Інтертекстуальність як базове поняття текстологічного проекту. Діалогічний характер культури. Подія як одиниця мовної гри. Виникнення поняття пастиш в ситуації деконструкції. Можливість пульсації всякого живого атома в цій єдності культурних феноменів.

Скептицизм - інтелектуальна культурна традиція, аргументи якої використовувалися філософським мисленням для подолання суперечностей в процесі пізнання. Достовірність - вимір адекватності відображення об`єкту, що може бути перевірено емпіричним шляхом.

Рассматриваются идеи темпоральной проблематики К. Бутона и принципы практического подхода в изучении темпоральности человека. Значение темпорализации свободы в создании и воплощении человеком новых возможностей. Выявлено значение древа возможностей.

Исследование антисемитизма как целенаправленной политики в античности. Сопоставление позиции античного философского и околофилософского социума с отношением к евреям и иудаизму прочих античных интеллектуалов. Нахождение в иудаизме продуктивных элементов.

Психоаналіз - методологічна передумова становлення філософських дискурсів ХХ століття. Непрозорість процесу формування моральності суб’єкту - складне питання психоаналітичної теорії людини. Едиповий комплекс - латентний конфлікт між сином та батьком.

Дослідження трансформаційних зрушень у розумінні людського існування раннього та пізнього періоду творчості М. Гайддегера у контексті руху філософського дискурсу мислителя від феноменологічно-екзистенційного аналізу Dasein до проблеми істини буття.

Изучение философии К. Ясперса. Значение экзистенции как источника мышления и действия в самом человеке. Самосовершенствование и развитие собственных возможностей, увеличение знаний, формирование новых умений и навыков, развитие личностных качеств.

Выдвижение Бэконом "естественной" философии, основывающейся на опытном познании. Его понимание науки, в основе которой способности человеческой души. Значение индуктивного метода познания природы, принцип исследования общих свойств явлений, их анализ.

Философский аспект учения Карен Хорни. Постфрейдовское развитие психоанализа. Неофрейдизм, полемика с Фрейдом. Выявление значения культуры в жизни общества и человека. Исследование проблемы личности и культуры. Влияние культуры на психическое здоровье.

Возрождение философской традиции диалога как наиболее продуктивного формата поиска ответов на базовые для актуальной культурной реальности вопросы. Эрнст Фишер, расширение границы представления об архитектонике самого творческого процесса/пространства.

Исследование задач культурологической дисциплины "Философия повседневной жизни и обыденного сознания" и важнейшего философского вопроса в данном дискурсе - структуры повседневного сознания, на примере философских мыслей Ф.М. Достоевского и Э. Гуссерля.

Комплексний аналіз екоутопічних ідей Г.Д. Торо, його спроби їхньої практичної реалізації під час Волденського експерименту, що був здійснений у контексті сучасних йому філософських рефлексій. Утопічні проекти, втілені у вигляді різного ґатунку комун.

Понимание концепта "заботы о себе", обусловленного социальными и моральными нормами. Расширение проблемного поля идеалов через взгляд на нецелесообразные формы бытия. Конституирование субъективности через преодоление как часть биографии Фуко и Толстого.

Актуализация античной практики "заботы о себе" с целью обнаружения в ней методологических подходов к исследованию трансформаций в современном образовании. Переосмысление содержания образования в сторону придания ему антропологического характера.

Забота как философская категория, в которой происходит совпадение субъектности и объекности, умение различать которые потребует переосмысления понятия Бытия. Причины онтологической сложности преодоления неразличимости заботы и человеческой самости.

Сопоставление онтологических и метафизических оснований христианского реализма Достоевского и экзистенциалистского гуманизма Сартра. Редукция целостного объема "тайны человека" в единстве ее экзистенциального и трансцендентного измерений у Достоевского.

Наличие крепостного права и отсутствие политических и социальных свобод личности - основное препятствие прогрессивного развития России. Основные черты философии истории А.И. Герцена. Либеральное течение в "западничестве" и ее представитель К.Д. Кавелин.

Суб’єктивне відображення реальності, яке не несе інформацію про істинну сутність об’єкта. Різні точки зору щодо "зарозумілої мови", висловлені творцями й дослідниками російського футуризму як одного із напрямків авангарду. Ідеї творчих новаторств.

Порівняльний аналіз змістів щодо довголіття і сенсу людського життя, представленого у п’єсі К. Чапека та у пенталогії Б. Шоу "Назад до Мафусаїла". Відстороненість довгожителів, їх зневажливе ставлення до коротко жителів. Актуалізація п’єси К. Чапека.

Сопоставляются гносеологическая позиция Декарта и художественно-философский принцип творчества Рембрандта. Сравнение их творчества, выявление глубинных отличий двух философских позиций, открывает новые нюансы такого явления, как духовная свобода.

Порушується проблематика дискурсу "злочину" та "покарання" у давньоукраїнській культурі. Розглядаються поняття "злочин" та "покарання" у контексті давньоукраїнської міфології. Аналізується народно-світоглядний підтекст поняття "суспільна небезпечність".

Дослідження "злочину" та "покарання" у філософсько-правовому вимірі. Абстрактні законодавчі системи, що взаємодіють із "середовищем" на інформаційному рівні. Механізм кореляції, корелятивні зв'язки та комунікативні властивості правових категорій.

Розгляд спроби подолати революційної травми, запропонованої діячами організації засобами впровадження стратегії "acting out" ("відіграшу"), ключовим моментом якої є репрезентація травми шляхом її адаптації до нової реальності та примирення з ситуацією.

Присутність філософських роздумів, істин, важливих питань у казці "Маленький принц" Антуана Де сент Екзюпері. Пошук прекрасного в собі, того що заснуло під тягарем повсякденних справ, клопотів, навчання, роботи, дорослих років у філософії Екзюпері.

Бескорыстие - норма институционального контроля над широким спектром мотивов деятельности ученого. Женщины-ученые - представители научной мысли, которые ярко демонстрируют тип ценностно-рационального действия с ярко выраженной мотивацией призвания.

"Рай" как место гармоничности всех отношений мироздания, "небесная сфера", в которой "всем хорошо", "мирно сосуществуют волки и овцы", "младенец играется с удавом". Знакомство с проблемами соотношения "веры" и "знания", рассмотрение основных особенностей.

Народ как основание общественного здания любой страны. Государство как аппарат для регулирования и контроля над населением. Анализ влияния внутренней жизни славянских племён на развитие "Мирового духа". Основы национального самосознания русского народа.

Исследование лингвистический поворот в философии, произошедший в первой половине ХХ в. "Уровневая модель" строения сознания и "изнанка языка". Концепции "дополнительности" континуального и дискретного. Фридрих Шлейермахер и его герменевтическая теория.

Философские концепции воображения и реальности воображаемого русского мыслителя Я.Э. Голосовкера и французского мыслителя Г. Башляра. Определение места, функции и роли воображения в познании, в бытии. Роль разума воображения в имагинативном познании.

Изменение отношения общества к результатам фундаментальных и прикладных исследований. Влияние рыночной мотивации на трансформацию целей и направлений научной деятельности. Трансформация характеристик социальной роли ученого и его личностных качеств.