Феофанія" належать: садово-парковий міський, антропо- генно-аквальний, селітебний міський низько-висотної спорадичної забудови, промислово-складський міський паркобудівного (лісогосподарського) профілю [18]. У ландшафтних композиціях центральної частини парку "Феофанія" представлено 130 таксонів декоративних рослин, які відносяться до 3 відділів, 3 класів, 34 родин та 64 родів. Із загальної кількості видів: 35 - хвойні рослини та 94 - листяні породи [23]. Паркова ділянка (площею 15 га) характеризується найбільш суттєвою трансформацією природного біотопу та високим ступенем урбанізації, а саме: лісова рослинність повністю знищена, залишились лише поодинокі багатовікові дерева Quercus robur L., Pinus sylvestris та Salix alba L. Садово-паркові насадження представлено порушеними екотопами, які формують рослинність класу Polygono arenastri-Poetea annua Rivas-Martinez 1975 corr. Rivas- Martinez et al. 1991 (угруповання синантропних низькорослих видів, стійких до витоптування і випасання, на ущільнених субстратах, переважно відкритих місцезростаннях). Спостерігається проникнення адвентивних видів рослин Portulaca oleracea L., Ambrosia artemisiifolia L., Solidago canadensis L., Eragrostis minor L. тощо. - Водно-болотні біотопи. Гідрофільні комплекси представлені типовими видами болотних, прибережно- водних та водних рослин і прилягають до залишків вільшняка Феофаніївського струмка. Прибережноводна рослинність включає лісові угруповання, в яких переважає Alnetea glutinosae Br.-Bl. et R.Tx. 1943 ex Westhoff et al. 1946 та трансформовані болотні угруповання класу Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941 (угруповання вологих, мокрих та болотистих лук на дернових та лучно-болотних ґрунтах) із трьома союзами: Caricion gracilis (Neuhausl 1959) Bal.-Tul. 1963 (угруповання осокових болотистих лук на лучно-болотних ґрунтах притерасних знижень заплав річок; Sparganio- Glycerion Br.-Bl. et Siss. in Boer 1942 (заплавні та поза- заплавні гігрофільні прибережноводні угруповання лісової і лісостепової зон на лучно-болотних ґрунтах); Phragmition communis W. Koch 1926 (угруповання мілководдя, озер, заплав річок та знижень серед вільшняків і відкритих евтрофних боліт). Тут зростає регіонально рідкісний вид Iris pseudacorus L.

- Ставки. Сучасний каскад феофаніївських (інша назва палладінські) ставків споруджено у 2004-2005 роках загальною площею 5 га на основі каскаду із трьох ставків на руслі Феофаніївського струмка, які при створенні дачі Палладіна у 1956 р. вже існували. Каскад наповнюється лісовими струмочками, а також підземними джерелами. П'ятий став зазнав найменшої трансформації, оскільки його основне ложе та лівий лісовий берег залишилися незмінними, перший та четвертий реконструйовані значною мірою, другий та третій є новоствореними гідрооб'єктами [24]. На жаль, після реконструкції каскаду ставків рослинні угруповання прибережної смуги не були відновлені, берегова лінія водойм також втратила характерну для неї рослинність. Оскільки феофаніївські ставки є антропогенними ландшафтами, чітко виділити класи рослинності неможливо. Флористичне ядро складають Typha latifolia L., Typha angustifolia L., Alisma plantago-aquatica L., Carex acuta L., Lysimachia vulgaris L., Lysimachusa nummularia (L.) Pohl, Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Lythrum salicaria L., Persicaria hydropiper (L.) Delarbre., Centaurea jacea L., Geranium sibiricum L. та інші. У прибережній смузі зростають адвентивні види північноамериканського походження Xanthoxalis stricta (L.) Small та Bidens frundosa L.

- Феофаніївський струмок (інша назва - Страті- вка) бере початок із трьох джерел: Архістратига Михаї- ла, Святого великомученика Пантелеймона та "Сльози Божої Матері" на території ППСПМ "Феофанія", а впадає в річку Віта за межами урочища. Загальна протяжність струмка близько 2,5 км. До берегів струмка прилягають водно-болотні біотопи урочища: заплавні ліси, вологі, мокрі та болотні луки.

Класифікацію біотопів здійснено за дослідженням рослинності урочища "Феофанія" методом Браун-Бланке з урахуванням гербарного матеріалу та попередніх опублікованих даних [21-22; 25-26].

Фауністичні спостереження охоплюють період 20122018 років. Використовували методи обліку наземних хребетних (за стандартними методиками), які є традиційними для екологічних та фауністичних досліджень: обліки на маршрутах; відлови амфібій, плазунів та дрібних ссавців; візуальні спостереження за тваринами; обліки наслідків життєдіяльності тварин різних таксономічних груп. З'ясування видового складу риб проводили шляхом візуального оцінювання та відлову, а також додаткового опитування рибалок. Обліки земноводних виконували, в основному, уздовж берегової лінії у весняний період під час періоду їх розмноження. Плазунів обраховували маршрутним методом на суходолі та вздовж берегової лінії (вужі та черепахи) у різні періоди їх сезонної та добової активності [27]. Дослідження птахів проводилось методами обліку на маршрутах [28] та обліку на точках спостережень [29]. Вивчення рукокрилих здійснювалось дистанційним методом із використанням ультразвукового детектора Pettersson D200 та аудіовизначника ехолокаційних сигналів рукокрилих "Bestimmung der mitteleuropa ischen Fledermausarten anhand in rer Rufe" з методичними коментарями [30] й описом "Ballades dansl inaudible" [31]. Детекторні обліки зіставляли з відловами тварин за допомогою павутинних тенет (контактний метод) для детальнішого дослідження тварин (стать, вік, репродуктивний стан, точна ідентифікація видової належності). Усі оглянуті тварини були відпущені у тих біотопах, де проводився відлов. У зимовий період облік хижих ссавців аналізувався за слідами на сніговому покриві та індивідуальними замірами відбитків лап [32-34]. Вивчалися знайдені трупи ссавців. Під час проведення усіх досліджень дотримано біоетичні норми.

При складанні анотованого списку фауни хребетних тварин урочища "Феофанія" опиралися на наукові назви видів та надвидових категорій, прийнятих до використання в Україні за даними Комісії із зоологічної термінології при Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України [35]. Застосовували також і літературні дані щодо виявлення видів.

Для з'ясування використання території урочища тваринами, види розподіляли так: осілі (кочові) види - проводять весь період року на території урочища, змінюючи біотопи існування та стації кормодобування у різні періоди циркадного циклу; види, що розмножуються на території урочища і залишають його після закінчення репродуктивного циклу; види, які відвідують біотопи урочища для кормодобування, а розмножуються поза його межами, або зупиняються для кормодобування під час міграції; зимуючі види - проводять в урочищі лише зимовий період; залітні види - види птахів, для яких територія регіону досліджень міститься поза межами ареалу існування або міграційних шляхів і зустрічі з ними є нетиповими поодинокими випадками.

Проведено аналіз фауни хребетних тварин згідно зі списками видів, що підлягають охороні на рівні міжнародних конвенцій, Червоної книги України, регіонально рідкісних для Київської області [36-38], а також згідно з кількістю чужорідних видів.

Результати та їх обговорення. За період 20122018 років виявлено 11 видів риб, 8 земноводних, 7 плазунів, 111 птахів, 29 ссавців. Незважаючи на те, що у світовій фауні клас риби представлений найбільшою кількістю видів, у водоймах урочища "Феофанія" видовий склад риб досить бідний. Серед наземних хребетних за кількістю видів прогнозовано переважають птахи. Таксономічне різноманіття хребетних тварин урочища "Феофанія" загалом склало 166 видів, 119 родів, 63 родини, 27 рядів, 5 класів.

Анотований список хребетних тварин урочища "Феофанія" (біотопи згідно з рис. 1)

Тип CHORDATA - Хордові

Підтип VERTEBRATA - Хребетні

Надклас PISCES - Риби

Клас ACTINOPTERYGII - Променепері риби

Ряд CYPRINIFORMES - Коропоподібні

Родина CYPRINIDAE

Рід Carassius Nilsson, 1832 - Карась

1. C. gibelio (Bloch, 1782) - Карась сріблястий одностатевий. Біотоп: 6

Рід Ctenopharyngodon Steindachner, 1866 - Білі амури

2. C. idella (Valenciennes, 1844) - амур білий. Біотоп: 6 Рід Cyprinus Linnaeus, 1758 - Короп

3. C. carpio Linnaeus, 1758 - Короп звичайний. Біотоп: 6 Рід Hypophthalmichthys Bleeker, 1859 - Товстолобики білі

4. H. molitrix (Valenciennes, 1846) - Товстолобик білий. Біотоп: 6

Рід Pseudorasbora Bleeker, 1859 - Чебачки

5. P. parva (Temminck & Schlegel, 1846) - Чебачок амурський. Біотоп: 6, 7

Рід Rutilus Rafinesque, 1820 - Плітки

6. R. rutilus (Linnaeus, 1758) - Плітка звичайна. Біотоп: 6 Рід Scardinius Bonaparte, 1837 - Краснопірки

7. S. erythrophthalmus (Linnaeus, 1758) - Краснопірка звичайна. Біотоп: 6, 7

Ряд ESOCIFORMES - Щукоподібні Родина ESOCIDAE - Щукові Рід Esox Linnaeus, 1758 - Щуки

8. E. lucius Linnaeus, 1758 - Щука звичайна. Біотоп: 6, 7 Ряд PERCIFORMES - Окунеподібні

Родина ODONTOBUTIDAE - Головешкові Рід Perccottus Dybowski, 1877 - Головешки

9. P. glenii Dybowski, 1877 - Головешка ротань. Біотоп: 6 Родина GOBIIDAE - Бичкові

Рід Mesogobius Bleeker, 1874 - Бички-кнути

10. M. batrachocephalus (Pallas, 1814) - Бичок-кнут. Біотоп: 6, 7 Родина PERCIDAE - Окуневі

Рід Perca Linnaeus, 1758 - Прісноводні окуні

11. P. fluviatilis Linnaeus, 1758 - Окунь річковий. Біотоп: 6, 7 Клас AMPHIBIA - Земноводні

Ряд CAUDATA - Хвостаті земноводні Родина SALAMANDRIDAE - Саламандрові Рід Lissotriton Bell. 1839 - Малий тритон

12. L. vulgaris (Linnaeus, 1758) - Тритон звичайний. Біотоп: 1, 5, 7

Рід Triturus Rafinesque, 1815 - Великий тритон

13. T. cristatus (Laurenti, 1768) - Тритон гребінчастий. Біотоп: 1, 5, 7

Ряд ANURA - Безхвості земноводні

Родина PELOBATIDAE - Часничницеві Рід Pelobates Wagler, 1830 - Часничниця

14. P. fuscus (Laurenti, 1768) - Часничниця звичайна. Біотоп: 1-5

Родина BUFONIDAE - Ропухові Рід Bufo Laurenti, 1768 - Ропуха

15. B. bufo (Linnaeus, 1758) - Ропуха сіра. Біотоп: 1-2, 3, 7 Родина HyLiDAE - Квакшеві

Рід Hyla Laurenti, 1768 - Квакша

16. H. arborea (Linnaeus, 1758) - Квакша звичайна. Біотоп:

1, 2, 3, 5

Родина RANIDAE - Жаб'ячі

Рід Rana Linnaeus, 1758 - Бура жаба

17. R. temporaria Linnaeus, 1758 - Жаба трав'яна. Біотоп: 1,

2, 5-7

Рід Pelophylax (Fitzinger, 1843)- Зелена жаба

18. P. lessonae (Camerano, 1882) - Жаба ставкова. Біотоп: 5-7

19. P. ridibundus (Pallas, 1771) - Жаба озерна. Біотоп: 5-7 Клас REPTILIA - Плазуни

Ряд TESTUDINES - Черепахи

Родина EMYDIDAE - Прісноводні черепахи

Рід Emys Dumeril, 1806 - Болотна черепаха

20. E. orbicularis (Linnaeus,1758) - Черепаха болотна. Біотоп: 5-7

Рід Trachemys Agassiz, 1857 - Червоновухові черепахи

21. T. seripta elegans (Wied-Neuwied, 1839) - Черепаха че- рвоновуха. Біотоп: 5-7

Надряд SQUAMATA - Лускаті Ряд SAURIA - Ящірки Родина ANGUIDAE - Веретінницеві Рід Anguis Linnaeus,1758 - Веретінниця

22. A. fragilis Linnaeus, 1758 - Веретінниця ламка. Біотоп: 1, 5-6

Родина LACERTIDAE - Справжні ящірки Рід Lacerta Linnaeus,1758 - Зелена ящірка

23. L. viridis (Laurenti, 1768) - Ящірка зелена. Біотоп: 2

24. L. agilis Linnaeus, 1758 - Ящірка прудка. Біотоп: 2, 3 Ряд SERPENTES - Змії

Родина COLUBRIDAE - Вужеві Рід Coronella Laurenti, 1768 - Мідянка

25. C. austriaca Laurenti, 1768 - Мідянка звичайна. Біотоп: 1,2 Рід Natrix Laurenti, 1768 - Вуж

26. N. natrix (Linnaeus, 1758) - Вуж звичайний. Біотоп: 1,2, 4, 5 Клас AVES - Птахи

Ряд CICONIIFORMES - Лелекоподібні Родина ARDEIDAE - Чаплеві Рід Ardea Linnaeus, 1758 - Чапля

27. A. cinerea Linnaeus, 1758 - Чапля сіра. Біотоп: 5, 7 Родина CICONIIDAE - Лелекові

Рід Ciconia (Linnaeus, 1758) - Лелека

28. C. ciconia (Linnaeus, 1758) - Лелека білий. Біотоп: 2, 3 Ряд ANSERIFORMES - Гусеподібні

Родина ANATIDAE - Качині Рід Anas Linnaeus, 1758 - Качка

29. A. platyrhynchos Linnaeus, 1758 - Крижень. Біотоп: 1,5-7 Ряд FAlCoNiIFORMES - Соколоподібні

Родина ACCIPITRIDAE - Яструбині Рід Milvus Lacepede, 1799 - Шуліка

30. M. migrans (Boddaert, 1783) - Шуліка чорний. Біотоп: 1,2, 3 Рід Circus Lacepede, 1799 - Лунь

31. C. cyaneus (Linnaeus, 1766) - Лунь польовий. Біотоп: 2, 3

32. C. pygargus (Linnaeus, 1758) - Лунь лучний. Біотоп: 2, 3 Рід Accipiter Brisson, 1760 - Яструб

33. A. gentilis (Linnaeus, 1758) - Яструб великий. Біотоп: 1,4

34. A. nisus (L.1758) - Яструб малий. Біотоп: 1,4 Рід Buteo Lacepede, 1799 - Канюк

35. B. lagopus (Pontoppidan, 1763) - Зимняк. Біотоп: 1,2, 3

36. B. buteo (Linnaeus, 1758) - Канюк звичайний. Біотоп: 1,2, 3 Родина FALCONIDAE - Соколині

Рід Falco Linnaeus, 1758 - Сокіл

37. F. tinnunculus Linnaeus, 1758 - Боривітер звичайний. Біотоп: 2-4

Ряд GALLIFORMES - Куроподібні

Родина PHASIANIDAE - Фазанові

Рід Coturnix (Bonaparte, 1791) - Перепілка

38. C. coturnix (Linnaeus, 1758) - Перепілка. Біотоп: 2, 3 Ряд GRUIFORMES - Журавлеподібні

Родина RALLIDAE - Пастушкові Рід Crex Bechstein, 1803 - Деркач

39. C. crex (Linnaeus, 1758) - Деркач. Біотоп: 2, 3 Рід Gallinula (Brisson, 1760) - Водяна курочка

40. G. chloropus (Linnaeus, 1758) - Курочка водяна. Біотоп: 5, 6 (ставок № 10), 7

Рід Fulica (Linnaeus, 1758) - Лиска

41. F. atra Linnaeus, 1758 - Лиска. Біотоп: 5, 6 (ставок № 10), 7 Ряд CHARADRIIFORMES - Сивкоподібні

Родина SCOLOPACIDAE - Бекасові Рід Tringa Linnaeus, 1758 - Уліт

42. T. ochropus Linnaeus, 1758 - Чорниш. Біотоп: 1,5

43. T. totanus (Linnaeus, 1758) - Травник. Біотоп: 2, 5 Родина LARIDAE - Мартинові

Рід Larus Linnaeus, 1758 - Мартин

44. L. ridibundus (Linnaeus, 1766) - Мартин звичайний. Біотоп: 6

45. L. canus Linnaeus, 1758 - Мартин сивий. Біотоп: 6 Рід Sterna Linnaeus, 1758 - Крячок

46. S. hirundo Linnaeus, 1758 - Крячок річковий. Біотоп: 6 Ряд COLUMBIFORMES - Голубоподібні

Родина COLUMBIDAE - Голубині Рід Columba Linnaeus, 1758 - Голуб

47. C. palumbus Linnaeus, 1758 - Припутень. Біотоп: 1-4

48. C. livia Gmelin, 1789 - Голуб сизий. Біотоп: 4 Рід Streptopelia (Bonaparte, 1855) - Горлиця

49. S. decaocto (Frivaldszky, 1838) - Горлиця кільчаста. Біотоп: 4

Ряд CUCULIFORMES - Зозулеподібні

Родина CUCULIDAE - Зозулеві Рід Cuculus Linnaeus, 1758 - Зозуля

50. C. canorus Linnaeus, 1758 - Зозуля. Біотоп: 2, 5 Ряд STRIGIFORMES - Совоподібні

Родина STRIGIDAE - Совині Рід Asio Brisson, 1760 - Вухата сова

51. A. otus (Linnaeus, 1758) - Сова вухата. Біотоп: 1-4 Рід Strix Linnaeus, 1758 - Сова

52. S. aluco Linnaeus, 1758 - Сова сіра. Біотоп: 1-4 Ряд CAPRIMULGIFORMES - Дрімлюгоподібні Родина CAPRIMULGIDAE - Дрімлюгові

Рід Caprimulgus Linnaeus, 1758 - Дрімлюга

53. C. europaeus Linnaeus, 1758 - Дрімлюга. Біотоп: 1,2, 3 Ряд APODIFORMES - Серпокрильцеподібні

Родина APODIDAE - Серпокрильцеві Рід Apus Scopoli, 1777 - Серпокрилець

54. A. apus (Linnaeus, 1758) - Серпокрилець чорний. Біотоп: 2-4

Ряд CORACIIFORMES - Ракшеподібні

Родина ALCEDINIDAE - Рибалочкові Рід Alcedo Linnaeus, 1758 - Рибалочка

55. A. atthis (Linnaeus, 1758) - Рибалочка звичайний. Біотоп: 1, 7

Родина MEROPIDAE - Бджолоїдкові Рід Merops (Linnaeus, 1758) - Бджолоїдка

56. M. apiaster Linnaeus, 1758 - Бджолоїдка звичайна. Біотоп: 2, 3

Ряд UPUPIFORMES - Одудоподібні

Родина UPUPIDAE - Одудові Рід Upupa Linnaeus, 1758 - Одуд

57. U. epops Linnaeus, 1758 - Одуд. Біотоп: 1,2 Ряд PiCiFORMES - Дятлоподібні

Родина PICIDAE - Дятлові

Рід Jynx Linnaeus, 1758 - Крутиголовка

58. J. torquilla Linnaeus, 1758 - Крутиголовка. Біотоп: 1,4 Рід Picus Linnaeus, 1758 - Зелений дятел

59. P. canus Gmelin, 1788 - Дятел сивий. Біотоп: 1,4 Рід Dryocopus F. Boie, 1826 - Жовна

60. D. martius (Linnaeus, 1758) - Жовна чорна. Біотоп: 1 Рід Dendrocopos (Koch) - Строкатий дятел

61. D. major (Linnaeus, 1758) - Дятел великий. Біотоп: 1,4

62. D. syriacus (Hemprich et Ehrenberg, 1833) - Дятел сирій- ський. Біотоп: 1

63. D. medius (Linnaeus, 1758) - Дятел середній. Біотоп: 1,4

64. D. minor (Linnaeus, 1758) - Дятел малий. Біотоп: 1,4 Ряд PASSERIFORMES - Горобцеподібні

Родина HIRUNDINIDAE - Ластівкові

Рід Riparia T. Forster, 1817 - Берегова ластівка

65. R. riparia (Linnaeus, 1758) - Ластівка берегова. Біотоп: 2, 3, 4

Рід Hirundo Linnaeus, 1758 - Сільська ластівка

66. H. rustica Linnaeus, 1758 - Ластівка сільська. Біотоп: 2-4 Рід Delichon (Linnaeus, 1758) - Міська ластівка

67. D. urbica (Linnaeus, 1758) - Ластівка міська. Біотоп: 2-4 Родина ALAUDIDAE - Жайворонкові

Рід Galerida F. Boie, 1828 - Посмітюха

68. G. cristata (Linnaeus, 1758) - Посмітюха. Біотоп: 2, 3 Рід Alauda Linnaeus, 1758 - Жайворонок

69. A. arvensis Linnaeus, 1758 - Жайворонок польовий. Біотоп: 2, 3

Родина MOTACILLIDAE - Плискові Рід Anthus Bechstein, 1805 - Щеврик

70. A. trivialis (Linnaeus, 1758) - Щеврик лісовий. Біотоп: 1,3 Рід Motacilla Linnaeus, 1758 - Плиска

71. M. flava Linnaeus, 1758 - Плиска жовта. Біотоп: 2, 3

72. M. alba Linnaeus, 1758 - Плиска біла. Біотоп:1,4 Родина LANIIDAE - Сорокопудові

Рід Lanius - Сорокопуд

73. L. collurio Linnaeus, 1758 - Сорокопуд терновий. Біотоп: 1,3, 4

74. L. minor Gmelin, 1788 - Сорокопуд чорнолобий. Біотоп: 1

75. L. excubitor Linnaeus, 1758 - Сорокопуд сірий. Біотоп: 3 Родина ORIOLIDAE - Вивільгові

Рід Oriolus Linnaeus, 1766 - Вивільга

76. O. oriolus (Linnaeus, 1758) - Вивільга. Біотоп: 1,4 Родина STURNIDAE - Шпакові

Рід Sturnus Linnaeus, 1756- Шпак

77. S. vulgaris Linnaeus, 1758 - Шпак звичайний. Біотоп: 1,3, 4 Родина CORVIDAE - Воронові

Рід Garrulus Brisson, 1760 - Сойка

78. G. glandarius (Linnaeus, 1758) - Сойка. Біотоп: 1,4 Рід Pica (Brisson, 1760) - Сорока

79. P. pica (Linnaeus, 1758) - Сорока. Біотоп: 1,4 Рід Nucifraga Brisson, 1760 - Горіхівка

80. N. caryocatactes (Linnaeus, 1758) - Горіхівка. Біотоп: 1,4 Рід Corvus Linnaeus, 1758 - Крук

81. C. monedula Linnaeus, 1758 - Галка. Біотоп: 4

82. C. frugilegus Linnaeus, 1758 - Грак. Біотоп: 4

83. C. cornix Linnaeus, 1758 - Ворона сіра. Біотоп: 1,4

84. C. corax Linnaeus, 1758 - Крук. Біотоп: 1-4 Родина BOMBYCILLIDAE - Омелюхові

Рід Bombycilla (Vieillot, 1808) - Омелюх

85. B. garrulus (Linnaeus, 1758) - Омелюх. Біотоп: 1,4 Родина TROgLoDYTIDAE - Волові очка

Рід Troglodytes Vieillot, 1809 - Волове очко

86. T. troglodytes (Linnaeus, 1758) - Волове очко. Біотоп: 1,3 Родина SYLVIIDAE - Кропив'янкові

Рід Acrocephalus J. A. Naumann & J. F. Naumann, 1811 - Очеретянка

87. A. arundinaceus (Linnaeus, 1758) - Очеретянка велика. Біотоп: 5, 7

Рід Hippolais von Baldenstein, 1827 - Берестянка

88. H. icterina (Vieillot, 1817) - Берестянка звичайна. Біотоп: 1 Рід Sylvia Scopoli, 1769 - Кропив'янка

89. S. nisoria (Bechstein, 1795) - Кропив'янка рябогруда. Біотоп: 3

90. S. atricapilla (Linnaeus, 1758) - Кропив'янка чорноголова. Біотоп: 1

91. S. borin (Boddaert, 1783) - Кропив'янка садова. Біотоп: 3

92. S. communis Latham, 1787 - Кропив'янка сіра. Біотоп: 3

93. S. curruca (L.1758) - Кропив'янка прудка. Біотоп: 4 Рід Phylloscopus F. Boie, 1826 - Вівчарик

94. P. trochilus (Linnaeus, 1758) - Вівчарик весняний. Біотоп: 1

95. P. collybita (Vieillot, 1817) - Вівчарик-ковалик. Біотоп: 1, 4

96. P. sibilatrix (Bechstein, 1793) - Вівчарик жовтобровий. Біотоп: 1

Родина REGULIDAE - Золотомушкові Рід Regulus (Cuvier, 1800) - Золотомушка

97. R. regulus (Linnaeus, 1758) - Золотомушка жовточуба. Біотоп: 1, 4

98. R. ignicapillus (Temminck, 1820) - Золотомушка черво- ночуба. Біотоп: 1

Родина MUSCICAPIDAE - Мухоловкові

Рід Ficedula Brisson, 1760 - Строката мухоловка

99. F. hypoleuca (Pallas, 1764) - Мухоловка строката. Біотоп: 1, 4

100. F. albicollis (Temminck, 1815) - Мухоловка-білошийка. Біотоп: 1, 4

101. F. parva (Bechstein, 1794) - Мухоловка мала. Біотоп: 1 Рід Muscicapa Brisson, 1760 - Мухоловка

102. M. striata (Pallas, 1764) - Мухоловка сіра. Біотоп: 1,4 Рід Saxicola (Bechstein, 1802)- Чекан

103. S. rubetra (Linnaeus, 1758) - Чекан лучний. Біотоп: 2, 3

104. S. torquata (Linnaeus, 1766) - Чекан чорноголовий. Біотоп: 2

Рід Phoenicurus T. Forster, 1817 - Горихвістка

105. P. phoenicurus (Linnaeus, 1758) - Горихвістка садова. Біотоп: 1, 4

106. P. ochruros (S.G. Gmelin, 1774) - Горихвістка чорна. Біотоп: 4

Рід Erithacus Cuvier, 1800 - Вільшанка

107. E. rubecula (Linnaeus, 1758) - Вільшанка. Біотоп: 1,4 Рід Luscinia T. Forster, 1817 - Соловейко

108. L. luscinia (Linnaeus, 1758) - Соловейко східний. Біотоп: 1

109. L. svecica (Linnaeus, 1758) - Синьошийка. Біотоп: 2, 5 Рід Turdus Linnaeus, 1758 - Дрізд

110. T. pilaris Linnaeus, 1758- Дрізд-чикотень. Біотоп: 1,4

111. T. merula Linnaeus, 1758 - Дрізд чорний. Біотоп: 1,4

112. T. philomelos C.L. Brehm, 1831 - Дрізд співочий. Біотоп: 1, 4

113. T. viscivorus Linnaeus, 1758 - Дрізд-омелюх. Біотоп: 1,4 Родина AEGITHALIDAE - Довгохвості синиці

Рід Aegithalos Hermann, 1804 - Довгохвоста синиця

114. A. caudatus (Linnaeus, 1758) - Синиця довгохвоста. Біотоп: 1, 4

Родина PARIDAE - Синицеві Рід Remiz Jarocki, 1819 - Ремез

115. R. pendulinus (Linnaeus, 1758) - Ремез. Біотоп: 5 Рід Parus Linnaeus, 1758 - Синиця

116. P. palustris Linnaeus, 1758 - Гаїчка болотяна. Біотоп: 1

117. P. cristatus Linnaeus, 1758 - Синиця чубата. Біотоп: 1

118. P. ater Linnaeus, 1758 - Синиця чорна. Біотоп: 1,4

119. P. caeruleus Linnaeus, 1758 - Синиця блакитна. Біотоп: 1, 4

120. P. major Linnaeus, 1758 - Синиця велика. Біотоп: 1,4 Родина SITTIDAE - Повзикові

Рід Sitta Linnaeus, 1758 - Повзик

121. S. europaea Linnaeus, 1758 - Повзик. Біотоп: 1,4 Родина CeRtHIIDAE - Підкоришникові

Рід Certhia Linnaeus, 1758 - Підкоришник

122. C. familiaris Linnaeus, 1758 - Підкоришник звичайний. Біотоп: 1, 4

Родина PASSERIDAE - Горобцеві Рід Passer Brisson, 1760 - Горобець

123. P. montanus (Linnaeus, 1758) - Горобець польовий. Біотоп: 1, 3, 4

Родина FRINGILLIDAE - В'юркові Рід Fringilla Linnaeus, 1758 - В'юрок

124. F. coelebs Linnaeus, 1758 - Зяблик. Біотоп: 1,4

125. F. montifringilla Linnaeus, 1758 - В'юрок. Біотоп: 1,3, 4 Рід Serinus Koch, 1816 - В'юрок канарковий

126. S. serinus (Pallas, 1811) - В'юрок канарковий. Біотоп: 4 Рід Chloris Culver, 1800 - Зеленяк

127. C. chloris (Linnaeus, 1758) - Зеленяк. Біотоп: 1,4 Рід Spinus Koch, 1816 - Чиж

128. S. spinus (Linnaeus, 1758) - Чиж. Біотоп: 1,4 Рід Carduelis Brisson, 1760 - Щиглик

129. C. carduelis (Linnaeus, 1758) - Щиглик. Біотоп: 1,3, 4 Рід Acanthis Borkhausen, 1797 - Коноплянка

130. A. cannabina (Linnaeus, 1758) - Коноплянка. Біотоп: 3, 4

131. A. flammea (Linnaeus, 1758) - Чечітка звичайна. Біотоп: 3

Рід Loxia Linnaeus, 1758 - Шишкар

132. L. pytyopsittacus Borkhausen, 1793 - Шишкар сосновий. Біотоп: 1, 4

Рід Pyrrhula Brisson, 1760 - Снігур

133. P. pyrrhula (Linnaeus, 1758) - Снігур. Біотоп: 1,4

Рід Coccothraustes Brisson, 1760 - Костогриз

134. C. coccothraustes (Linnaeus, 1758) - Костогриз. Біотоп: 1 Родина EMBERIZIDAE - Вівсянкові

Рід Emberiza Linnaeus, 1758 - Вівсянка

135. E. calandra Linnaeus, 1758 - Просянка. Біотоп: 2, 3

136. E. citrinella Linnaeus, 1758 - Вівсянка звичайна. Біотоп: 1,2, 3

137. E. hortulana Linnaeus, 1758 - Вівсянка садова. Біотоп: 1 Клас MAMMALIA - Ссавці

Підклас Theria - Терії, (власне) звірі

Інфраклас Eutheria, Placentalia - Плацентарні, еутерії

Ряд RODENTIA - Гризуни

Група Sciuromorpha - Білкоподібні

Родина SCIURIDAE - Білячі

Рід Sciurus Linnaeus, 1758 - Білка

138. S. vulgaris Linnaeus, 1758 - Білка звичайна. Біотоп: 1,4 група Castorimorpha - Боброподібні

Родина CASTORIDAE - Боброві Рід Castor Linnaeus, 1820 - Бобер

139. C. fiber Linnaeus, 1758 - Бобер. Біотоп: 6 група Myomorpha - Мишоподібні

Родина CrICETIDAE - Хом'якові Рід Myodes Pallas, 1811- Лісова нориця

140. M. glareolus (Schreber 1780) - Нориця руда. Біотоп: 1,3, 4 Рід Ondatra Link, 1795 - Ондатра

141. O. zibethicus (Linnaeus, 1766) - Ондатра. Біотоп: 7 Родина MURIDAE - Мишачі

Рід Apodemus (Kaup, 1829)- Беззубцева миша

142. A. agrarius (Pallas, 1771) - Миша польова. Біотоп: 1,2,4, 5

143. A. flavicollis (Melchior 1834) - Миша жовтогорла. Біотоп: 1

144. A. sylvaticus (Linnaeus, 1758) - Миша лісова. Біотоп: 1, 2, 3, 4, 5

Рід Mus Linnaeus, 1758 - Звичайна миша

145. M. musculus Linnaeus, 1758 - Миша хатня. Біотоп: 4 Ряд LAGOMORPHA - Зайцеподібні

Родина LEPORIDAE - Зайцеві Рід Lepus Linnaeus, 1758 - Заєць

146. L. europaeus Pallas 1778 - Заєць сірий. Біотоп: 1-4 Родина ERINACEIDAE - Їжаки

Рід Erinaceus Linnaeus, 1758 - Їжак

147. E. roumanicus Barret-Hamilton 1900 - Їжак білочерев- ний. Біотоп: 1, 4

Родина SORICIDAE - Землерийки Рід Sorex Linnaeus, 1758 - Бурозубка

148. S. minutus Linnaeus, 1766 - Бурозубка мала. Біотоп: 1

149. S. araneus Linnaeus, 1758 - Бурозубка звичайна. Біотоп: 1

Рід Crocidura (Pallas, 1811) - Білозубка

150. C. suaveolens (Pallas 1811) - Білозубка мала. Біотоп: 1 Рід Neomys Johann Jakob Kaup, 1829 - Рясоніжка

151. N. fodiens (Pennant 1771) - Рясоніжка велика. Біотоп: 7 Родина TALPIDAE - Кроти

Рід Talpa Linnaeus, 1758 - Кріт

152. T. europaea Linnaeus, 1758 - Кріт європейський. Біотоп: 1-4

Ряд CHIROPTERA - Рукокрилі

Родина VESPERTILIoNiDAE - Гладконосі кажани

Рід Eptesicus Constantine Samuel Rafinesque, 1820 - Кажан

153. E. serotinus (Schreber 1774) - Кажан пізній. Біотоп: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7

Рід Pipistrellus Kaup, 1829 - Нетопир

154. P. nathusii (Keyserling et Blasius 1839) - Нетопир лісовий. Біотоп: 1, 3, 4, 5, 6, 7

155. P. pygmaeus (Leach 1825) - Нетопир-пігмей. Біотоп: 1, 2, 4, 6

156. P. kuhlii (Kuhl 1817) - Нетопир середземноморський. Біотоп: 2, 4, 6

Рід Nyctalus Bowdich,1825 - Вечірниця

157. N. noctula (Schreber 1774) - Вечірниця руда. Біотоп: 1-6

158. N. leisleri (Kuhl 1817) - Вечірниця мала. Біотоп: 1,4, 6 Рід Plecotus Geoffroy, 1818 - Вухань

159. P. auritus (Linnaeus, 1758) - Вухань бурий. Біотоп: 1,

3, 5, 6

Рід Vespertilio Linnaeus, 1758 - Лилик

160. V. murinus Linnaeus, 1758 - Лилик двоколірний. Біотоп: 1-6

Рід Myotis (Kaup, 1829)- Нічниця

161. M. daubentonii (Kuhl 1817) - Нічниця водяна. Біотоп: 1, 3, 5, 6

Ряд CARNIVORA - Хижі (звірі) група Caniformia - Собакоподібні Родина CANIDAE - Собачі Рід Vulpes Frisch, 1775 - Лисиця

162. V. vulpes (Linnaeus, 1758) - Лисиця звичайна. Біотоп: 1,2, 4

Родина MUSTELIDAE - Куницеві

Рід Neovison Baryshnikov & Abramov, 1997 - Візон

163. N. vison Brisson, 1756 - Візон річковий. Біотоп: 6 (став № 5), 7

Рід Martes Pinel, 1792 - Куниця

164. M. martes (Linnaeus, 1758) - Лісова куниця. Біотоп: 1-4 Рід Meles Brisson, 1762 - Борсук

165. M. meles (Linnaeus, 1758) - Борсук. Біотоп: 1 Ряд ARTIODACTYLA - Парнокопитні Родина CERVIDAE - Оленеві

Рід Capreolus (Gray, 1821) - Козуля

166. C. capreolus (Linnaeus, 1758) - Козуля європейська. Біотоп: 1

Завдяки специфіці біології, нижчі хребетні (Pisces, Reptilia) та плазуни (Reptilia) весь цикл життя проводять на території урочища, за необхідності змінюючи біотопи згідно з потребами свого циркадного циклу. Для класу птахів (Aves) найбільша кількість видів характеризує весняно-літній період - загалом 89 % видового складу. Цей комплекс складають птахи, що ведуть осілий спосіб життя (19 %) в урочищі, прилітають з інших регіонів на гніздування (58 %) та прилітають сюди для годівлі, а гніздяться у біотопах, які не входять до меж урочища (12 %). У зимовий період урочище "Феофанія" населяє близько 28 % загального видового складу за рахунок птахів, що прилітають на зимівлю (9 %) та ведуть осілий спосіб життя. Грак (Corvus frugilegus) та галка (Corvus monedula) годуються тут лише взимку, відліта- ючи на ночівлю до кварталів житлової забудови, улітку вони весь час проводять у місцях гніздової колонії, але в урочищі не гніздяться. Серед залітних видів (2 %) нами відмічена під час осінньої міграції 2013 р. молода особина золотомушки червоночубої (Regulus ignicapillus) та за літературними даними відомий заліт горіхівки (Nucifraga caryocatactes) [39].

Більша частина видового складу ссавців (Mammalia) веде осілий спосіб життя (82,8 %). Ряд рукокрилих (Chiroptera) налічує 8 видів (20 % видового складу ссавців). Pipistrellus nathusii, Pipistrellus pygmaeu, Nyctalus leisleri на території урочища проводять літній період. Випадків зимівлі їх на території урочища не зафіксовано. Частина популяції Nyctalus noctula лишається зимувати в урочищі [40]. Інші види осілі (Vespertilio murinus, Eptesicus serotinus, Plecotus auritus та Myotis daubentonii). Проте вони кочують на незначні відстані, що зумовлено сезонною зміною сховищ.

Для 8 видів, відмічених в урочищі, статус перебування залишається не з'ясованим. Із класу плазунів це черепаха червоновуха (Trachemys seripta elegans), яку неодноразово наукові співробітники "Інституту еволюційної екології НАН України" спостерігають на феофаніївських (палладінських) ставках, починаючи з березня 2012 року, але досі не зрозуміло, чи це одна й та сама особина, що прижилася, чи ми маємо справу кожного року з новими особинами виду, принесеними до ставків відпочивальниками. Із класу птахів для чотирьох видів ми не можемо достовірно вказати чи гніздяться вони нині в урочищі, чи лише використовують його біотопи для годівлі. Так, лише одного гніздового періоду (2016 р.) ми спостерігали шуліку чорного (Milvus migrans), який тут годувався. Протягом усього періоду спостережень кожного року в урочищі проводить гніздовий період пара канюка звичайного (Buteo buteo), ми відмічали територіальну та шлюбну поведінку птахів, захист ділянки лісу від крука (Corvus corax) та луня польового (Circus cyaneus), але ніколи не спостерігали пташенят, гнізда знайдено не було. Рибалочка (Alcedo atthis) та бджолоїдка звичайна (Merops apiaster) раніше в урочищі гніздились, але у 2017 року береговий обрив Феофанійсь- кого струмка з їхніми гніздами був знищений унаслідок будівництва дамби і досі не відомо, чи знайшли птахи собі нову гніздову стацію. Із класу ссавців співробітники Інституту біля Феофаніївського струмка спостерігали американську норку (Neovison vison), але чи натуралізувався цей вид в урочищі - невідомо. Не з'ясовано також, чи розмножуються в урочищі козуля європейська (Capreolus capreolus) у зв'язку з малою чисельністю цього виду. Таким чином, у більшості відмічених видів хребетних тварин (81 %) в урочищі "Феофанія" відбувається репродуктивний, а для половини з них - і весь життєвий цикл.

Серед видів хребетних, відмічених в урочищі "Феофанія", 2 види (Cyprinus carpio, Emys orbicularis) входять до списків МСОП, 94 види (земноводні, плазуни, птахи, ссавці) перебувають під охороною Бернської конвенції, 32 - Бернської та Боннської конвенцій. З класу птахів ще 2 види охороняються Бернською й Вашингтонською, та 8 - Бернською, Боннською та Вашингтонською конвенціями (Фауна України, охоронні категорії, 2010). До списків Червоної книги України входять 15 зареєстрованих видів [37], рідкісних для Київської області - 21 [38]. Загалом 82,0 % видового складу хребетних "Феофанії" охороняється на міжнародному рівні, 8,9 % на державному рівні України, 12,6 % є регіонально рідкісними.

Найбільша частка видів, що охороняються, серед птахів: 62,3 % від загальної кількості видів і 93,7 % списку видів птахів. Земноводні урочища охороняються на міжнародному рівні на 100 % видового списку, але, унаслідок невеликої кількості видів, їхня частка від загального списку хребетних "Феофанії" складає лише 4,5 %. Найменше серед видів, які підлягають охороні, представлені риби - 1 вид, що складає 9,1 % загального списку і 0,6 % списку видів класу.

Загалом на території урочища "Феофанія" відмічено 12 чужорідних видів (7,2 %). Найбільша кількість адвентивних видів хребетних тварин представлена рибами та птахами. Серед земноводних чужорідні види відсутні. У зв'язку з невеликим видовим складом риб водойм урочища Феофанія, 5 чужорідних видів - є суттєвою їх часткою - 45,5 %. Частка адвентів в інших класах значно нижча (0-10,0 %). Шляхи потрапляння чужорідних видів до біотопів урочища різняться. Так, карась сріблястий (Carassius gibelio), амур білий (Ctenopharyngodon idella), товстолобик білий (Hypophthalmichthys molitrix) були випущені у феофа- нійські ставки на початку ХХІ століття з метою зариблення. Черепах червоновухих (Trachemys seripta elegans) періодично випускають до цих ставків відпочивальники. Перезимовує ця тварина, чи кожного року ми спостерігаємо нових особин, не відомо. Інші адвентивні види (Pseudorasbora parva, Perccottus glenii, Streptopelia decaocto, Dendrocopos syriacus, Phoenicurus ochruros, Serinus serinus, Ondatra zibet, Pipistrellus kuhlii, Neovison vison) проникли в урочище самостійно, розселяючись із сусідніх біотопів.

Біотопи урочища Феофанія підлягають широкому спектру антропічного тиску внаслідок рекреаційного навантаження з боку відпочивальників. Найбільшою загрозою для тварин є проведення пікніків з розпаленням багаття та неконтрольований вигул домашніх со- бак, від яких страждають наземні тварини. Відпочивальники, що відвідують парк, унаслідок своєї чисельності призводять до порушення наземного рослинного покриву, часто завдають шкоди природним та декоративним рослинам, а внаслідок невихованості більшості рекреантів, підвищують дію фактора занепокоєння.

Територія ППСПМ "Феофанія" перебуває під наглядом служби Державної охорони та співробітників Державної установи "Інститут еволюційної екології НАН України". Завдяки роботі вказаних організацій негативний антропічний вплив дещо нівелюється. Співробітниками Інституту проводяться роботи, серед яких значну роль для підвищення чисельності птахів та кажанів відіграють біотехнічні заходи, спрямовані на покращення умов їх життя. Першочерговими серед них є створення умов для гніздування птахів: захист природних гнізд і облаштування штучних, також розвішування годівничок узимку. Для кажанів на території парку облаштовані сховища для днювання та зимівлі. У ході етнічних екскурсій проводиться агітаційна робота, спрямована на виховання правильної поведінки у природі, роз'яснення щодо необхідності охорони всіх видів рослин та тварин, біотопів їх існування та щодо наслідків порушення стійкого розвитку екосистем. Однією із форм вирішення проблеми рекреаційного використання природно-заповідних об'єктів є створення мережі екологічних стежок. Привабливість екологічної стежки, яка розроблена для ППСПМ "Феофанія" полягає в унікальному та гармонійному поєднанні на території парку цінних ботанічних, зоологічних, ландшафтних пам'яток із неймовірною пейзажною мальовничістю. Слід відзначити, що вздовж проходження екостежки чергуються лісові та садово-паркові екосистеми, природні водойми та штучні ставки з панорамним оглядом, що робить природоохоронний маршрут контрастним та надзвичайно насиченим [41]. Це покращує сприймання інформації дітьми дошкільних закладів, учнів загальноосвітніх шкіл та студентів. Науковими співробітниками Інституту підготовлено наочний матеріал, спрямований на розширення знань відпочивальників про біоту урочища та виховання доброзичливого й обережного ставлення до природи. У біотопах урочища за межами охоронної території стан контролю за рекреаційним навантаженням значно гірший, але у зв'язку з важкою доступністю природних біотопів, пов'язаною з їх складним рельєфом, вони не надто активно відвідуються.