Економічна соціолізація. Діти і гроші

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Економічна соціалізація дитини. Діти і гроші

Вступ

Актуальність теми дослідження. Економіка будь-якого суспільства здатна функціонувати через суб'єкта економічних відносин, особистісні риси якого узгоджувались би з основними принципами економіки цього суспільства. Ринкова економіка, наприклад, вимагає від індивідів особистісних рис, які б узгоджувались з такими принципами, як лібералізація виробництва, фінансів, приватна власність. Тому актуальним стає питання економічної соціалізації. Досліджуючи стадійний характер економічної соціалізації, науковці виділяють різну кількість періодизацій, підкреслюючи умовність розподілу в залежності від дії різних факторів. В більшості таких праць, що досить цікаво, охоплюється віковий діапазон від 4-5 до 12-13 років. Особливо важливою є стадія первинної соціалізації, тобто основи економічних знань, економічного мислення і поведінки починають закладатися ще в дошкільному дитинстві. Варто відмітити, що провідним фактором у включенні дитини в економічну реальність є практичне пізнання повсякденного. Загалом, економічна діяльність в дитинстві спрямована на засвоєння специфіки функціонування і виявлення таких соціоекономічних феноменів, як багатство - бідність, банк, реклама, інвестиції та інше, проте згодом, вже в підлітковому віці починає з'являтись новий досвід входження в економічний світ суспільства, формуються тенденції переходу від «купівлі - продажу» до економічної реальності, в якій відбувається виробнича діяльність, в якій підліток під дією власне психологічних та антропогенних факторів проходить через процес переорієнтації зі споживацького використання грошей до застосування їх виробничо-діяльної функції.

В сучасному суспільстві кожна людина перебуває у взаємодії з економікою. Економічні відносини є скрізь. Але звідки беруться у нас ті чи інші знання про цю складну сферу? Це питання вивчає нова наука - економічна психологія. Діти вже змалечку починають активізуватись в систему економічних зв'язків: наслідуючи батьків, або з інших джерел інформації. Для того, щоб знати, як дитина буде ставитись до грошей, та маніпулювати ними, потрібно вивчити основні моменти економічної соціалізації особистості.

Метою даної курсової роботи є ознайомлення з базовими знаннями про економічну соціалізацію, відшукати методику по даній проблеми та провести дослідження.

Гіпотеза дослідження: ставлення дитини до грошей залежить від того, чи винагороджували дитину грошима за певну ухвалену поведінку, чи діяльність.

Відповідно до мети і висунутої гіпотези вирішувались наступні теоретичні та емпіричні завдання дослідження:

· Вивчення психолого-педагогічної літератури за заявленою проблемою: «Економічна соціалізація дитини.»

· Розкрити поняття: економічна соціалізація, психологія грошей, економічне виховання, суб'єкт економічної діяльності, економічний суб'єкт, економічна поведінка, кишенькові гроші.

· Ознайомитися с методиками дослідження висунутої проблеми.

· Використати набуті знання на практиці.

Об'єкт дослідження - діти підліткового віку.

Предмет дослідження - способи ставлення підлітків до грошей.

Методологію дослідження становлять: теорії А. Фьонема, Г. Авер'янової, О. Козлової, В. Зелінгера.

Методи дослідження. У ході теоретичного і методологічного обґрунтування проблеми використовуватимуться теоретичні методи аналітичного дослідження, що дозволять висловити припущення про причинно-наслідковий зв'язок явищ, які вивчаються і вибудувати логічний ланцюжок фактичних доказів та інтерпретації даних: Методика діагностики ставлення підлітка до грошей - опитувальник Фернама, бесіда.

Експериментальна база дослідження: в дослідженні будуть брати участь школярі 9 класу (14-15 років).

Практична значимість дослідження полягає в тому, що результати теоретичного дослідження можуть бути використані при аналізі механізмів економічної соціалізації особистості. Отримані в ході дослідження результати можуть бути використані в практичному застосуванні для рекомендацій і надання допомоги соціальним педагогам і батькам підлітків, для легшого протікання процесу економічної соціалізації.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновку, списку літератури, додатків.

1. Економічна соціалізація як невід'ємний процес в житті сучасної людини

1.1 Теоретичні основи економічної соціалізації особистості

підліток гроші виховання соціалізація

Економічна соціалізація особистості, яка визначається в широкому сенсі як соціально-психологічний процес входження індивіда в економічну систему суспільства, є надзвичайно важливою як для окремої особистості, так і для суспільства в цілому. Викривлення в цьому процесі заважають не тільки життєдіяльності окремої особистості, але й суттєво впливають на стан економічної системи всього суспільства.

Економічна соціалізація - конкретно-культурне та історичне явище. На кожному етапі історії суспільство по-своєму вирішує питання, пов'язані з економічною соціалізацією. На переломних етапах соціально-економічного розвитку вони стають особливо актуальними.

Аналіз літератури з проблеми економічної соціалізації [4; 6; 13; 15] показує, що дослідники зосереджують увагу переважно на процесуальних питаннях, на тому, зокрема, які стадії проходять діти, осмислюючи економічні реалії, як і коли вони включаються в економічну сферу життя. Дуже мало праць, в яких розглядаються структурні компоненти економічної соціалізації, а це гальмує проведення емпіричних досліджень цього процесу, оскільки вони потребують операціоналізації основних категорій.

Рис. 1 Схема «Структура чинників соціалізації особистості»

Залежно від того, як та чи інша форма виявлень відповідатиме узгодженості вимог соціального середовища і потребової системи індивіда, здійснюватиметься й процес соціалізації особистості.

Важливим у розумінні процесу економічної соціалізації особистості є поняття «суб'єкт економічної діяльності», або «економічний суб'єкт», у яких відображено взаємозв'язок і взаємодію економічних та соціально-психологічних феноменів.

Економічна соціалізація стосується тих процесів, завдяки яким люди навчаються ефективно діяти в економічній сфері суспільства, процесів формування економіко-психологічних характеристик особистості, які перетворюють її на суб'єкт економічної діяльності.

Поняття «суб'єкт економічної діяльності» і «економічний суб'єкт» вживаємо як тотожні, хоча в економічній науці вони розрізняються, бо «економічна діяльність» включається в «економічну поведінку», котра розуміється ширше, ніж «економічна діяльність», і характеризує ширше коло виявлень активності суб'єктів [17; с. 38-40]. Якщо «економічна діяльність» - це діяльність з виробництва товарів та послуг за допомогою матеріальних, фінансових, трудових ресурсів і спрямовується на одержання прибутку, то «економічна поведінка», окрім того, пов'язана ще й з розпорядженням обмеженими ресурсами і включена до економічних відносин не тільки виробництва, але й заощадження та споживання.

Поняття «суб'єкт економічної діяльності» важливий для розуміння не тільки процесу економічної соціалізації, але й усієї економічної життєдіяльності, що реалізується через суб'єкта, який здійснює економічну діяльність через відносини з іншими суб'єктами. Поза психологічними компонентами (цілі, мотиви, наміри, очікування) сфера економічних явищ існує лише абстрактно. Водночас не існує економіко-психологічних явищ (економічних уявлень, економічних ставлень тощо) поза об'єктами економічної реальності, оскільки соціально-психологічне - це не тільки відносини між людьми, але й ставлення до предметів [17; с. 42-44].

Діяльність економічних суб'єктів може бути представлена на рівні макроекономічної психології. Тоді увага зосереджується на сфері економічних відносин індивіда і суспільства, а специфічними проблемами дослідження стають психологічні механізми поведінки громадян стосовно економічної політики держави, психологічні проблеми власності, інфляція, безробіття, тіньова економіка, багатство та бідність тощо.

На мезоекономічному рівні аналізу економічних суб'єктів розглядаються окремі підприємства, фірми, населення регіонів, бізнес тощо.

На мікроекономічному рівні аналізу суб'єктами економічної активності постають окремі індивіди та малі групи (сім'я). В цьому аспекті досліджуються проблеми споживацької і зберігаючої поведінки індивідів, прийняття рішень у сфері економічної діяльності, вплив індивідуально-психологічних факторів на сприйняття та оцінку соціально-економічних явищ і особливості економічної поведінки індивідів.

В дослідженні економічної соціалізації суб'єкт економічної діяльності розглядається нами на мікроекономічному рівні аналізу цього процесу. Важливим тут є питання впливу інститутів соціалізації (сім'я, спільноти) на особливості інтеріоризації особистістю економічних цінностей суспільства, групи; механізмів та особливостей формування економічної ідентичності особистості тощо.

Перше, з чим зустрічаються дослідники, це багатоманітність явищ, які визначаються як економічні. Ці явища представлено на різних рівнях життя суспільства. За визначенням економістів та соціологів, економічна життєдіяльність є системою соціальних процесів виробництва, обміну, розподілу і споживання матеріальних і духовних благ, а також зв'язків і відносин, в які вступають суб'єкти господарської діяльності (окремі індивіди), малі групи (сім'я, фірма), великі соціальні об'єднання (організація, етнос, держава) [7; 18].

В сучасному українському соціальному просторі система економічних цінностей суспільства є суперечливою. В ній одночасно існують цінності ринкової орієнтації, а також цінності, пов'язані з архетипами старого суспільства. У багатьох випадках таку суперечність можна побачити на прикладі сучасної сім'ї, коли її розглядати як взаємодію і взаємостосунки трьох поколінь, що мають різні системи цінностей і настановлень щодо сучасної соціально-економічної реальності. Представники найстаршого покоління не змогли пройти ресоціалізації. Покоління дорослих проходить активний етап ресоціалізації, переборення радянських, відродження національних та активного впливу західних традицій. Покоління дітей виросло в період становлення ринкової економіки [16; с. 303]. Для них ринкові цінності стали нормою. Сучасна молодь є носієм оновлених в широкому розумінні економічних цінностей, які втілюються в оновлену систему економічної інституції. Характер взаємодії, взаємовпливу, єдності економічних і соціально-психологічних феноменів зумовлює динаміку особистісних економіко-психологічних характеристик, особливості економічної соціалізації.

Усвідомлення свого ставлення до власності є психологічною основою формування економічної свідомості людини, ділових якостей, здібностей, вольових властивостей. Усвідомлення індивідом об'єктивного факту володіння об'єктами власності і об'єктивних умов привласнення її об'єктів визначають економічне «Я» особистості, характеристику її економічної самосвідомості. Усвідомлення людиною свого відношення до власності є психологічною основою формування її економічної ідентичності як процесу усвідомлення індивідом, з одного боку, володіння власністю і об'єктивних умов привласнення нею її об'єктів, з іншого - своїх можливостей (здібностей, ділових властивостей), внутрішньої сили і вольових якостей [18; c. 520].

Власність у всіх своїх об'єктивних і суб'єктивних виявленнях знаходить концентроване виявлення у грошах. Слід зазначити, що гроші виконують не лише чисто економічні функції (міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження і збережень), але й соціально-психологічну, людинотворчу. Через них людина пов'язана з іншими людьми в єдину соціальну реальність. Гроші є одним із факторів формування психіки людей, створюючи і задовольняючи потреби виживання, існування, самозадоволення, посідання певного статусу в суспільстві. Відношення людини до грошей визначається як соціокультурними особливостями суспільства, так і особистісними властивостями індивідів. Гроші - це загальний еквівалент всіх інших відносин в суспільстві. Через посередництво грошей відбувається входження людини в економічну сферу суспільства. Саме тому вони є важливим фактором економічної соціалізації особистості.

Отже, не дивно, що дослідники проблеми економічної соціалізації присвячують так багато уваги факторові грошей [19; с. 207 - 303]. Гроші розглядаються як найважливіший засіб соціалізації особистості на всіх вікових етапах її розвитку. Особливу роль як фактор соціалізації відіграють вони на етапі дитинства. Формування перших економічних уявлень тісно пов'язане з використанням дітьми грошей, через посередництво яких відбувається ознайомлення з іншими соціально-економічними явищами та інституціями.

Успішність інтеріоризації економічних цінностей індивідом залежить від усвідомлення ним цих цінностей як своїх потреб, а також здатності інтеріоризувати такі цінності, а з іншого боку - від тих вимог, які висуває суспільство до цих індивідів (економічних експектацій).

Так, домінування в ендопсихічній системі підлітка потреби «в дорослості» не може не позначитись на системі його економічних репрезентацій. Були виявлені суттєві відмінності між підлітками і молодшими школярами у ставленні до грошей і розумінні їх функції, що зумовлено особливостями їх потребової системи. Якщо для дитини визначальним у розумінні грошей є їх споживацька функція, а простором економічної поведінки - місце купівлі-продажу (магазин), то підліток розуміє функцію грошей по-іншому, вбачаючи в них, перш за все, забезпечення матеріального добробуту. Ці зміни у розумінні підлітками функції грошей позначаються на зміні їх місця в економічній реальності, переході в простір виробничої діяльності. Цей новий простір економічної поведінки підлітків, який відображається, перш за все, у поведінковому компоненті системи економічних репрезентацій, відповідає основній потребі цього вікового етапу розвитку особистості - потребі у дорослості. Саме ця потреба впливає на форму економічних ціннісних репрезентацій, яка визначається конфігурацією їх когнітивного, афективного і конативного компонентів.

Когнітивний компонент ціннісних економічних репрезентацій пов'язаний з усвідомленням і раціональною осмисленістю суб'єктом різних сторін економічної реальності, результатом яких є сукупність уявлень і знань у цій сфері. Цей компонент включає в себе загальні економічні знання, економічні норми і цінності, які особистість засвоює в процесі соціалізації.

Емоційний компонент являє собою емоційне ставлення людини до економічної реальності. Він представлений в ціннісних економічних репрезентаціях як сукупності суб'єктивних, емоційно забарвлених думок і оцінок різних сторін економічної реальності. Емоційне ставлення до економічної реальності може бути як позитивним, так і негативним.

Конативний (поведінковий) компонент економічних репрезентацій представлено у свідомості суб'єкта у вигляді мотивів, цілей, спрямувань, намірів і готовності суб'єкта до здійснення економічної діяльності. Поведінковий компонент відображає зразки економічної поведінки, які людина засвоїла і присвоїла на даному етапі життєдіяльності.

1.2 Психологія грошей

В останнє десятиліття, з розвитком в нашій країні ринкових відносин, інтерес українських вчених до цієї проблеми зріс. З'явилися праці, в яких гроші досліджуються в зв'язку з соціалізацією особистості (Г. Авер'янова [2, 3], О. Козлова [13]). Є спроби системного аналізу закономірностей функціонування грошей в соціальній взаємодії з позицій соціологічного аналізу (С. Абрамова [1]).

Виходять друком і перші зарубіжні економіко-психологічні дослідження, в яких представлено «грошові» типології людей. Психологічний економічний тип особистості здебільш визначається ставленням людини до грошей. Так, економічний тип «скнара» має такі характеристики: його приваблює накопичення само по собі; він відчуває страх втрати грошей, недовіру до оточуючих; за допомогою грошей «скнара» відчуває себе захищеним. Економічний тип «марнотрат» характеризується так: безконтрольно витрачає гроші, особливо в періоди депресії; гроші для нього мають терапевтичний смисл, вони символ захисту, безпеки; «марнотрат» має низьку самооцінку і впевнений, що гроші її підвищують.

Останнім часом з'явилися праці російських дослідників, у яких визначаються соціокультурні особливості ставлення до грошей, що проявляються в структурі витрат, у ставленні до гостей, до багатих і бідних співгромадян, до проблеми зрівняльного розподілу [21, с. 196 - 199]. О. Дейнека, розглядаючи структуру економічної свідомості, вважає важливим її компонентом ставлення до грошей [8, 9]. Без розуміння цього феномена важко зрозуміти механізм економічної поведінки людини.

Аналізуючи індивідуальні та групові відмінності поведінки людей, які виявляються в зв'язку зі ставленням до грошей, психологи отримали цікаві результати. Зокрема, тестуванням учнів, ще не включених у всі стадії виробництва, було виявлено домінування певних особистісних якостей в окремих економічних зв'язках. За допомогою модифікованої методики Р. Кеттела вдалося з'ясувати, що діти з високою самооцінкою надають менше значення факторові грошей, а з низькою - ховаються за гроші, прагнуть за їх допомогою зміцнити свій статус хоча б у власних очах [8].

Психологія грошей є однією з центральних проблем економічної соціалізації, де гроші розглядаються як головний фактор, завдяки якому забезпечується входження індивіда в світ економіки.

1.3 Проблема кишенькових грошей

В процесі соціалізації поступово змінюється уявлення індивіда про функціональне призначення грошей, що не може не позначатися на формуванні його особистості. В дитинстві гроші використовуються людиною для численних споживчих потреб в економічному просторі купівлі - продажу. Використання дітьми грошей суттєво впливає на процес їх економічної соціалізації. Гроші, що є в користуванні підростаючої молоді, отримали назву «кишенькових». Дослідження їх як фактора економічної соціалізації підлітків уперше в українській економічній психології здійснено Г. Авер'яновою [2; с. 87 - 96]. Проблема «кишенькових грошей» пов'язана з моральним вихованням особистості.

Соціокультурні настановлення щодо функції грошей, використання їх як засобу виховання змінювались у суспільній свідомості протягом століття. Так, соціолог В. Зелінгер, проглядаючи педагогічні журнали і видання для батьків початку ХХ століття, відзначає, що в цей період батьків запевняли в необхідності платити дітям щодня або щотижня за підтримання порядку в їхніх кімнатах або за інші домашні справи, цим демонструючи їм зв'язок між роботою та грішми. В 1930-ті роки вважалося, що головна функція грошей полягає в тім, що вони сприяють формуванню відчуття цін, і характер їх надання змінився на протилежний - педагоги рекомендували забезпечувати молодших членів сім'ї кишеньковими грішми поза всяким зв'язком з роботою. В публікаціях 1950-1970-х років йшлося лише про своєчасне надбання однієї з основних навичок, необхідної для успішного функціонування людини в суспільстві. Говорилося про економічні знання та вміння, що дозволяють миттєво зорієнтуватися в швидких суспільних змінах, уміння подати себе серед рівних і обійти конкурентів завдяки вдалому вписуванню в економічну структуру.

Французький дослідник Д. Лассаре вважає, що смисл виплат батьками кишенькових грошей змінюється відповідно до віку дитини і повинен бути засобом контролю її зростаючих вимог. Характер отримання грошей впливає також на оволодіння дитиною етичним змістом праці. Як відзначає російська дослідниця А. Бояринцева [6; с. 12 - 18], на несприятливому етичному фоні, що виникає в результаті винагороди, формується гіпертрофоване прагнення успіху як єдиного результату праці. Авторка огляду західних досліджень економічних уявлень дітей О. Щедріна [20; с. 157-164] пропонує батькам рекомендації, згідно з якими раціонально давати можливість самим дітям витрачати кишенькові гроші, накопичувати і заробляти їх, планувати витрати. З цією точкою зору погоджується багато сучасних дослідників, які вважають, що певна сума дозволить дитині гармонізувати вплив батьків, ровесників, школи. Економічна соціалізація, отримана в сім'ї, суттєво позначається на економічній поведінці дітей. Вони частіше витрачають гроші за тією ж моделлю, що й батьки.

Характер залучення дитини до економічної підсистеми сім'ї визначає місце мотиву грошей в ціннісній ієрархії особистості, етичний смисл мотивації досягнення, рівень сформованості економічних понять, формування економічної самосвідомості.

Ставлення до грошей в сучасному українському суспільстві формується під впливом чотирьох різноспрямованих тенденцій: 1) традиційна економічна свідомість, пов'язана зі зрівнялівкою, сприйняттям грошей як абстрактної цінності, про котру навіть говорити незручно; 2) радянський менталітет, що розглядає гроші як засіб експлуатації і нерівності, якого потрібно позбутися - багатство людини визначається багатством суспільства; 3) вплив західного економізму, який ставить грошові відносини в центр відносин соціальних, соціальних зв'язків і пріоритетів; 4) кризовий характер економіки.

1.4 Економічне виховання

Економічне виховання [5; с. 23] слід починати ще в початковій школі, оскільки даний віковий рівень - своєрідний «фундамент» формування особистості. Ощадливість, організованість і інші якості людини слід виховувати з дитячих років. Отже, процес економічного виховання школярів, починаючи з молодших, має бути цілеспрямованим і систематичним, що багато в чому залежить від психологічної і педагогічної готовності до цього.

Ефективність економічного виховання підвищується за рахунок педагогічного керівництва вчителя, його систематичності, економічної спрямованості вмісту учбової і позакласної роботи, від потенційних можливостей засвоєння дітьми елементарних економічних знань і формування економічних умінь. Забезпечення взаємозв'язку економічної освіти і етичного виховання школярів вимагає здійснення наступних задач [12; с. 82]: - формування етично-ціннісної мотивації в процесі засвоєння учнями економічних знань; - розвитку етично-вольових якостей при вихованні діловитості; - формування економічної культури у взаємозв'язку з розвитком інших компонентів особистісної культури школярів; - закріплення адекватного уявлення про етичний образ підприємця і моральної цінності економічної діяльності; - включення школярів в реальну практичну діяльність, що дозволяє актуалізувати і закріпити економічні знання і формувати досвід етично-ціннісної економічної поведінки: Ефективність економічного виховання молодших школярів як складовою етичного виховання забезпечується рядом умов: - включенням дітей в різні види діяльності, серед яких особливе місце займає трудова; - максимальним використанням вчителями можливостей учбово-виховного процесу початкової школи; - виявленням економічних понять, що вивчаються, формованих економічних умінь, опорних етично-економічних якостей особи молодшого школяра; - визначенням вмісту, форм і методів організації діяльності дітей, що мають економічну спрямованість і відповідних їх віку; - опорою на особистий досвід учнів; педагогічним керівництвом, що забезпечує наукову організацію дитячої праці.

Результативність процесу економічного виховання як складова етичного виховання молодших школярів виражається в рівні їх економічної вихованості, основою якої є опорні етично-економічні якості особи. Потенційні можливості учнів молодшого шкільного віку дозволяють здійснювати їх економічне виховання. При цілеспрямованому педагогічному керівництві цим процесом діти засвоюють економічні поняття на різних рівнях: від уявлень до усвідомлення суті цих понять, набувають економічних умінь допрофесійного характеру, у них формуються такі якості особи, як ощадливість і організованість. Таким чином, економічне виховання в молодшому шкільному віці за умови ефективного педагогічного керівництва є фундаментом для здійснення економічного виховання в подальші вікові періоди. Отримані учнями в початковій школі економічні знання і уміння, що дозволяли раціонально вирішувати пізнавальні і практичні завдання, є необхідною основою для подальшого розвитку економічної освіти і виховання дітей на подальших рівнях навчання.

1.5 Роль сім'ї в економічній соціалізації дитини

Особливості складного періоду соціально-економічних змін останніх років вимагають від особистості засвоєння елементарних економічних понять і набуття «ринкових» навичок поведінки вже з перших років життя. Розмови про покупки та продаж товарів, бюджет родини, реклама по телебаченню - ось далеко не повний перелік того, з чим постійно стикається дошкільник. Ці складні, невідомі, але дуже цікаві економічні процеси, від яких часто залежить здійснення бажань та мрій малюка, приваблюють його.

Аналіз дитячих ігор, питань, розмов свідчить про інтерес дітей до проблем, пов'язаних з економікою. Оскільки знання, вміння й навички, сформовані в дошкільному віці, повинні стати фундаментом для становлення громадянина - людини, щиро зацікавленої в розвитку й економічному розквіті своєї держави, не можна недооцінювати стадію первинної економічної соціалізації.

У західних країнах історія дослідження економічної соціалізації налічує вже декілька десятків років. В українській психології дослідження цієї проблеми розпочалися лише в останні 8 років (В.В. Москаленко, Г.М. Авер'янова, Н.А. Побірченко, І.К. Зубіашвілі та ін.).

У вивченні процесу економічної соціалізації дослідники основну увагу зосередили на наступних питаннях: визначення структурних складових економічної соціалізації; стадії, які проходять діти в розумінні економічних процесів, станів, понять; фактори, що впливають на процес економічної соціалізації; особливості економічної соціалізації на різних вікових етапах; розвиток економічного мислення дітей через засвоєння економічних понять; економічне виховання дошкільників.

Економічна соціалізація на етапі старшого дошкільного віку розглядається в межах процесу соціалізації особистості як його складова і визначається як процес засвоєння елементарних економічних понять і категорій, формування базових економіко-психологічних якостей особистості і набуття первинного економічного досвіду, що дозволить в майбутньому виступати в якості суб'єкта економічної діяльності [11; с. 526.].

Особливістю дітей дошкільного віку є те, що самостійно діти поки що не можуть вступати в економічні стосунки, а набувають цього досвіду в штучно створюваних умовах.

Головним інститутом економічної соціалізації на етапі дошкільного дитинства виступає сім'я. Саме в сім'ї дитина отримує перші економічні знання, пізнає співвідношення понять «робота» і «гроші», дізнається, для чого потрібні гроші, разом з батьками знайомиться в реальному житті з процесами купівлі і продажу, поняттями «магазин», «ринок». Часто дитина сама бере участь у процесі покупки продуктів, товарів (подає в касу гроші, одержує чек, здачу). Дитина, спостерігаючи економічну поведінку батьків, намагається відтворити основні її форми: споживчу - коли йде в магазин за невеликими покупками, зберігаючу - коли складає гроші, які дають їй батьки, в скарбничку. Чим доросліше діти, тим активніші вони у вирішенні багатьох економічних питань: складанні сімейного бюджету, облаштуванні квартири та іншого.

На жаль, не кожна сім'я приділяє достатню увагу економічній освіті дитини, не усвідомлює її необхідності. «Чому нікого не дивує те, що, наприклад, математичне мислення ми починаємо формувати в дитини в 2-3-річному віці, а економічне - на п'ятнадцять років пізніше? Не всі ж стануть математиками, проте всі будуть членами суспільства: відповідно виробниками чи споживачами, роботодавцями чи лише тим, хто заощаджує кошти…» - відзначає Ю.М. Лелюк [14; с. 63-66.].

Серед параметрів, від яких залежить соціально-позитивний або негативний вплив сім'ї на процес соціалізації дитини, виділяють: соціокультурний - рівень культури сім'ї, склад сім'ї; соціально-економічний, який визначається її майновими характеристиками; техніко-гігієнічний - особливості способу життя сім'ї (І. Гребенников, С. Литвиненко, В. Ямницький та ін.) [6; с. 12-18].

Одним із основних засобів входження дошкільника у світ економіки є гроші, і саме вони виконують функцію економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку.

У дослідженні Г. Маршала і Л. Магрудера було встановлено, що рівень розуміння дітьми економічних феноменів безпосередньо залежить від досвіду поводження з грошима, а саме від того, чи виділяються їм кишенькові гроші, чи надається можливість самим заробити і накопичити гроші, і від того, як і на що витрачають гроші їх батьки [11; с. 528.].

Згідно з даними нашого дослідження особливостей економічної соціалізації дошкільників 69,3% дітей старшого дошкільного віку усвідомлюють, що гроші виступають засобом задоволення потреб, 31,7% з них вважають, що без грошей неможливо прожити, і відводять їм перше місце у власній ієрархії потреб. Це може свідчити про наявність певного досвіду та достатню обізнаність у поводженні з грошима.

З метою підтвердження чи спростування нашого припущення анкета для батьків містила питання на виявлення думки батьків щодо наявності у дитини старшого дошкільного віку кишенькових грошей, шляхів їх отримання та використання.

У результаті анкетування не виявлено одностайної думки з питання вікового цензу для отримання кишенькових грошей. Відсоткові дані розподілу думок респондентів подано у вигляді діаграми.

Рис. 1. Діаграма «З якого віку дитина може мати кишенькові гроші»

Попри відсутність одностайної думки батьків щодо вікового цензу для отримання кишенькових грошей, 55,4% стверджують, що їх дитина має власні гроші, і 45,5% зазначають, що діти самі просять гроші на кишенькові витрати. Бажання мати кишенькові гроші у власному розпорядженні, ймовірно, пов'язано з прагненням відчути себе дорослим і належати до дорослого суспільства за допомогою одного з атрибутів - володіння грошовими засобами.

Виявлено статистично достовірні зв'язки між фактом наявності чи відсутності в дитини власних кишенькових грошей і розумінням, що таке ціна, розумінням, що люди роблять у магазині та усвідомленням різниці між ринком і магазином. Зокрема, діти старшого дошкільного віку, які мають власні кишенькові гроші, краще орієнтуються в здійсненні покупок, розуміють, що у кожного товару є своя ціна, і що на ринку товари, зазвичай, дешевші і різноманітніші.

Серед сум наявності кишенькових грошей зустрічаються в 40,6% ? копійки, у 16,8% ? дитина може мати до 5 грн, 32,7% - до 10 грн, а в 9,9% більше 10 грн. Виявлено зв'язок між кількістю грошей, якими володіє дошкільник, і рівнем розвитку підприємливості, а саме: діти, які мають у розпорядженні більше 10 грн на тиждень, в економічних іграх частіше використовують банк для зберігання і збільшення грошової суми, вільно орієнтуються в цінах. Значну роль в економічній соціалізації дошкільника, на думку А.В. Бояринцевої, відіграє чинник психологічної структури сім'ї, яка має декілька підсистем (виховну, господарську, економічну та ін.), які сприяють включенню дитини в реальну взаємодію з дорослим. Так, доручення піклуватися про молодшого - це включення дитини у виховну систему, участь у прибиранні квартири - в господарську, видача кишенькових грошей може бути розглянута як включення в економічну підсистему. Залежно від того, з якою метою витрачаються ці гроші і які умови їх отримання, у дитини закладаються психологічні передумови для оволодіння тим або іншим типом економічної поведінки [6; с. 12-18].

Дані щодо способів отримання дітьми власних грошей та цілей їх збирання подано на діаграмах.

Основну увагу привертає факт отримання грошей деякими дошкільниками як винагороди (17,8%) або оплати за послуги (13,9%). На мою думку, це сприяє формуванню корисливості, що веде до деформації моральних якостей дитини, з іншого боку, деякою мірою вчить дитину, що для того щоб виживати, треба працювати, та розвиває підприємливість. Зокрема, діти, які отримують гроші як оплату за послуги, здебільшого у процесі економічних ігор приймали правильне економічне рішення в ситуації вибору. Однак, більшість дітей (47,5%) отримує гроші в подарунок і в 55,4% збирає їх для придбання речі, що сподобалася. У свою чергу, на думку 60,4% батьків, видача кишенькових грошей має бути ініційованою з їхнього боку, а 20,8% вважають, що ініціатором повинна виступати сама дитина. Разом із тим, французький дослідник Д. Лассаре вважає, що система кишенькових грошей ефективна тільки в тому разі, коли вона поєднується з обговоренням фінансових питань у сім'ї [10; с. 231-240.].

2. Дослідження ставлення підлітків до грошей

2.1 Організація дослідження

З огляду на те, що дослідження стадій економічної соціалізації здебільшого спираються на традиції аналізу особистості в онтогенетичному аспекті, який можна розглядати як інтеріоризацію економічних цінностей суспільства у внутрішні детермінанти економічної соціалізації, я вважаю доцільним зосередити моє дослідження на особливостях економічної соціалізації підростаючої людини.

В широкому розумінні економічну соціалізацію можна розглядати як процес входження підростаючої людини в економічну сферу суспільства, як формування у неї економічного мислення, як процес інтеріоризації нової реальності, що включає пізнання економічної дійсності, засвоєння економічних знань, набуття навичок економічної поведінки і реалізацію їх в навколишній дійсності.

Метою економічної соціалізації є формування адекватних і гармонійних уявлень про економіку, знання економічних категорій, розвиток навичок економічної поведінки. Слід сказати, що цілі і задачі економічної соціалізації у більшості випадків співпадають з цілями і задачами економічного виховання, оскільки вони здійснюються з використанням однакових засобів і методів впливу на економічну свідомість.

Процес економічної соціалізації індивіда пов'язано з його соціальними умовами різного рівня: з соціально-економічними проблемами суспільства, з повсякденним життям, яке відбувається в різних групах, з впливом різноманітних засобів, що здійснюються різними агентами соціалізації.

Актуальність дослідження різних моделей соціалізації також зумовлена необхідністю вирішення завдань, пов'язаних з формуванням особистості, що виникають в різних інституціях під впливом трансформаційних процесів, які в них відбуваються.

Метою моєї курсової роботи є виявити і науково обґрунтувати той чи інакший спосіб ставлення підлітків до грошей і чи пов'язано це з тим, отримувала дитина раніше грошову винагороду за певні позитивні моменти їх діяльності (хороші оцінки, або хатню роботу).

Об'єкт дослідження - діти підліткового віку.

Предмет дослідження - способи ставлення підлітків до грошей.

Гіпотеза дослідження - спосіб ставлення підлітка до грошей залежить від того, чи дають йому грошову винагороду за хорошу поведінку або за якісь хороші зроблені справи.

Методика діагностики ставлення підлітка до грошей - опитувальник Фернама - призначена для дослідження характеру відношення особистості до грошей. За початковий був узятий опитувальник А. Фернама (Фернам А., Аргайл М., 2005). Були підредаговані твердження, виходячи з вікових особливостей старшокласників та специфіки монетарної практики в Україні. Залишили 45 тверджень.

2.2 Аналіз емпіричного матеріалу

Обробка та інтерпретація результатів

При обробці результатів підраховуються бали по кожній з п'яти шкал.

Перша група. Діти, яким давали Друга група. Діти, яким не

грошову винагороду давали грошову винагороду

опитувані	№1	№2	№5	№6	№9	№10		опитувані	№3	№4	№7	№8
Шкала 1	45	54	60	54	54	56		Шкала 1	38	46	30	54
Шкала 2	26	32	24	27	22	23		Шкала 2	42	35	41	28
Шкала 3	49	33	43	29	44	33		Шкала 3	66	34	60	47
Шкала 4	26	34	24	34	31	29		Шкала 4	48	19	51	23
Шкала 5	41	34	45	44	39	41		Шкала 5	40	41	34	49

Ключ до питань

№пит.	1*	2*	3*	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Шкала	1	1	4	2	3	4	5	1	2	3	4	5	1	2	3
№пит.	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
Шкала	4	5	2	3	4	5	1	2	3	4	5	1	2	3	4
№пит.	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40	41	42	43	44	45
Шкала	5	1	2	3	4	5	1	3	5	1	3	4	1	3	3

Обробка результатів

Для статистичного висновку потрібно знайти середнє арифметичне по кожній шкалі для обох груп підлітків.

Перша група: Шкала 1.: (45+54+60+54+54+56)/6=45.7 Шкала 2.: (26+32+24+27+22+23)/6=25.7 Шкала 3.: (49+33+43+29+44+33)/6=38.5 Шкала 4.: (26+34+24+34+31+29)/6=29.7 Шкала 5.: (41+34+45+44+39+41)/6=40.7	Друга група: Шкала 1.: (38+46+30+54)/4=42 Шкала 2.: (42+35+41+28)/4=36.5 Шкала 3.: (66+34+60+47)/4=51.8 Шкала 4.: (48+19+51+23)/4=35.3 Шкала 5.: (40+41+34+39)/4=38.6

Змістовна характеристика кожного фактору

Шкала 1. Позитивне і раціональне ставлення до грошей. Мистецтво керувати грошима

+ Адекватно і раціонально ставиться до грошей. «Економічний» склад розуму. Володіє мистецтвом керувати грошима і, як правило, веде особистий фінансовий облік. Дбайливо ставиться до грошей. Уважно ставиться до грошей і пов'язаним з ними відносин, тому особисті фінансові зобов'язання не обтяжують і не гнітять. Легко дає в борг. Гроші підвищують настрій. Може дарувати гроші і з задоволенням отримує гроші в якості подарунка. Тема грошей не є «табу», часто обговорює грошові проблеми з оточенням. Не робить секрету зі своїх фінансів. Гроші можуть бути символом незалежності і влади і використовуватися для управління іншими.

Шкала 2. Фіксація на грошах. Мотив економії

+ Високо цінує гроші, часто переоцінюючи їх значимість. Намагається економити, не витрачати гроші даремно. «Мисливець за знижками», уважно стежить за кон'юнктурою ринку, порівнює ціни. Власне фінансове становище для нього часто важливіше ставлення до нього оточуючих. Не використовує гроші й дорогі речі для демонстрації свого фінансового становища. Намагається одягатися скромніше, ніж оточуючі. Уважно стежить за грошовими транзакціями. Співчуває бідним.

Шкала 3. Тривога через гроші. Мотив фінансової безпеки.

+ Часто тривожиться через гроші. Коли необхідно витратити велику суму або зробити дорогу покупку, довго вибирає, часто нервує, переживає. Зайвий контроль своїх фінансів, веде облік витрат. Часто перевіряє вміст свого гаманця або банківського рахунку. Втрата фінансових джерел сприймається як трагедія. Може заздрити фінансовому благополуччю оточуючих. Рідко бере і ще рідше дає гроші в борг. Переоцінює значущість грошей. Жадібний до грошей, готовий за них «битися». Через високу значущість грошей готовий ризикувати, при цьому може бути азартним. Гроші часто займають думки і увага і є емоційно насиченим об'єктом. Намагається не обговорювати з іншими свої фінансові справи.

Шкала 4. Негативні емоції по відношенню до грошей. Напруга через гроші.

+ В цілому негативне ставлення до грошей: гроші - зло. Відчуває почуття провини від наявних грошей. При цьому порівнює людей по грошах і по достатку. Характерно презирство до грошей і приховане прагнення позбутися від них. Можливо наявність неусвідомлюваного емоційного зв'язку або асоціації «гроші-нещастя». Є бажання відкласти гроші на випадок непередбачених обставин. Гроші сприймаються як засіб впливу на інших, а іноді - приниження. Вважає, що гроші дістаються нечесним трудом.

Шкала 5. Терапевтична функція грошей, гроші як задоволення або ліки.

+ Часто думає, фантазує, мріє про гроші. Гроші дають відчуття свободи. Пишається своїми фінансовими досягненнями та можливостями. Використовує гроші як ліки від депресії та нудьги. Імпульсивний споживач, часто робить покупки під впливом першого емоційного враження. Якщо дізнається, що був обманутий на гроші, часто переживає. Заповзятливий, готовий ризикнути заради грошей і грошима, але якщо зазнає краху - не засмучується. (Повністю методика представлена у додатку 1.)

Другим методом я обрала опитування, що складалось всього з одного питання: Чи дають Вам гроші у винагороду за гарні оцінки/миття посуду / прибирання / тощо? Що просто дало мені змогу припустити факт грошових винагород за працю.

Висновки

1. Здійснивши аналіз літератури з проблеми економічної соціалізації можна відзначити, що економічна соціалізація це соціально-психологічний процес входження індивіда в економічну систему суспільства, є надзвичайно важливою як для окремої особистості, так і для суспільства в цілому.

2. Економічна соціалізація стосується тих процесів, завдяки яким люди навчаються ефективно діяти в економічній сфері суспільства, процесів формування економіко-психологічних характеристик особистості, які перетворюють її на суб'єкт економічної діяльності.

3. Поняття «суб'єкт економічної діяльності» і «економічний суб'єкт» вживаємо як тотожні, хоча в економічній науці вони розрізняються, бо «економічна діяльність» включається в «економічну поведінку», котра розуміється ширше, ніж «економічна діяльність», і характеризує ширше коло виявлень активності суб'єктів. Якщо «економічна діяльність» - це діяльність з виробництва товарів та послуг за допомогою матеріальних, фінансових, трудових ресурсів і спрямовується на одержання прибутку, то «економічна поведінка», окрім того, пов'язана ще й з розпорядженням обмеженими ресурсами і включена до економічних відносин не тільки виробництва, але й заощадження та споживання.

4. Поняття «суб'єкт економічної діяльності» важливий для розуміння не тільки процесу економічної соціалізації, але й усієї економічної життєдіяльності, що реалізується через суб'єкта, який здійснює економічну діяльність через відносини з іншими суб'єктами. Поза психологічними компонентами (цілі, мотиви, наміри, очікування) сфера економічних явищ існує лише абстрактно. Водночас не існує економіко-психологічних явищ (економічних уявлень, економічних ставлень тощо) поза об'єктами економічної реальності, оскільки соціально-психологічне - це не тільки відносини між людьми, але й ставлення до предметів.

5. Гроші є одним із факторів формування психіки людей, створюючи і задовольняючи потреби виживання, існування, самозадоволення, посідання певного статусу в суспільстві. Відношення людини до грошей визначається як соціокультурними особливостями суспільства, так і особистісними властивостями індивідів.

6. Психологія грошей є однією з центральних проблем економічної соціалізації, де гроші розглядаються як головний фактор, завдяки якому забезпечується входження індивіда в світ економіки.

7. Ставлення до грошей в сучасному українському суспільстві формується під впливом чотирьох різноспрямованих тенденцій: 1) традиційна економічна свідомість, пов'язана зі зрівнялівкою, сприйняттям грошей як абстрактної цінності, про котру навіть говорити незручно; 2) радянський менталітет, що розглядає гроші як засіб експлуатації і нерівності, якого потрібно позбутися - багатство людини визначається багатством суспільства; 3) вплив західного економізму, який ставить грошові відносини в центр відносин соціальних, соціальних зв'язків і пріоритетів; 4) кризовий характер економіки.

8. Серед параметрів, від яких залежить соціально-позитивний або негативний вплив сім'ї на процес соціалізації дитини, виділяють: соціокультурний - рівень культури сім'ї, склад сім'ї; соціально-економічний, який визначається її майновими характеристиками; техніко-гігієнічний - особливості способу життя сім'ї.

9. На основі отриманих результатів мого дослідження можна зробити висновок, що діти, яким дають гроші у винагороду за їх певну діяльність, в більшості мають такі риси ставлення до грошей, як в шкалах «Позитивне і раціональне ставлення до грошей. Мистецтво керувати грошима» (адекватно і раціонально ставиться до грошей; «економічний» склад розуму; володіє мистецтвом керувати грошима і, як правило, веде особистий фінансовий облік; дбайливо ставиться до грошей; уважно ставиться до грошей і пов'язаним з ними відносин, тому особисті фінансові зобов'язання не обтяжують і не гнітять; легко дає в борг; гроші підвищують настрій; може дарувати гроші і з задоволенням отримує гроші в якості подарунка; тема грошей не є «табу», часто обговорює грошові проблеми з оточенням; не робить секрету зі своїх фінансів; гроші можуть бути символом незалежності і влади і використовуватися для управління іншими) та «Терапевтична функція грошей, гроші як задоволення або ліки.» (часто думає, фантазує, мріє про гроші; гроші дають відчуття свободи; пишається своїми фінансовими досягненнями та можливостями; використовує гроші як ліки від депресії та нудьги; імпульсивний споживач, часто робить покупки під впливом першого емоційного враження; якщо дізнається, що був обманутий на гроші, часто переживає; заповзятливий, готовий ризикнути заради грошей і грошима, але якщо зазнає краху - не засмучується) більшою мірою, ніж діти, яких не винагороджували грошима.

Список використаних джерел

1. Абрамова С.Б. Деньги в социальном взаимодействии: опыт исследования взаимодействии: опыт исследования актуальной денежной культуры: Автор. дис. канд. социолог. наук. - Екатеринбург, 2002. - 22 с.

2. Авер'янова Г.М. Кишенькові гроші як фактор економічної соціалізації підлітків // Психологія: Зб. наук. праць - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. - Вип. 18, 2002. - С. 87 - 96.

3. Авер'янова Г., Москаленко В. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах трансформації українського суспільства // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні / За ред. Максименка С.Д., Циби В.Т., Шайгородського Ю.Ж. - К.: Український центр політичного менеджменту, 2003. - С. 296 - 318.

4. Авер'янова Г.М. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах трансформації суспільства. // Авер'янова Г.М., Дембицька Н.М., Москаленко В.В. Особливості соціалізації молоді в умовах трансформації суспільства. Київ. ППП., 2005. - С. 112 - 163.

5. Аменд А.Ф. Економічне виховання молодших школярів. - М., Педагогіка, 1982. - С. 23.

6. Бояринцева А.В. Психологические проблемы экономической социализации. // Педагогика. 1994 №4. - С. 12 - 18.

7. Верховин В.И. Экономическая психология. М. 1998. - 446 с.

8. Дейнека О.С., Бутуйкина О.Ю. Личностные корреляты характеристик выбора в экономическом и политичеком поведении / Психология: итоги и перспективы. / Под ред. Крылова А.А. - СПб., 1996. - С. 125.

9. Дейнека О.С. Экономическая психология: Учеб. пособие. - СПб.: Питер, изд. С. Петерб. ун-та, 2000. - 160 с.

10. Денігер K., Ранні концепції економічних відносин дитини / К. Денігер // Ж. Екон. Психол. - 1958. - №47. - С. 231-240.

11. Єроніна С.В. Особливості економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку / С.В. Єроніна // Проблеми загальної і педагогічної психології: зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2008. - Т. Х, ч. 2. - С. 526.

12. Ковальова В.Е., Орлова Т.В. Економічне виховання школярів в умовах вдосконалення соціальної демократії. // Демократія середньої школи: проблеми, пошуки, досвід. - М., 1990. - 82 с.

13. Козлова Е.В. Психологические особенности социализации на разных этапах детства: Дис. канд. психол. наук. - М., 1998. - 150 с.

14. Лелюк Ю.М. Сучасні проблеми дошкільної економічної освіти в Україні / Ю.М. Лелюк // Економічна освіта: проблеми і перспективи: м-ли ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Черкаси, 2001. - С. 63-66.

15. Леонтьев Д.Л. Ценностные представления в индивидуальном и групповом сознании. / Психологическое обозрение. №1. 1998. - С. 34.

16. Москаленко В.В. Економічна соціалізація особистості. / Соціальна психологія: Підручник - Київ. Центр навчальної літ-ри. 2005. - С. 284 - 315.

17. Позняков В.П. Психологические отношения и деловая активность субъектов экономической деятельности в условиях разных форм собственности. // Психол. журнал. 2000. Т. 21. №6. - С. 38 - 50.

18. Проблемы экономической психологии. Том 1 / Отв. ред. А.Л. Журавлев, А.Б. Купрейченко. М. Изд-во ИП РАН, 2004. - 620 с.

19. Проблемы экономической психологии. Том 2. / Отв. ред. А.Л. Журавлёв, А.Б. Купрейченко. М. Изд-во ИП РАН. 2005. - 644 с.

20. Щедрина О.Б. Исследование экономических представлений у детей // Вопр. психологии. - 1991. - №2. - С. 157 - 164.

21. Экономическая психология // Под ред. И.В. Андреевой - СПб, Питер, 2000. - 512 с.

Размещено на Allbest.ru