Особистість як об'єкт і суб'єкт соціальних відносин крізь призму суспільно-історичного прогресу, ціннісних суспільних систем. Поняття, сутність і структура особистості. Дослідження механізмів регуляції життєдіяльності людини; формування соціальних норм.

Основні категорії та поняття соціології особистості. Особистість - сукупність соціальних властивостей людини як продукту соціального розвитку і включення індивіда в систему соціальних відносин через активну діяльність і спілкування. Активність індивіда.

Методичні вказівки з проведення уроку соціології для військовозобов’язаних. Поняття соціології особистості, її сутність і особливості, предмет і категорії. Поняття особистості військовослужбовця, його соціальне навантаження та основні характеристики.

Місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук. Процес взаємодії особистості і суспільства, співвідношення понять людина, індивідуальність, особистість. Поняття соціального інституту сім’ї, роль репродуктивної та виховної функцій у сім’ї.

Обґрунтування ролі психології у пізнанні особистості. Дослідження структури особистості в сучасній соціології. Основні напрямки досліджень механізмів регуляції життєдіяльності людини. Вивчення відносин окремої особистості й різних соціальних структур.

Характеристика основних напрямків та шляхів розвитку сучасної української соціології. Мотиви соціальної поведінки особистості. Соціальний статус та соціальна роль особистості. Характеристика основних видів графічного зображення соціологічних даних.

Поняття і категорії соціології політики, яка вивчає взаємозв'язки між суспільством і державою, суспільством і політичними інститутами, соціальні механізми влади, механізми впливів у суспільстві. Соціологічні дослідження політичних процесів в Україні.

Поняття соціології права як галузі соціології, що вивчає закономірності функціонування права в системі соціальних інститутів. Діяльність австрійського юриста О. Ерліха та його концепція "живого права". Структурні особливості соціології права, її рівні.

Соціологія праці й управління як напрям соціологічної науки, який вивчає соціально-трудові відносини і соціальні процеси у сфері праці. Основні види соціально-трудових відносин. Розвиток соціології праці та управління в Україні, їх зв'язок з менеджментом.

Об`єкт та предмет соціології праці. Історичний розвиток соціології праці. Прикладне використання соціології праці в діяльності управлінських структур. Сутність трудового колективу як основного суб’єкта трудових відносин, стадії його соціального розвитку.

Соціологічні парадигми, що виступають базою соціології. Об’єкт, предмет, функції соціології професіоналізму. Онтологічна сутність, епістемологічний зв’язок понять "професійна діяльність", "професіоналізм" як ключових категорій соціології професіоналізму.

Предмет, задачі і соціологічні теорії релігії. Межі релігії як соціально-духовного явища, її сутність з погляду різних світоглядних підходів. Структура і елементи релігійного комплексу. Типологія і тенденції розвитку сучасних релігійних організацій.

Галузь соціології, одна зі спеціальних соціологічних дисциплін, яка вивчає взаємодію релігії та суспільства, ЇЇ вплив на соціальну поведінку індивідів та спільнот. Релігія як соціальне явище, її виникнення, розвиток та місце у духовному житті суспільства.

Релігія як форма соціологічного знання. Аналіз положень соціології релігії Макса Вебера в історико-соціологічному дискурсі. Характеристика особистості та біографія німецького вченого-соціолога. Гостра дискусія навколо публікації "Протестантської етики".

Соціальні умови, що породили релігію. Місце та роль релігії у суспільстві. Функції релігії у суспільстві. Соціальні закономірності розвитку релігії. Соціальна структуру та взаємодія її елементів. Вплив релігії на життєві позиції та сімейне життя людей.

Об'єкт соціології села, типологія сільських поселень. Класифікація систем розселення. Трудові ресурси села, їх сутність та соціальна структура, зайнятість в підсобному господарстві та сезонна зайнятість. Регулювання ринку робочої сили, самозайнятість.

Найважливішими об'єктами вивчення соціології сім'ї є шлюб і сім'я. Залежно від форми шлюбу виділяють: моногамію і полігамію. Патріархальні та матріархальні сім'ї. Категорії дослідження шлюбно-сімейних відносин. Дослідження сім'ї як соціального інституту.

Первинна та вторинна соціалізація. Розкриття понять референтної групи та ідентичності, шлюбу та типологія, поняття гендеру та його зв'язок з біологічною статтю. Визначення заходів, спрямованих на зміцнення інституту сім'ї, підвищення рівня шлюбності.

Розвиток та завдання соціології сім’ї на сучасному етапі; її предмет, об’єкт та завдання. Основні функції, види і типи сім’ї та шлюбних відносин. Особливості соціології релігії, її взаємозв’язок з релігієзнавством. Аспекти даних відносин в суспільстві.

Сім’я та шлюб як соціальний інститут. Ознаки сім'ї. Функції сім’ї. Тенденції, проблеми, перспективи розвитку сімейно-шлюбних відносин. Рівні подружніх взаємин, на яких можуть відбуватися конфлікти. Проблеми становлення та функціонування молодої сім’ї.

Сім’я та шлюб як соціальний інститут. Ознаки та функції сім’ї в суспільстві. Тенденції, проблеми, перспективи розвитку сімейно-шлюбних відносин. Рівні подружніх взаємин, на яких можуть відбуватися конфлікти. Проблеми становлення та функціонування сім’ї.

Висвітлення положень, пов’язаних з теоретичними витоками соціології соціології та визначення її предмету і методу. Сприяння виходу соціології з теоретичної кризи, що вже давно сталася, та значному зростанню її авторитету в українському суспільстві.

Об’єкт, предмет та функції соціології. Соціологічні концепції. Визначення соціальних інститутів та їх роль у життєдіяльності суспільства. Соціально-класова структура суспільства. Основні теорії управління. Закономірності функціонування громадської думки.

Діагностика кризового стану освіти. Оцінка тенденцій у просвіті та письменності. Вирішення проблеми безболісної адаптації молоді до реальної дійсності. Подолання девіантної поведінки та маргінального існування. Послаблення впливу освіти на соціалізацію.

Основні етапи розвитку соціології, соціальна структура суспільності: будова і розвиток, мобільність і стратифікація. Соціологія управління організаціями та колективами, працею та певними групами. Окремі соціальні теорії та наукове визначення життя.

Визначення функцій та ролі соціально-територіальної спільності. Основні методологічні принципи дослідження міста і села як цілісних систем. Специфіка функціонування мегаполісів. Фактори сприятливого життєвого середовища. Соціальний розвиток міст.

Соціологічні погляди українських вчених кінця ХІХ-поч. ХХ ст. Час розвитку періоду академічної соціології. Праці публіциста та економіста Подолинського. М. Драгоманов, його увага перспективам історичного поступу. Плюралістичний підхід до суспільства.

Соціологія як галузь знання та як професія. Еволюція поняття соціології, її предмет і об'єкт, закони і категорії. Основні галузі соціологічного знання. Класифікація спеціальних соціологічних теорій. Суть діяльності соціолога. Загальна вимоги до фахівця.

Об'єкт і предмет соціології. Місце соціології в системі наук, її структура і функції. Основні сучасні підходи до аналізу суспільства. Соціологічні методи дослідження. Мiкросоцiологiя i макросоцiологiя як взаємопов'язанi галузi соцiологiчного знання.

Визначення соціологічної науки, її об’єкт та предмет вивчення. Людина як жива біопсихосоціальна багаторівнева система. Проблема пошуку показників у процедурі вимірювання в соціологічних дослідженнях. Чотири стадії визначення еталона вимірювання.