Ознакомление с особенностями Академии наук России, а также Н. Татищевым и М.В. Ломоносовым, которые положили начало русской исторической науке. Рассмотрение образовательной системы. Изучение искусства России: скульптурных украшений, резных декораций.

Изучение взаимосвязи науки, парадигмы и теории на примере социального знания. Анализ структуры социальной теории и социальной парадигмы. Обоснование их односторонности и избирательности. Особенности формирования социальной теории, ее основных постулатов.

Анализ основных показателей развития России и Турции в рейтингах, ранжированных по индексу Хирша. Оценка научной продуктивности исследуемых государств. Структура отраслей науки и техники, а также динамика показателей глобального индекса инноваций.

Особенности соотношения "наука - культура". Взаимодействие науки и цивилизации через технологию. Роль внутренних и внешних факторов в истории науки. Пересмотр концепции науки. Роль вероятности в механизме эволюции. Процесс пересмотра концепции физики.

Наука как специализированное познание действительности. Процесс ее формирования в социальный институт. Цели и тенденции современных учений. Виды и уровни научного знания. Этапы и методы исследования объекта. Роль науки в ходе развития человечества.

Одновременное функционирование анализа и синтеза на стадии научного исследования. Разрешение противоречия между знанием и незнанием. Взаимопревращение эмпирической и теоретической стадий. Значение математизированных теорий. Превращение теории в науку.

Ознакомление с изменениями, которые произошли в истории развития науки (революцией в естествознании, развитием образования), а также изучение причин, которые способствовали этому. Исследования влияния данных развитий на жизнь людей Нового времени.

В проведеному дослідженні встановлена кількість понять для позначення різновидів науково-культурологічних досліджень. Ідентифікована семантика кожного з наявних позначень в контексті їхнього співвідношення в українській та західній науковій традиції.

Исследование природных явлений в Древнем мире, предсказание погоды в эпоху Средневековья. Создание метеорологических приборов, позволяющих проводить инструментальные наблюдения. Развитие климатологии как науки, изучение климатов различных областей Земли.

Вклад И.П. Павлова в развитие науки о высшей нервной деятельности. Исследование условных и безусловных рефлексов. Учение биолога о двух сигнальных системах действительности. Классификация типов и возрастные особенности высшей нервной деятельности.

Форма и размеры Земли, особенности внутреннего строения. Понятие мантия как силикатной оболочки, сложенная преимущественно перидотитами. Состав верхней континентальной коры. Эндогенные процессы, виды магматизма. Почвенный поглощающий комплекс, его роль.

Науки, которые изучают географическую оболочку. Природные процессы в географической оболочке, неравномерность её развития во времени и пространстве. География как землеописание. Землеведение в системе географических наук. Биосфера, её описание и свойства.

Определение человека как биосоциального существа. Раскрытие сходств и различий человека и животных. Ознакомление с предметом и задачами анатомии, физиологии, психологии и гигиены человека, методами изучения человека. Систематическое положение человека.

Передумови й аргументи для уточнення поняття "концептосфера" крізь призму таких його термінологічних аналогів, як "техносфера", "антропосфера", "соціосфера", "атмосфера", "стратосфера", які академік В.І. Вернадський об'єднав одним поняттям "ноосфера".

Аналіз дослідження стану українського ринку ікон. Оцінка їх якості на основі спеціальної групи критеріїв. Характеристика прикладів прогнозування вартості, які демонструють ефективність запропонованої розробки в завданнях незалежної вартісної оцінки.

Процес визначення достовірності, автентичності, часу та місця створення, авторства, наукової та культурної цінності рукопису або книги. Характеристика виокремлення рукописної та книжкової спадщини, надання документу особливого та цінного статусу.

Характеристика сучасного стану взаємодії двох найважливіших інформаційних джерел – фондів наукової бібліотеки та Інтернету. Основні переваги та недоліки їх взаємодії між собою. Книга як першоджерело інформації, найдавніший зберігач знань людства.

Становлення й розвиток наукової бібліотеки як складової інформаційно-комунікаційної інфраструктури. Задачі книгосховищ в контексті багаторівневості наукової бібліотеки. Виробничий й сервісний взаємозв'язок професійно-діяльнісних комунікаційних середовищ.

Мета – розкрити вплив наукової дипломатії на торговельно-економічні відносини України та ЄС, дослідити нові підходи у науковій дипломатії для покращення двосторонніх та багатосторонніх відносин між країнами. Розглядаються аспекти наукової дипломатії.

Визначено характерні риси креативної економіки як нового формату економіки знань. Розкрито зарубіжний досвід формування креативної економіки, який охоплює не тільки просторові, географічні характеристики, але й різноманітні форми креативної економіки.

Опис ієрархії утворення наукового дискусійного тексту. Лінгвістичне дослідження сучасного англо-американського наукового дискурсу в його дискурсивно-текстовому, жанровому, комунікативному, прагмариторичному, інтерперсональному та мовному аспектах.

Пріоритетні напрями державної політики щодо розвитку вищої освіти. Дослідження особливостей наукової діяльності викладачів вищої школи. Визначення основних напрямів організації наукової роботи і навчального процесу, відповідно до Болонської угоди.

Розглянуто питання про особливості наукової діяльності викладачів вищої школи. Визначено основні напрями організації наукової роботи і навчального процесу, відповідно до Болонської угоди. Шляхи підвищення статусу і професіоналізму працівників освіти.

Проблеми розвитку вищих навчальних закладів. Можливості запровадження інноваційної моделі управління вищими навчальними закладами. Роль державної інноваційної політики у розвитку ідей забезпечення спрямованості модернізації вищих навчальних закладів.

Відновлення і розвиток науково-дослідної сільськогосподарської справи в повоєнні роки. Висвітлюється питання повоєнного становлення і наукової діяльності Вченої ради Всесоюзного науково-дослідного інституту луб’яних культур у м. Глухові Сумської області.

Ефективність розроблених методів насінництва овочевих культур та ягідних рослин. Технологічне оцінювання сортів плодово-овочевих рослин, важливість здійснення значної допомоги у забезпеченні колгоспів і радгоспів високоякісним сортовим насінням.

Процес формування кола наукових інтересів Щербаківського-дослідника. Музейна, пам’ятко-охоронна, педагогічна та науково-дослідницька діяльність Д. Щербаківського. Значення та новаційний характер праць Щербаківського з історії вітчизняного мистецтва.

Дослідження становлення й розвитку журналістської та публіцистичної творчості. Особливості захисту робіт на кафедрі на різні звання (кандидата наук із соціальних комунікацій та ін.). Особливості становлення та розвитку преси окремих історичних періодів.

Аналіз науково-практичної діяльності членів київських медичних товариств у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Теоретичні аспекти епідеміології, бактеріології, хірургії та терапії, морфологія яких закладалася вченими київських медичних товариств.

Дослідження рецесивної ознаки однонасінності та генетичних особливостей однонасінних цукрових буряків. Впровадження та використання у виробництві найбільш урожайних та якісних сортів цукрових буряків. Послідовне зростання продуктивності культури.