Народне декоративно-ужиткове мистецтво в системі підготовки майбутніх учителів початкових класів до проектно-художньої діяльності учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Народне декоративно-ужиткове мистецтво в системі підготовки майбутніх учителів початкових класів до проектно-художньої діяльності учнів

В. Мовчан

У статті аналізуються шляхи використання навчально-виховного потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва в системі підготовки майбутніх учителів початкових класів до проектно-художньої діяльності учнів. Показано, що вивчення основ декоративно-ужиткового мистецтва дозволяє розвинути в майбутніх учителів початкових класів навички володіння кольором, лінією, формою, композицією. Розкрито педагогічну спрямованість практичного оволодіння технікою виконання різних видів декоративно-ужиткового мистецтва. Зазначено, що для активного застосування та творчого осмислення отриманих знань, умінь і навичок майбутні вчителі початкових класів мають виконати власні художні проекти, враховуючи народні традиції та вимоги сучасності. Відмічено, що майбутні учителі початкових класів для ефективної організації проектно-художньої діяльності учнів повинні вміти відбирати інформацію про декоративно-ужиткове мистецтво, аналізувати стиль народного майстра та формувати в молодших школярів художні й естетичні ідеали.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розбудови української державності значно актуалізуються проблеми національного виховання та популяризації традицій народного мистецтва. Тому зростає потреба в розробці нових підходів до вивчення основ декоративно-ужиткового мистецтва, які б ефективніше реалізовували завдання підготовки майбутніх учителів початкових класів до засвоєння та практичного впровадження в навчальний процес початкової школи самобутнього українського культурного та духовного надбання. Майбутній учитель початкових класів повинен враховувати, що народне українське декоративно-ужиткове мистецтво має тісний зв'язок із життям, містить національні мистецькі традиції, які відображають естетичне ставлення до оточуючого світу, а декоративно-образна мова народного мистецтва є зрозумілою для молодших школярів.

Аналіз останніх публікацій. Важливість використання мистецтва у фаховій підготовці вчителів обгрунтувало в працях І. Зязюна, Б. Ліхачова, Л. Масол, Н. Миропольської, Б. Неменскош, О. Рудницької, В. Шульгіної, Б. Юсова та ін. Значна кількість досліджень присвячена проблемам використання народного мистецтва в педагогічному процесі (Є. Антонович, П. Блонський, Р. Захарчук-Чугай, С. Русова, О. Семеног, М. Станкевич, В. Шігільчактаін.).

Дослідники народного мистецтва М. Зелик, Т. Кара-Васильєва, В. Кузьменко, О. Потапенко, О. Потебня, В. Прядка, Б. Рыбаков, В. Танадайчук, М. Станкевич, В. Стасов, 3. Чегусова та ін. у свої роботах неодноразово звертали увагу на художню специфіку українського декоративно-прикладного мистецтва.

Дослідженню окремих питань теорії та практики підготовки майбутніх учителів початкових класів до проектно-художньої діяльності учнів присвячені наукові напрацювання вітчизняних учених В. Вдовченка, О. Білої, І. Веремійчика, Л. Маліновської, Н. Колесник, Т. Носаченко, В. Тименка, Ю. Холостенко та ін. Проте роль декоративно-ужиткового мистецтва в підготовці майбутніх учителів початкових класів до проектно-художньої діяльності учнів у науково-педагогічній літературі залишається не повністю розкритою. Недостатньо вивченими є питання організації проектно-художньої діяльності майбутніх учителів початкових класів засобами декоративно-ужиткового мистецтва на основі національних традицій, принципів корисності та краси виробів; використання ефективних форм і методів розвитку почуттєво-емоційної сфери.

Мета статті - проаналізувати шляхи використання навчально- виховного потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва в системі підготовки майбутніх учителів початкових класів до проектно-художньої діяльності учнів.

Виклад основного матеріалу. Народне мистецтво - своєрідний заповіт нам, нащадкам, свідок минулих сотень генерацій історичного культурного життя народу. Багатство це виявляється не лише в різноманітності рукотворних речей, але й у глибині думки, яка виступає у формі, оздобленні, кольорі творів мистецтва [1, 56].

Декоративне мистецтво - це особлива галузь художньої творчості, яка підпорядкована своїм законам розвитку, має свою особливу художньо-образну мову. Основна його мета - естетичне освоєння матеріального світу, художнє оформлення довкілля. Митці своїми творами намагаються естетично прикрасити побут людини, її життєдіяльність, сповідуючи основний принцип єдності краси і доцільності. Водночас декоративне мистецтво стає образною основою життя, формує естетичні погляди людини, активно впливає на емоції, думки й почуття [2, 7]. Розуміння цих аспектів народного мистецтва має бути пріоритетним у навчально-виховному процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів до проектно-художньої діяльності учнів.

Враховуючи особливість початкової ніколи, яка є однією з перших сходинок, що формує особистість майбутнього громадянина, учитель початкових класів повинен розуміти важливість впливу художнього феномену народного декоративно-ужиткового мистецтва на гармонійній розвиток молодших школярів. Цей аспект підкреслює значення потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва для естетичного виховання молодших школярів, основним завданням якого є "виховання в особистості почуття прекрасного; формування умінь і навичок творити красу в повсякденному житті; формування уміння відрізняти прекрасне від потворного; формування уміння жити за законами духовної краси" [3, 187].

Відповідно до сучасних тенденцій організації навчального процесу учнів початкових класів дитяча художня творчість, проектно-художня діяльність спрямовує задуми, прагнення, здібності дітей у реальність, що їх оточує [4, 77]. Це відповідає специфіці декоративно-ужиткового мистецтва. Водночас аналіз методичної літератури для учителів початкових класів дозволяє стверджувати, що вивчення основ декоративно-ужиткового мистецтва передбачає: запам'ятовування інформації про види декоративно-ужиткового мистецтва, регіональні особливості творів, народних майстрів, традиційні осередки народного ремесла та репродуктивне виконання зразків декоративно-ужиткового мистецтва. Хоча очевидно, що народне декоративно-ужиткове мистецтво є значно глибшим і ширшим носієм інформації. "Це, так би мовити, генетична, психоментальна інформація, яку руки майстра передають матеріалу (глині, дереву, соломі, рогозі, паперу, тканині, сиру, тісту), формуючи його, творять його форму. Майстер - носій і зберігай етнокультурної пластичної інтуїції, тобто субстанційних форм, трансперсональних домінантностей, спонуканих до життя родовою давниною, її космологічними обрядовими дійствами" [5, 10].

Вважаємо, що вище сказане має бути основним орієнтиром при вивченні основ декоративно-ужиткового мистецтва майбутніми учителями початкових класів.

Залучення студентів до вивчення основ декоративно-ужиткового мистецтва допомагає розвинути навички володіння кольором, лінією, формою, композицією. При цьому слід ураховувати, що образна будова декоративно-ужиткового мистецтва спирається на такі особливості художньої мови:

• конструктивний елемент мови описує утилітарно-побутові, споживчі функції виробу, що відображаються, в першу чергу, у його тектоніці, формі, складі, розмірі частин і цілого (наприклад, конструктивні основи чайника, капелюха, стільця і т.д.). Утилітарно- споживча функція виробу тісно пов'язана з особливостями матеріалу, з якого він виготовлений. Конструкція виробу декоративно-ужиткового мистецтва завжди виявляє специфіку матеріалу, його можливості;

• образотворчий елемент мови виражає соціальні функції виробу, відображає світорозуміння творця і власника виробу. Образотворчий елемент мови декоративно-ужиткового мистецтва дотримується символічного спілкування, до перетворення зображення в емблему, так як зображення стає позначенням явища, відносин. Форма і забарвлення зображувального виробу в силу такої функції часто доходить до ієрогліфічної абстрагованості від реального прообразу (наприклад солярні знаки);

• декоративний елемент мови виражає утилітарно-соціальні функції виробу, відображає соціальне становище (і відповідно смаки) власника виробу (національні, історичні, суспільні, групові). Декоративний елемент мови найчастіше змінюється, залежить від моди і проявляється у трьох формах: а) в орнаментальності, яка є найяскравішою особливістю мови декоративно-ужиткового мистецтва; б) в колористиці і в) у декоративно-пластичних властивостях матеріалу [6, 154];

Тому при теоретичному ознайомленні майбутніх учителів початкових класів з українським декоративно-ужитковим мистецтвом як змістовним наповненням проектно-художньої діяльності слід наголошувати на духовній сутності народного мистецтва. Завдання на цьому етапі підготовки полягає в тому, щоб показати універсальність формотворення і оздоблення, які несуть не лише інформаційну, утилітарну, а й обрядову функцію. Яскравими прикладами світоглядних уявлень і вірувань для учнів початкових класів буде ознайомлення з традиційними українськими іграшками.

Важливо, щоб майбутні учителі початкових класів не просто запам'ятовували народні осередки та різновиди традиційних іграшок, а й розуміли глибину світогляду наших пращурів. Наприклад, природнім буде застосувати на заняттях бесіди про іграшкову культуру та її функції. "Серед найпоширеніших та найулюбленіших в Україні яку минулому, так і нині, є свистунці (свистуни). Вважалося, що свист та інші шумові ефекти відганяють від дітей злих духів. В українських казках нерідко фігурують чарівні музичні інструменти, в тому числі свистунці, які є предметами магічного зв'язку героїв з тваринами-помічниками. З-поміж свистунців найчастіше бачимо птахів. Вони здебільшого мають найпростішу архаїчну форму - тут нема зайвої деталізації, підкреслено об'ємність та схематичність тулубів, узагальнено-типізоване вирішення голівок. Орнаментують їх немовби поспіхом, форма спрощена, схематизована. Насправді ж усе виправдано і виважено досвідом багатьох поколінь народних майстрів. Функція таких іграшок, окрім охоронного свистіння, ще й пізнавально-виховна. Саме умовний, а не натуралістичний образ птаха вчить дитину розуміти метафоричну мову традиційного мистецтва, в узагальненому віднаходити риси конкретного, що розвиває її спостережливість та кмітливість" [7, 41]. Такі бесіди озброять студентів не тільки базовими знаннями, а й навчать бачити складне в простому.

Чітку педагогічну спрямованість має носити й практичне оволодіння технікою виконання різних видів декоративно-ужиткового мистецтва. На цьому етапі студенти засвоюють різні ремісничі техніки, що дає можливість розвинути й закріпити трудові уміння і навички. А виготовлені зразки різних елементів декоративно-ужиткового мистецтва в подальшому будуть використані на уроках у початковій школі при організації проектно-художньої діяльності учнів.

Ми погоджуємося з думкою С. Павх, що навчання студентів різним видам декоративно-ужиткового мистецтва здійснюється на етапі формування знань: від вивчення найбільш загальних категорій, принципів народного мистецтва до пізнання часткових понять, форм і способів зображення світу. Водночас художньо-проектна діяльність проходить різні стадії - від формування простих навичок і прийомів роботи з матеріалом та репродуктивної інтерпретації мотивів й сюжетів до більш складних, творчих методів перевтілення форм, змісту і образів у готовий декоративно-ужитковий виріб [8, 186].

Під час проведення практичних занять варто розвивати сприймання стилізованих форм студентами. "Стилізація - декоративне узагальнення зображуваних фігур і предметів (спрощення рисунка і форми, об'ємних і колористичних співвідношень). В декоративно-ужитковому мистецтві стилізація - закономірний метод ритмічної організації цілого; найбільш характерна стилізація для орнаменту, в якому зображення стає мотивом візерунка" [9, 222]. Як показує довід роботи, майбутнім учителям початкових класів важко уявити знакові зображення тварин, бачити в орнаментальних композиціях спрощені форми рослин. Тому студентам даються завдання спочатку зобразити реальну форму предмета (рослини, тварини, птахи тощо), а потім за допомогою графічних засобів геометризувати зображення. Наступним завданням є типізація та подальша орнаментизація стилізованого об'єкта. Такі завдання ознайомлюють не лише з основами стилізації, а й із такими композиційними принципами, як ритм, симетрія та виражальні можливості кольору.

Для активного застосування і творчого осмислення отриманих знань, умінь і навичок майбутні учителі початкових класів мають виконати власні художні проекти, враховуючи народні традиції та вимоги сучасності. Виконання завдань з використанням арсеналу народних промислів та урахуванням реалій сьогодення сприяє свідомому розумінню навчальної та виховної цінності декоративно-ужиткового мистецтва.

Для ілюстрації органічного поєднання традицій і сучасності студентам пропонується підібрати зоровий ряд (презентація, репродукції, фотографії) для уроків художньої праці в початковій школі на матеріалах сучасних українських народних майстрів Н. Бабенко (килимарство), О. Бердник-Отнякіна (розпис), А. Іванків (різьблення), М. Ковбаснюк, О Білоус (писанкарство), М. Матвійчук (сирні іграшки), Ю. Нечай (гончарство), М. Теліженко (витинанки), О. Теліженко (вишивка), І Фізер (різьблення) та багатьох інших. Тут варто наголосити, що слід уникати псевдоукраїнського мистецтва - китайської вишивки, пластики малих форм, де українці представлені в образах шинкаря і шинкарки, розписів, позбавлених інформаційності сюжету тощо. Такі "твори мистецтва" формують викривлене розуміння народного мистецтва.

Майбутні учителі початкових класів для ефективної організації проектно-художньої діяльності учнів повинні вміти відбирати інформацію про декоративно-ужиткове мистецтво, аналізувати стиль народного майстра та формувати на цій основі художні та естетичні погляди у молодших школярів.

Відмітимо, що при вивченні основ декоративно-ужиткового мистецтва студенти повинні усвідомлювати оригінальність і самобутність українського народного мистецтва, яке не тільки прикрашає побут, а й розвиває естетичні судження молодших школярів.

Висновки. Народне декоративно-ужиткове мистецтво тісно пов'язане з проектно-художньою діяльністю, є невичерпним джерелом ідей для художнього проектування, формування естетичних почуттів, ідеалів, смаків, з одного боку, а з іншого - сприяє духовно-моральному становленню молодого покоління на основі національних цінностей та філософії світосприйняття українського народу.

Список використаної літератури

1. Гайова Є. Відроджуємо писанку на Полтавщині / Є. Гайова // Народне мистецтво. - 2004. - № 3 - 4. - С. 56-58.

2. Кара-Васильєва Т. Декоративне мистецтво України XX століття. У пошуках "великого стилю" / Т. Кара-Васильєва, 3. Чегусова. - К.: Либідь, 2005. - 280 с, іл.

3. Кузьмінський А.І. Педагогіка у запитаннях і відповідях: Навч. посіб./ А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко. - К: Знання, 2006. - 311 с.

4. Тименко В.П. Теоретичні і методичні основи формування конструктивних умінь в учнів початкових класів: дис. доктора пед. наук: 13.00.02 / Володимир Петрович Тименко. - К., 2010. - 486 с.

5. Найден О. Українська народна іграшка. Семантика пластичних форм / О. Найден // Народне мистецтво. - 2004. - № 3 - 4. - С. 10-11.

6. Неменский Б.М. Мудрость красоты: О проблемах этет. воспитания. Кн. для учителя / Б.М. Неменский. - М.: Просвещение, 1981. - 192 с.

7. Омеляненко Л. Опішнянська іграшка / Л. Омеляненко // Народне мистецтво. - 2004. -№3 -4. -С. 41 -44.

8. Павх С.П. Удосконалення змісту підготовки майбутніх вчителів технологій у процесі вивчення декоративно-прикладного мистецтва / С.П. Павх// Наукові записки. Серія: Педагогіка - 2011. -№3. - С. 182- 187.

9. Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник. Т. 2. / Я.П. Запаско (керівник авторського колективу). - Львів. Афіша. 2000. - 364 с.

Размещено на Allbest.ru