Соціологія релігії
Предмет, задачі і соціологічні теорії релігії. Межі релігії як соціально-духовного явища, її сутність з погляду різних світоглядних підходів. Структура і елементи релігійного комплексу. Типологія і тенденції розвитку сучасних релігійних організацій.
Рубрика | Социология и обществознание |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.12.2010 |
Размер файла | 23,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
соціологічний релігія
Реферат
Соціологія релігії
Мета даного курсу - вивчення релігії як соціального феномена, особливостей функціонування релігії в суспільстві, структури і елементів релігійного комплексу, типології релігійних організацій, суспільних функцій релігії, сучасної релігійної ситуації і тенденцій розвитку сучасних релігій, соціологічних теорій релігії.
У зв'язку з тим, що формулювання власних соціальних доктрин є однією з важливих сучасних тенденцій діяльності релігійних об'єднань, в рамках курсу розглядаються соціальні доктрини католицизму, російського православ'я, ісламу.
Надається увага аналізу соціально-релігійної ситуації в Україні, проблемі свободи совісті і толерантності, питанню про моделі державно-конфесійних відносин, законодавству України про свободу совісті і віросповідань.
Одна з принципових методологічних основ викладу матеріалу - позаконфесійність і нейтральність в суперечці між релігійним і безрелігійним світоглядом. Знання, отримані в результаті вивчення соціології релігії повинні сприяти самостійному вибору світоглядної позиції.
Соціологія релігії як частина соціології. Соціологія релігії і інші релігійні дисципліни. Методологічна позаконфесійністьі нейтральність в суперечці між релігією і атеїзмом як принципові позиції світської соціології релігії. Особливості соціологічного вивчення релігії як соціального і культурного феномена. Методи і інструментарій соціології релігії.
Виникнення і розвиток соціології релігії як наукової дисципліни, класики соціології релігії (О. Конт, Е. Дюркгейм, М. Вебер і ін.).
Проблема визначення того, що відноситься до поняття "релігія" як актуальна тема соціології релігії. Особлива віра в надприродне, можливість контактів з ним, відповідна діяльність, відносини і організації як визначаючі риси релігії з погляду переважаючої у вітчизняному релігієзнавстві.
Проблема світоглядних суперечностей в поглядах дослідників релігії; богословський, атеїстичний і агностичний підходи до релігії. Теологічні (конфесійні) пояснення єства релігії (Е. Трельч, Р. Отто, П.А. Флоренській, П.Л. Бергер, і др). Складність і умовність в класифікації нетеологічних соціологічних теорій релігії. Спрощені наступально-атеїстичні пояснення релігійного феномена. Різноманіття філософських і соціологічних інтерпретацій релігії (К. Маркс і Ф. Енгельс, Е. Дюркгейм, М. Вебер, М. Еліаде і ін.). Структурно-функціональний підхід до вивчення релігії (А. Радкліфф-Браун, Т. Парсонс, Р.Д. Мертон). Біологизаторськіє і психологічні концепції релігії (У. Джеймс).
Об'єктивність і постійний характер існування соціальних детермінант релігії.
Соціумні (детермінанти у відносинах суспільства і природи, чинники в області відносин людей один з одним), гносеологічні (проблема необмеженості і обмеженості пізнання, передумови на плотському і раціональному ступенях пізнання), психолого-антропологічні ("вічні антропологічні проблеми", суспільно-психологічні чинники, індивідуально-психологічні передумови), соціокультурні детермінанти.
Релігійна свідомість, релігійні відносини, релігійна діяльність і релігійні організації як складові частини релігії. Особливості релігійної віри як інтеграційної межі релігійної свідомості. Рівні релігійної свідомості. Релігійна психологія і релігійна ідеологія. Особливості видів релігійної діяльності. Релігійний культ. Властивості і види релігійних відносин. Види і будова релігійних організацій. Типологія релігійних організацій (секта-деноминация-церква).
Компенсаторна, світоглядна, регулятивна, комунікативна, інтеграційна-дезинтеграційна, культурнотранслдяційна, легитимируюча-розлегитимітаційні функції релігії. Принципи аналізу ролі релігії і релігійних організацій в суспільстві.
Кількість релігій «Нового віку», повторюю, надзвичайно велика. Але умовно їх можна поділити на три категорії. Перш за все це культи, що проголосили себе новітніми варіантами християнства, та пропонують унікальну «боговідверту» істину та єдиний шлях до спасіння людства. Серед них такі відомі організації, як Сімя любові (раніше Діти Бога), Церква Армагеддона, Церква живого слова , Життєвий шлях, Церква біблійного розуміння, Міжнародний шлях, Віра алтаря та інші. Голосніше за всіх про себе заявляла відома , войовнича Церква уніфікації Сен Мюн Муна(Sun Myung Moon), який запевняв, що має мільйони прихильників по всьому світі.
Значну частину серед культів складають гурти, що ведуть свій родовід зі Сходу. Вважається, що в США у них більш ніж два мільйони прихильників. Найбільші та найвідоміші наступні: Рух Харе Крішна(Hare Krishna) (Міжнародна громада свідомості Харе Крішна), Місія Божественного світла та дзен- буддизм. Можна також згадати Організацію здоровя, щастя та святості, Рух Мехер Баби, Ананда Марга та ряд інших.
Особливу групу становлять обєднання, що займаються виключно «духовними вправами», психотерапевтичними сеансами та процедурами, під які звичайно проводяться різні релігійні спекуляції. Тут особливо виділяється Церква сайентології, по її власним (та явно перебільшеним ) даним маюча біля 5 міліонів прихильників у багатьох країнах. Не менш відомою є Громада трансцендентної медицини, яку правильніше було б віднести до другої групи. Назвемо також Синанон, що так рекламує свої успіхи у лікуванні алкоголіків та наркоманів. До них також можна додати безліч дрібних груп, що пропагують астральні та окультні уявлення, спіритизм, парапсихологію.
При знайомстві з цими новоутвореннями можна виділити ряд загальних рис, що помітно відрізняють їх від традиційних церков, так і від обєднань, що називаються «сектами». Головне тут можливо те, що вони не повязані з вже існуючими в країні релігійними течіями та віросповіданнями.
В 60-ті роки в край переповнену релігійними ідеями атмосферу США почали вриватися різноманітні пророки - зазвичай крикливі та надзвичайно брутальні, претендуючи на роль єдиних «рятівників» людства, що загубилось в гріхах та темноті. Вони не тільки ігнорували традиційні респектабельні церкви, але й обзивали як прислужників «духовного Вавилона», спроможних довести світ лиш до погибелі. Якщо все ж таки такі месії часом і зверталися до окремих сюжетів традиційних священних книг, то використовували їх як допоміжний матеріал для побудови своїх фантастичних доктрин, проникнутих самовозвеличуванням.
Далі впадає у вічі не зовсім звичний соціальний склад прихильників релігій «Нового сторіччя». В США і до цього не раз заявляли про себе різноманітні пророки та месії. Проте до них звертаються люди з найменш забезпечених верств населення, здебільш люди похилого віку. Общини ж культів в основному поповнюються людьми іншого типу. Більшість з них складають молоди люди віком від 18 до 24 років так званого середнього класу. Як правило, вони мають не погану освіту та в минулому не зазнавали суттєвих матеріальних труднощів.
Це незвичайний склад на стільки очевидне, що деякі американські автори назвали підростаюче покоління 70-х років «релігійним поколінням». На противагу «бунтуючого покоління» попереднього десятиріччя. Тижневик U.S. News and World report писав, що «знову багато хто з молодих людей Америки спрямовують свою увагу до радикально нового життя, але на відміну від 60-х років - до релігійних культів. З рештою помітну роль серед прихильників релігій «нового століття» відіграють «східні» групи, вже в 50-х роках, багато хто з битніків були залучені до дзен-буддизму. Проте, це торкнулося лише незначної частини молодих людей і не призвело до виникнення особливих організацій. Але вже в 70-і роки в США утворилися культи східного спрямування до чого деякі з них набули безпрецедентного впливу, американські експерти вважають, що , наприклад, в Громаду трансцендентної медитації «Т.М.» залучено не менше одного мільйона їх співвітчизників. В обстановці пошуків позитивної програми дій, стійких моральних цінностей закономірно розцвітають різноманітні пророки, спасителі, месії, які в край емоційній та агресивній форми драматизують пессимистичні роздуми та пропонують рецепти від їх лікування.
Про що б не говорили наставники нових культів, їх проповиді загалом зводяться до передбачення всесвітньої катастрофи, до оцінки сучасної епохи «залізного віку» (Харе Кришна), «віку неподобств» (Громада трансцендентної медитації), періоду «великих мук», «кінця часів» (Церква тіла Христова).
Часом такі застереження формулюються більш конкретно. Глава Церкви уніфікації Сен Мюн Мун, наприклад, стверджує, що начеб то космічна боротьба з Сатаною, що передує настанню віку «завершення Нового завіту», вже почалася, а діти Бога чекали «кінця світу» в 1993 році.
Саме ідея «граничності» нашого часу, історичної його відміченості його існування й складає «найвищу істину», що її самозвані пророки передусім хочуть подати світу. Офіціальні ідеології, стверджують вони, не спроможні ні зрозуміти не розвязати її. Сробити це можуть лише «нові месії» (кожний з них при цому, звичайно, має на увазі самого себе), освячені небесною мудрістю. Саме вони зі своїми послідовникам, що вчасно розірвали звязки з грішним суспільством, зможуть пережити неминучий катаклізм історії. Дивує те, що самі фантастичні та екстравагантні заяви такого виду знаходять відклик в серцях багатьох людей, що турбуються про своє майбутнє. Та й дійсно, чи може віруючий залишитись байдужим до релігійної апокаліптики, коли провідні політики та науковці визнають можливість загибелі світу.
Тут потрібно було б сказати про сказати декілька слів про проблему класифікації даних релігійних утворень: в масовій літературі за звичай вживається термін «секта» , в релігієзнавчих роботах «нетрадиційні», «неконфесійні» , «народні» і т. п. релігії. Дані назви здається не зовсім оправданими, тому що в них не відбивається конкретно - історичних характер та специфіка соціальної основи такого роду організацій. Самі ж лідери називають свої вчення релігіями «Нового сторіччя», експерти звичайно вживають термін «культ». Отож терміном релігії «Нового сторіччя» позначаються всі релігійні новоутворення , що виникли за останні чверть сторіччя. Відомо звичайно, що по своїй організації та типу повсякчасного життя вони вкрай різні: «від гуртів зустрічі вихідного дня до вбивць, що називають себе месіями»
Характерні особливості культів можна описати по-різному. Але, здається вони найбільш добре підсумовані в наступній характеристиці:
1. На чолі таких організацій стоїть харазматичний По релігійним уявленням , харизма (гр. Благодать) - особлива божественна сила, що дозволяє подолати гріховність та отримати спасіння в загробному світі. Згідно з православю та католицизму харизмою наділене духовенство. Протестанти та представники нових культів вважають, що всякий віруючий може отримати благодать, харизму, стати харизматичною особою. лідер, який запевняє, що начебто він отримав нове унікальне «одкровення» стосовно Бога та реальності. На його думку, кожний хто не поділяє його поглядів, не просто помиляється, але й є послідовником Сатани.
2. Лідер створює особливу сім'ю, або комуну де його звичайно називають «батьком». Часто нові члени сім'ї набувають нових імен.
3. Кирівник визначає обовязкові для всіх норми поведінки, але зовсім не обовязково дотримується їх сам. Звичайно він живе в надзвичайно кращих умовах, чим його послідовники.
4. Гурт дотримується апокаліптичного погляду на світ. Члени організації часто відмовляються від свого майна та змінюють місце проживання.
5. Застосовується своєрідна техніка контролю над поведінкою приваблених, звичайно шляхом ізоляції від навколишнього світу. Послідовники розглядають таку техніку як релігійну дисципліну.
Специфіка організації та повсякденної практичної діяльності культів дозволяє конкретніше виявити причини, що приводять людей до релігійних общин. Кожний культ - це обєднаний колектив, що надихається «гуртовою» метою. Вступаючи до нього людина відчуває себе частиною загальної справи, позбавляється відчуття одинокої, залучається до тих цінностей та взаємовідносин, які, на її думку, давно забуті навколишнім світом. Керівники общин розуміючи привабливість подібних почуттів та настроїв, настійно рекламують свої організації як оази «справжньої людяності», прообрази майбутнього колективізму «Нового сторіччя», рятівні колонії небожителей. Тільки у нас, кажуть вони, можна знайти справжню любов, безкорисну самопожертву, зустріти рідних людей, тому що мова йде не про церкву, а про справжню «сім'ю» , на чолі якої стоїть суворий, але турботливий «батько».
Такі призови, зрозуміло, привертають не тільки юнаків та дівчат у яких не склались стосунки з батьками, а також літніх людей, що потерпають від черствості оточуючих. Тим більше що реклама таких культів співіснує з досконалими методами вербування. Нею займаються особливо довірені фанатичні послідовники, що володіють навичками «першого контакту». Вони намагаються завязати знайомства на вулицях, в кафе, на вокзалах, на дискотеках, студмістечках та де інде. Уміло провокуючи співбесідника на відверту розмову про хвилюючі його проблеми та тривоги, вони між іншим розписують радість перебування в своїй общині та запрошують молитовні збори або на лекцію. Звичайно від подібної зустрічі вони виносять відчуття такої людяності та теплоти, про яку навіть і не підозрювали. «Після богослужіння, - згадує одна дівчина, - кожний здавався таким щасливим, кожний виявляв бажання зустрітися зі мною. Я давно не відчувала подібної уваги до себе.» І тільки потім новозалучений взнає, що за всіма цими посмішками стояла чітка режисура.
Як тільки людина, схвильована першою зустріччю, залучається до життя общини, вона відразу потрапляє до в світ особливих стосунків. За рекламним лицем «справжнього батька» починають все чіткіше проступати риси справжнього диктатора. Новозалученому доводять , що лідер - це особливий, неповторний спаситель та небесний обранець. У кожного з цього приводу є своя легенда. Церква уніфікації, наприклад, вчить, що Сен Мюн Мун - це новий месія, якого Бог направив в США для завершення справи спасіння людства, що не вдалася Христу. Кирівник життєвого шляху Дж. Стівенс рекламує свої регулярні співбесіди з всевишнім, а засновник Сім'ї любові оповістив всім, що мав спирітичні контакти з Распутіном, Жанною ДАрк та ... чарівником Мерліном і навіть ухитрився мати інтимні стосунки з істотою жіночого роду, яку він визначив як «богиню».
Новозалучений звичайно виявляється в повній матеріальній залежності від лідера. Якщо він посиляється в комуні, то від нього вимагають передати на загальну справу все своє майно. Інші ж повинні віддавати на користь комуни значну (до половини) кількість доходів. Намагаючись забезпечити абсолютний вплив, лідери роблять все щоб фізично і духовно ізолювати членів общини від зовнішнього світу, відвернути від попередніх цінностей та звичок, паралізувати всяке самоусвідомлення. Це досягається шляхом насиченої програми різноманітних гуртових заходів. Вона має у собі різноманітні «семінари», спільні молитви та співбесіди, повторювання одних і тих же гімнів (Харе Крішна) , вивчення біблійних висловів та прослуховування записів уроків лідера ( Сім'я любові ), отупляючі лекції про принцип віри (Церква уніфікації), механічні танці, виснажливі спортивні ігри і т.п. Крім того віруючих примушують працювати на підприємствах , що належать культу збирати пожертви на вулицях і т. п. Тобто день в таких комунах розплановано так, що віруючий ні на хвилину не залишається сам із собою. До цього слід ще додати постійне недосипання, погане харчування, нічні збори, що оголошуються раптово та проходять годинами. Керівники общин намагаються поставити під свій контроль всі турботи, роздуми, інтереси, регламентують навіть почуття взаємної симпатії, право обирати собі друзів, особливо поза общиною.
Найбільш жорстокі заходи проводяться проти членів общини, що на думку лідера, не зовсім лояльно ставляться до його вимог. В такому разу застосовуються погрози, залякування, увязнення в темні приміщення, виклики на спеціальні комітети та навіть тілесні покарання в присутності інших членів общини. Наглядні уявлення про такого роду заходи можна зрозуміти з розповіді колишньої наступниці Віри алтаря.
«...Вночі, - згадує вона, - нас нас раптово підняли і повели у приміщення, з якого доходив жахливий сморід. Всередині можна було розрізнити столи з продуктами, що розтлівалися, над ними роїлися мухи. На стінах висіли картини, що зображували всілякі жахи, звірства, сцени садиських вбивств та сексуальних збочень. З темноти долинали голоси: « Прийди та їж, це диявіл зве тебе!» Несподівано зявилась кирівниця общини та закричала: «Ось яких харчів ви хочите, ось що ви обрали замість божої трапези!» Після цього нам дозволили підти геть звідти. Але коли зморені та залякані ми повернулись до своїх кімнат, нас знову позвали до зали. Перед нами зновузяявилась наглядач у білому. По її наказу у приміщення вштовхнули дівчину, одягнуту немов відьма, що як було оголошено порушувала дисципліну. Потім зачитали список її повин і всі почали над нею знущатися, сподіваючись підробною заповзятістю уникнути подібної долі....»
Легко зрозуміти, що каряєра «месії» огортає ореолом зверхності навіть пересічну особу, даючи змогу порядкувати долями інших людей та впроваджувати в життя самі безглузді свої ідеї. Та все ж таки найбільш типовий рушій таких ідей екстемально тривіальний: гроші - і до того ж зовсім не маленькі! За всіма широкопроповідницькими проектами врятування цивілізації, виправлення безнадійно зіпсованого суспільства, допомоги бідним, впровадження нової моралі та релігійного досвіду, як правило стоїть лиш схильність до збагаченння.
Та й насправді в руках лідерів різноманітних культів зосереджуються кошти, що перевищують всіляку уяву. Як правило, «духовні» спасителі зберігають таємницю своїх прибутків, швидко переводячи їх на власні рахунки в різних банках. Але інколи деякі данні доходять ідо преси. Так, лиш за обовязкові для всіх залучених платні курси Месна церква щорічно отримує 400 тисяч доларів. Церква Живого слова має власність, що оцінюється в 20 мільйонів доларів. Приблизно аналогічну суму отримує Рух Харе Крішна від продажу своєї літератури. Але всі ці цифри здаються дрібницею, коли мова йде про Церкву уніфікації, що перетворилася в транснаціональну корпорацію по експлуатації людей. Лиш тільки в Нью-Йорці вона володіє власністю на суму 17 мільцонів доларів (дані на 80-ті роки), а власність самого Муна сягає 11 мільйонів.
Відповідаючи на критику сторонники культів постійно оправдовують свій вибір, взагалі випадки добровільного розриву з общиною дуже незначні. «Ми стали іншими людьми, - завжди кажуть вони- Ми набули душевного спокою». Суть такої переміни майже очевидна, якщо взяти до уваги наступне: Месна церква, наприклад, категорично вимагає: «Перестань думати. Хто покладається на власний розум,- потрапить в халепу». Красномовим аргумантом усьому сказаному можуть бути долі конкретних людей.
Такими є деякі роздуми про особливості релігій «Нового сторіччя». Звичано вони зформульовані на основі знайомства з діяльністю деяких релігійних угрупувань (особливо Церква уніфікації), та носять характер попередноьго ознайомлення. Діяльність культів - це периживання, повидінка конкретних людей , їх тривоги, пошуки, рішення. І тому наглядно уявити собі ці організайії, зрозуміти їх місце в духовному житті суспільства, повною мірою уявити вплив на долі людей можна лиш при докладному вивченні вірувань та побутових регламентацій окремих культів.
Література
1. Гараджа В.И. Соціологія релігії. М., 1996
2. Релігія і суспільство. Хрестоматія по соціології релігії. Під загальною ред. В.І. Гараджі. М., 1994. Ч.I-II, 2-е изд. 1996
3. Соціологія релігії: класичні підходи / Научн. ред. і сост. М.П. Гапочка і Ю.А. Кимельова. М., 1994
4. Яблоков И.Н. Релігиоведеніє. М., 2000 і перевидання
5. Радугин А.А. Введення в религиоведение. М., 2001
6. Миронов А.В., Бабинов Ю.А. Основи религиоведения. Робоча книга викладача і студента. М., 1998
7. Релігія: історія і сучасність. Під ред. проф. Ш.М.Мунчаєва. М., 1998
8. Тришин А.Ф. Світові релігії і релігійні пам'ятники. М.-Брянск, 1997
9. Нове законодавство Росії про свободу совісті і про релігійні об'єднання. Збірка нормативних актів. М., 1988
10. Релігійні об'єднання. Свобода совісті і віросповідання. (Нормативні акти. судова практика)/Сост. к.ю.н. А.В. Пчелінцев, В.В. Ряховській - М., 2001
11. Історія релігій в Росії. Підручник / Под.общ.ред. Н.А. Трофімчука. М., 2001
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Соціологія релігії, її визначення, сутність, предмет, методи, інструменти та елементи. Структурні елементи та функції релігії як соціального феномена. Характеристика релігійної ситуації у сформованій Україні з протистоянням різних релігійних конфесій.
контрольная работа [30,6 K], добавлен 20.11.2009Зародження та еволюція соціології релігії. Соціологічний підхід до визначення релігії як суспільного явища. Дослідження ставлення різних соціальних і національних спільностей до релігійного світорозуміння. Соціально-релігійна ситуація в Україні.
реферат [40,3 K], добавлен 20.01.2010Релігійні концепції та їх загальна характеристика. Релігієзнавство, як елемент нової системи національної освіти: місце і роль. Релігієзнавство як наукове дослідження релігії. Філософський, соціологічний і психологічний аспекти вивчення релігії.
реферат [25,6 K], добавлен 15.07.2010Економічна соціологія: сутність, предмет, об'єкт. Основні поняття соціології праці, права, політики, громадської думки, масових комунікацій, конфлікту, релігії, освіти, екології, молоді. Визначення етносоціології, деякі моменти історії її розвитку.
презентация [3,9 M], добавлен 26.07.2011Поняття, функції, задачі і структура соціології. Соціологічні закони: сутність, класифікація і типологізація. Місце соціології в системі наук про суспільство. Поняття та характерні особливості сучасного суспільства. Соціальний інститут і його динаміка.
лекция [68,6 K], добавлен 27.12.2010Релігія як духовний і суспільно-історичний феномен, її походження та форми. Соціальні функції релігії в сучасному суспільстві. Характеристика та соціологічний аналіз релігійного відродження в інших країнах світу. Феномен релігійного ренесансу в Україні.
дипломная работа [127,2 K], добавлен 31.05.2010Особливості економічного та соціального розвитку на рубежі століть. Цивілізаційний підхід до аналізу розвитку людства. Типи і види цивілізацій, відмінності між ними в сфері релігії. Україна і процеси політичної модернізації у цивілізаційному просторі.
реферат [39,5 K], добавлен 13.06.2010Сутність процесу соціалізації, її механізми та етапи. Фактори соціалізації особистості. Релігія як фактор соціалізації. Вплив традиційних релігійних вірувань на процес соціалізації особистості. Деструктивний вплив тоталітарних культів на особистість.
курсовая работа [76,6 K], добавлен 12.02.2012Основні положення рольові теорії особистості. Поняття "соціальний статус" і "соціальна роль". Соціально-груповий і особистий статус людини. Соціологія праці і керування — одна із спеціальних соціологічна теорій. Її зміст, об'єкти, соціальна сутність.
контрольная работа [27,0 K], добавлен 16.02.2011Соціологія в системі соціальних наук. Основні етапи історичного розвитку соціології. Соціологічні погляди Е. Дюркгейма. Етапи розвитку соціологічної думки в Україні. Методологічні підходи до вивчення суспільства в соціології. Метод експертних оцінок.
курс лекций [74,0 K], добавлен 25.12.2014