Лингводиагностический, обучающий и коррекционный потенциал метода структурирования лексико-семантического поля на уроках русского языка в школе. Комплексный подход в учебно-методической деятельности педагога. Становление лексических компетенций.

Понятие "лексико-семантическое поле". Взаимодействие компонентов ядра ЛСП представления в художественной прозе. Представление как предмет языковой рефлексии, формирующей в русском языке соответствующую семантику и реализующую её систему значений.

Изучение слов, связанных с названиями наук, на уровне этимологии, словообразования, семантики в русском и европейских языках. Классификация наук в английском языке. Фразеологизмы со словом science в значении "знание, умение" во французском языке.

Условия функционирования языковых средств выражения под влиянием языковых и неязыковых механизмов в специальной сфере научной коммуникации. Формирование понятийного аппарата терминологической системы английского языка "Транспорт" под влиянием техники.

Роль цветового восприятия как особого компонента поэтической картины мира К.Н. Батюшкова и О.Э. Мандельштама. Исследование особенностей вербализации цветовых концептов в стихотворном творчестве авторов. Состав и семантическая структура наследия поэтов.

Множественность образов цветовых концептов - один из основных факторов, который дает представление о поэтическом фрагменте действительности. Определение роли цветосветового восприятия в мировоззренческой концепции К. Батюшкова и О. Мандельштама.

Анализ существующих концепций языковедов, изучающих лексико-семантические поля и их структуры. Систематизация лексики, связанной с культурой праздников Испании. Реконструкция элементов национального характера испанского народа через праздничную культуру.

Рассмотрение вопроса о месте лексико-семантического словопроизводства в формировании театральной терминологии английского языка. Исследование семантических, морфологических и этимологических характеристик единиц, развивающих терминологические значения.

Виявлення шляхів утворення фразеологізмів кримськотатарської мови. Вивчення структурно-семантичних особливостей фразеологічних зворотів мови, з’ясування ролі фразеологізмів у її лексичному складі. Фразеологічні сполучення, їх відміна від єдностей.

Роль лексико-семантичною аналогії в процесі збагачення сучасного англомовного комп'ютерного лексикону. Аналогія як продуктивний спосіб створення нових слів та словосполучень у сучасній комп'ютерній лексиці. Нові одиниці мови в сфері новітніх технологій.

Поширення англіцизмів (вузькоспеціалізованих термінів) в українській мові, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів у зв’язку з пандемією коронавірусу. Розглянуто етапи впровадження іншомовних одиниць: запозичення, адаптація, асиміляція.

Дослідження та характеристика концепту language policy в лінгвістичному напрямі. Аналіз лексико-семантичних варіантів концепту language policy на матеріалі як лексикографічних джерел, так і нелексикографічних джерел, які належать до різних дискурсів.

Характеристика мотиваційного аспекту англомовної лексико-семантичної групи "facial hair". Аналіз етимології номінативних одиниць групи "facial hair" на позначення різновидів волосся на обличчі. Виокремлення типів мотивації - кваліфікативної та релятивної.

Вивчення географічної номенклатури Житомирської області із семантикою "болото", їх антонімічно-синонімічні зв’язки. Ряд полісемантичних лексем позначення поняття "болото", які можна вважати архаїчними праславонізмами, що вказують на типи боліт регіону.

Дисертаційне дослідження присвячено аналізу розвитку семантики і форм лексико-семантичної групи "всесвіт" в німецькій мові. Розгляд символіки світу, землі, сонця, місяця і зірки. Аналіз лексем та динаміка розвитку семантики й форм протягом 9-ти століть.

Семасіологічні характеристики слів-фітонімів у різні періоди розвитку німецької мови. Класифікація лексико-семантичної групи Pflanzenwelt "рослинний світ" у трьох періодах німецької мови. Наповнення культурних архетипів, номінованих словами-фітонімами.

Особливості розвитку семантики слів, що належать до лексико-семантичної групи "рослинний світ", розкриття їхнього функціонального значення у різні періоди розвитку німецької мови. Реконструкція давніх форм і значень, виявлення позамовних факторів.

Реалізація загальних найменувань на позначення стоячих вод як складника народної географічної термінології західноподільських говірок. Підтвердження говіркових рис на матеріалі зафіксованих лексем. Виділення типових загальноукраїнських елементів.

Аналіз семантичних рядів географічних термінів лексико-семантичної групи ‘болото’, які вказують на різновиди боліт на Житомирщині. Семантичне поле багатозначних лексем болото, багно. Характеристика синонімічних рядів слів, які презентують одну сему.

Аналіз дієслів мовлення сучасної німецької мови за такими параметрами: семантична характеристика, стилістичний статус, лексична та семантична сполучуваність. Взаємозалежність між стилістичним статусом дієслів та ступенем їх семантичної близькості.

Парадигматичні та синтагматичні властивості лексико-семантичної групи дієслів. Визначення середньої кількості значень переміщення розглядаємої частини мови. Сутність формальних та неформальних методів розподілу дієслів за словником в німецькій мові.

Аналіз семантики групи номінативних одиниць позначень простору. Визначення частоти вживання і тенденції їх розвитку. Взаємодія компонентів у морфологічній структурі сучасних німецьких слів із просторовим значенням. Реконструкція денотативного значення.

Виявлення варіантів утворення форм минулого часу дійсного способу дієслів, які існують у сучасній мові, наведення їх функціональних форм. Встановлення відношення форм і семантики минулого часу кримськотатарської мови до характеристик інших кипчацьких мов.

Розгляд конотації як лексико-семантичної категорії, що характеризується складною термінологічною природою, специфічною організацією та різноплановістю. Семантичний потенціал узуально та оказіонально виражених прислівників з конотативним увиразненням.

Характеристика сучасного молодіжного англомовного сленгу з урахуванням його лексико-семантичної різноманітності й оптимальних засобів перекладу. Різнорідні тематичні групи, які характеризують мовну діяльність представників різних молодіжних субкультур.

Комплексний аналіз церковнослов'янської лексики, що сформувала 27 лексико-смислових груп із церковнослов'янських іменників та субстантивованих прикметників. Висвітлення питання про місце та статус церковнослов'янізмів у лексичній системі української мови.

Аналіз одного зі складників концептосфери "духовні цінності" - емоційного концепту "щастя". Огляд його мовної репрезентації в ідіолекті М. Коцюбинського, засоби вербалізації. Образно-метафоричні структури, що відображають почуттєві домінанти персонажів.

Особливість дієслівних систем української та англійської мов. Здійснення процедури зіставлення на принципах білатерального (двобічного) підходу до міжмовного зіставлення. Аналіз дослідження власне мовних особливостей вербалізації онтологічних сутностей.

На прикладі поняття тиша як одного з фундаментальних засад людського існування, що охоплює характеристики буття, часу, руху, проаналізовано розгортання контекстуальних лексико-семантичних і стилістичних відтінків слова у мовотворчості Лесі Українки.

Визначення місця широкозначності серед інших лексико-семантичних категорій. Виявлення семантичних і функціональних особливостей іменникових, займенникових і дієслівних еврисемантів у літературно-художніх творах. Категорійний статус явища широкозначності.