Період емоційно-когнітивної готовності до професійної діяльності сучасних спеціалістів. Пізнавальні і професійні інтереси молодих людей. Когнітивний розвиток дорослої людини. Студентські соціально-екологічні проекти як освітній і дослідницький ресурс.

Емоційно-настроєві та проблемно-тематичні особливості медитативної лірики А. Гризуна, яка вирізняється високою внутрішньою напругою, філософською наповненістю, органічним поєднанням духовного й раціонального, мистецько-естетичним сприйняттям буденності.

Порівняльна медико-психо-соціальна характеристика антропометричних, психосоціальних і медико-біологічних чинників у осіб з ішемічною хворобою серця залежно від віку, гендерних, особистісно-емоційних характеристик, рівня освіти, тяжкості захворювання.

У статті виявлено та проаналізовано новостворені лексичні одиниці, які використовують комуніканти, виділено основні тематичні групи та підгрупи неологізмів соціальної мережі Twitter та Facebook. Охарактеризовано емоційно-оцінний компонент інновацій.

Знайомство з національними пріоритетами гуманітарного розвитку України. Загальна характеристика проблем емоційно-поведінкового простору збереження здоров’я школи. Розгляд особливостей створення сприятливих умов для розвитку людського потенціалу.

Роботу присвячено дослідженню взаємодії системи фонетичних засобів у створенні емоційного повчального висловлення у сучасних англійських притчах. Визначено провідні емоції і повчальні повідомлення притчі, яким властивий певний набір просодичних засобів.

Визначення факторів, які впливають на емоційно-психологічний стан студентів в умовах воєнного стану: безпека і загроза, втрата близьких, розлука, травми, стрес, нестабільність, економічні труднощі. Види підтримки та ресурси для управління своїми емоціями.

У статті розглянуто особливості реалізації концепту душа в романі-медитації у віршах "Паломник" Ігоря Павлюка. В основі дослідження методологія вивчення когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, "психолінгвістичної теорії літератури" О. Потебні.

Згода та незгода як поняття, які присутні в різних формах комунікації. Стилістичні та емоційно-експресивні особливості українських синтаксично нечленованих висловлень для вираження згоди та незгоди порівняно з білоруськими, чеськими та болгарськими.

Емоційно-художнє середовище, що оперує набором засобів, що позитивно впливають на розвиток емоційного інтелекту майбутніх освітян. Умови активізації механізму емоційно-психологічного захисту та забезпеченням емоційно-художнього безпечного середовища.

Орієнтація сучасних характеристик дошкільної освіти: індивідуального підходу, психологічного супроводу навчально-виховного процесу, домінування дитячих видів діяльності, емоційноціннісного ставлення вихователя до дитини на психологічне благополуччя.

Застосування соціально-психологічного тренінгу як засобу покращення стану особистісного здоров'я підлітків. Впровадження тренінгових модулів в освітній процес для усунення внутрішньоособистісних конфліктів, формуванню емоційного ставлення до власного "Я".

Культурологічний концепт ВАМПІР як конституєнт загальнолюдської концептуальної картини світу і як вербалізований компонент англомовної картини світу. Мовне й мовленнєве втілення концепта ВАМПІР, відбите в англомовних словниках і творах масової літератури.

Розгляд у порівняльному контексті художнього доробку Л. Українки та В. Стефаника у парадигматиці авторської стилістики. Концепція модернізму як буттєво-творчої практики, що визначає психотип літератора-митця, а відтак і неповторність його художніх візій.

Роль педагога в реалізації інклюзивної освіти. Формування нового професійно-психологічного мислення. Проблема готовності педагогів до роботи з дітьми зі особливими освітніми потребами. Психологічна готовність педагога до діяльності в інклюзивному класі.

Почуття, співчуття та переживання. Психокорекційна робота в групі. Професійна рефлексія психолога-практика. Складові елементи роботи психолога. Навички активного слухання. Тренінг розвитку емпатії для групового заняття. Навички, необхідні для емпатіності.

Опис проблеми реагування молоді на небезпеку щодо ураження ВІЛ. Дослідження феномену емпатійності у системі суб’єктних ставлень, місце емпатійності у виборі стратегії реагування на небезпеку щодо ураження ВІЛ. Формування реакцій на небезпеку ураження ВІЛ.

Визначення онтологічного статусу "емпатії". Аналіз логіки впливу лінгвістичного повороту на сучасні концепції свідомості і ментальної реальності. Розгляд тези Гілберта Райла, його деструкції класичної теорії свідомості у вигляді критики міфу Декарта.

Визначення онтологічного статусу «емпатії» як проблематики, що стосується відповідей на питання про природу ментальної реальності. Розуміння свідомості після зауваг Райла. Приписування онтологічного статусу феноменам, які належали до ментальних об’єктів.

Критерії особистісного зростання, зрілості, становлення та самоактуалізації впродовж акмеогенезу. Моносуб’єктна трансфінітна емпатія, інтерсуб’єктне, трансцендентне, духовне, родове та універсальне емпатійне ставлення. Можливість подолання ізоляції.

Емпатія як динамічний феномен, що проявляється на афективному, когнітивному конативному суб’єктному й світоглядному рівнях. На етапі професійного самовизначення високий рівень афективної форми емпатії виявляється в емоційних вербальних конструкціях.

Аналіз феномена емпатії у роботах вітчизняних, зарубіжних авторів, вивчення його розуміння у різних напрямах психології, психотерапії. Розгляд результатів дослідження рівня розвитку емпатії у студентів - майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів.

Роль емоційного інтелекту лідера у здійсненні лідерства. Зв'язок між лідерством як емоційно-ціннісним феноменом та емпатією або співпереживанням як ознакою соціальної свідомості. Чинники, які можуть ускладнювати процес виховання у підлітків емпатії.

Дослідження емпатії, як особливого прояву людської чуттєвості, в процесі протікання творчого акту. Виявлення сутності творчої діяльності митця, розвинена чуттєвість якого трансформується в художній твір. Розгляд проблеми творчості в контексті емпатії.

Межи поняття емпатія. Аналіз можливих засобів взаємодії між різними складовими процесу постановки п'єси на прикладі театральних процесів на базі вистав у Київському академічному драматичному театрі. Опис використання техніки взаємодії акторів з глядачами.

Дослідження психологічних особливостей розвитку асертивності та її чинників у дітей. Тенденції інтегральної емпатії юнацтва і окремих її форм в період кризових трансформацій сучасного українського суспільства. Визначення статевих відмінностей цієї якості.

Дослідження взаємозв'язку емпатії та толерантності до невизначеності, інтолерантності до невизначеності, міжособистісної інтолерантності до невизначеності, особистішої готовності до змін в майбутніх психологів. Структура особистості психологів.

Аналіз показників сформованості толерантності до невизначеності в майбутніх психологів залежно від рівня розвитку їх емпатичних здібностей. Розгляд показників емпатії як психологічних корелятів формування толерантності до невизначеності у психологів.

Визначення основних критеріїв та рівнів сформованості дослідницько-рефлексивного компонента готовності майбутнього вчителя початкових класів до реалізації диференційованого підходу в навчанні молодших школярів. Підвищення рівня готовності школярів.

Знайомство з характерними рисами емпіризму філософії Нового часу. Загальна характеристика філософії Дж. Локка. Сутність поняття " монада". Філософія Р. Декарта як новий, цільний і раціонально обґрунтований образ світу, особливості основних праць.