Впровадження фольклору в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи як один з пріоритетних напрямків, аналіз особливостей. Загальна характеристика основних проблем формування художньо-образного мислення на уроках музики засобами фольклору.

Особливості засвоєння практичних навиків щодо опанування класичних технік народного ткацтва та реставрації тканин. Аналіз змісту фахових предметів, які вивчають студенти спеціалізації "художнього ткацтва". Аналіз творчої діяльності викладацького складу.

Характеристика можливостей хореографічного мистецтва у формуванні художнього інтересу молодших школярів. Вивчення художнього інтересу як вибіркової спрямованості особистості на пізнання мистецтва з точки зору інтелектуальної і вольової привабливості.

Теоретичний аналіз сутності, змісту й структури художнього світогляду вчителя музики. Педагогічний потенціал культурологічного підходу у формуванні художнього світогляду студентів вищих навчальних закладів. Роль музично-історичних дисциплін в підготовці.

Практичний аспект формування художнього світосприйняття школярів засобами медіа краєзнавства. Експериментальна програма на тему: "Культура та мистецтво Миколаївщини". Етапи та елементи формування художнього світосприйняття. Методика проведення занять.

Зміст, структура та визначення внутрішніх компонентів феномену художнього сприйняття: асоціативно-образне мислення, уява, емоційна проникливість. Використання взаємодії мистецтв у формуванні художнього сприйняття майбутнього вчителя музичної творчості.

Особливості творчої діяльності учителя хореографічного мистецтва. Сутність і зміст поняття "художнє сприйняття", його структурні компоненти. Розвиток інтелектуально-емоційної, духовно-творчої сфери майбутнього педагога з хореографічного мистецтва.

Засоби формування національної етнокультури на уроках образотворчого мистецтва. Методи формування у школярів навичок і умінь для виготовлення художніх речей. Розробка уроку з виготовлення народних іграшок. Створення ескізу орнаменту для вишивання сорочки.

Педагогічні умови і методики формування художньої компетентності майбутніх учителів музики і хореографії на початковому етапі навчання у вищому навчальному закладі освіти. Перевірка ефективності запроваджених педагогічних умов формувального експерименту.

Становлення системи закладів позашкільної художньої освіти. Розробка методики проведення гурткових занять у Центрах дитячої творчості, що спрямовані на формування художньої культури підлітків. Дослідно-експериментальна перевірка розробленої системи.

Теорія і методика формування художньої культури учнів як процесу і результату цілеспрямованої роботи із залучення школярів до мистецтва слова. Принципи й умови ефективної організації естетичної логосфери школи, спрямовані на художню самореалізацію дитини.

Призначення Центрального банка та об'єкт його вплив на грошовий обіг. Особливості здійснення грошово-кредитного регулювання. Інструменти та методи грошово-кредитної політики Національного Банку України. Еволюція методів регулювання грошового обігу.

Розкриття змісту ключових термінів і понять соціальної політики, її системоутворюючих факторів і елементів в інтегральному їх розумінні та сприянні прогресивному розвитку. Удосконалення наукової методології дослідження соціально-політичних процесів.

Ґрунтовний теоретико-методологічний аналіз можливостей вибору на користь тієї чи іншої версії цивілізаційного розвитку. Інтегральний вплив цього вибору на всі сфери суспільної життєдіяльності, а також характеристика обмежень і загроз, що він накладає.

Споживання як центральний проект у житті людини. Аналіз підходів до державного регулювання циркулярної економіки. Огляд систем циркуляції ресурсів і життєвого циклу продукції спільного використання. Оцінка потенціалу бізнес-моделі продукту як послуги.

Визначення поняття моделі змішаного навчання, висвітлення переваг і недоліків його використання на основі поєднання різних методик навчання у навчальному процесі педагогічних закладів вищої освіти, формування цифрової компетентності вчителя в цій моделі.

Теоретичні основи інформатизації освіти, формування цифрової компетентності, напрями освітньої діяльності здобувачів освіти та їх цифрової адаптації в інформаційному суспільстві. Формування цифрової компетентності в контексті наукового проєкту DigComp.

Розвиток критичного мислення та цифрових компетентностей українських старшокласників. Оцінка готовності учнівської молоді до самоаналізу та самореалізації. Організація спортивної й оздоровчої діяльності підлітків, навичок співпраці та взаємодії у команді.

Аналіз особливостей екосистеми цифрового навчання на основі концепції STEAM гейміфікації, зорієнтованой на професійно-технічну освіту, та визначення шляхів її адаптації до умов закладів освіти України. Мета створення екосистеми та її основні елементи.

Реалізація програми формування цифрового підпису вхідного повідомлення згідно стандарту DSS. Засвоєння основних принципів побудови алгоритмів формування цифрових підписів повідомлень. Проведення функціональної декомпозиції. Графічний інтерфейс програми.

Формування цифрової компетентності бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи у фаховій підготовці в умовах глобальної цифровізації суспільства. Впровадження цифрових технологій у теоретичну та практичну підготовку здобувачів освіти.

Аналіз теоретичної сутності та змісту поняття цифрова компетентність та компетентність майбутніх лікарів в галузі цифрової охорони здоров'я. Вивчення особливостей надбання цифрової компетентності при вивчені освітнього компоненту "Медична інформатика".

Необхідність створення ефективного інформаційно-освітнього середовища у закладах вищої освіти для майбутніх педагогів, яке сприяє формуванню їх цифрової компетентності. Розгляд української нормативної бази, що обумовлює цифровізацію освітнього процесу.

Зазначено, що вчитель повинен мати не лише високий рівень фахової компетентності й майстерності, бути готовим до опрацювання значних обсягів інформації, а й також мати готовність до застосування сучасних інформаційних технологій у шкільній практиці.

Зміст поняття "цифрова компетентність вчителя фізики" та шляхи її формування у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізики. Короткий аналіз змісту мотиваційного, когнітивного, діяльнісного, корегувального аспекту цифрової компетентності.

Формування цифрової компетентності школярів, якій сприяє їх онлайн участь у роботі інститутів дозвіллєвої сфери. Аналіз досвіду Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди щодо роботи над проєктами в дистанційному режимі.

Забезпечення українського суспільства висококваліфікованими спеціалістами. Формування знань і базових компетентностей студентів в умовах цифровізації. Використання інноваційних методів навчання для розкриття творчого потенціалу здобувачів вищої освіти.

Дослідження проблеми підготовки вітчизняних кулінарів, які б у своїй професійній діяльності були б здатні задовольнити гастрономічні потреби представників різних етнокультурних традицій у зв’язку із швидким розвитком харчової галузі нашої держави.

Проблема підготовки студентів хімічної спеціальності до майбутньої професійної діяльності. Застосування, експлуатація устаткування в роботі виробничого хіміка. Вивчення обладнання хімічних виробництв на засадах формування концептуальної структури понять.

Місія як основна і загальна ціль організації. Завдання підприємства з точки зору його основних послуг або товарів, його основних ринків і основних технологій. Фактори, що впливають на результативність процесу визначення цілей. Побудова ієрархії цілей.