Скептицизм - інтелектуальна культурна традиція, аргументи якої використовувалися філософським мисленням для подолання суперечностей в процесі пізнання. Достовірність - вимір адекватності відображення об`єкту, що може бути перевірено емпіричним шляхом.

Рассматриваются идеи темпоральной проблематики К. Бутона и принципы практического подхода в изучении темпоральности человека. Значение темпорализации свободы в создании и воплощении человеком новых возможностей. Выявлено значение древа возможностей.

Исследование антисемитизма как целенаправленной политики в античности. Сопоставление позиции античного философского и околофилософского социума с отношением к евреям и иудаизму прочих античных интеллектуалов. Нахождение в иудаизме продуктивных элементов.

Психоаналіз - методологічна передумова становлення філософських дискурсів ХХ століття. Непрозорість процесу формування моральності суб’єкту - складне питання психоаналітичної теорії людини. Едиповий комплекс - латентний конфлікт між сином та батьком.

Изучение философии К. Ясперса. Значение экзистенции как источника мышления и действия в самом человеке. Самосовершенствование и развитие собственных возможностей, увеличение знаний, формирование новых умений и навыков, развитие личностных качеств.

Выдвижение Бэконом "естественной" философии, основывающейся на опытном познании. Его понимание науки, в основе которой способности человеческой души. Значение индуктивного метода познания природы, принцип исследования общих свойств явлений, их анализ.

Комплексний аналіз екоутопічних ідей Г.Д. Торо, його спроби їхньої практичної реалізації під час Волденського експерименту, що був здійснений у контексті сучасних йому філософських рефлексій. Утопічні проекти, втілені у вигляді різного ґатунку комун.

Понимание концепта "заботы о себе", обусловленного социальными и моральными нормами. Расширение проблемного поля идеалов через взгляд на нецелесообразные формы бытия. Конституирование субъективности через преодоление как часть биографии Фуко и Толстого.

Актуализация античной практики "заботы о себе" с целью обнаружения в ней методологических подходов к исследованию трансформаций в современном образовании. Переосмысление содержания образования в сторону придания ему антропологического характера.

Наличие крепостного права и отсутствие политических и социальных свобод личности - основное препятствие прогрессивного развития России. Основные черты философии истории А.И. Герцена. Либеральное течение в "западничестве" и ее представитель К.Д. Кавелин.

Суб’єктивне відображення реальності, яке не несе інформацію про істинну сутність об’єкта. Різні точки зору щодо "зарозумілої мови", висловлені творцями й дослідниками російського футуризму як одного із напрямків авангарду. Ідеї творчих новаторств.

Сопоставляются гносеологическая позиция Декарта и художественно-философский принцип творчества Рембрандта. Сравнение их творчества, выявление глубинных отличий двух философских позиций, открывает новые нюансы такого явления, как духовная свобода.

Бескорыстие - норма институционального контроля над широким спектром мотивов деятельности ученого. Женщины-ученые - представители научной мысли, которые ярко демонстрируют тип ценностно-рационального действия с ярко выраженной мотивацией призвания.

"Рай" как место гармоничности всех отношений мироздания, "небесная сфера", в которой "всем хорошо", "мирно сосуществуют волки и овцы", "младенец играется с удавом". Знакомство с проблемами соотношения "веры" и "знания", рассмотрение основных особенностей.

Народ как основание общественного здания любой страны. Государство как аппарат для регулирования и контроля над населением. Анализ влияния внутренней жизни славянских племён на развитие "Мирового духа". Основы национального самосознания русского народа.

Исследование лингвистический поворот в философии, произошедший в первой половине ХХ в. "Уровневая модель" строения сознания и "изнанка языка". Концепции "дополнительности" континуального и дискретного. Фридрих Шлейермахер и его герменевтическая теория.

Философские концепции воображения и реальности воображаемого русского мыслителя Я.Э. Голосовкера и французского мыслителя Г. Башляра. Определение места, функции и роли воображения в познании, в бытии. Роль разума воображения в имагинативном познании.

Призвание и ценность науки в жизни всего человечества. Понятие Сократа и рациональный эксперимент Леонардо да Винчи как средства научного познания. Открытие пути к Богу через развитие точного естествознания. Предпосылки теологии и позитивная религия.

Значение "иррационального" в русском неокантианстве конца XIX - начала XX в., где выявляются два основных подхода в понимании корреляции рационального и иррационального. Характеристика взглядов академического критицизма и зрелого русского неокантианства.

Требования к системам искусственного интеллекта и принципы создания его моделей. Семантические проблемы при описании вычислительных процессов в рамках кибернетики. Возможности субъективного восприятия у человека биологических и кибернетических систем.

Биография Эриха Фромма. Тематика и сложность книги "Искусство любви". Отличие первоначального чувства влюбленности от перманентного состояния пребывания в любви. Стремление человека к идентичности в другими людьми. Пять элементов, присущих любви.

Анализ дискурсов: интерпретации "идеологии ислама" в отношении к глобальному либеральному экономическому порядку (Д. Лал); "терроризма" как разновидность рессентимента (С. Жижек); "фундаментализма" в горизонте "глобальной империи" (М. Хардт, А. Негри).

Характерні особливості інноваційної суності епохи постмодерну. Дослідження динаміки розвитку інноваційності постмодерного суспільства. Розгортання особливої "онтології іманижера" — уявного образу, яким є "ідеал", керівника в публічному управлінні.

Платон як давньогрецький констуктор базових ідей майбутнього тоталітаризму. Загальні концепції його політичного вчення. Нормативна ідеальна модель "абсолютно досконалої держави" у книзі "Держава". Компоненти платонівської моделі ідеальної держави.

Ю. Лазаревська як естет, стиліст та філософсько мислячий художник, аналіз творчого потенціалу. Сутність поняття "інтуїція розуму". Загальна характеристика змісту модерної культури ХХ-ХХІ століть. Розгляд особливостей дрібної пластики Ю. Лазаревської.

Дослідження поглядів Е. Левінаса на проблему Іншого. Визначення Іншого як центру етичних відносин, який виступає абсолютно трансцендентним ликом, не підвладним "насиллю теорії" і асиметричним по відношенню до дій Я. Відкриття безкінечності лику Іншого.

Отношение к практикам, вещам, идеям, объектам социального и экономического обмена в символическом эквиваленте - сущностная характеристика капитала согласно К. Маркса. Символический капитал - категория, определяющая специфику информационного общества.

Поняття категоричного імперативу та передумови формування світогляду І. Канта. Етика обов'язку як концепція "віддаленого соціального ідеалу", яка робила ставку на тимчасову безмежність людського буття. Проблема людини та моралі у філософії Канта.

Суть "Києво-Печерського патерику", у якому вміщено опис соціальної практики мислителів часів Київської Русі, у яких Слово не розходилося зі Справою. З’ясування складників філософського підґрунтя, яке утворило поле для впровадження соціальної практики.

"Кінець історії" як неможливість створення нового філософського вчення або суспільно-політичної доктрини. Поняття "кінець ідеології", "кінець соціального" у концепціях постіндустріального суспільства. Критика ідеї "кінця історії" в роботах Ф. Фукуями.