Значение "иррационального" в русском неокантианстве конца XIX - начала XX в., где выявляются два основных подхода в понимании корреляции рационального и иррационального. Характеристика взглядов академического критицизма и зрелого русского неокантианства.

Требования к системам искусственного интеллекта и принципы создания его моделей. Семантические проблемы при описании вычислительных процессов в рамках кибернетики. Возможности субъективного восприятия у человека биологических и кибернетических систем.

Биография Эриха Фромма. Тематика и сложность книги "Искусство любви". Отличие первоначального чувства влюбленности от перманентного состояния пребывания в любви. Стремление человека к идентичности в другими людьми. Пять элементов, присущих любви.

Анализ дискурсов: интерпретации "идеологии ислама" в отношении к глобальному либеральному экономическому порядку (Д. Лал); "терроризма" как разновидность рессентимента (С. Жижек); "фундаментализма" в горизонте "глобальной империи" (М. Хардт, А. Негри).

Методологический и теоретический статус идеи в ее соотношении с понятием и их совместное применение в практике научных исследований. Идея как форма мысли, ее значение и свойства, изучение в истории философии. Развитие понятия и предмете с участием идеи.

Краткая биография и оценка научных достижений профессора М.Ф. Быковой, ее творческое становление, опыт исследовательской работы в европейских научных центрах. Понимание философии, а также анализ специфики профессионального занятия историей философии.

Анализ книги М.К. Петрова "Язык. Знак. Культура". Несовместимость культур на уровне фундаментальных структур трансляции-инновации. Структурная симметрия между теологией и наукой как "дисциплинарными общностями" и "закрытым" и "открытым" обществами.

Характерні особливості інноваційної суності епохи постмодерну. Дослідження динаміки розвитку інноваційності постмодерного суспільства. Розгортання особливої "онтології іманижера" — уявного образу, яким є "ідеал", керівника в публічному управлінні.

Платон як давньогрецький констуктор базових ідей майбутнього тоталітаризму. Загальні концепції його політичного вчення. Нормативна ідеальна модель "абсолютно досконалої держави" у книзі "Держава". Компоненти платонівської моделі ідеальної держави.

Ю. Лазаревська як естет, стиліст та філософсько мислячий художник, аналіз творчого потенціалу. Сутність поняття "інтуїція розуму". Загальна характеристика змісту модерної культури ХХ-ХХІ століть. Розгляд особливостей дрібної пластики Ю. Лазаревської.

Відсутність чітких дефініцій - один з найголовніших недоліків діяльності гуманітаріїв, що провокує недовіру до їхніх наукових студій. Жан Франсуа Ліотар - відомий французький філософ, що визначив новий поштовх до осмислення поняття епохи постмодерну.

Дослідження поглядів Е. Левінаса на проблему Іншого. Визначення Іншого як центру етичних відносин, який виступає абсолютно трансцендентним ликом, не підвладним "насиллю теорії" і асиметричним по відношенню до дій Я. Відкриття безкінечності лику Іншого.

Аналіз концепції "істинної віри" проголошеної С. К’єркегором і її відображення у філософських системах Л. Шестова та М. Бубера. Екзистенційне прагнення філософа до реалізації і втілення віри. Віра-абсурд у к’єркегорівській і шестовській інтерпретації.

Постмодерністське бачення поняття "історичний досвід", викладене у працях одного з представників постмодернізму - Ф.Р. Анкерсміта. Його позиція до об’єкту і суб’єкту історичного досвіду. Класифікація моделі філософії історії з позицій системного підходу.

Изучение трактата буддийской школы йогачара, объекта научного интереса исследователей из стран Запада, России, Китая и Японии. Анализ структуры текста трактата. Реконструкция содержания источника на основании авторского перевода с тибетского и санскрита.

Завданням статті є вивчення в дійсності рівності між собою всіх Помісних церков. У відношеннях між незалежними церковними адміністраціями відчувається "зверхність" давніх автокефалій над новими. Висвітлюються трансформаційні процеси інституту автокефалії.

Отношение к практикам, вещам, идеям, объектам социального и экономического обмена в символическом эквиваленте - сущностная характеристика капитала согласно К. Маркса. Символический капитал - категория, определяющая специфику информационного общества.

Поняття категоричного імперативу та передумови формування світогляду І. Канта. Етика обов'язку як концепція "віддаленого соціального ідеалу", яка робила ставку на тимчасову безмежність людського буття. Проблема людини та моралі у філософії Канта.

Мета статті полягає у з’ясуванні складників філософського підґрунтя, яке утворило благодатне поле для впровадження Печерськими ченцями соціальної практики. Опис соціальної практики мислителів часів Київської Русі, у яких Слово не розходилося зі Справою.

Суть "Києво-Печерського патерику", у якому вміщено опис соціальної практики мислителів часів Київської Русі, у яких Слово не розходилося зі Справою. З’ясування складників філософського підґрунтя, яке утворило поле для впровадження соціальної практики.

"Кінець історії" як неможливість створення нового філософського вчення або суспільно-політичної доктрини. Поняття "кінець ідеології", "кінець соціального" у концепціях постіндустріального суспільства. Критика ідеї "кінця історії" в роботах Ф. Фукуями.

Формування культурних стереотипів і психології української нації. Дифузіонізм як метафізична концепція, його радикальні прояви в теорії Уіслера. Відмова від еволюції та самовдосконалення людини. Гносеологічний підхід Кребера до змін у суспільстві.

Анализ феномена "клипового мышления" через сопоставление с особенностями теории "одномерного человека", внедренной выдающимся представителем Франкфуртской школы социальной мысли – Гербертом Маркузе. Происхождение и аппарат воздействия клипового мышления.

Общая характеристика философской деятельности Аль-Фараби как последователя Аристотеля. Анализ трактата "Книга букв", который является комментарием к "Метафизике" Аристотеля. Рассуждение Мелисса о временной бесконечности. Логическое понимание бытия.

Межкультурная философия – направление, оформленное в 80-90 гг. прошлого века. "Когнитивная скромность" - ориентация в рамках философствования, направленная на отказ от абсолютизации, универсализации или претензии на превосходство собственной позиции.

Анализ основных когнитивных стилей в современных социально-гуманитарных науках как совокупности правил и норм выбора способов объяснения и описания, построения и организации, доказательности и основного обоснования той или иной системы научного знания.

Когнитивный стиль науки как правила и нормы выбора способов объяснения и описания, построения и организации, доказательности и обоснования системы научного знания. Стратегия российской социально-гуманитарной науки в современном научном пространстве.

Социокультурные основания идеи "конца истории". Значимость проблемы конца истории в системе современного мировоззрения. Трактовка "конца истории" в социально-философской мысли. Специфические особенности современных интерпретаций идеи конца истории.

Философская интерпретация феномена конца света на материале постапокалиптической фантастики. Конец света как кризис научной рациональности и в христианской картине мира. Выявление антропологических оснований кризиса мира ценностей и идеалов человека.

Анализ особенностей самоопределения понятия "конкретная метафизика" Флоренского, нацеленного на выявление основных черт предпринимаемого им метафизического исследования. Характеристика основных идеи творческой активности субъекта и объекта культуры.