Сопоставление онтологических и метафизических оснований христианского реализма Достоевского и экзистенциалистского гуманизма Сартра. Редукция целостного объема "тайны человека" в единстве ее экзистенциального и трансцендентного измерений у Достоевского.

Наличие крепостного права и отсутствие политических и социальных свобод личности - основное препятствие прогрессивного развития России. Основные черты философии истории А.И. Герцена. Либеральное течение в "западничестве" и ее представитель К.Д. Кавелин.

Суб’єктивне відображення реальності, яке не несе інформацію про істинну сутність об’єкта. Різні точки зору щодо "зарозумілої мови", висловлені творцями й дослідниками російського футуризму як одного із напрямків авангарду. Ідеї творчих новаторств.

Порівняльний аналіз змістів щодо довголіття і сенсу людського життя, представленого у п’єсі К. Чапека та у пенталогії Б. Шоу "Назад до Мафусаїла". Відстороненість довгожителів, їх зневажливе ставлення до коротко жителів. Актуалізація п’єси К. Чапека.

Сопоставляются гносеологическая позиция Декарта и художественно-философский принцип творчества Рембрандта. Сравнение их творчества, выявление глубинных отличий двух философских позиций, открывает новые нюансы такого явления, как духовная свобода.

Порушується проблематика дискурсу "злочину" та "покарання" у давньоукраїнській культурі. Розглядаються поняття "злочин" та "покарання" у контексті давньоукраїнської міфології. Аналізується народно-світоглядний підтекст поняття "суспільна небезпечність".

Дослідження "злочину" та "покарання" у філософсько-правовому вимірі. Абстрактні законодавчі системи, що взаємодіють із "середовищем" на інформаційному рівні. Механізм кореляції, корелятивні зв'язки та комунікативні властивості правових категорій.

Розгляд спроби подолати революційної травми, запропонованої діячами організації засобами впровадження стратегії "acting out" ("відіграшу"), ключовим моментом якої є репрезентація травми шляхом її адаптації до нової реальності та примирення з ситуацією.

Присутність філософських роздумів, істин, важливих питань у казці "Маленький принц" Антуана Де сент Екзюпері. Пошук прекрасного в собі, того що заснуло під тягарем повсякденних справ, клопотів, навчання, роботи, дорослих років у філософії Екзюпері.

Бескорыстие - норма институционального контроля над широким спектром мотивов деятельности ученого. Женщины-ученые - представители научной мысли, которые ярко демонстрируют тип ценностно-рационального действия с ярко выраженной мотивацией призвания.

"Рай" как место гармоничности всех отношений мироздания, "небесная сфера", в которой "всем хорошо", "мирно сосуществуют волки и овцы", "младенец играется с удавом". Знакомство с проблемами соотношения "веры" и "знания", рассмотрение основных особенностей.

Народ как основание общественного здания любой страны. Государство как аппарат для регулирования и контроля над населением. Анализ влияния внутренней жизни славянских племён на развитие "Мирового духа". Основы национального самосознания русского народа.

Платон как один из основателей идеалистического направления в мировой философской науке. Тирания - наихудшая форма отклонения от идеального государственного строя. Идея любой вещи или существа как самое глубокое, сокровенное и существенное в нем.

Исследование лингвистический поворот в философии, произошедший в первой половине ХХ в. "Уровневая модель" строения сознания и "изнанка языка". Концепции "дополнительности" континуального и дискретного. Фридрих Шлейермахер и его герменевтическая теория.

Философские концепции воображения и реальности воображаемого русского мыслителя Я.Э. Голосовкера и французского мыслителя Г. Башляра. Определение места, функции и роли воображения в познании, в бытии. Роль разума воображения в имагинативном познании.

Изменение отношения общества к результатам фундаментальных и прикладных исследований. Влияние рыночной мотивации на трансформацию целей и направлений научной деятельности. Трансформация характеристик социальной роли ученого и его личностных качеств.

Значение "иррационального" в русском неокантианстве конца XIX - начала XX в., где выявляются два основных подхода в понимании корреляции рационального и иррационального. Характеристика взглядов академического критицизма и зрелого русского неокантианства.

Требования к системам искусственного интеллекта и принципы создания его моделей. Семантические проблемы при описании вычислительных процессов в рамках кибернетики. Возможности субъективного восприятия у человека биологических и кибернетических систем.

Проанализирована специфика трактовки концепта "искусство и революция" представителей немецкой и отечественной мысли. Значение идей русского философа Д.С. Мережковского о независимости культуры и ее направляющей роли в условиях революционных практик.

Биография Эриха Фромма. Тематика и сложность книги "Искусство любви". Отличие первоначального чувства влюбленности от перманентного состояния пребывания в любви. Стремление человека к идентичности в другими людьми. Пять элементов, присущих любви.

Анализ дискурсов: интерпретации "идеологии ислама" в отношении к глобальному либеральному экономическому порядку (Д. Лал); "терроризма" как разновидность рессентимента (С. Жижек); "фундаментализма" в горизонте "глобальной империи" (М. Хардт, А. Негри).

Методологический и теоретический статус идеи в ее соотношении с понятием и их совместное применение в практике научных исследований. Идея как форма мысли, ее значение и свойства, изучение в истории философии. Развитие понятия и предмете с участием идеи.

Краткая биография и оценка научных достижений профессора М.Ф. Быковой, ее творческое становление, опыт исследовательской работы в европейских научных центрах. Понимание философии, а также анализ специфики профессионального занятия историей философии.

Анализ книги М.К. Петрова "Язык. Знак. Культура". Несовместимость культур на уровне фундаментальных структур трансляции-инновации. Структурная симметрия между теологией и наукой как "дисциплинарными общностями" и "закрытым" и "открытым" обществами.

Характерні особливості інноваційної суності епохи постмодерну. Дослідження динаміки розвитку інноваційності постмодерного суспільства. Розгортання особливої "онтології іманижера" — уявного образу, яким є "ідеал", керівника в публічному управлінні.

Платон як давньогрецький констуктор базових ідей майбутнього тоталітаризму. Загальні концепції його політичного вчення. Нормативна ідеальна модель "абсолютно досконалої держави" у книзі "Держава". Компоненти платонівської моделі ідеальної держави.

Дослідження роботи, написаної С. Радхакрішнаном - "Індійської філософії". Аналіз структури роботи та принципи, за якими індійський мислитель викладає власний підхід до періодизації філософської думки Індії. Розгляд у творах вчень окремих даршан.

Ю. Лазаревська як естет, стиліст та філософсько мислячий художник, аналіз творчого потенціалу. Сутність поняття "інтуїція розуму". Загальна характеристика змісту модерної культури ХХ-ХХІ століть. Розгляд особливостей дрібної пластики Ю. Лазаревської.

Відсутність чітких дефініцій - один з найголовніших недоліків діяльності гуманітаріїв, що провокує недовіру до їхніх наукових студій. Жан Франсуа Ліотар - відомий французький філософ, що визначив новий поштовх до осмислення поняття епохи постмодерну.

Дослідження поглядів Е. Левінаса на проблему Іншого. Визначення Іншого як центру етичних відносин, який виступає абсолютно трансцендентним ликом, не підвладним "насиллю теорії" і асиметричним по відношенню до дій Я. Відкриття безкінечності лику Іншого.