Аналіз сучасних філософських і психолого-педагогічних знань про феномен "дитинство", проблеми філософії дитинства у педагогічній спадщині Сухомлинського. Важливість періоду дитинства для розвитку нервової системи, мислення, формування світогляду дитини.

Аналіз історії розвитку ідеї дитинства у філософських та педагогічних системах. Дослідження проблеми періодизації дитинства. Розкриття доробку ідей В. Сухомлинського щодо феномена дитинства, визначення його сутнісно-цільових ознак і шляхів використання.

Чинники, що формують виклики традиційній філософії діяльності бібліотечних закладів. Можливості функціонування бібліотечних закладів в умовах глобалізації та інформаційної революції. Модернізація культурно-просвітницької та виховної функції бібліотеки.

Шляхи використання змісту, форм, методів "філософії для дітей" В. Сухомлинського у системі підготовки майбутнього вчителя в умовах сьогодення в процесі теоретичної, практичної підготовки. Сучасний стан втілення ідей вченого у виховному процесі школи.

На основі наукової та літературної спадщини В. Сухомлинського оцінка його новаторства у проблемі розвитку духовності та інтелектуального потенціалу особистості, встановлення взаємозв’язку поглядів педагога із подібними епістеміологічними ідеями Ліпмана.

Характеристика основних філософських течій в науці Сполучених Штатів Америки та їх впливу на організацію навчально-виховного процесу. Розкриття сутності технології "Філософії для дітей" її впливу на розвиток умінь критичного мислення особистості.

Сутність філософської системи В. Сухомлинського для дітей. Необхідність введення Сухомлиністики як окремої навчальної дисципліни у кожному педагогічному університеті України, надавши їй відцентрового змісту у підготовці вчителя-патріота, громадянина.

Аналіз методологічної необхідності філософії для дітей, які постають результатом трансформації класичної парадигми освіти та змін у науці. Методики викладання предмету в дошкільних та шкільних навчальних закладах. Роль діалогу в процесі філософування.

Лекція-полілог як розвиток класичної форми занять від суб'єкт-об'єктної взаємодії до суб'єкт-суб'єктної, що змінює навчальний процес у бік активізації пізнавальної діяльності. Головні проблеми аутосемінару як універсальної форми обговорення проблем.

Аналіз творчості російського релігійного філософа І.О. Ільїна. Визначення сутності і значення духовного оновлення людини як явища метафізичного, онтологічного і гносеологічного порядку. Формулювання загальних та самобутніх рис філософських ідей мислителя.

Глибока релігійність як відмітна риса екзистенціалізму Г. Марселя. Вплив на світогляд філософа переживань раннього дитинства. Обґрунтування специфіки концепції та форми філософських творів Г. Марселя зосередженістю уваги на внутрішньому духовному досвіді.

Зміст, становлення та принципи екзистенціалізму. Формування екзистенціального мислення, існування і буття людини. Значення свободи і відповідальності, їх прояви у житті. Відмінні риси світоглядних систем відомих представників соціально-філософської думки.

Аналіз екологічної кризи глобального світу і пошук філософії екобезпечного розвитку. Побудова моделі екологічного навчання населення, що б забезпечила постійний приріст екологічної свідомості і культури людини як основи філософії екобезпечного розвитку.

Розглядається проблема осмислення підвалин екології ідентичності людини. Здійснено філософський аналіз взаємозв’язку теорії і практики ідентичності з світоглядними орієнтаціями особистостей та груп. Показана колізія теорії і практики ідентичності.

Розгляд причин взаємозв’язку філософії та екології. Вчення Вернадського у системі взаємодії людини і природи. Перебудова оточуючого середовища людською думкою. Основні завдання науки XXI століття по збереженню біосфери. Техногенні ризики нової парадигми.

Сутність економічних процесів, проблем у власне людському вимірі, у контексті найрізноманітніших форм життєдіяльності суспільства і особи розглядає філософія економіки. Зміст та еволюція економіки. Сутність суспільного виробництва та філософії грошей.

Всебічне визначення предметного поля філософії економіки, з’ясування її співвідношення з економічною теорією та економічною наукою загалом. Обґрунтування необхідності застосування філософської рефлексії, раціональної критики та інших наукових методів.

Розгляд праксеологічних аспектів сучасних філософських досліджень проблеми економічної реальності в Україні та шляхів взаємодоповнюваності та взаємозбагачення економічної теорії та філософії у межах такого наукового напряму, як "філософія економіки".

Аналіз економічних систем І. Франка. Оцінка становища людини у системі економічно-політичних відносин. Висвітлення поглядів мислителя на проблеми людської діяльності. Розробка праці "Поза межами можливого" в контексті українського визвольного руху.

Причини, цілі та напрями об'єднання країн БРІКС, оцінка їх потенціалу. Роль Китаю в зміні світового економічного порядку та реформуванні світової фінансової архітектури, особливості його економічного розвитку. Напрями економічного співробітництва БРІКС.

Розгляд особливостей економічного розвитку, що визначає перспективи технологічного розвитку держави в перспективі в умовах домінування глобалізації та фінансової ієрархізації. Дослідження піраміди А. Маслоу. Аналіз структури агропромислового комплексу.

Проведення аналізу сутності та зміст поняття "економічна політика", його визначення в дискурсі науковців — економістів та філософів. Розгляд простору і часу існування економічної політики. Аналіз її суб'єктів, об'єктів, спрямованості та можливих наслідків

Соціально-культурні передумови виникнення філософії Ренесансу. Основні напрямки і представники європейської філософської думки епохи Відродження. Пізнання процес відображення об’єктивного світу у свідомості людей. Суспільна та індивідуальна свідомість.

Проблеми методології та субстанційних основ буття в філософії епохи Просвітництва. Розробка локківської ідеї поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову. Філософське осмислення історії людства та причини соціальної нерівності, емпіризм і раціоналізм.

Філософський огляд концепції європейського адогматизму. Характеристика критичних течій нігілізму, скептицизму та постмодернізму, як джерел ментально-креативних та онтологічних особливостей вчень про непізнаваність основних істин християнської віри.

Формування потужної, активної і динамічної аксіологічної основи особистості - одне з найважливіших завдань компетентнісного підходу. Культурна обізнаність та вираження, спілкування іноземними мовами - одні з базових компетентностей сучасної людини.

Впровадження інноваційно-гуманістичних, особистісно-орієнтованих технологій навчання і виховання. Філософське обґрунтування можливостей забезпечення єдності знань, компетентностей і цінностей у процесі реалізації принципів Нової української школи.

Літературна творчість Богдана-Ігора Антонича. Вклад в українську літературу. Психологічний феномен поета. Філософські мотиви поезії Антонича: єдність людини і природи, людини і космосу, язичницького та християнського, мотиви швидкоплинності буття.

Ознайомлення з загальною характеристикою та основними положеннями філософії життя. Дослідження та аналіз сутності сцієнтизму та антисциентизму. Визначення особливостей філософії Бергсона, Шопенгауера і Ніцше. Вивичення філософських аспектів психоаналізу.

Дослідження витоків екзистенціалізму та поглядів учених-екзистенціалістів на існування, морально-етичні проблеми людини, сенс її життя, що змушує особистість розвиватися. Сенс життя як одне з життєво необхідних завдань, які людина повинна вирішити.