Изучение развития концепции гуманизма. Отрицание жизни во имя высших ценностей. Исследование и формализация структур в системах, включающих институты, произведения, религиозные верования. Теоретизация абстрактного и доктринерского неоструктурализма.

Аналіз особливостей становлення ідей та ролі контексту у формуванні структуралізму. Зміст відповідного підходу в контексті методологічної проблематики сучасних соціально-гуманітарних досліджень, обґрунтування актуалізації методологічного потенціалу.

Характер еволюції концепції структуралізму як провідного чинника формування структуралістської методології. Обґрунтування потенціалу структуралістської методології в соціально-гуманітарних дослідженнях як способу дослідження сучасної гуманітарної сфери.

Структури національної пам’яті, які найбільше за інші піддавались асиміляторським атакам. Нищення їхньої національної самобутності, загроза втрати національної ідентичності українців та загибелі української нації, про що мріють російські шовіністи.

Дослідження проблематики інформаційного суспільства. Вивчення поняття семіосфери, специфічної системи суспільного буття. Характеристика головних принципів існування семіотичного простору. Специфікація й конкретизація смислових варіацій модерного проекту.

Место законов диалектики в методологии познания. Переформулирование отдельных положений диалектического материализма на языке теории структурных систем. Особенности категорий "система" и "структура". Аналитический разбор формулировок закона диалектики.

Проблема визначення структурних вимірів феномену соціального часу. Розкриття передумови формування соціально-філософських концепцій часу та класифікація теоретико-методологічних підходів до визначення феномену. Звернення до історико-філософського зрізу.

Изучение возможностей и границ классической и социально-синергетической парадигм обществознания при исследовании социетальных изменений и структур. Характеристика структурно-синергетических аспектов трансформирующейся России в контексте глобализации.

Философский анализ понятия ментальности в социокультурном ракурсе. Исследование современного определения ментальности, связь этого феномена с общественным и индивидуальным сознанием. Анализ роли ментальности в структуре культурной и социальной среды.

Ознакомление со взглядами основоположника феноменологии Э. Гуссерля. Исследование ключевого понятия его философии - интенциональности. Рассмотрение основных аспектов виртуализации. Изучение сущности методологии функционально-структурного анализа.

Изучение внешних механизмов и факторов функционирования социальных регуляторов в системе правового социума. Анализ детерминант становления правового социума и его структуры. Исследование типологии социальных регуляторов. Онтологический статус реальности.

Аналіз культури як найвищого вияву людської освіченості та професійної компетентності. Здатність масової культури здійснювати зв’язок між повсякденним та спеціалізованим знанням. Вплив трансформації суспільства на культуру. Зміна її ролі в житті соціуму.

Анализ сходства автономной балансировки субъекта в трансцендентальной философии Канта и в психоанализе Фрейда. Процесс типичного чередования морального понятия и морального предмета в целях стяжания нравственного капитала. Закон коллективного баланса.

Исследование изменений, затрагивающих соотношение формы и содержания культуры. Характеристика основных проблем соотношения культурного поля и предметного бытия человека. Раскрытие причин кризисности культуры. Изучение концепта культурных универсалий.

Структурные компоненты ноогенеза в сфере интеллектуального освоения культурно-исторической реальности. Рассмотрение проблемы порождения знания посредством определения "регулярностей". Формирование тематических паттернов культурно-исторической реальности.

Генезис базисных оснований метафизики Лосского и выделение структурообразующих элементов его учения. Иерархическая структура субстанциональных деятелей. Человек как система субстанциональных деятелей. Сущность эсхатологической концепции сотериологии.

История возникновения взгляда на материю. Идеи атомизма как основа для синтеза знаний и их своеобразной точкой опоры. Анализ мира форм и соразмерных человеку величин, комплексы молекул, размерность которых соотносима с масштабами человеческого опыта.

Исследование структурных элементов творчества в философии И.И. Лапшина, которые предназначены для осуществления общей цели, т. е. производства открытия. Исследование особенностей элементов творчества через призму философской системы русского мыслителя.

Онтологические и гносеологические основания композиционного подхода. Компаративный анализ структурной методологии и композиционного подхода. Совокупность устойчивых связей и отношений объекта, обеспечивающих его целостность и тождественность самому себе.

Рассмотрение возможности применения Рамсей-предложений в качестве средства выражения структуры научных теорий в рамках популярной сегодня версии научного реализма - структурном реализме. Знание о теоретических сущностях, постулируемых в научной теории.

Основные художественные приемы и фигуры прозискусства и фактографии. Обоснование понятия коллективной чувственности и специфической для русской культуры 1920-х годов. Проведение исследования главных различий авангарда исторического и надисторического.

Историко-философский анализ меняющихся структур понятийной репрезентации в теоретических моделях научного познания. Истолкование Марксом системных эффектов, которые и предполагают некоторые новые контексты. Способы действия сложной системы любой природы.

Установление параллелизма между уровнями экспликации структуры континуума и ступенями постижения сущности биологической эволюции. Анализ ступеней экспликации генеративности, посредством которой происходит переход с одной ступени эволюции на другую.

Розгляд та характеристика філософської концепції Ю. Хабермаса у якості можливої методологічної основи для формування суб'єкт-суб'єктної моделі. Виявлення та аналіз особливостей її соціоінтегративного потенціалу для суб'єктів соціального функціонування.

Визначення сутнісних засад, можливостей імплементації етично орієнтованої суб'єкт–суб'єктної моделі PR–комунікації. Виявлення соціоінтегративного потенціалу філософської Хабермаса у якості можливої методології для суб'єктів соціального функціонування.

Комплекс специфических образования субкультуры, ее роль в истории, формы проявления. Субкультура как аспект переходного сознания в период перехода от прежней социальной системы к новой. Изучение феномена человеческого существования и социального бытия.

Дослідження змісту і значення принципу субсидіарності в соціальній доктрині та практиці католицької церкви. Особливості розуміння смислового наповнення принципу субсидіарності положення про взаємозв’язок і взаємну відповідальність особи та суспільства.

Рассмотрение сущности понятия бесконечности в эпоху Возрождения. Всеобщая субстанция явлений в природе. Место пространства и времени в субстанциальной концепции. Изучение предпосылок возникновения релятивизма. Философское значение теории относительности.

Развитие связи между субстанциальным и экзистенциальным. Разработка метода, который позволит интерпретировать в терминах традиционной модели бытия субстанциально-экзистенциальное единство поверхности, разработанное в постмодернистской концепции бытия.

Характеристика сущности структурно-функционального метода, который имеет важнейшее значение для многих наук, в том числе и для социальной философии. Особенности субстанциального подхода к пониманию живых существ. Основные потребности социального целого.