Необхідність у переосмисленні суті, форм і виявів права внаслідок утвердження демократичних засад життя в Україні. Механізм забезпечення конституційних прав і свобод людини та принципу законності. Становлення гуманістичної філософії правового захисту.

Філософська відповідь на допис німецького філософа Ю. Габермаса "Війна і обурення" (Krieg und Emporung), оприлюднений у газеті "Suddeutsche Zeitung" у квітні 2022 року. Погляд філософа на ідеологічні диспути та політичні дебати "обурення" в публічній сфер

Зібрано разом розпорошені в тексті "Критичних роздумів" думки Дюбо про переклад, систематизовано їх довкола кількох головних тем (порівняння мов і культур, проблеми перекладу поезії) і таким чином відтворено основні риси його концепцію перекладу.

Завдання філософського мислення. Аналіз відносин філософії та здорового глузду. Філософія - аналітика цілісної реальності суб’єктивного досвіду. Суперечність між принципами буденного мислення й принципами філософського мислення, що має характер антиномії.

Дослідження виникнення, розвитку, значення та функцій філософії, пізнання взаємовідношення людини і світу. Характеристика основних причин появи натурфілософії, матеріалізму та ідеалізму. Аналіз формування уявлень про природу і форми людської діяльності.

Аналіз сфери взаємовпливів між філософією та художньою літературою. Співвіднесення філософської поезії та прози через суспільно значущу проблематику. Визначення перспективних напрямків подальшої взаємодії основних принципів літератури та філософії.

Вивчення питання про взаємозв'язок математики і філософії: вплив прогресуючої математизації на філософське мислення. Аналіз мілетської математичної школи, що заклала основи математики як доказової науки. Спільний шлях математики і філософії.

Вплив духовного начала на здоров'я. Виявлення першоначала захворювань. Медична філософія як наука. Вивчення законів онтології, етики і теорії пізнання в галузі медицини. Пізнавальна сторона медицини, її роль у розвитку суспільства і соціальної сфери.

Особливості викладання філософсько-методологічих дисциплін, які дають можливість досліджувати теорію пізнання та його будову. Представлено міркування над людським знанням через постаті відомих філософів та запропоновано пояснення цілей і методів науки.

Соціальний спосіб щодо організації спільної діяльності вчених. Вплив соціальних інститутів суспільства на соціальні риси особистості. Розвиток наукових товариств, які були рушійною силою соціально-професіональної спільноти науковців вузького спрямування.

Розкриття змісту і вивчення історії розвитку науки як системи систематизованих і об'єктивних знань про дійсність. Дослідження історії філософії і розвитку уявлень про відношення науки і філософії. Опис і аналіз відмінностей і єдності філософії і науки.

Філософія і наука як форми теоретичного знання, їх спільні риси. Огляд специфіки філософського знання. Відмінність між філософією і наукою. Характеристика форм суспільної свідомості, орієнтованої на непізнавальне сфери надприродного, божественного буття.

Форми людського мислення та пізнання. Дослідження взаємозв'язку науки і філософії. Основні філософські напрямки. Характеристики ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя. Методи збирання, систематизації та критичного аналізу фактів.

Загальна характеристика інтерпретації філософії Платона, розгляд проблем. Аналіз апоретичної майевтики, пов’язаної з самим процесом народження мудрості. Знайомство з основними особливостями логічної і художньої форми платонівських ранніх діалогів.

Філософія як метамова, яка допомагає синтезувати всі результати пізнання світу. Порывняння філософського та релігійного уявлення об істині. Взаємовплив, ізоморфізм на рівні ряду систематичних категорій, богаторівність, наявність двох значень у понятті.

Агностицизм філософії Канта, обгрунтування загальності та необхідності наукового знання. Вчення Канта про явище та "річ у собі", про природу і свободу. Шляхи рішення традиційних проблем буття, співвідношення світу і людини, теорії пізнання, моральності.

Український народ в особі Івана Франка. Позитивізм у соціальній філософії мислителя. Філософські переконання Івана Франка, проблема суспільного прогресу в його працях. Філософічні поеми Франка, у яких він висловлює свої погляди чи погляди інших філософів.

Розгляд феномену інформації як поняття і наукової категорії. Набування слова, знаку та речення інформаційного наповнення у результаті поєднання ідеації як феномену людської психіки та суспільної практики, основу якої становить інформаційна комунікація.

Розвиток технічного прогресу. Поняття "інформаційного суспільства" та його характерні ознаки. Історичні етапи розвитку та формування інформаційного суспільства. Культура і людина у новому суспільстві. Перехід від індустріального до сервісного суспільства.

Характеристика сучасної філософії небезпек, які несуть електронна динамічна наукова картина світу знань вчених в умовах інформаційної війни. Визначення простих шляхів підвищення достовірності і довіри молоді до циркулюючої інформації у науковому світі.

Аналіз феномена "Іншого" на рівні тілесних і дискурсивних політик культури. Вивчення характеристики раси, нації, гендера та сексуальності. Концептуально-хронологічні підходи до проблеми Іншого у ХХ столітті (феноменологія, психоаналіз З. Фрейда).

Розділ філософії, що займається проблемами сенсу історії, її закономірностями, основними напрямками розвитку людства та історичним пізнанням. Онтологія історії і вивчення питання про рушійні сили і етапи історичного процесу. Суспільство та його функції.

Сенс історичної науки в епоху постмодерну. Обгрунтування гіпотези про "кінець" філософії історії як її розчинення в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історичного пізнання, розпад на окремі розділи теоретичних досліджень.

Поняття та виникнення терміну "філософія історії". Міфологічне осмислення історії. Атрибутивні риси міфологічного світогляду: антропоморфізм і соціоморфізм. Використання міфу як засобу бачення людиною своєї історії в різні періоди розвитку людства.

Сутність поняття "інформаційне суспільство". Етапи розвитку інформаційної технології. Теорія інформаційного суспільства як останній сплеск суспільної думки в плані системного бачення світу та історичного процесу. Аналіз проблем подолання суб’єктивізму.

Соціально-історичні та теоретичні передумови формування фіхтевської філософії історії. Місце філософії історії Й.Г. Фіхте в загальній системі його філософського вчення, її будова та головні елементи і їх зв’язок, специфічні особливості та значущість.

Онтологічна, гносеологічна, методологічна проблематика філософії історії М. Грушевського. Вплив його філософсько-історичних поглядів на політичну діяльність вченого, на відстоювання позиції федералізму та автономії як шляхів побудови української держави.

Роль інтелектуальних чинників у розвитку діяльності людини. Оцінка суб'єктом можливості та умови свого соціально-історичного життєвого самоутвердження. Залежність людської діяльності від психічних характеристик людей. Етапи розвитку історії філософії.

Об’єкт і предмет філософії історії - наукової теорії історії, критичного переосмислення різноманітних напівлегендарних або міфічних відомостей і переказів. Філософське вивчення граней, можливостей і способів історичного пізнання в його різних видах.

Філософсько-антропологічна проблематика творчості К. Маркса. Концепція соціального відчуження людської сутнісної природи. Найважливішими ідеями філософської антропології Маркса є наділення людини рангом самостійної суверенності, статусом суб'єкта історії.