Народне волевиявлення: вибори та референдуми

Місце людини та громадянина в системі конституційно-правового регулювання. Права, свободи й обов’язки людини і громадянина. Основні принципи конституційно-правового інституту прав і свобод людини. Сучасний етап регулювання прав і свобод людини в Україні.

Рубрика Государство и право
Вид практическая работа
Язык украинский
Дата добавления 10.09.2012
Размер файла 16,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практичне заняття

“Народне волевиявлення вибори, референдуми”

Мета

§ удосконалення навичок користування нормативних актів з виборчого права;

§ додержання законності у процесі виборів.

Форма проведення: обмін файлами.

Статус: обов'язковий.

Термін проведення: 5-й тиждень

Завдання для виконання: 2.1

1. Визначте місце людини та громадянина в системі конституційно-правового регулювання.

2. Як Ви оцінюєте сучасний етап регулювання прав і свобод людини та громадянина в Україні?

Завдання 2.1

1) Визначте місце людини та громадянина в системі конституційно-правового регулювання.

Права, свободи й обов'язки людини і громадянина є основоположною частиною Конституції України. У системі цінностей демократичного суспільства на першому місці стоїть людина.

Конституційно-правовий статус громадянина - поняття, яке відображає тільки те, що властиве усім і кожному члену суспільства, і "залишає" за своїми рамками все приватне, індивідуальне, яке стосується конкретних осіб або груп осіб. Тому в конституційний статус громадянина входять лише загальні для всіх суб'єктивні права та обов'язки, які постійно у суб'ктів виникають і припиняються залежно від виконання ними тих чи інших професійних функцій, громадського становища, характеру правовідносин, в які вони вступають, інших обставин.

Конституційний статус громадянина - єдиний, неподільний і однаковий для всіх.

Основними принципами конституційно-правового інституту прав і свобод людини є закріплення в національному законодавстві прав і свобод, встановлених нормами міжнародного права. Україна як повноправний член світової співдружності, визнає і гарантує права і свободи особи, притаманні цивілізованому суспільству.

Отже, під правовими принципами, що визначають конституційно-правовий статус особи розуміють загальні, основоположні начала, за допомогою яких у Конституції визначаються основні права, свободи і обов'язки людини й громадянина, а також гарантії їх здійснення, тобто можливість мати, володіти, користуватися і розпоряджатися економічними, політичними, культурними та іншими соціальними цінностями, благами, користуватися свободою дій і поведінки в межах конституції та інших законів. Зокрема це: принцип невідчужуваності та непорушності основних природних прав і свобод людини та належність їх їй від народження; принцип рівноправності прав і свобод осіб; права і свободи людини і громадянина визнаються за всіма однаково, незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, місця проживання, ставлення до релігії, ці права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає за свою діяльність; принцип єдності прав та обов'язків людини і громадянина тощо.

2) Як Ви оцінюєте сучасний етап регулювання прав і свобод людини та громадянина в Україні?

право свобода людина конституційний

Для конституційно-правового регулювання основних прав і свобод людини і громадянина в Україні на сучасному етапі порівняно з минулим радянським етапом характерними є такі взаємопов'язані тенденції:

1) розширення каталогу прав і свобод, закріплених на рівні Основного Закону;

2) новелізація традиційних конституційних прав, свобод і обов'язків;

3) пріоритетність не соціально-економічних, як це було раніше, а громадянських і політичних прав і свобод;

4) орієнтація конституційно-правової регламентації правового статусу особи на міжнародні стандарти прав людини;

5) посилення гарантій основних громадянських і політичних прав і свобод і звуження гарантованості економічних, соціальних і культурних (духовних) прав;

6) звуження кола конституційних обов'язків;

7) посилення в цілому юридичних гарантій прав і свобод.

Завдання для виконання: 2.2

1. Чи може один суд відмінити рішення другого суду?

2. Чи правомірно рішення Верховного суду?

3. Чи правильне рішення прийняла міська рада?

4. Чи мав Президент право втручатися у цю справу, а якщо так, то яке рішення він може прийняти.

5. Хто стане мером?

Ситуаційна вправа „Хто став мером?”

У ході виборів в обласному місці N вийшли Петренко О.М. і Бинтяк І.М. Результати туру надали переваги Петренко О.М., який набрав 61% голосів виборців.

Однак Бинтяк І.М. не погодився з перемогою Петренко О.М. і подав позов у Суворовський районний суд міста N. У позові позивач просив суд визнати вибори недійсними, посилаюся на те, що з боку його суперника було допущено порушення законодавство про вибори.

Районний суд визнав позов обґрунтованим і відмінив результати виборів.

Петренко О.М. у свою чергу звернувся у Приморський районний суд з позовом відмінити рішення Суворовського районного суду.

Приморський районний суд задовольнив позов Петренко О.М.

Бинтяк І.М. звернувся до Верховного Суду з позовом відмінити рішення Приморського районного суду. Верховний Суд прийняв рішення на розгляд справи на нейтральній території у Кіровоградської області.

Одночасно новий склад депутатів міської ради на своєму засіданні прийняв рішення про проведення міського референдуму, на якому населенню пропонувалось висловитись: “Кого вони хочуть бачити міським головою?”, вважаючи, що воля населення даної місцевості є вищою волею народу і його рішення є визначальним. І таким чином ніяке рішення суду не може бути вище за волю населення.

Дана ситуація стала такою складною и заплутаною, що до неї повинен був втручатися Президент України.

Завдання 2.2

1. Чи може один суд відмінити рішення другого суду?

Приморський районний суд не може відмінити рішення Суворовського районного суду, тому що обидва суди є судами одного рівня - першої інстанції.

За загальним правилом всі справи по суті (тобто вперше) розглядаються місцевим судом (судом першої інстанції) за місцем проживання відповідача. В разі незгоди з рішенням, що не набуло чинності, воно може бути оскаржене до суду другої інстанції. Такими судами є апеляційні суди. При оскарженні рішення, яке набрало законної сили, слід звертатися до суду третьої (касаційної) інстанції.

2.Чи правомірно рішення Верховного суду?

На мою думку, в даній ситуації рішення Верховного Суду було правомірним. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, йому надано виключне право переглядати у порядку повторної касації всі справи, розглянуті судами загальної юрисдикції у касаційному порядку.

3.Чи правильне рішення прийняла міська рада?

Депутати міської ради не мали права приймати рішення про проведення міського референдуму, на якому населенню пропонувалось висловитись: “Кого вони хочуть бачити міським головою?”, тому що таке рішення суперечить ст.6 закону України «Про всеукраїнський і місцеві референдуми», де йдеться про те, що на місцеві референдуми не виносяться питання, віднесені до відання органів суду і прокуратури.

4.Чи мав Президент право втручатися у цю справу, а якщо так, то яке рішення він може прийняти.

В даній ситуації Президент не має права втручатися в цю справу.

5. Хто стане мером?

Мером стане той кандидат, дії якого визнає правомірними і прийме рішення на його користь апеляційний суд.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.