Дослідження морального відношення людської особистості до проблеми смерті. Історико-філософський екскурс у поняття смерть, його трансформація в європейській свідомості. Відношення екзистенції до смерті, сутність різноманітних підходів до її концепту.

Аналіз і порівняльна характеристика страху і спокуси як детермінант відповідальності в межах філософського дискурсу. Дослідження сутності феномену страху в екзистенціальній філософії з екстраполяцією на сучасні реалії. Ідеї Йонаса щодо евристики страху.

Страх як чинник, що формує суть людської екзистенції. Механізми, які стимулюють або стримують людську активність. Розуміння страху в якості посередника між потенцією людського буття і безпосередньо існуванням людини. Взаємовплив страху та бездоганності.

Проблема буття в роботах по філософії. Створення бази дослідження страху людської екзистенції, його місця та ролі у різних сферах. Головні механізми подолання й процес уникнення негативного впливу. Страхи сучасної цивілізації: пандемія, тероризм.

Визнечення уявлення людей про страх на основі аналізу текстів першоджерел доби Київської Русі. Головні моменти, ключові для подальшого усвідомлення сутності танатологічних поглядів мислителів епохи. Основні категорії, смислоутворюючі духовну атмосферу.

Аналіз уявлення людей про страх на основі аналізу текстів джерел доби Київської Русі (КР). Категорії духовної атмосфери, в якій розвивалася індивідуальна та народна свідомість за часів КР, становлення якої відбувалося під впливом процесу християнізації.

Філософське дослідження ґенези та функцій страху в суспільстві, як соціально-філософського феномену. Обґрунтування місця і значення даного явища в онтологічному існуванні людини. Оцінка рівня вивчення феномена страху в різних галузевих дисциплінах.

Аналіз страху як важливої складової людського існування. Специфіка страху в українському духовно-культурному просторі в часи Києво-Руської держави. Місце екзистенціалу страху у філософії Г. Сковороди, та у творчості геніального прозаїка М. Гоголя.

Размышления о состоянии современной русской философии, основанные на анализе третьего тома антологии "Кто сегодня делает философию в России". Критический обзор современной русской философии, представленной как ее корифеями, так и малоизвестными именами.

Представления современных философов о необратимости времени, доказательства его однонаправленности и необратимости. Анализ теорий о термодинамической, космологической, волновой и эволюционной "стрелах времени". Основные положения принципа причинности.

Счастье и стремление к нему людей. Понятие манер человека, касающихся их совместной жизни в мире и единении. Желание власти и соперничества. Происхождение и употребление речи. Употребление положительных и отрицательных имен, слова, не имеющие значения.

Физическая и духовная природа человеческого общества, их взаимодействие. Проявления любви, доверия, благодарности. Инстинкты и знания в жизни людей. Внешняя и внутренняя свобода человека. Формирование общественного уклада. Определение справедливости.

Поазано, чи пов’язаний стросонівський намір реабілітувати метафізику, спираючись при цьому на інструментарій аналітичної філософії, зі студіюванням кантівської філософії. Концептуальні здобутки Канта, розв’язання епістемологічних і метафізичних питань.

Особенности аргументации как логического процесса, формы мыслительной деятельности, направленной на обоснование истинности или ложности высказывания. Опровержение и критика как виды аргументативных процессов. Правила аргументации по отношению к тезису.

Особенности понимания понятия бытия в различных типах мировоззрения. Раскрытие сущности бытия через определение его структурных составляющих. Рассмотрение логически допустимых мировоззренческих платформ, в рамках которых анализируется понятие бытия.

Изучение закономерностей и форм человеческого мышления. Раскрытие сути диалектических проблем развития мира. Совпадение диалектики, логики и теории познания. Закон единства и борьбы противоположностей, перехода количественных изменений в качественные.

Анализ проблем модификации духовности. Подходы к процессу становления личности, стадиям личностного роста. Этапность движения индивида к зрелым формам личностного бытия. Духовный рост субъекта как одна из основ нравственно ориентированной личности.

Дослідження виміру актуалізації духовності у внутрішньо-особистісних (психологічних) та об’єктивації у зовнішньо-особистісних формах. Визначення смислу людського буття протягом життя у різних вікових кризах. Розробка педагогічної теорії духовності.

Взаимоотношение эволюции понятий и категорий философии в парадигме исследования науки. Трансформация субъекта познания в структуре научного знания, предстающего в категории объекта. Проведение исследования проблемы снижения роли фундаментальной науки.

Лазеры и прорыв в развитии использования комбинационного рассеяния света в научном познании как явления и метода. Теоретические исследования, технические разработки и эмпирическая верификация теорий. Философско-методологический анализ научной проблемы.

Специфика форм чувственного и рационального познания. Особенности двух конкурирующих направлений в философии — сенсуализма и рационализма. Анализ соотношения чувственной и рациональной составляющих процесса познания. Классификация методов познания.

Разнообразие областей, видов, уровней и единиц научного знания. Общие закономерности развития науки. Естествознание - совокупность дисциплин о различных объектах и аспектах неживой и живой природы. Рассмотрение структуры метатеоретического знания.

Рассмотрение структуры и классификации теорий. Номенологические и аналитические, детерминистические и стохастические, позитивные и нормативные, микроэкономические и макроэкономические. Создание теории как определенной системы целостного научного знания.

Существование философии в форме научной системы. "Разрыв" в мышлении философа, переход к новой модели построения системы философии. Противопоставление Гегелем мистической интуиции Шеллинга, разуму, как способности постигать и разрешать противоречия.

Историческое развитие теории аргументации. Приведение доводов с целью убеждения другой стороны, использование для этих целей фактов, прямых и косвенных доказательств. Скрытые механизмы искусства речевого воздействия в рамках разных коммуникативных систем.

Систематизация философских знаний в период античности. Разделение теоретической и практической философии на части согласно Аристотелю. Развитие метафизики в Средние века. Структура философии в учениях Бэкона, Вольфа, Канта, Гегеля; ее современные разделы.

Изучение автономности аксиологических предпосылок политической власти. Выявление сущностных оснований политической и социальной утопии. Исследование в философии диалектики взаимоотношений категорий "власть" и "влияние" в контексте исторического развития.

Понятие суждения как особой формы мысли. Простые суждения, их виды, структура, объединенная классификация по количеству и качеству. Роль субъекта и предиката в трёхчленной схеме. Характер логической связки в утвердительных и отрицательных взглядах.

Мировоззрение как понятие и процесс, формы и основные компоненты его структуры. Значение мировоззрения для человека и его сущность. Основные атрибуты материи: движение, пространство, время, системность. Принципы классификации форм движения материи.

Место философии в системе разнообразных знаний об окружающем нас мире. Раскрытие функций науки в ее содержательной стороне, роль мировоззрения в духовной жизни человека и общества. Формирование важных качеств культурной личности и философского мышления.