Соціологія - наука про суспільство, системи, що становлять його, закономірностях його функціонування й розвитку, соціальних інститутах і відносинах. Основні етапи формування соціологічної науки: від античної до класичної, а також сучасні теорії та вчення.

Механізми та закономірності функціонування і розвитку соціальних спільнот. Історичні теорії соціологічних досліджень. Специфіка соціології як науки. Використання попереднього досвіду у виборі проблеми соціологічних досліджень, основні проблеми і труднощі.

Соціально-політичні передумови виникнення соціології, її розвиток як наукової дисципліни: основні функції, об’єкт і предмет; місце в системі суспільних і гуманітарних наук. Структура системи соціологічних знань: спеціальні теорії, емпіричні дослідження.

Соціологія як специфічна галузь знань, що вивчає суспільні відносини та розкриває механізми його функціонування і розвитку. Об’єкт та предмет наукового пізнання соціології. Пізнавальна (гносеологічна) та соціальна функції соціології, їх характеристика.

Об’єкт і предмет соціології, структура соціологічного знання. Функції соціології, теоретичні передумови виникнення як самостійної науки. Шляхи розвитку теоретичних напрямів соціології, її основні поняття і принципи. Проведення соціологічного дослідження.

Визначення соціології, її об’єкт та предмет. Характер соціальних спільнот. Соціальні закони та категорії. Структура й функції соціологічного знання. Соціологія в системі суспільних наук. Загальні соціологічні теорії. Зв’язок соціології з іншими науками.

Визначення відмінностей між об'єктом та предметом соціологічної науки. Інтегрований погляд на сутність соціології. Визначення місця соціології серед інших наук. Структурні елементи та основні функції соціології. Соціальна структура суспільства.

Специфіка соціального, його основні риси. Сучасне тлумачення соціального прогресу, в ході якого стає досконалішим устрій суспільства і реалізуються певні цінності етичного порядку: щастя, свобода, процвітання, знання. Соціологічна концепція Макса Вебера.

Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи. Особливе значення у сучасних умовах формування знань про суспільство. Специфічні методи соціології, її структура, основні функції та категорії. Прояви соціальних законів, закономірностей та тенденцій.

Соціометрія як основний метод діагностики міжособистісних відносин, завдання і структура дослідження. Порядок проведення соціометричного експерименту: підготовка, встановлення довірчих відносин, опитування, обробка інформації та отримання висновків.

Аналіз соціограми як способу зображення структури міжособистісних стосунків у малій соціальній групі. Вибірка в соціологічних дослідженнях. Метод вимірювання соціальних установок. Статистичний метод аналізу даних. Автоматизований банк соціологічних даних.

Сутність соціометрії, її можливості, переваги і недоліки. Соціометрія як метод діагностики міжособистісних відносин. Порядок проведення соціометричного опитування. Референтометрія як діагностика стану міжособистісних відносин, етапи її проведення.

Предмет соціоніки, її роль в управлінні персоналом. Розподіл персоналу на соціонічні групи (квадри) за принципом рольового складу, їхні сильні та слабкі сторони. Соціонічні знання у мотивації персоналу. Стимули до мотивації для різних соціонічних типів.

Характеристика головних соціонічних типів (характер, поведінка в колективі). Зміст та характерні риси співвідношень цих типів: стосунки активації і соціального замовлення, ділові й родинні стосунки, їх проявлення та причини можливих конфліктів.

Дослідження соціально-психологічного напряму соціоніки як інструменту для виявлення природної спрямованості людини на професійний вид діяльності. Аналіз можливості діагностики установки особистості на вид діяльності за допомогою основних понять соціоніки.

Характеристика соціопросторових концептів. Розгляд та аналіз соціопросторових концептів мас-медійного дискурсу, що є компонентами соціального конструювання. Ознайомлення з результатами досліджень соціального простору, які викликані епохою модернізму.

Становлення терміну соціального простору в координатах модернізму (розробки Г. Зіммеля, П. Сорокіна). Дискурсивні практики мас-медіа та відображання активного процесу соціального виробництва в Україні. Пошук моделей соціуму у французькому структуралізмі.

Вплив суспільних умов на можливість здійснення паломництва репрезентантами світського населення: міщанами, селянами, козацтвом. Співвідношення прочан за гендерною ознакою. Аналіз зв’язку між професіями прочан та організаційними процесами паломництва.

Розгляд онтологічної моделі особистості як уособлення міри духовності суспільства в аспекті соціопсихологічного дискурсу внутрішнього "Я" в новелах В. Підмогильного. Специфіка художньої реалізації на макро – та мікрорівнях. Стильова палітра Підмогильного.

Характеристика різних аспектів взаємодії духовенства та віруючих, Православної Церкви і державної влади у середньовічній Молдові та імперії Габсбургі. З’ясування канонічного статусу і владних прерогатив православних владик та особливостей їх побуту.

Сутність та особливості сексуальної культури. Соціостатеві відносини у первісному суспільстві та нові соціальні відносини після християнізації Київської Русі. Деформація сексуальних стосунків в ХХ ст і сучасний стан сексуальної культури в Україні.

Аналіз етапів становлення сучасних підходів до розуміння медіакультури як соціотворчого феномену. Втілення логіки суспільного розвитку у теоретичних експлікаціях варіативних ролей медіа у соціокультурних процесах. Партисипативні можливості медіакультури.

Визначення частотності уживання соціально маркованих алофонів у залежності від демографічних факторів і параметрів комунікативної ситуації. Аналіз можливих шляхів розвитку вимовної норми в англійській мові бурів і в етнолекті європейського населення.

Дослідження реалізації нестандартних вимовних форм в англійській мові бурсько-англійських білінгвів. Виявлення механізмів фонетичної інтерференції. Записи англійського мовлення бурів у комунікативних ситуаціях. Вживання соціально маркованих алофонів.

Зміст поняття "соціалізація" в педагогіці, як взаємодії людини з суспільством. Здатність особистості до прояву та необхідності соціального розвитку як фактор перетворення її у вихований суб’єкт, який здатний активізувати усі її напрямки життєдіяльності.

Визначення поняття соціумної девіації в ієрархії споріднених понять та його остаточна підсумкова дефініція. Окреслення предметної області прояву соціумних девіацій. Розгляд їх нормативного виміру, ейдосно-комунікативної природи, дозвільності та заборони.

Влияние социальных услуг на выбор направлений организационного поведения работников. Определение элементов компенсационного пакета организации. Рассмотрение основных подходов к формированию соцпакета. Анализ тенденций в формирование соцпакета в России.

"Соціалістичний реалізм" як механізм культурного колоніалізму, що чітко позиціонував національні культури. Розгляд особливостей дослідження соцреалістичних тенденцій у новелістичній спадщині Б. Тенети. Аналіз специфіки творчої індивідуальності митця.

Рассмотрение лексем, сочетающихся с антропонимами в тексте "Правдивые записи о монголах Цинской империи". Изучение заимствований из маньчжурского и китайского языка, в силу исторических условий являвшихся источником обогащения монгольского языка.

Подбор сочетаемости семейств, линий и пород как важный способ совершенствования племенных и товарных стад при разных методах разведения свиней. Получение гетерозисного потомства, отличающегося повышенной жизнеспособностью, продуктивностью, сочетаемостью.