Ю. Лазаревська як естет, стиліст та філософсько мислячий художник, аналіз творчого потенціалу. Сутність поняття "інтуїція розуму". Загальна характеристика змісту модерної культури ХХ-ХХІ століть. Розгляд особливостей дрібної пластики Ю. Лазаревської.
Відсутність чітких дефініцій - один з найголовніших недоліків діяльності гуманітаріїв, що провокує недовіру до їхніх наукових студій. Жан Франсуа Ліотар - відомий французький філософ, що визначив новий поштовх до осмислення поняття епохи постмодерну.
Дослідження поглядів Е. Левінаса на проблему Іншого. Визначення Іншого як центру етичних відносин, який виступає абсолютно трансцендентним ликом, не підвладним "насиллю теорії" і асиметричним по відношенню до дій Я. Відкриття безкінечності лику Іншого.
Аналіз концепції "істинної віри" проголошеної С. К’єркегором і її відображення у філософських системах Л. Шестова та М. Бубера. Екзистенційне прагнення філософа до реалізації і втілення віри. Віра-абсурд у к’єркегорівській і шестовській інтерпретації.
Постмодерністське бачення поняття "історичний досвід", викладене у працях одного з представників постмодернізму - Ф.Р. Анкерсміта. Його позиція до об’єкту і суб’єкту історичного досвіду. Класифікація моделі філософії історії з позицій системного підходу.
Изучение трактата буддийской школы йогачара, объекта научного интереса исследователей из стран Запада, России, Китая и Японии. Анализ структуры текста трактата. Реконструкция содержания источника на основании авторского перевода с тибетского и санскрита.
Завданням статті є вивчення в дійсності рівності між собою всіх Помісних церков. У відношеннях між незалежними церковними адміністраціями відчувається "зверхність" давніх автокефалій над новими. Висвітлюються трансформаційні процеси інституту автокефалії.
Отношение к практикам, вещам, идеям, объектам социального и экономического обмена в символическом эквиваленте - сущностная характеристика капитала согласно К. Маркса. Символический капитал - категория, определяющая специфику информационного общества.
Поняття категоричного імперативу та передумови формування світогляду І. Канта. Етика обов'язку як концепція "віддаленого соціального ідеалу", яка робила ставку на тимчасову безмежність людського буття. Проблема людини та моралі у філософії Канта.
Суть "Києво-Печерського патерику", у якому вміщено опис соціальної практики мислителів часів Київської Русі, у яких Слово не розходилося зі Справою. З’ясування складників філософського підґрунтя, яке утворило поле для впровадження соціальної практики.
Мета статті полягає у з’ясуванні складників філософського підґрунтя, яке утворило благодатне поле для впровадження Печерськими ченцями соціальної практики. Опис соціальної практики мислителів часів Київської Русі, у яких Слово не розходилося зі Справою.
"Кінець історії" як неможливість створення нового філософського вчення або суспільно-політичної доктрини. Поняття "кінець ідеології", "кінець соціального" у концепціях постіндустріального суспільства. Критика ідеї "кінця історії" в роботах Ф. Фукуями.
Формування культурних стереотипів і психології української нації. Дифузіонізм як метафізична концепція, його радикальні прояви в теорії Уіслера. Відмова від еволюції та самовдосконалення людини. Гносеологічний підхід Кребера до змін у суспільстві.
Анализ феномена "клипового мышления" через сопоставление с особенностями теории "одномерного человека", внедренной выдающимся представителем Франкфуртской школы социальной мысли – Гербертом Маркузе. Происхождение и аппарат воздействия клипового мышления.
Общая характеристика философской деятельности Аль-Фараби как последователя Аристотеля. Анализ трактата "Книга букв", который является комментарием к "Метафизике" Аристотеля. Рассуждение Мелисса о временной бесконечности. Логическое понимание бытия.
Межкультурная философия – направление, оформленное в 80-90 гг. прошлого века. "Когнитивная скромность" - ориентация в рамках философствования, направленная на отказ от абсолютизации, универсализации или претензии на превосходство собственной позиции.
Анализ основных когнитивных стилей в современных социально-гуманитарных науках как совокупности правил и норм выбора способов объяснения и описания, построения и организации, доказательности и основного обоснования той или иной системы научного знания.
Когнитивный стиль науки как правила и нормы выбора способов объяснения и описания, построения и организации, доказательности и обоснования системы научного знания. Стратегия российской социально-гуманитарной науки в современном научном пространстве.
Социокультурные основания идеи "конца истории". Значимость проблемы конца истории в системе современного мировоззрения. Трактовка "конца истории" в социально-философской мысли. Специфические особенности современных интерпретаций идеи конца истории.
Философская интерпретация феномена конца света на материале постапокалиптической фантастики. Конец света как кризис научной рациональности и в христианской картине мира. Выявление антропологических оснований кризиса мира ценностей и идеалов человека.
Рассматривается "коперниканская революция" Канта как объект философской ретроспекции. Высказывается предположение, что "коперниканская революция" может быть понята в отношении условий ее возможности в рамках регрессивного трансцендентального аргумента.
Соціальна критичність наукової фантастики як певне наслідування жанру утопії. Дослідження в романі Р. Бредбері засобами художньої літератури сутності "Критичної теорії" та можливих наслідків розвитку культур-індустрії, основаної на технічних засобах.
Четыре причины духовной тьмы. Ошибочное толкование Писания относительно Царства Божиего. Заблуждения вследствие ошибочного толкования слов "вечная жизнь" и "вечная смерть". Заблуждения из учения о чистилище, изгнании духов и заклинании душ умерших.
Идея "лингвистического поворота" в историческом исследовании. Преодоление кризиса американской интеллектуальной истории на фоне прогрессирующей истории научных сообществ, вдохновленной Куном и философами-прагматистами и культурной антропологии К. Гирца.
Исследование понятия, содержания и локусов (мест) социальной памяти как способа социокультурной идентификации человека. Обоснование потребности общества в формировании и сохранении социальной памяти как обязательного условия существования общества.
Розкриття логіки співвідношення людяного та ідеологічного за сучасних умов російсько-української війни. У дослідженні наголошується на необхідності втілення комплексних заходів щодо інституціоналізації гуманітарної безпеки в Україні на різних рівнях.
Философия Хосе Ортега-и-Гассет, как часть творческого наследия Испании. Массовое сознание, история его изучения. Причины феномена скопления людей, толпа и элита. Общественное понимание реальности. Основные черты человека с точки зрения социологии.
Мировоззренческие архетипы греческой эпохи и современная научная картина мира. Дарвинизм как концепция самоорганизации живой и неживой природы. Антропный принцип эволюции материи. История возникновения матриархата, переход от фетишизма к патриархату.
Исследование сложных и многоаспектных отношений, возникающих в области государственного управления, символическим воплощением которых является "машина власти". Проведение аналогии между машинным механизмом и человеческими социальными структурами.
Проблема зростання впливу машини та техніки на суспільство та людину. Загроза механізації та автоматизму як велика небезпека, котру зазнає людина. Розгляд відчуження, як однієї із найважливіших характеристик стану людини в умовах сучасного суспільства.
