Відображення сутності національно-визвольних змагань італійського народу за своє визволення від австрійського панування у ХІХ ст. та їх місце у творчій спадщині визначного українського правника і суспільно-політичного діяча Кирила Трильовського.

Місце і роль національно-визвольного руху в історії македонського народу. Дослідження критично-аналітичної оцінки подій істориком Н. Стрельчук. Створення Македонської Революційної Організації та її боротьба із внутрішнім та зовнішнім верховізмом.

Політика радянського керівництва в галузі культури: ліквідація неписьменності; система народної освіти; формування кадрів нової інтелігенції; використання наукових досягнень для соціалістичного будівництва. Українізація і розвиток національних меншин.

Етноси як особливі соціальні спільноти, які органічно поєднують біосферу та соціосферу. Характерні риси раннього племені, причини виникнення народності та нації. Соціальні характеристики національно-етнічних формувань, різновиди та принципи націоналізму.

Підходи до тлумачення поняття "безеквівалентна лексика" як специфічного способу презентації національної культури певного лінгвосоціуму. Аналіз прийомів перекладу слів-реалій, простеження особливостей їх використання на прикладі оповідання І. Франка.

Синтез діяльності насельників Почаївського Успенського монастиря. Аналіз його розвитку не тільки як релігійного центру, а й видавничого, освітнього осередку та архітектурної пам’ятки. Суть доробок, які відображають національно-конфесійний поступ обителі.

Статус русинського етносу в сучасній Україні, основні етнополітичні вимоги його представників. Характеристика проблеми самоідентифікації та самовизначення русинів, яку рекомендується перевести з національно-територіальної площини у національно-культурну.

Вплив глобалізації на космополітизацію культури, її загроза національній ідентичності. Завдання, що ставить глобалізація перед національною культурою - вибудувати нову модель свого існування, яка б враховувала етнічну самобутність і новітні тенденції.

Принципи національної політики компартійного керівництва в Україні 1932-1938 рр. Суть змін у навчальних планах, які були викликані зміною пріоритетів національної політики. Роль та значення культурно-освітніх закладів у пропаганді комуністичних ідеалів.

Принципи національної політики компартійного керівництва в Україні 1932-1938 рр. та її модифікації протягом цього періоду. Розвиток масової інформації та її значення у здійсненні національної політики серед українців та представників національних меншин.

Програмні засади, форми і методи національно-культурної політики комуністичного режиму щодо польської етнічної меншини в Україні. Зміст, характер та наслідки політики коренізації, що мала за мету використання представників польської етнічної меншини.

Дослідження ціннісного змісту німецької культури за допомогою теорії фразеологічної номінації. Метод кореляції мовних та позамовних явищ. Збереження традиційних рис та уявлень народу про свою національну специфіку крізь мову та гастрономічний код.

Ознайомлення з результатами функціонального аналізу ахроматичних кольоротавів чорний та білий. Характеристика способів мовної реалізації інформаційного поля зазначених колоративів. Розгляд специфіки лексико-семантичної групи із значенням кольору.

Компаративні фразеологічні одиниці на позначення інтенсивності руху. Типологія образів-еталонів фразеологічних одиниць в англійській та польській мовах з урахуванням символізації, мотивації, відбиття фактів матеріальної та духовної культур у формі фразем.

Концептуальні підходи влади, культурних, громадських організацій, політичних партій до будівництва і реформування національної системи дошкільного виховання. Організаційна робота спрямована на становлення національного книговидання, періодичної преси.

Особливості процесу українського національно-культурного відродження, який тривав 130 років - від кінця козацької держави до першої світової війни. Характеристика дворянського, народницького та модерністського періоду, культурне відродження у Галичині.

Вплив національного відродження, що розпочалося в Лівобережній Україні, на пробудження національної свідомості українців. Три періоди культурного відновлення: збирання народної спадщини, організаційний, політичний. Державотворчі процеси в Україні.

Розвиток Українського театру у XIX столітті. Огляд репертуару шкільного театру та аматорських гуртків, видатних акторів та драматургів. Оперне мистецтво та осередки української класичної музики. Національно-культурне відродження в Західній Україні.

Визначення й охарактеризування культурного підґрунтя компаративних фразеологізмів східнослобожанських та східностепових говірок Середнього Подінців’я. Внутрішньосистемні зв’язки у сфері досліджуваних ідеографічних груп. Аспекти реципієнтної зони.

Відновлення роботи ряду освітніх закладів, в яких прищеплювалися принципи національного виховання. Поширення національних ідей через українські засоби масової інформації. Особливість створення низки громадських об’єднань національного спрямування.

Фразеологічні еквіваленти та аналоги. Безеквівалентні фразеологізми та наявні лакуни і адекватні способи їх перекладу. Роль фразеологізмів в репрезентації культури народу. Вияв безеквівалентних екстралінгвальних факторів, відображених у фразеологізмах.

Аналіз візуальної репрезентації колористики державного прапора України. Розгляд та характеристика варіативності використання тріади білий-чорний-червоний та синьо-жовтої колористики в сучасних муралах у контексті вираження національної ідентичності.

Аналіз національно-культурного компонента в зображенні козацьких ватажків в історико-пригодницьких повістях 1920-1930-х рр. Роль національно-культурного колориту в огляді історичних подій в творах Я. Качури "Іван Богун", А. Чайковського "Перед зривом".

Особливості національно-культурного компонента як етнолінгвістичної категорії. Визначення його місця в структурі української народної казки. Розкриття семантики аналізованих мовних одиниць. Відтворення етномовної інформації в текстах українських казок.

Історико-культурологічне дослідження національно-культурного розвитку русинів-українців Східної Словаччини другої половини ХVІІІ - першої половини ХХ століття. Чинники, що вплинули на конфесійну приналежність та систему народної освіти русинів-українців.

Аналіз національно-культурного процесу в Україні, його складних напрямків, проблем в гостро суперечливих умовах 1907-1914 років. Взаємозв’язок преси і освітнього, видавничого і просвітнього рухів під кутом зору їх національно-демократичного спрямування.

Характеристика діяльності вірменських та грузинських національно-культурних об’єднань у громадському та культурному житті Одеси кінця ХІХ - початку ХХ століття. Визначення різновидів та етапів, напрямів діяльності та особового складу цих об’єднань.

Комплексне дослідження історії виникнення та основних напрямів діяльності німецьких національно-культурних товариств, що діяли в Одесі у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Перші товариства, що були створені в Одесі, їх доброчинна діяльність.

Історія виникнення та основні напрями діяльності німецьких національно-культурних товариств, що діяли в Одесі у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Одеса як центр колонізаторських рухів. Документи, що регулювали життя і діяльність німецької громади.

Сегменти мовної картини світу, які пов’язані з ключовими поняттями британського національного менталітету. Динаміку розвитку національних концептів протягом XX століття, а також зміни у виборі мовних одиниць, що використовувалися для їх позначення.