Осмислення мови Шевченка як складної ієрархічної системи. Парадигматично-синтагматичний аналіз концептів-мотивов слов-символів "слово, хата, світ" у поетичному тексті Кобзаря. Естетичний аспект становлення нової літературної норми слововживання Шевченка.
Зроблено спробу осмислити мову Шевченка як складну ієрархічну систему. Для розкриття філософії мови Кобзаря обрано показові слова-символи СЛОВО, ХАТА, СВІТ. Парадигматично-синтагматичний аналіз лексикалізованих одиниць у поетичному тексті Кобзаря.
Вплив лінгвістичного повороту та його основних наслідків для подальшого розвитку філософії. Дослідження образу мови у філософії модерну і постмодерну на прикладі лінгвістичного повороту. Аналіз феномену мови. Семантика ідеальних або природних мов.
Зображення і дослідження філософської картини сьогодення як постмодерну боротьбу з "гранднаративами" модерну. Дослідження образи мови на прикладі лінгвістичного повороту у філософії модерну і постмодерну. Пошук універсальних характеристик мови і пізнання.
- 13295. Філософія модернізації освіти в системі ринкових трансформацій: світоглядно-філософський аналіз
Місце та роль ринку в системі детермінант розвитку освіти. Визначення особливостей ринкових відносин як головного чинника радикальної зміни контурів життєвого процесу. Вплив особистісно орієнтованої освіти на демократію та духовну свободу особистості.
- 13296. Філософія науки
Наукознавство, його предмет і галузі. Філософські засади сучасної освіти. Вивчення специфіки і структури наукового пізнання. Освітня раціональність та її генезис. Розгляд основних історичних етапів розвитку науки. Наукові революції: традиції й новації.
- 13297. Філософія науки
Вивчення типів наукової раціональності. Основні способи систематизації фактів. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Розгляд понять методу та методології. Гіпотеза та її роль у науці. Особливості диференціації та інтеграції наукових знань.
- 13298. Філософія науки
Визначення та характеристика сутності прагматизма, як філософії ділової людини. Дослідження й аналіз основних принципів філософії структуралізму. Ознайомлення з поглядами німецького філософа, теолога і філолога Шляйєрмахера на поняття герменевтики.
- 13299. Філософія науки і техніки
Різні тлумачення поняття техніки, що мали місце на всіх історичних етапах розвитку людства - від Аристотеля до наших днів. Причини і закономірності розвитку техніки, її взаємодія з людиною і суспільством. Стан, проблеми і перспективи розвитку техніки.
- 13300. Філософія науки і техніки
Техніка як напрям людської діяльності, її вплив на світ, оцінка розвитку на всіх історичних етапах еволюції людства. Філософія техніки і філософія науки як відносно самостійні області теоретичного пошуку. Осмислення їхнього значення для історії людства.
- 13301. Філософія науки і техніки
Предмет, проблеми, історія філософії науки і техніки. Поняття науки, техніки і технології. Зв'язок розвитку науки і техніки з розвитком суспільства. Проблема оцінки впливу техніки на розвиток суспільства. Особливості історичного розвитку науки і техніки.
Вихідні принципи філософії екзистенціалізму, сформульовані М. Гайдеггером, його бачення "справжнього" існування сучасної людини. Погляди на виникнення наук, зв'язок науки і техніки, викладені у працях "Наука й осмислення" й "Питання про техніку".
Розгляд філософії науки як специфічного виду пізнавальної діяльності, її ознак та завдань, форм дослідження закономірностей наукового мислення. Аналіз орієнтації науки, її об’єктивності та закономірністі предметів, явищ і подій, які досліджуються.
Ідентичність як орієнтир у формуванні та становленні особистості. Науковий інтерес дослідження особливостей національної ідентичності в умовах глобалізації постмодерної епохи. Уникнення крайнощів у державницькій політиці по відношенню до національного.
- 13305. Філософія неопозитивізму
Характеристика основного напрямку сучасної філософії - неопозитивізму (логічного позитивізму, Віденського гуртка, семантичного позитивізму та постпозитивізму). Аналіз його науково-пізнавальних принципів: редукціоналізму, верифікації та конвенціоналізму.
- 13306. Філософія нового часу
Сущность науки и ее достижения. Рассмотрение первой научной картины мира и взаимосвязь между философией и наукой Нового времени. Исследование роли развития философских знаний в формировании науки. Философские взгляды Да Винчи, Канта, Бэкона на науку.
- 13307. Філософія Нового часу
Історичні передумови формування та особливість Філософії Нового часу. Формування та основні характерні риси емпіризму та раціоналізму. Основні погляди Бекона, Декарта як основоположників напрямків. Втілення й розвиток ідей філософів у працях інших вчених.
- 13308. Філософія Нового часу
Сутність неоплатонічної філософії Д. Бруно. Зміст раціоналізму Нового часу. Ідеї філософського методу Декарта. Істина в гносеологічному сенсі. Біблія в історичному та культурному контексті. Структура філософського знання. Вчення Вернадського про ноосферу.
- 13309. Філософія Нового часу
Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання як головна мета філософів Нового часу. Формування нових філософських напрямків: емпіризму і раціоналізму. Розмаїття онтологiчних концепцiй ХVII-ХVIII ст., їх порівняльна характеристика та значення.
- 13310. Філософія Нового часу
Специфічні ознаки і теми філософії Нового часу, ідеї Просвітництва. Емпіризм (Ф. Бекон, Дж. Локк) і раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза). Концепції природних прав людини і суспільного договору. І. Кант і його внесок у розв’язання філософських проблем.
Етапи становлення епохи наукової революції. Головні напрямки гносеології. Емпіричні дослідження природи Бекона. Розвиток сенсуалізму в Англії. Аналіз філософії Спінози. Розробка локківської ідеї Монтеск‘є. Класичні представники доби Просвітництва.
Формування філософії Нового часу, її головні представники. Розвиток сенсуалістичної філософії в працях Локка, Толанда, Берклі та Юма. Раціоналістична філософія в Західній Європі (Спіноза, Лейбніц, Вольф). Особливості філософії епохи Просвітництва.
Актуальність метафілософської проблематики зумовлена нагальною необхідністю протидіяти ірраціональним маніпуляційним впливам на особистість. Мета статті – обґрунтування фундаментальної функції об’єктивної філософії як практики емансипаційного мислення.
Виявлення проблем цінностей в філософії об’єктивізму Айн Ренд в контексті моральних філософських підходів. Дослідження роботи американської письменниці "Доброчесність егоїзму". Особливість відстоювання філософом людського життя як кінцевої значущості.
Дослідження філософського компоненту текстуальних асоціацій логіко-позитивістського мислення у співвідношенні ідеалів і символів олімпізму. Обґрунтування необхідності розвитку філософії спорту як світоглядного дискурсу у номінуванні тілесності людини.
Проблема імплементації філософії олімпізму як структурного компоненту філософії спорту в контекст філософсько-культурного повороту (Б. Вальденфельс) у визначені психосоматичної сутності людини переакцентування з її "духо-тілесності" до "тіло-душевності".
Комплексний розгляд питання філософії освіти в системі безперервного становлення пластичних структур у модусі невизначеності. Окреслення сутності поняття "філософія освіти", його тлумачення, варіанти пояснення. Риси освітнього процесу Європейського Союзу.
Розглядається питання філософії освіти, зокрема в системі безперервного становлення пластичних структур у модусі невизначеності. Визначаються риси освітнього процесу ЄС. Досліджуються такі категорії філософії освіти ЄС як свобода вибору учня та студента.
Педагогічні погляди В.О. Сухомлинського на проблему освіти сучасної початкової школи. Роль індивідуального підходу до кожного учня. Вплив середовища на формування всебічно розвиненої особистості молодшого школяра у процесі навчальної та виховної роботи.
Розробка нових підходів до предмету освіти. Розгляд основ сімейного виховання. Філософія освіти, діалогічний контекст розвитку навчального процесу. Орієнтація освітніх проектів на особистість. Подолання стереотипів старого мислення у сімейному вихованні.