Залежна поведінка як специфічна форма девіантної поведінки, яка проявляється у непереборній підпорядкованості власних інтересів інтересам особи або групи. Аналіз емоційної залежності через призму психології близьких відносин та психології прихильності.

Визначення поняття емоційної зрілості та емоційної саморегуляції професійного становлення особистості. Характеристика основних компонентів емоційної зрілості. Виявлення позитивного зв'язку між емоційною зрілістю та рівнем сформованості особистості.

Аналіз проблеми професійної толерантності, роль емоційної зрілості у професійній реалізації фахівця. Розробка моделі професійної толерантності психолога. Специфіка прояву емоційної зрілості психологів залежно від стажу їх професійної діяльності.

Аналіз психологічних особливостей конструктивної поведінки людей літнього віку як реальних і потенційних суб’єктів стабільного суспільного розвитку. Визначення первинної (емоційної регуляції) і вторинної умов (вольової регуляції) конструктивної поведінки.

Розглядаються нові підходи до дослідження важливості емоційного інтелекту та його ролі в управлінській діяльності сучасного менеджера, аналізуються складові емоційного інтелекту, описуються особливості взаємозв’язку рівня розвитку емоційного інтелекту.

Обґрунтування підходів вчених до трактування самого поняття "професійне становлення" та місце в цьому процесі емоційної компетентності як детермінантної складової. Емоційна готовність фахівця для роботи у сфері "людина-людина"; підготовка студентів.

Структура емоційної компетентності особистості, її складові частини: уміння усвідомлювати й оцінювати себе; управляти собою; мотивувати себе; розуміти людей, їх емоції, почуття, приймати оточуючих у їх індивідуальності; будувати взаємовідносини з людьми.

Представлення розуміння терміну "трудовий потенціал". Надання визначення компетенції та компетентності працівника. Графічна інтерпретація моделі компетенцій для керівників. Динаміка трудового потенціалу апарату керівників до і після впровадження заходів.

Формування професійної компетентності майбутнього фахівця як завдання вищої професійної освіти (на прикладі вихователя дошкільного закладу). Формування та зміст педагогічного сприяння формуванню професійної та емоційної компетенції майбутніх вихователів.

Поняття професійної і емоційної компетенції, етапи їх формування. Зміст педагогічного сприяння формуванню професійної і емоційної компетенції вихователів. Формування професійної компетентності майбутніх педагогів, зокрема вихователів дошкільного закладу.

Аналіз соціальних і культурологічних аспектів емоцій людини. Формування позитивних почуттів, загальної й емоційної культури молодших школярів в Україні. Роль морального зв'язку особистості із суспільством. Боротьба з проявами зла та несправедливості.

Особливості проявів емоційної лабільності у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями у континуумі з депресією та невротизацією особистості. Вплив сімейної ситуації на одужання підлітків. Різні види психокорекцій для роботи з дітьми.

Встановлено домінуючі по відношенню до психічно хворих емоції. Побудовано класифікацію емоційного наповнення соціальних практик взаємодії з психічно хворими за різними критеріями. Виділено характеристики емоційного наповнення цих соціальних практик.

Результати дослідження емоційного компоненту лідерства. Вивчалися індивідуально-психологічні особливості в проявах лідерських якостей, в специфіці лідерського стилю поведінки осіб, котрі відрізняються за емоційністю. Психологічні чинники лідерства.

Теоретико-емпіричного дослідження емоційної проникливості. Кореляційні зв’язки між показниками емоційної проникливості й факторами особистості. Розпізнаванню емоцій за експресивними сигналам, і тих якостей спостерігача, які гальмують, блокують цей процес.

Характеристика особливостей вербальних і невербальних засобів зображення в художнього тексті емоційних складових комунікації адвоката з усіма ключовими діячами досудового слідства та судових засідань на матеріалі чотирьох романів Е.С. Гарднера.

Дослідження рівню сформованості таких якостей майбутніх психологів як особистісна стійкість до стресу, нервово-психічна стійкість, ситуаційна та особистісна тривожність, визначення депресії. Можливість розвитку здібності до емоційної саморегуляції.

Аналіз ролі емоційної складової в процесах соціальних змін (СЗ). Перетворення емоційної енергії в соціальні дії (СД), які стають рушійною силою СЗ. Становлення специфічного соціального утворення Майдану, емоційна природа його перетворення на суб’єкта СД.

Розгляд проблеми забезпечення емоційної стабільності з точки зору суб’єктно-діяльнісного та системного підходів. Психологічні механізми саморегуляції. Розвиток здатності до вольового керування емоціями. Усвідомлення ціннісних та смислових пріоритетів.

У статті автор порушує проблему підвищення рівнів емоційної стійкості здобувачів вищої освіти у зв’язку з переживанням ними колективної травми через негативний вплив надзвичайно потужних дестабілізуючих емоціогенних факторів, принесених в Україну війною.

Системний аналіз психічного стану емоційної напруженості як специфічної форми відображення складної ситуації та його мозкових механізмів. Психологічні індикатори для розпізнавання переживання суб’єктом цього стану. Комп’ютерна модель для діагностики.

Теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження та виявлення рівня сформованості емоційної стійкості студентів педагогічного закладу вищої освіти. Визначення компонентного складу емоційної стійкості, який включає критерії та показники її розвитку.

Емоційна стійкість як одним із найважливіших чинників життєдіяльності людини й забезпечення ефективності її професійної діяльності. Її залежність у педагогів від вміння свідомо керувати своєю діяльністю, а також створювати оптимальний режим роботи.

Емоції і почуття людини як особлива форма відображення дійсності. Поняття емоцій та почуттів, їх класифікація і функції. Фізіологічні та психофізіологічні основи виникнення і формування емоційної сфери людини. Аналіз теорій виникнення та розвитку емоцій.

Емоції – переживання свого особистого ставлення до дійсності, реакції на вплив внутрішніх і зовнішніх подразників. Рівень психічної саморегуляції пов’язаний із підтриманням та мобілізацією психічної активності. Схема афективного простору особистості.

Основні теорії та наукові підходи зарубіжних і вітчизняних психологів, які розкривають феноменологію емоцій. Вплив емоцій на становлення та розвиток особистості, забезпечення життєдіяльності та функціонування у соціумі, через переживання та відношення.

Емоції як психічне відображення у формі переживання життєвого смислу явищ і ситуацій. Поняття про волю, головні ознаки вольового характеру. Формула для визначення самоповаги особистості. Стадії міжособистісного розуміння, адекватність поведінки людей.

Специфіка прояву емоційної та вольової саморегуляції як соціально-психологічної особливості ставлення до здоров’я студентської молоді. Залежність схильності до емоційної та вольової саморегуляції та ставлення до здоров’я від економічного статусу особи.

Емоційний стан тривоги та поняття стресу як поняття із емоційної сфери, вольова саморегуляція. Посилення уваги до емоційної сфери людини. Закономірності між рівнями тривоги та стресу у групі респондентів. Розвиток і проява вольової саморегуляції.

У статті окреслено емоційне благополуччя особистості соціальної сфери, що пов’язано з психологічним здоров’ям та стресостійкістю. Проаналізовано сутність дефініцій "емоційне здоров’я", "емоційне благополуччя", "емоційна компетентність" працівника.