Модель класичної раціональності. Відповідність між розумом та річчю, фактом чи реальністю. Філософський світогляд Берклі. Культ "природного світла розуму". "Очищення" філософської раціональності від морального контексту. Сучасна філософська думка.

Основні концепції емпіричної традиції у філософії Нового часу, заснованої Ф. Беконом. Посилення ролі дедуктивного методу в пізнанні, механістичний світогляд Т. Гоббса. Сутність сенсуалізму та феноменалізму. Дослідження свідомості та причинності Д. Юмом.

Дослідження специфіки аргументації й етапів становлення емпірикалізації в історії науки. Аналіз концепцій нової риторики Х. Перельмана, Л. Ольбрехтс-Титеки та С. Тулміна. Використання ідей та інструментарію неформальної логіки у емпіричних дослідженнях.

Слава як психологічний і культурно-історичний феномен, уособлення найвищих проявів самореалізації. Просторове-часове визначення, характер аверсно-реверсних зворотних установок. Форми активності індивідів з екстернальним та інтернальним локусом контролю.

Дослідження епістемологічної (емпірико-сенсуалістичної) концепції Дж. Локка, яка стала однією із домінуючих ліній у формуванні освіти Нового часу. Аналіз ґрунту, на якому формувалася концепція пізнання. Опис процесу інтеграції в педагогічній науці ХІХ ст.

Оцінка історичного минулого України студентською молоддю щодо ставлення до минулого. Підвищення вимог до історичної, соціологічної, політичної, економічної, правової освіти і культури студентів з боку викладачів та адміністрації вищих навчальних закладів.

Проблеми тестування рівня фізичної підготовленості студентів з відхиленнями у стані здоров’я та прогнозування їх функціональних можливостей. Визначення ступеню автентичності тестів, які використовуються для контролю рівня розвитку силових здібностей.

"Світовий закон" як трансцендентний світовий принцип. Центральні фігури закону циклічного розвитку світу. Періоди індійської філософії. Зміст філософії в упанішадах, основні твердження. Наріжний камінь ранньобуддійського природно-правового вчення.

Відмінності громадської думки від масових настроїв. Вплив суб’єктів медійного простору на рівень компетентності респондентів. Визначення дисбалансу між артикуляцією зацікавленості суспільно-політичною проблематикою та патернами політичної активності.

Дослідження закономірностей співвідношення біологічного та соціального в психіці людини, концепції генетико-моделювального методу дослідження особистості підприємця. Принципи детермінізму та розвитку, єдності свідомості та діяльності особистості.

Практика проведення емпіричного дослідження за адміністративно-правовим напрямом. Застосування спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, стадії обробки, аналізу й інтерпретації даних. Необхідність удосконалення нормативно-правової бази.

Аналіз сутності професійного самоздійснення викладача вищої школи. Обґрунтування істотного підвищення загального рівня професійного самоздійснення та окремих його складових у фахівців науково-педагогічного профілю в міру дорослішання –40 років і старші.

Результати емпіричного вивчення особливостей розвитку морально-етичних цінностей особистості у шкільному віці на уроках народознавства. Структурні компоненти морально-етичних цінностей (когнітивний, емоційно-мотиваційний та діяльнісно-регулятивний).

Висвітлення проблематики лідерських якостей та емоційного інтелекту у студентів. Визначення основних компонентів емоційного потенціалу лідера. Виокремлення різних типів студентів залежно від характеристик емоційного інтелекту та лідерських якостей.

Аналіз проблематики лідерських якостей та емоційного інтелекту. Оцінка взаємозв'язку емоційного інтелекту та лідерських якостей студентів. Зростання показників: керування емоціями інших, внутрішньоособистісний інтелект, розуміння емоцій інших та власних.

Підкреслено значущість вивчення взаємозв’язку брехливості як сутнісної риси злочинців-шахраїв та психологічної розумності, специфіка взаємодії між якими наддасть можливість фахівцям специфікувати відповідні програми для означеної категорії засуджених.

Огляд проблеми вивчення залежності від гаджетів та її впливу на психічний стан підлітків. Емпіричне дослідження особливості режиму користування смартфоном серед підлітків. Наслідки впливу надмірної залежності від смартфонів на психічний стан підлітків.

Опис результатів емпіричного дослідження гендерних відмінностей Я-концепції особистості. Виявлення високого рівня андрогінності, переважно адекватного рівня самооцінки. Рівень групової залежності та інтернальності, рівень домагань у респондентів-дівчат.

Аналіз змісту емпіричного дослідження готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до виховання естетичної культури учнів закладу загальної середньої освіти. Виявлення самооцінки підготовленості педагогів до навчання естетики учнівської молоді.

Емоційно-вольовий компонент професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України як здатність розуміти власний емоційний стан у різноманітних професійних ситуаціях. Оценка адекватністі реагування на можливі невдачі.

Класифікація емоцій та почуттів, їх значення в процесі навчання. Дослідження прояву та впливу на поведінку студентів різних форм емоційних переживань. Таксономічні групи студентських страхів. Гендерні та тендерні відмінності ставлення до навчання.

Теоретичний аналіз ролі емпатії в системі формування професійних компетентностей майбутніх лікарів. Визначення ролі спроможності до емоційного відгуку та емоційного включення у стосунках із пацієнтом для ефективності організації терапевтичного процесу.

Характеристика результатів емпіричного дослідження потенційних можливостей арттерапевтичних засобів для розвитку уяви в дітей молодшого шкільного віку. Дослідження ролі арттерапевтичних технік у формуванні і розвитку пізнавальних процесів особистості.

Емпірична модель використання психотерапевтичних груп в роботі психологічної служби вищого навчального закладу. Мотиви афіліації в спілкуванні студентів. Методика готовності до саморозвитку В. Павлова. Психологічна служба в навчальних закладах США.

Дослідження акцентує увагу на тому, що на професійне самовизначення старшокласника впливає багато чинників. Уявлення людини про власну гендерну ідентичність визначає напрям вибору професії юнаками. Вплив на професійне самовизначення старшокласників.

Оцінка зв’язку основних показників поняттєвого мислення і характеристик інтернет-спілкування у підлітковому віці. Зв’язок комунікативних процесів та інтелектуального розвитку. Погляди на розвиток понять у молодшому шкільному та підлітковому віці.

Дослідження індивідуально-психологічних особливостей офіцерів закладів вищої освіти як предикторів їхнього позитивного іміджу. Чинники розробки навчально-тренінгової програми розвитку їхнього позитивного іміджу у військових закладах вищої освіти.

Використання статистично-математичної моделі у соціологічному дослідженні присвяченому залежності розвитку здібностей учня від тривалості користування соціальними мережами та її графічна інтерпретація. Кореляційно-регресійний аналіз в соціології.

Процентилі розподілу даних за психолінгвістичними маркерами для визначення груп досліджуваних відповідно до прояву комунікативно-мовленнєвих стилів. Зіставлення стилів з емоційними й мотиваційними стилями в загальній стильовій організації особистості.

Діагностування стану мовленнєво-слухової пам’яті молодших школярів із специфічним розладом психічного розвитку. Особливості мнестичних процесів у дітей з розладом, що спричиняє труднощі у навчанні. Нормативні показники стану психічних функцій у дітей.