Опис онімної й апелятивної лексики, відображеної в основах прізвищ двох районів Житомирщини - Новоград-Волинського й Овруцького. Неофіційні спадкові іменування Середнього Полісся. Назви людей за зовнішніми характеристиками, фізіологічними особливостями.

Аналіз питання структурно-семантичних трансформацій фразеологічних одиниць на матеріалі творів В. Нечитайла. Основні естетичні функції таких видозмін фразеологізмів як заміна складників. Приклади випадків заміни всіх компонентів фразеологізму, їх аналіз.

З’ясування механізму міжмовної інтерференції в рекламних текстах. Порушення норм української літературної мови, що призводить до зниження рівня культури мовлення. Причини, що породжують лексичну інтерференцію, семантичні і структурні розходження.

Характеристика жанру ліро-епічної поезії фантастичного та історико-героїчного ґатунку з драматичним сюжетом. Дослідження лексичної та морфологічної стилістики балад Гете. Аналіз стилістичних спільностей та відмінностей тексту оригіналу та його перекладу.

Огляд культурно-історичних засад укладання російсько-українського словника. Принципи добору лексичного матеріалу з автентичних джерел, що їх сформулював А.Ю. Кримський. Паспортизація лексичного матеріалу та складання мовної Картотеки Звенигородщини.

Визначення перекладацького прийому лексичної модуляції та основні причини її використання. Обґрунтування типів логіко-смислових змін у семантичній структурі номінативної одиниці як прояв дії лексичної модуляції в англо-українському художньому перекладі.

Сучасні тенденції в мовленні телевізійних новинарів у прямому ефірі. Причини виникнення лексичної надмірності та недостатності в мовленні репортерів і ведучих телевізійних новин. Визначення шляхів уникнення цих негативних явищ у журналістських текстах.

Аналіз сучасних тенденцій в мовленні телевізійних новинарів у прямому ефірі. Причини виникнення лексичної надмірності та лексичної недостатності в мовленні репортерів і ведучих випусків телевізійних новин. Уникнення цих явищ у журналістських текстах.

Аналіз явища лексичної полісемії в східностепових говірках Донеччини. Переносні значення, причини й шляхи розвитку семантичної структури діалектного слова в лексиці говірок. Статус багатозначних східностепових номенів в українській діалектній лексиці.

Виявлення й опис лексичних засобів, що відображають стан смутку, у ліриці Петра Скунця. Семантичний аналіз, типологія лексичних репрезентантів емоції смутку в досліджуваній збірці; іменники, прикметники, дієслова та прислівники, що репрезентують емоцію.

Узагальнення дефініції "застереження" в сучасній лінгвістиці. Визначення способів номінації ядерного смислового компоненту "danger/небезпека" в мовленнєвому акті "застереження", створеного внаслідок реакції на політичну діяльність суб’єктів влади.

Вивчення концептів у сучасному вітчизняному та зарубіжному мовознавств. З'ясування особливостей формування та вживання термінів аграрного сектору. Особливості англомовної аграрної термінології та специфіка її перекладу українською мовою; їх походження.

Виявлення і комплексний аналіз репрезентативних для сучасного художнього дискурсу сленгових лексичних синонімів, їх уживання й особливостей функціонування в текстах творів письменників-постмодерністів. Імліцитні комунікативні інтенції адресанта.

Дослідження лексики української мови кінця XIX - початку XX ст. в серійному виданні "Епістолярна спадщина академіка Д.І. Яворницького". Сукупність слів і їх значень, які закріпилися за словами у процесі багатовікового всенародного користування мовою.

Поняття "лексична сполучуваність", специфіка сталих словосполучень нефразеологічного типу. Функціонування і співвідношення СДСС як описової форми номінації дії та корелятивних монолексемних дієслів. Головні функції і значення дієслівних компонентів СДСС.

Характеристика факультативного та обов’язкового вживання прикметників. Фактори, які впливають на силу зв’язку в іменній групі. Вплив синтаксичної конструкції і семантики іменників на обов’язкове вживання прикметників. Засоби збереження логічності змісту.

Уніфікація за зовнішньою формою як повна інтернаціоналізація термінологічних одиниць, у результаті якої модифікуються лише окремі функціональні ознаки різних мов. Лаконізм, нормалізація термінів, елімінація синонімії - риса фахової мови екології.

Специфіка використання публіцистами друкованих засобів масової інформації мови дискурсу. Взаємодія втілених у тексті газетної публіцистики ідей, мисленнєвих процесів мовця, мовних особливостей тексту. Роль мовної особистості у політичному дискурсі.

Виявлення системи формальних репрезентантів лексичної та граматичної семантики, побудова лексикографічні моделі лексичної та граматичної семантики слів, створення нової класифікації іменників української мови за формальними граматичними параметрами.

Плеоназм - самостійний виражальний засіб мови, що відрізняється від суміжних з ним стилістичних засобів вираження надлишковості в мовленні. Специфічні особливості відношень між компонентами лексичного плеоназму в сучасному англомовному медіадискурсі.

Вираження надлишковості в мовленні за допомогою сполучення синонімів. Засоби увиразнення висловлення для прагматичного впливу на адресата. Специфіка застосування лексичних, граматичних, стилістичних плеоназмів у сучасному англомовному медійному дискурсі.

Висвітлення структури лексичного значення складних термінів-іменників з електричної інженерії сучасної англійської мови. Співвіднесеність слова з предметом, який ним позначено. Визначення основних чинників, що визначають лексичне значення слова.

Дослідження лексичного наповнення апозитивем-назв осіб, що функціюють при субстанційних синтаксемах. Принципи розмежування власне апозитивної синтаксеми-назви особи й означуваного слова. Специфіка лексичного наповнення інструментальної синтаксеми.

Дослідження лексики сучасних популярних волинських Інтернет-видань "ВолиньPost" та "Волинські новини" з погляду походження та відповідності/невідповідності мовним нормам. Обгрунтування, що медійні тексти наповнені лексикою іншомовного походження.

Дослідження проблеми використання різних груп лексики на шпальтах українських друкованих видань на прикладі "Газета по-українськи" та регіонального видання "Сумщина". Вплив сучасної преси на формування мовних норм і ціннісних орієнтацій у суспільстві.

Аналіз впливів латинської мови на українську XVI – XVII ст. на тлі відповідних процесів у польській, російській та білоруській мовах, дослідження зв’язку внутрішньомовних та позамовних історикокультурних процесів, структура латинських запозичень у мові.

Вплив латинської мови на мову українськомовних пам’яток кінця XVI – XVII століття. Значне запозичення латиномовних елементів в українськомовних текстах. Розширення лексичного та морфемного складу мови, посилення функціонального навантаження фонем.

Особливості здійснення авіаційного радіотелефонного зв’язку. Причини виникнення мовного непорозуміння. Лінгвістичні характеристики стандартної фразеології радіообміну. Комунікативні функції професійно-діалогічного спілкування між диспетчером і пілотом.

Аналіз страт нелітературної лексики, використаної А. Чапаєм. Передача автором "живого" розмовного дискурсу персонажів, що є міксом літературної основи з стилістично-зниженим масивом сленгізмів, суржикізмів, варваризмів, діалектизмів та вульгаризмів.

Функції стилістичного прийому простого лексичного повтору в тексті як засобу реалізації поетичної категорії евфуїзму на лексико-семантичному рівні. Використання лексеми з синонімічного ряду. Вивчення функціонування стилістичних фігур в літературі.