Аналіз поширеного у сучасному філософському й культурологічному дискурсі концепту гедонізму. Аналіз концепту задоволення як одного із провідних у культурі. Орфізм і піфагореїзм як важливі явища в античній передфілософській міфології архаїчного періоду.

Поняття гедонізму як надмірне прагнення до чуттєвих насолод і пов'язане з відмовою від загальноприйнятої моралі, етичні теорії, системи поглядів. Популярні теми тілесної насолоди, спокуси й бажання як становлення нової форми теорій про задоволення.

Узгодження християнської теології, спертої на доктрини аристотелізму, неоплатонізму з новими досягненнями науки й панівної моралі - одна з основних рис розвитку філософії в епоху Нового часу. Філософська система Р. Декарта і картезіанська революція.

Соціально-філософське з’ясування сутності, змісту і функцій адміністративної субкультури у діяльності державного апарату в умовах трансформації соціальних інститутів. Особисті якості державного службовця як носія субкультури й суб'єкта соціальної дії.

Генеза поняття адміністративної субкультури в історії соціальної філософії, структура особистих якостей, життєвих сенсів, експектацій державних службовців, співвідношення в їх діяльності конформістських, бюрократичних та інноваційних компонентів.

Розвиток культури Київської Русі в тісному зв'язку з культурами Візантії, південних і західних слов'ян. Подолання племінної расової несвідомості. Симбіоз візантійських ідей, що перепліталися з традиціями слов'янського язичництва і болгарської книжності.

Основні положення філософії життя Ф. Ніцше. В. Дільтей, Г. Зіммель та герменевтика. Філософія історії О. Шпенглера. Ірраціоналізм та вчення про суспільство А. Бергсона. Особливості та основні положення атеїстичного і релігійного екзистенціалізму.

Історіософське світобачення у становленні вчителя як суб'єкта цілісної педагогічної діяльності. Визначення гуманістичних орієнтирів конструювання історичної дійсності за умов зміни парадигми світобачення. Традицієзнавчий підхід в педагогічній освіті.

Дослідження культурологічної творчості мислителя Якова Павловича Козельського (1728-1794 рр.). Вивчення українським філософом проблематики культури у зіставленнях із відповідними системно-теоретичними модифікаціями течій філософії XVIII століття.

Історико-філософські джерела та передумови формування концепту відчуження в західноєвропейській інтелектуальній традиції XVIII—XIX століть, відмінність і взаємозв'язок різних трактувань відчуження. Розгляд проблеми можливостей подолання відчуження.

Концепція методологічних засад філософії освіти, якою передбачається подолання проблем сучасної навчальної діяльності. Формулювання елементів філософії освіти на основі виявлення та аналізу існуючих протиріч і парадоксів в галузі гуманітарного знання.

Дослідження феномену нелінійного мислення в історико-філософському контексті. Характеристика специфічних особливостей професійної підготовки сучасного педагога у вищому педагогічному навчальному закладі, теоретичних засад, на яких вона здійснюється.

Реконструкція культурно-антропологічного аспекту нігілізму крізь призму проблеми людського, культурного буття в історії західноєвропейської філософської думки. Аналіз логіки нігілістичних ідей, їхньої архітектоніки, способів і контекстів їх проголошення.

Розкриття сутності нелінійної моделі особистості в контексті сучасної філософії освіти. Розробка нової синергетичної моделі інноваційної людини, метою життя якої стає самоосвіта, самовизначення, що спонукають її до реалізації потенційних можливостей.

Етапи формування інституту прав людини. Досліджена спадщина Стародавньої Греції і Риму, яка є першоосновою вивчення уявлень про справедливість, суспільну рівність та свободу людини, на основі аналізу основоположних ідей найвідоміших мислителів Античності.

Аналіз суспільно-історичних факторів та ролі культурних запозичень у становленні релігійно-філософських поглядів в Японії. Проведення порівняльного аналізу розуміння ролі національної релігії у процесі формування націоконсолідуючої доктрини країни.

Вивчення великих і малих соціальних утворень та їх методологічного значення для комплексного філософського аналізу середнього класу. Розгляд та характеристика особливостей зв’язку генезису середнього класу зі змінами парадигм суспільного розвитку.

Експлікація евристичних можливостей нелінійної методології у сфері соціально-філософського пізнання в межах дослідження ґенези української державності. Створення моделі українського державотворення. З’ясування змісту державності з погляду нелінійності.

Становлення та роль філософії освіти в демократичному суспільстві. Сприяння утвердженню високих цінностей, високодуховної культури, оновленого суспільства, а відтак нової людини, яка уособлює гармонійну єдність природного, духовного і суспільного витоків.

Дослідження процесу становлення філософського дискурсу фотографії та основні етапи її теоретичного осмислення. Розкриття особливостей експлікації світлини як технічного образу, різновиду мистецтва, соціокультурної практики та інформаційного медіуму.

Характеристика творчої спадщини Лева Шестова. Роль людини у роботах філософа. Розгляд етичних понять "свобода", "віра", "знання", "гріх", "зло" в контексті загальної проблеми теодицеї крізь призму екзистенційно-персоналістської філософської парадигми.

Осмислення особливостей ціннісної свідомості перехідних епох. Вивчення існуючих в історії філософії та в сучасній аксіології типології цінностей. Формування ціннісної свідомості молоді, адекватній умовам становлення нових суспільних відносин в Україні.

Теоретичне осмислення ціннісної свідомості перехідних епох історії людського суспільства, вивчення еволюції уявлень про цінності зарубіжної та вітчизняної філософії, починаючи з античної епохи до сьогодення. Аналіз цінностей сучасної української молоді.

Теоретичний аналіз поглядів філософів і психологів на категорію "становлення" як переходу від однієї визначеності буття до іншої. Її суттєві відмінності від розвитку. Розуміння становлення як кристалізації потенцій (можливостей) в оформлене ціле (акме).

Изучение темпоральных параметров существования индивида на разных этапах жизни – основной вопрос философии возраста. Исследование старческого временения в том модусе, который обнаруживает качественные отличия от производства времени (хронопоэзиса).

В статье рассматривается вопрос о связи старости и мудрости. Анализируются онтологические условия, благоприятствующие выстраиванию этоса ветхой (мудрой) старости. Показано, что жизнь философа и мудрого старца – это разные формы реализации стремления.

Представление о сущности биоэтики как науки и как социального феномена с точки зрения факторов ее возникновения. Определение методологической основы изучения биоэтики и междисциплинарного подхода в нем, диктующего единство общефилософского аспекта.

Філософський аналіз становища жінки в буддійській традиції протягом історичного розвитку, передумови гендерно зумовлених відмінностей і перспектив їх подолання. Вчення Сіддгартхи Ґаутами як більш дружнє до жінок, ніж патріархальні по своїй суті релігії.

Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.

Рассмотрение проблем, связанных с изменением статуса науки в мире. Техногенная цивилизация - доминирующий в настоящее время в мире тип развития, характерными особенностями которого являются инновационность, активное производство и внедрение новых знаний.