Характеристика складу та системно-структурної організації поетичної мови. Дослідження складу та специфіки авторського вживання синонімів і неологізмів. Здійснення структурно-функціонального аналізу художньої тропіки у віршових текстах Надії Гармазій.
Вираження емоційних станів та вербалізація емоцій за допомогою прямої і непрямої лексичної номінації. Застосування методу аналізу семантичної структури значення слова. Виокремлення лексичних одиниць та їх синонімів, які є номінантами емоційного стану.
Головні особливості об’єктивації емоцій медіальної людини в німецькомовному героїчному епосі. Кваліфікація емоцій за гендерною та віковою ознаками. Апелювання лексичних засобів реалізації емоцій до слова, власної назви, прізвиська та словосполучення.
Постійні епітети як характерна риса, властива поетиці фольклору. Загальна характеристика найбільш конкретних образів німецької фольклорної картини світу. Знайомство з головними лексичними засобами створення образності в німецькому пісенному фольклорі.
Дослідження основних способів перекладу лексичних засобів створення страху на матеріалі роману "Воно" та оповідання збірки "Коли впаде темрява" Стівена Кінга. Характеристика найбільш вдалих трансформацій для перекладу лексики літератури жанру жахів.
Розподіл лексичних засобів художнього твору. Кількість і характер тропів. Групи поетичної лексики в перекладах М. Лукаша. Різнобарвність гри слів. Мистецтво пародії та іронії. Паронімія та синонімія в творах М. Лукаша. Визначна фразеологія М. Лукаша.
Різновиди лексичних засобів творення образності в мові романів В. Даниленка. Художні оніми автора як могутній виражальний засіб. Індивідуально-авторська специфіка образотворення, її зумовленість використанням топонімів, іншомовної лексики, власних назв.
Особливості фемінізації назв професій в іспанській мові на тлі соціальних змін у сучасному іспаномовному суспільстві. Вплив гендерних відносин в мові у вигляді культурно зумовлених стереотипів на поведінку особистості, на процеси її мовної соціалізації.
Комплексне дослідження ономасіологічних і стилістичних синонімічних рис у поезії молодомузівців. Розгляд вчень з даного питання у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Характеристика лексичних і контекстуальних синонімів у поетичних дискурсах.
З’ясування особливостей виникнення та функціонування лексичних інновацій англійської мови в Інтернет-середовищі. Дослідження найпопулярніших неологізмів 2017 року, за версіями авторитетних видань англійської мови. Аналіз різних способів словотворення.
Вивчення особливостей семантики та функціювання нової та новітньої запозиченої лексики у сучасних ЗМІ першої третини ХХІ ст. Дослідження тенденцій та особливостей еволюції лексичного складу у ЗМІ та їх впливу на мовну культуру та сприйняття мовцями.
Аналіз та вивчення типів словотвору, характерних для інновацій у музиці. Використання деривації для створення нових слів у музиці. Специфічні способи створення нових слів. Вплив способу словоформування на детерміно-логізоване використання терміна.
Визначення поняття "лексичні інновації". Аналіз факторів, що спричиняють виникнення лексичних інновацій у воєнно-політичному дискурсі. Етапи становлення лексичної інновації. Роль воєнних конфліктів та терористичних актів у створенні лексичних інновацій.
Статтю присвячено проблемі перекладу нових лексичних одиниць української та німецької мови, що функціонують у мові ЗМІ. Визначено, що процеси утворення нових слів у сучасній українській і німецькій мовах пов’язані з появою нових реалій, мовних процесів.
Дослідження проблеми перекладу нових лексичних одиниць української та німецької мови, що функціонують у мові засобів масової інформації. Поява нових реалій, мовних процесів і проникнення іншомовних елементів. Поповнення лексикона масмедійного дискурсу.
Вплив сучасного соціального контексту, пов’язаного з пандемією Covid-19, на лінгвістичну ситуацію - появу нових елементів форми, змісту, функціонування у французькому медійному дискурсі. Граматичні форми, ознаки та характеристики мовних нововведень.
Лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, що зумовлюють інноваційні процеси в лексико-семантичній структурі англійської мови. Історичні чинники формування неологічних одиниць. Процеси словотворення лексичних інновацій сфери комп’ютерних технологій.
Необхідність дослідження змін в методах і засобах збагачення словникового складу сфери інформаційних технологій і Інтернету, процесів формування нових дериваційних елементів, які активно відбуваються останнім часом. Лексичні одиниці комп’ютерної сфери.
Визначення особливостей функціонування лексичних інтенсифікаторів у текстах англомовної художньої прози. Аналіз перекладацьких стратегій та тактик перекладу інтенсифікаторів. Характеристика втрат при їх перекладі та визначення способів їх усунення.
Аналіз процесів лексикологічного конотування на прикладах найуживаніших лексем української мови. Причини та умови вживання конотованих дієслів та іменників у мові сучасної української публіцистики (УП). Основні експресивні лексеми в мові сучасної УП.
Відмінності у поняттях когнітивного та концептуального стилів. Аналіз залежності між концептуальним та домінуючим стилями відносин у сім’ї, які мають стійкий вплив на когнітивні особливості індивіда. Лексичні маркери, які характеризують мовлення осіб.
З’ясування значущості неологічних одиниць для сучасних англійськомовної та українськомовної комунікативних спільнот. Виокремлення лексико-тематичних груп та лексико-тематичних підгруп, груп неологізмів, утворених шляхом конкретних способів словотворення.
Причини, що зумовлюють появу в мові нових слів, що проявляється у динаміці її лексичного складу. Встановлення груп нової лексики пандемії, що з різними семантичними відтінками передає назви понять, явищ, осіб тощо. Джерела поширення COVID-неологізмів.
Розгляд лексичних новотворів, що виникли в мовній картині світу українців у майданний і постмайданний періоди. Особливу увагу зосереджено на новітніх лексичних одиницях, які створюють комічний ефект і функціонують у рамках гумористичного інтрадискурсу.
Лексико-семантична система мови, її відмінності від інших мовних систем. Співвідношення понять "семантичні переосмислення", "лексичні новоутворення", "запозичення", які становлять основу інноваційних явищ лексико-семантичної системи української мови.
Лексичні одиниці із семою завершеності як багатовимірного поняття. Лексико-семантичні групи одиниць: просторове завершення, завершення у часі та завершення кількості, якості або ознаки. Поділ лексем за стадією, за результатом, за станом і за об’єктом.
Дослідження діалектної ботанічної лексики в переказах і легендах із Волині та Рівненщини. Визначення набору флорономенів у фольклорних текстах Західного Полісся. Міфологія народно-творчої мотивації зафіксованих назв рослин та їх семантичні особливості.
Вивчення оказіональних утворень лексичного рівня як проявів необмеженого комбінаторного потенціалу мовної системи. Основні компоненти ритмічної поезії. Особливості формування та функціонування оказіоналізмів у дитячих віршиках жанру nursery rhymes.
Семантичні функції антонімічних лексем у віршованих творах: характеристика поведінки й характеру індивідуума, психічного стану, емоцій, дій та стосунків з іншими людьми, номінування явищ й процесів об'єктивної дійсності. Поетичний словник Руденка.
Дослідження мовотворчості В. Стуса. Вживання темпоральних антонімічних пар. Зіткнення контрастних лексем. Підсилення позитивно-оцінної конотації лексеми життя. Використання антонімічних пар, складники яких репрезентують релігійні уявлення людини.
