Исследование лингвистический поворот в философии, произошедший в первой половине ХХ в. "Уровневая модель" строения сознания и "изнанка языка". Концепции "дополнительности" континуального и дискретного. Фридрих Шлейермахер и его герменевтическая теория.

Философские концепции воображения и реальности воображаемого русского мыслителя Я.Э. Голосовкера и французского мыслителя Г. Башляра. Определение места, функции и роли воображения в познании, в бытии. Роль разума воображения в имагинативном познании.

Призвание и ценность науки в жизни всего человечества. Понятие Сократа и рациональный эксперимент Леонардо да Винчи как средства научного познания. Открытие пути к Богу через развитие точного естествознания. Предпосылки теологии и позитивная религия.

Значение "иррационального" в русском неокантианстве конца XIX - начала XX в., где выявляются два основных подхода в понимании корреляции рационального и иррационального. Характеристика взглядов академического критицизма и зрелого русского неокантианства.

Требования к системам искусственного интеллекта и принципы создания его моделей. Семантические проблемы при описании вычислительных процессов в рамках кибернетики. Возможности субъективного восприятия у человека биологических и кибернетических систем.

Биография Эриха Фромма. Тематика и сложность книги "Искусство любви". Отличие первоначального чувства влюбленности от перманентного состояния пребывания в любви. Стремление человека к идентичности в другими людьми. Пять элементов, присущих любви.

Анализ дискурсов: интерпретации "идеологии ислама" в отношении к глобальному либеральному экономическому порядку (Д. Лал); "терроризма" как разновидность рессентимента (С. Жижек); "фундаментализма" в горизонте "глобальной империи" (М. Хардт, А. Негри).

Анализ книги М.К. Петрова "Язык. Знак. Культура". Несовместимость культур на уровне фундаментальных структур трансляции-инновации. Структурная симметрия между теологией и наукой как "дисциплинарными общностями" и "закрытым" и "открытым" обществами.

Характерні особливості інноваційної суності епохи постмодерну. Дослідження динаміки розвитку інноваційності постмодерного суспільства. Розгортання особливої "онтології іманижера" — уявного образу, яким є "ідеал", керівника в публічному управлінні.

Платон як давньогрецький констуктор базових ідей майбутнього тоталітаризму. Загальні концепції його політичного вчення. Нормативна ідеальна модель "абсолютно досконалої держави" у книзі "Держава". Компоненти платонівської моделі ідеальної держави.

Ю. Лазаревська як естет, стиліст та філософсько мислячий художник, аналіз творчого потенціалу. Сутність поняття "інтуїція розуму". Загальна характеристика змісту модерної культури ХХ-ХХІ століть. Розгляд особливостей дрібної пластики Ю. Лазаревської.

Дослідження поглядів Е. Левінаса на проблему Іншого. Визначення Іншого як центру етичних відносин, який виступає абсолютно трансцендентним ликом, не підвладним "насиллю теорії" і асиметричним по відношенню до дій Я. Відкриття безкінечності лику Іншого.

Аналіз концепції "істинної віри" проголошеної С. К’єркегором і її відображення у філософських системах Л. Шестова та М. Бубера. Екзистенційне прагнення філософа до реалізації і втілення віри. Віра-абсурд у к’єркегорівській і шестовській інтерпретації.

Изучение трактата буддийской школы йогачара, объекта научного интереса исследователей из стран Запада, России, Китая и Японии. Анализ структуры текста трактата. Реконструкция содержания источника на основании авторского перевода с тибетского и санскрита.

Завданням статті є вивчення в дійсності рівності між собою всіх Помісних церков. У відношеннях між незалежними церковними адміністраціями відчувається "зверхність" давніх автокефалій над новими. Висвітлюються трансформаційні процеси інституту автокефалії.

Отношение к практикам, вещам, идеям, объектам социального и экономического обмена в символическом эквиваленте - сущностная характеристика капитала согласно К. Маркса. Символический капитал - категория, определяющая специфику информационного общества.

Поняття категоричного імперативу та передумови формування світогляду І. Канта. Етика обов'язку як концепція "віддаленого соціального ідеалу", яка робила ставку на тимчасову безмежність людського буття. Проблема людини та моралі у філософії Канта.

Суть "Києво-Печерського патерику", у якому вміщено опис соціальної практики мислителів часів Київської Русі, у яких Слово не розходилося зі Справою. З’ясування складників філософського підґрунтя, яке утворило поле для впровадження соціальної практики.

"Кінець історії" як неможливість створення нового філософського вчення або суспільно-політичної доктрини. Поняття "кінець ідеології", "кінець соціального" у концепціях постіндустріального суспільства. Критика ідеї "кінця історії" в роботах Ф. Фукуями.

Формування культурних стереотипів і психології української нації. Дифузіонізм як метафізична концепція, його радикальні прояви в теорії Уіслера. Відмова від еволюції та самовдосконалення людини. Гносеологічний підхід Кребера до змін у суспільстві.

Анализ феномена "клипового мышления" через сопоставление с особенностями теории "одномерного человека", внедренной выдающимся представителем Франкфуртской школы социальной мысли – Гербертом Маркузе. Происхождение и аппарат воздействия клипового мышления.

Социокультурные основания идеи "конца истории". Значимость проблемы конца истории в системе современного мировоззрения. Трактовка "конца истории" в социально-философской мысли. Специфические особенности современных интерпретаций идеи конца истории.

Философская интерпретация феномена конца света на материале постапокалиптической фантастики. Конец света как кризис научной рациональности и в христианской картине мира. Выявление антропологических оснований кризиса мира ценностей и идеалов человека.

Рассматривается "коперниканская революция" Канта как объект философской ретроспекции. Высказывается предположение, что "коперниканская революция" может быть понята в отношении условий ее возможности в рамках регрессивного трансцендентального аргумента.

Трансцендентальная эстетика: понятие априорного в кантовской философии, всеобщие формы чувственности, явление и "вещь в себе". Три закона рассудка. Космологические идеи Канта и его агностические взгляды на "метафизическое" учение о человеческом сознании.

Соціальна критичність наукової фантастики як певне наслідування жанру утопії. Дослідження в романі Р. Бредбері засобами художньої літератури сутності "Критичної теорії" та можливих наслідків розвитку культур-індустрії, основаної на технічних засобах.

Четыре причины духовной тьмы. Ошибочное толкование Писания относительно Царства Божиего. Заблуждения вследствие ошибочного толкования слов "вечная жизнь" и "вечная смерть". Заблуждения из учения о чистилище, изгнании духов и заклинании душ умерших.

Розкриття логіки співвідношення людяного та ідеологічного за сучасних умов російсько-української війни. У дослідженні наголошується на необхідності втілення комплексних заходів щодо інституціоналізації гуманітарної безпеки в Україні на різних рівнях.

Мировоззренческие архетипы греческой эпохи и современная научная картина мира. Дарвинизм как концепция самоорганизации живой и неживой природы. Антропный принцип эволюции материи. История возникновения матриархата, переход от фетишизма к патриархату.

Исследование сложных и многоаспектных отношений, возникающих в области государственного управления, символическим воплощением которых является "машина власти". Проведение аналогии между машинным механизмом и человеческими социальными структурами.