Народне волевиявлення (вибори, референдуми)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модуль 3

Тема: Народне волевиявлення (вибори, референдуми)

Варіант 2

1. Розкрити поняття референдуму. Навести класифікацію референдумів

Референдум (від лат. referendum -- те, що має бути повідомлене) -- важлива форма безпосередньої демократії, що полягає у голосуванні виборців (певної, визначеної законом групи виборців), шляхом якого приймаються рішення з будь-яких питань державного або самоврядного характеру, за виключенням тих, які згідно з законом не можуть бути винесені на референдум.

Ці рішення є обов'язковими для виконання органами, організаціями і громадянами, щодо яких вони носять імперативний характер.

Основна відмінність референдуму від виборів (процедура яких також передбачає голосування виборців) полягає в об'єкті та меті волевиявлення виборців. Так, якщо при виборах таким об'єктом є кандидат або список кандидатів, то об'єктом референдуму може стати конституція, закон, законопроект, будь-яке питання зовнішньої чи внутрішньої політики.

Метою виборів є обрання народних представників, що по суті являє собою делегування їм певної частини належних народові або територіальній громаді владних повноважень, у той час, як мета референдуму -- прийняття рішення винесеного на нього питання, тобто воля народу знаходить свій вираз у формі референдуму більш чітко та конкретно і не передбачає подальшого делегування владних повноважень.

Класифікація референдумів здійснюється з використанням досить широкого кола критеріїв, а це, в свою чергу, обумовлює велику кількість їх видів.

По характеру юридичної сили рішення, прийнятого референдумом, розрізняють:

· консультативний -- проводиться з метою виявлення позиції виборців з питання, вирішення якого залишається за органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Рішення, прийняте на консультативному референдумі, не має обов'язкової сили;

· імперативний -- його рішення мають вищий, обов'язковий, конкретний і остаточний характер. Такі рішення не потребують додаткового твердження і зазвичай можуть бути змінені (відмінені) лише таким же референдумним шляхом.

По територіальній сфері референдуми діляться на:

· загальнодержавний -- проводиться на всій території держави;

· місцевий -- проводиться на території суб'єкта федерації, автономного утворення або адміністративно-територіальної одиниці.

Залежно від умов, необхідних для їх проведення, розрізняють:

· обов'язковий -- проводиться з питання, яке згідно з законом може бути вирішене виключно шляхом референдуму;

· факультативний - проводиться з питання яке згідно з законом може бути вирішене як шляхом референдуму, так і в інший спосіб

Залежно від предмету референдуму - питання, що виноситься на нього, виділяються:

· конституційний -- предметом якого є внесення змін до конституції або прийняття нового проекту конституції;

· законодавчий -- предметом якого є ухвалення законопроекту, внесення змін або відміна законів, що діють;

· міжнародно-правовий -- предметом якого може бути вступ до міжнародних організацій, ратифікація або денонсація міжнародних договорів, вирішення питань про міжнародно-правову долю території. Він проводиться для вирішення питань, що виникають в міждержавних відносинах;

· адміністративний -- предметом якого може бути зміна адміністративно-територіального ділення, дострокового припинення повноважень посадових осіб, питання місцевого значення (будівництво споруд, прокладка доріг та ін.). Він проводиться по питаннях, не пов'язаних з прийняттям, зміною або відміною нормативно-правових актів.

Залежно від часу проведення референдуми бувають:

· допарламентський -- проводиться до прийняття закону парламентом з метою з ясувати думку виборців із певного питання;

· післяпарламентський - проводиться після прийняття закону парламентом з метою його затвердження;

· позапарламентський -- закон приймається на референдумі в обхід парламенту.

Залежно від ініціативи проведення :

· з ініціативи органу державної влади або органу місцевого самоврядування;

· петиційний - референдум, який проводиться за вимогою громадян.

Залежно від характеру рішення, прийнятого шляхом референдуму є:

· затверджувальний (ратифікаційний) -- шляхом референдуму виборці затверджують рішення парламенту (органу місцевого самоврядування).

· скасовувальний - виборцям пропонується скасувати акт парламенту (органу місцевого самоврядування), який уже набув чинності

2. Субґєкти виборчого процесу

референдум виборець список голосування

Виборчий процес -- це врегульована правовими та іншими соціальними нормами діяльність органів, організацій, окремих громадян, їхніх колективів і груп (суб'єктів виборчого процесу) з підготовки та проведення виборів до представницьких та інших виборних органів державної влади і місцевого самоврядування.

Виборчий процес -- це здійснення суб'єктами, визначеними Законом, виборчих процедур, передбачених ним.

Суб'єктами виборчого процесу визнаються особи, органи й організації, наділені Конституцією та виборчим законодавством України правами та обов'язками стосовно організації та проведення виборів, зокрема:

· виборці;

· кандидати у депутати зареєстровані у порядку, встановленому законом, кандидати на пост Президента України, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови;

· уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) -- суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;

· виборчі комісії -- спеціально утворені виборчі органи;

· партії (блоки), їхні місцеві організації, які висунули кандидатів;

· органи державної влади та органи місцевого самоврядування у випадках, передбачених законом,

· офіційні спостерігачі від партій (блоків) -- суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах, від іноземних держав і міжнародних організацій.

3. Порядок складання списків виборців

Списки виборців складаються з метою, по-перше, надати можливість проголосувати кожному виборцю, забезпечуючи реалізацію конституційного принципу загального виборчого права, по-друге, виключити можливість участі у виборах осіб, які не мають права голосу або не можуть його реалізувати.

Із світового досвіду відомі два основних способи складання списків виборців:

· шляхом необов'язкової (особистої або добровільної) реєстрації виборців, коли громадянин повинен сам турбуватися про його включення до списку виборців і особисто зареєструватися у відповідному органі як виборець, або

· шляхом обов'язкової (публічної або державної) реєстрації, за якої прізвище виборця автоматично включається до відповідного списку виборців при досягненні ним передбаченого законом віку.

Виборчим законодавством України передбачається обов'язкова реєстрацію виборців: до списків виборців автоматично включаються всі громадяни України, які досягли або на день виборів досягнуть вісімнадцяти років і які мають право голосу. У списку виборців зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, рік народження (для осіб, яким на день виборів виповнилося або виповнюється вісімнадцять років, - також число та місяць народження), адреса місця проживання виборця. За відсутності відомостей про місяць і день народження громадянина вважається, що він народився 1 січня відповідного року. Виборці включаються до списку в порядку, зручному для проведення голосування.

Сам порядок складання та уточнення списків виборців досить складний (ст. 39 Закону України «Про вибори народних депутатів України») і передбачає таку послідовність дій:

Для підготовки та проведення голосування виконавчі органи до 1 жовтня року, що передує рокові проведення чергових виборів народних депутатів України, складають загальні списки виборців на підставі відомостей про місце їх проживання за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Для складання та уточнення загальних списків виборців, які проживають на території кожного села, селища, міста та району у містах Києві та Севастополі, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад (міст республіканського значення в Автономній Республіці Крим, обласного значення) утворюються робочі групи обліку виборців на період з 1 серпня року, що передує року проведення чергових виборів, до 1 березня року проведення чергових виборів.

Районні, міські, регіональні робочі групи обліку виборців складають загальні списки виборців у порядку, встановленому виборчим законодавством та Порядком складання загального списку виборців, затвердженим Центральною виборчою комісією.

Для складання загальних списків виборців може використовуватися інформація про місце проживання громадян, яку мають територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України, а також інші органи, які володіють такою інформацією. Керівники цих органів зобов'язані подати необхідну для складання загальних списків виборців інформацію на запит сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради.

Після утворення виборчих дільниць складають списки виборців по кожній виборчій дільниці за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Уточнюють ці списки, та не пізніш як за 30 днів до дня виборів передають їх дільничним виборчим комісіям за підписом сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради або особи, яка відповідно до закону здійснює його повноваження. Особа, яка підписала список виборців, несе відповідальність за його достовірність, повноту та своєчасність передачі дільничній виборчій комісії.

Відповідна територіальна виборча комісія вищого або нижчого рівня зобов'язана і має право перевірити списки виборців за вимогами суб'єктів виборчого процесу (партій, блоків) або кандидатів у депутати.

Приклад: Порядок складання загальних списків виборців для підготовки проведення виборів народних депутатів України 26 березня 2006 року, затверджений Постановою Центральної виборчої комісії від 6 вересня 2005 р. № 118 передбачав такі етапи складання загальних списків виборців:

· подання відомостей про виборців керівниками органів, підприємств, установ, організацій, командирами військових частин (формувань), сільськими, селищними, міськими головами, дипломатичними та іншими офіційними представництвами, консульськими установами України за кордоном, Міністерством оборони України (станом на 1 вересня 2005 року);

· складання місцевих загальних списків виборців та списку виборців, які проживають за кордоном (до І жовтня 2005 року);

· опрацювання районними (міськими), регіональними робочими групами обліку виборців, а також робочою групою обліку виборців, які проживають або перебувають за кордоном, загальних списків виборців (з 1 жовтня по 1 листопада 2005 року);

· надання регіональними робочими групами обліку виборців інформації про громадян, які змінили місце проживання, до відповідних робочих груп обліку виборців, де можливе включення громадян до загального списку виборців за попереднім місцем проживання (до 20 жовтня 2005 року);

· ознайомлення громадян України з загальними списками виборців (з 1 листопада 2005 року по 1 січня 2006 року);

· складання регіональних загальних списків виборців (до 28 жовтня 2005 року);

· уточнення місцевих загальних списків виборців та загальних списків виборців, які проживають або перебувають за кордоном (з 1 листопада 2005 року по 1 лютого 2006 року);

· передача регіональних загальних списків виборців та загального списку виборців, які проживають або перебувають за кордоном, до Центральної виборчої комісії (до 1 листопада 2005 року);

· виготовлення уточнених місцевих загальних списків виборців (з 1 січня 2006 року по 1 лютого 2006 року);

· опрацювання регіональними робочими групами обліку виборців, робочою групою обліку виборців, які проживають або перебувають за кордоном, Центральною виборчою комісією загальних списків виборців в електронному форматі, зокрема, з метою виявлення випадків кратного включення особи до списків виборців (відповідно з 28 жовтня та з 1 листопада 2005 року по 1 лютого 2006 року);

Список використаної літератури

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навч. посібник. - К., 2007.

3. “Про вибори народних депутатів України” Закон України / Урядовий кур'єр. - 2001. - №. 201-202.

4. Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копейчиков. - Київ: Юрінком, 2000.

5. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від 24 вересня 1997.

6. Ставнійчук М.І. Вибори в Україні. - К. - 1998.

7. Юридичний енциклопедичний словник. - К., 1998.

Размещено на Allbest.ru