Ідеї та особливості, які лежать в основі теорії Модерну. Розглянуто, що Андреас Реквіц розробляє свою теорію на двох рівнях. Історія розвитку західного модерного суспільства розглядається з точки зору конфлікту між логікою загальності та сингулярності.

Проблема страдания, связанная с уникальностью человеческого бытия. Положения философии экзистенциализма, утверждающие, что человек - это программа, формирующая сама себя в случайно выпавших обстоятельствах. Роль активных действий в сохранении своего "я".

Дослідження феномену страждання як універсальної міри небайдужості людини. Аналіз базових форм, що представлені в давніх текстах вавилонського епосу. Розгляд через розуміння страждання як екзистенціалу буття в контексті генези теорії чуттєвості.

Научная биография советского философа Э.Ф. Лепиня как сторонника школы академика Деборина в философии, специалиста по философским проблемам физики. Анализ соотношения динамической и статистической закономерности, их использование в физике и биологии.

Концептуальне відтворення природи й сутності стратагемного мислення як механізму суспільної детермінації. Визначення напрямів його використання в суспільно-політичній практиці. Обґрунтування історичної іманентності застосування стратагемного мислення.

Соціально-філософський аналіз можливих стратегічних напрямів розвитку суспільства в умовах екологічної кризи. Аналіз сценаріїв сталого розвитку суспільства. Стратегема сталого розвитку як впровадження в суспільне життя нової моделі освітньої системи.

Способы решения проблемы понимания в философии ХХ века. Ее анализ в свете стратегии "ограниченного и безграничного тождества". Понимание как общечеловеческий способ бытия. Противоречия в работах представителей феноменолого-герменевтической традиции.

Изучение классической и неклассической стратегии естественнонаучного представления о мире. Понимание корректности постановки и решения задач естественнонаучной рациональности. Формы актуализированной действительности и двуполюсность научного знания.

Традиции русской философской и социально-гуманитарной мысли в контексте построения и обоснования программы социально-гуманитарных наук. Влияние метаморфоз в социально-гуманитарном знании в целом на изменение стратегий исследования в историографии.

Рассмотрение возможных взаимосвязей способов концептуализации реальности и подходов к решению проблемы объективности научного знания. Значимость экзистенции и конструктивного реализма. Личностные и психологические моменты процесса познания Н.Р. Хэнсона.

Особенности научно-популярной коммуникации в цифровой медиасреде для установления эффективных способов продвижения научного знания. Влияние политизации науки на процесс ее медиатизации и нарастающей включенности медиакоммуникаций в научную деятельность.

Альбуханова-Славская Ксения Александровна – советский и российский психолог, доктор философских наук. Авторская теория жизненного пути человека с учетом взаимодействия внешних и внутренних факторов. Основные положения субъектно-личностной концепции.

Воспитательная деятельность институтов, участвующих в социализации молодого поколения. Роль государства в определении долговременной стратегии, обеспечивающей создание и функционирование системы патриотического воспитания граждан Российской Федерации.

Рассмотрение концептуального подхода к пониманию стратегии устойчивого развития цивилизации. Исследование биосферы как совокупности экосистем существующих на основе полностью замкнутых круговоротов, характеристика и последствия экологического кризиса.

Фундаментальні проблеми і ціннісні стратегії освіти. Вплив тенденцій глобалізації на процеси в суспільствах в умовах трансформації транзитивних систем. Обґрунтування необхідності плюралізму парадигм при розробці підходів до предмету філософії освіти.

Систематизація інтерпретацій теорії психоаналізу Ж. Лакана щодо переозначування суб’єкта. Відтворення у романі Дж. Фаулза "Жінка французького лейтенанта" моделі катарсису екзистенційної травми суб’єкта шляхом зміни травматичного означника на адекватний.

Раціональна реконструкція еволюції наукової раціональності. Тенденції до інтеграції класичних редукціоністських стратегій у постнекласичну наукову раціональність. Уніфіковані фізичні теорії як проект редукціонізму постнекласичної науки, їх перспективи.

Розвиток мислення в гуманітарному пізнанні. Теорії інтерпретації щодо виявлення сутності історичного та культурного процесу. Досвід інтерпретації як способу реалізації творчих інтенцій мислення. Типи історичних текстів. Види ціннісної інтерпретації.

Розгляд стратегії сподівання як переходу від поспішної погоні за перемогою до раціонального осмислення операційної карти бажаного майбутнього. Залучення стратегування до наповнення змісту сподівання. Аналіз дослідження тваринного страху перед ворогом.

Дослідження ролі масової культури з позицій теорії культурної індустрії М. Горкгаймера й Т. Адорно та комунікативної філософії Ю. Габермаса. Характеристика комунікативної та стратегічної типів раціональності, яким відповідають життєвий світ і система.

Дослідження змісту розробленої британським теоретиком Б. Джессопом стратегічно-реляційної концепції держави як комплексного соціального явища. Наголошено на конструктивній природі інституту держави та суспільній змістовності політичного процесу.

Дослідження концептуальних засад онтологічного дослідження держави як комплексного соціального явища. Виявлення іманентних суперечностей процесу державотворення в сучасних історичних умовах на матеріалі стратегічно-реляційної концепції Б. Джессопа.

Загальна характеристика важливих соціальних інститутів, котрі сприяють патріотичному вихованню. Аналіз особливостей стратегії героїко-патріотичного виховання у вітчизняному соціокультуному просторі. Знайомство з головними критеріями формування молоді.

Проблема стратегії життя особистості як фактора розвитку суспільства, способу вирішення життєвих завдань, що надає особистості спрямованості в реалізації її як суб’єкта власної долі. Механізм взаємодії соціального капіталу та стратегії життя особистості.

Сутність поняття "культурфілософська рефлексія". Особливості рефлексивного засвоєння оратором культурфілософських надбань як передумови соціокультурної ефективності ораторського спілкування. Аналіз проблем розвитку існуючих форм культурного творення.

Аналіз страху через взаємодію фундаментальних категорій онтології - буття і небуття. Індивідуалістська (індивідуалізм) і колективістська (колективізм) тенденції підходу до людини та її буття. Способи подолання, мінімізації чи нейтралізації страху небуття.

Сущность и причины появления страха. Источники страхов, их характеристика. Понятие страха в философии Кьеркегора. Взаимосвязь страха и греха в трудах Кьеркегора. Причины духовной болезни человека и пути ее преодоления. Экзистенциальный смысл страха.

Рассмотрение экзистенциализма, или философии существования - одиого из самых популярных и влиятельных течений современной общественной мысли. Центральные вопросы экзистенциализма - существование человека, смысл его жизни и судьбы в мире, страх, страдание.

Проблема страха как феномена, обусловленного условиями человеческого существования. Анализ страха на идеях философской антропологии, концепции "человеческой ситуации" Э. Фромма, философии экзистенциализма. Становление социального начала в человеке.

Характеристика екзистенційних підвалин страху смерті та їх зв’язку із духовним становленням і самотрансценденцією особистості. Вирішення проблеми смислу людського життя. Сотеріологічний вимір проблеми побоювання кінця існування у християнській традиції.