Становлення філософської теорії цінностей. Історико-філософський аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПІДЛІСНИЙ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ

УДК124.5+1(091)(047)

СТАНОВЛЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ ТЕОРІЇ ЦІННОСТЕЙ

(ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)

Спеціальність 09.00.05 - історія філософії

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Дніпропетровськ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі гуманітарних дисциплін Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту Міністерства фінансів України.

Науковий керівник: кандидат філософських наук, професор

Шубін Василь Іванович,

Дніпропетровський державний фінансово-економічний інститут, професор кафедри гуманітарних дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Мороз Іван Антонович,

Дніпропетровський національний університет, професор кафедри філософії;

кандидат філософських наук, доцент

Шабанова Юлія Олександрівна,

Національний гірничий університет,

завідувач кафедри філософії.

Провідна установа: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.

Захист відбудеться “ 25 ” грудня 2003 р. о 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.11 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук у Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою:

49050, м. Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна,72, ауд. 307.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8.

Автореферат розіслано “ 24 ” листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Окороков В.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Зацікавленість проблемою цінностей посилюється у перехідні періоди суспільного розвитку. Процес глибоких змін у житті нашого суспільства висуває пріоритетну проблему цінностей та ціннісного впливу на особистість. Ця тема хвилює фахівців у галузі аксіології, етики та власне філософії з часів І. Канта, який сформулював свої відомі питання: “Що я можу знати?” “Що я маю робити?” “На що я можу сподіватися?” . Відповіді на них, особливо на останнє питання, ціннісно орієнтують людину в світі, пропонують їй панораму цілей, ідеалів, надій, тобто допомагають осмислити своє життя.

Кардинальні суспільно-політичні зміни життя українського народу в кінці 80- на початку 90-х років ХХ століття зумовили ціннісний “розкол” соціуму та призвели до наростання кризових явищ у всіх сферах суспільного життя. Йде процес зміни ціннісної парадигми: попередня система цінностей витісняється з масової свідомості, а нова ще не сформована; невиразними є найближчі аксіологічні орієнтири. В українському суспільстві особистість, і особливо це стосується молоді, знаходиться в ситуації ціннісного хаосу та невизначеності. Швидко змінюються “змістові поля” особистості, людина відчуває тривогу, невпевненість, невлаштованість життя, що зумовлене значно більшою мірою саме ціннісною кризою, ніж економічними та соціально-політичними зрушеннями. Виникла та поглиблюється суперечність між усвідомленням необхідності прийняття нових ціннісних орієнтирів та ідеалів розвитку суспільства й особистості, пошуку ціннісного консенсусу та наявними попередніми орієнтирами в системі ціннісних орієнтацій. Існує потреба в цілісній системі цінностей, що може служити основою соціалізації індивіда в умовах трансформації.

У цих нових умовах на рівні філософської рефлексії необхідно осмислити ситуацію, що склалася в духовному житті, здійснити науково-теоретичний аналіз закономірностей і особливостей становлення, функціонування й розвитку системи цінностей кризового суспільства, з`ясувати можливості взаємодії цінностей та особистості в процесі соціалізації. Цим обумовлюється актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Цінності та ціннісні орієнтації є предметом науково-філософського інтересу протягом багатьох століть. Докладніше про це піде мова в першому розділі дисертації. Зауважимо лише, що з ціннісної проблематики у 80- 90- ті роки в СНД з'явився ряд праць, що заслуговують на увагу: С.Ф. Анісімов, Г.П. Вижлецов, О.М. Максимов, Е.Л. Носенко, Н.В. Фролова; І.Ф. Кононов, монографії М.С. Кагана, П.С. Гуревича, докторські дисертації П.І. Смірнова, О.М. Панфілова, кандидатська дисертація Т.Г. Богорішвілі. На особливу увагу заслуговують праці, присвячені дослідженню національних цінностей. У цьому відношенні плідною є діяльність українського філософа П.І. Гнатенка. У своїх працях автор звертається до складної проблеми національного буття у сучасному космополітичному світі. Проблема цінностей була предметом дослідження ряду виконаних в Україні дисертаційних досліджень: Є.А. Подольської, Н.В. Костенко, А.А. Кавалерова, Ю.В. Борисової. Однак, на нашу думку, й досі ряд аспектів, що пов'язані з вивченням ціннісної проблематики, залишається недостатньо проясненим. У нових соціально-політичних умовах розвитку України необхідно глибоке теоретичне осмислення ціннісного фактора, який має істотний вплив на всі сфери суспільного буття. Потрібні нові підходи до аналізу ціннісної проблематики, з урахуванням реального стану та динаміки ціннісних орієнтацій особистості. Всі ці дослідження вказують на актуальність теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане у Дніпропетровському державному фінансово-економічному інституті у рамках науково-дослідної роботи “Проблема формування світоглядних орієнтацій людини в умовах трансформації суспільства”, номер держреєстрації 0101V005760.

Об'єктом дослідження є феномен цінності.

Предмет дослідження: еволюція уявлень про цінності у вітчизняній та зарубіжній філософії.

Мета дисертаційного дослідження: теоретичне осмислення особливостей ціннісної свідомості перехідних епох.

Досягнення поставленої мети здійснювалося через розв'язання таких завдань:

дослідження філософської традиції у вивченні цінностей;

аналіз існуючих концепцій базових цінностей особистості у сучасній філософії та науці;

зіставлення базових цінностей стабільних та перехідних епох;

вивчення існуючих в історії філософії та в сучасній аксіології типології цінностей;

дослідження ціннісних орієнтацій сучасної української молоді;

формування ціннісної свідомості молоді, адекватній умовам становлення нових суспільних відносин в Україні.

Методологічну основу дисертаційного дослідження склали загальнофілософські підходи, зокрема системний, а особливо формаційний та цивілізаційний. Це дозволило виявити типологічні особливості тих ціннісних орієнтацій, які відповідають певному етапу суспільного розвитку. У першому розділі аналіз цінностей проведено в основному з застосуванням формаційного підходу в історичному аспекті, в 2 та 3 розділах формаційний підхід доповнюється цивілізаційним. У дослідженні сучасної ціннісної свідомості дисертант прагнув до органічної єдності історичного та логічного, абстрактного та конкретного, аналітичного та синтетичного методів, які сприяють реалізації наукового пошуку.

Теоретичну базу дослідження склали класичні праці видатних мислителів минулого: Сократа, Платона, Аристотеля, В. Віндельбанда, Г. Гегеля, Р. Декарта, І.А. Ільїна, Канта, Г. Лейбніца, Дж. Локка, М.О. Лоського, К. Маркса, М. Монтеня, Ф.Ніцше, Г. Ріккерта, Б. Спінози, Г. Сковороди, С.Л. Франка, І. Франка, Д. Юма, П. Юркевича та ін., а також праці сучасних вітчизняних та зарубіжних авторів, які досліджували феномен цінності та ціннісних орієнтацій, зокрема І.В. Бичка, Г.Я. Головних, П.І. Гнатенка, М.С. Кагана, Н.А. Побєди, Є.А. Подольської, Ф.І. Прокоф'єва, В.М. Рижко, А.О. Ручки, В.М. Сагатовського, Л.Н. Столовича, В.Г. Табачковського, О.С. Токовенка, І.З. Цехмистро, В.І. Шевченка, В.І. Шубіна та ін.

Наукова новизна дослідження обумовлена насамперед тим, що філософська теорія цінностей розглянута в якості об'єкта історико-філософського аналізу. Новизна отриманих результатів полягає в наступному:

- виявлена логіка становлення філософської теорії цінностей і зміни ціннісних орієнтирів у кожну історичну епоху: космоцентризм, теоцентризм, сціентизм і технократизм неухильно виявляють свою однобічність і поступаються місцем новому гуманізму з його установкою (на додаток до ренесансного антропоцентризму) на діалог із природою і благоговіння перед життям;

- проведений порівняльний аналіз ціннісних систем стабільних і перехідних епох і виявлені їх відмітні ознаки; якщо для перших властивий консерватизм і відносний консенсус у прийнятті цінностей, то для других характерні амбівалентність, нестійкість, полярність ціннісних орієнтації, що створює напруженість у аксіосфері суспільства;

- запропонована власна типологія цінностей; в основу її покладений функціональний підхід, з позицій якого головним є не прагнення до всеохоплюючої класифікації, а виділення зовнішніх цінностей і їхнє обґрунтування;

- обґрунтована ідея про необхідність додання поняттю “значимість” статуса філософської категорії, оскільки це дозволяє краще зрозуміти міжсуб'єктну природу ціннісних феноменів і блокує тенденцію зводити цінність до зовнішньої оцінки; оскільки ж цінність виникає не тільки в результаті суб'єктно-об'єктних, але й міжсубє'ктних відносин, то її підставою виступає значимість, об'єкта, що є носієм цінності для суб'єкта;

- запропонований власний варіант структури категорії “цінність” змістовними елементами якої є: 1) природа як духовний потенціал нескінченного всесвітнього життя; 2) ідеал як єдність бажаного і належного; 3) норма як належне; 4) значимість об'єкта для суб'єкта (позитивна чи негативна); 5) об'єкт як носій цінності (явища, факти, події природної і соціальної дійсності, із приводу яких складаються значимі міжсубє'ктні відносини); 6) природа як умова, джерело і сфера життя та діяльності суб'єкта;

- введена в науковий оборот емпірична інформація про стан ціннісної свідомості й особливості ціннісних орієнтації в молодіжному середовищі, що дозволяє адекватніше оцінити аксіологічну ситуацію в сучасному українському суспільстві і намітити прогнози можливих альтернатив у функціонуванні аксіосфери соціуму;

- обгрунтовано положення про необхідність формування нової системи цінностей відповідної епохи глобалізації, а також як традиційної, так і техногенної цивілізації, що знімає крайності ціннісних установок; рисами її повинні стати інтеграція, діалог, консенсус, ненасильство, толерантність, самоцінність особистості, екологічний імператив, тобто цінності, що служать збереженню і розвитку всього людства; що відповідає сучасним умовам України.

Теоретико-практичне значення роботи: теоретичні положення дисертації можуть сприяти подальшому вивченню проблем аксіології в її історико-філософському та соціальному аспектах, у тому числі проблем ціннісного самовизначення особистості в умовах трансформації українського суспільства. Рекомендації дисертації можна використовувати як в управлінській діяльності, так і в навчальному процесі. Розроблений інструментарій може бути застосований при вивченні ціннісних орієнтацій молоді, зокрема студентської.

Матеріали дисертації були використані для лекцій та семінарських занять із дисципліни “Соціологія” і “Українська та зарубіжна культура” у Дніпропетровському державному фінансово-економічному інституті у 1996-2002 рр., а також при розробці науково-методичних посібників “Соціологія” й “Українська та зарубіжна культура”. Вони можуть бути корисними при підготовці та читанні курсів із соціальної філософії та історії філософії, соціальної психології, соціології, культурології. В цілому виконане дослідження розширює вже існуючі уявлення про еволюцію аксіологічного знання, ціннісні орієнтації особистості та механізм їх соціально-практичної реалізації.

Апробація результатів дослідження:

Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях “Україна в ХХ столітті: перспективи розвитку гуманітарних наук та освіти” (Дніпропетровськ, 2000); “Філософія Дж. Локка та сучасність” (Дніпропетровськ, 2001); на науково-практичних конференціях “Організаційні та дидактичні аспекти формування гуманістичних, національних та загальнолюдських цінностей у студентів” (Дніпропетровськ 2001); “Молодь в умовах нової соціальної перспективи ” (Житомир, 2002). Емпіричну базу дисертації склали проаналізовані з 1995 по 2002 рр. ціннісні орієнтації молоді фінансових вузів України: Дніпропетровського, Одеського, Харківського, Львівського, ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод” та чотирьох шкіл м. Дніпропетровська. В загальному підсумку автором опитано більше ніж 1200 респондентів віком від 17 до 20 років. Автор брав участь у дослідженні соціокультурних цінностей Придніпров'я, здійсненому ДНУ в 2000 р.

Основні положення дисертації відображені у 8-ми публікаціях, в тому числі 5 статтях у фахових виданнях.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 179 найменувань робіт зарубіжних та вітчизняних авторів. Обсяг дисертаційного дослідження - 170 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У “Вступі” характеризується актуальність та ступінь розробки проблеми, об'єкт, предмет, мета та завдання дисертаційного дослідження його наукова новизна, теоретичне та практичне значення.

Перший розділ “Еволюція філософських уявлень про цінності” складається з 4 підрозділів. У підрозділі 1.1. “Джерело: методологічний огляд проблеми” викладені аспекти методологічних проблем теорії цінностей”; ступінь розробки аксіологічної проблематики в радянській, пострадянській та сучасній зарубіжній філософії, проведено аналіз теоретичних проблем, що потребують подальшого розвитку.

У вітчизняній науковій літературі радянського періоду проблема цінностей вперше була поставлена в психології в кінці 50- х років. Через десять років вона вже знаходилася в центрі уваги цілого ряду філософів, а в наступне десятиліття бурхливо обговорювалася в філософській літературі. Таким чином, в 70-80-ті рр. в рамках соціальної філософії, культурології, етики та естетики відбувалося поглиблення аксіологічної проблематики. Спостерігалося зростання інтересу до специфіки духовного світу особистості, її ціннісних орієнтацій та регуляції поведінки й діяльності. Це перш за все роботи С.Ф. Анісімова, Л.М. Архангельського, В.С. Бакірова, Б.Н. Бессонова, Є.В. Боголюбової, Л.П. Буєвої, Г.Я. Головних, Д.І. Дубровського, А.Г. Здравомислова, Л.М. Когана, Л.С. Кузнєцова, В.А. Малахова, А.Т. Москаленко, І.С. Нарського, В.Ф. Сержантова, Л.Н. Столовича, А.К. Улєдова, Л.А. Чухіної, Н.З. Чавчавадзе, А.І. Яценко та ін. Значний вклад в створення теорії цінностей внесли американські та західні соціологи: Е. Дюркгейм, М. Вебер, У. Томас, Ф. Знанецький, Т. Парсонс, П. Сорокін, М. Рокіч, В. Франкл, А. Маслоу тощо. Соціологічний підхід до цінностей акцентує увагу на тлумаченні стандартів, взірців, еталонів, норм соціальної поведінки, як об'єктів мотивації та орієнтації суб'єкта діяльності. Це проблемне поле представлено дослідженнями В.Г. Алексєєва, В.Г. Асмолова, В.С. Бакірова, М.І. Бобнєвої, В.В. Водзінської, Б.І. Додонова, Ю.М. Жукова, О.І. Зотової, І.Ю. Істоміна, І.С. Кона, М.І. Лапіна, Є.А. Подольської, І.М. Попової, А.О. Ручки, Н.О. Побєди, В.С. Бакірова, Л.С. Сокурянської тощо.

Широка панорама досліджень цінностей дана в праці М.С. Кагана “Философская теория ценности”. Аналізуючи передісторію та історію аксіологічної думки, використовуючи величезний культурологічний матеріал, вчений запропонував свій власний і оригінальний варіант аксіології культури.

Підрозділ 1.2. - “Мислителі древності, Відродження, Нового часу про цінності”. Присвячено наскрізному історичному огляду уявлень про цінності у Древньому Китаї, Древній Індії, Древній Греції та Римі, у Європі епохи середньовіччя, Відродження та Просвітництва. З цією метою осмислена спадщина Конфуція та Лао-цзи, індійська духовна традиція, використані праці античних мислителей, головним чином Сократа, Платона, Аристотеля, Августіна та Аквіната, Піко дела Мірандоли, Кампанели, Монтеня. Досліджуючи роботи мислителів ХVII віків, автор спирався на праці Бекона, Декарта, Спінози, Лейбниця, Локка та Юма. Особливу увагу звернуто на праці Канта, оскільки філософія його стала зворотним пунктом у розробці проблеми цінностей, особливо у таких працях як “Критика практичного розуму”, “Основи метафізики моральності”, “Метафізика моральності”, “Критика здібностей судження”, “Релігія у межах тільки разуму”.

Підрозділ 1.3. - “Розробка проблеми цінностей у ХІХ - на початку ХХ ст.”. Розглянутий історичний період виділений не випадково. Хоча проблема цінностей має глибоку історико-філософіську традицію, але як спеціфічна та самостійна галузь філософського знання вона бере початок з середини ХІХ ст. працях Лотце, а в подальшому - у дослідженнях представників неокантіантства, особливо Віндельбанда та Рікерта, пізніше - в “філософії життя” Ніцше. Саме цими мислителями обгрунтовується ідея першорядної ролі вчення про цінності у структурі філософії, яка була визначена терміном аксіологія (від др.-гр. axia - цінність). Лотце першим спробував надати поняттю “цінність” категоріальний, філософський статус, хоча фактично біля витоків аксіології, як філософської дисципліни, стоїть І. Кант. В цій частині дисертациї розглянуті погляди на проблему цінностей Гегеля, Ніцше, Віндельбанда, Рікерта, Маркса. Питання про цінності були об'єктом аналізу російської філософії та суспільно-політичної думки ХІХ - початку ХХ ст. Проблеми істини, добра, краси були надзвичайно актуальні в Росії. Серед російських мислителів, які займались проблемою цінностей, були М. Бахтін, В. Бєлінський, М. Бердяєв, О. Григорьєв, М. Добролюбов, Ф. Достоєвський, К. Леонтьєв, А. Лосев, М. Лоський, А. Луначарський, Д. Писарев, В. Соловйов, Л. Толстой, М. Чернишевський, М. Федоров, С. Франк, П. Флоренський, та ін. В дисертації аналізуються концепції цінності М. Бердяєва, та С. Франка, які внесли значний внесок у російську аксіологію ХХ ст.

Підрозділ 1.4. - “Цінності людського буття як центральна проблема української філософської думки” присвячений історії української аксіологічної думки, починаючи від часів Київської Русі і аж до сучасності. Серед українських мислителів, які більш усього приділяли увагу проблемі цінностей були Г.Сковорода, П. Юркевич, Д. Чижевський.

Що стосується радянського періоду в історії української аксіології, то про це конкретніше піде мова у другому розділі дисертації у зв'язку з відродженніям аксіологічної проблематики в радянській філософії взагалі. Тут тільки відмітимо, що якісно новий етап у розвитку філософської думки в Україні почався в 60-ті роки ХХ ст. Діяльність “шістдесятників” була викликом тому догматизму й консерватизму, що довгі роки визначали сутність філософських надбань. Фундаментальні дослідження, присвячені цінностям наукового знання, належать таким українським вченим, як П.Ф. Йолан, П.В. Копнін, С.Б. Кримський, Є.Є. Ледніков М.В. Попович. Помітним явищем стали праці В.П. Іванова, В.Г. Табачковського В.І. Шинкарука, А.І. Яценка. Стрижнева проблема у них співвідношення понять “світогляд” і “філософія”. Фундаментальні дослідження, присвячені цінностям наукового знання, належать також таким українським філософам, соціологам та психологам, як В.І. Абрамов, А.К. Бичко, І.В. Бичко, В.С. Бакіров, Ю.В. Борисова, П.І. Гнатенко, О.В. Гілюн, Г.А. Заіченко, А.А. Кавалеров, В.П. Капітон, М.Г. Колесников, І.Ф. Кононов, Н.В. Костенко, В.А. Малахов, А.М. Маковецький, І.А. Мороз, Л.П. Морозов, Є.А. Подольська, Ф.І. Прокофьєв, А.А. Ручка, Е.П. Семенюк, О.С. Токовенко, Є.В. Швачко, В.І. Шевченко, В.І. Шубін, Н.В. Фролова, та інші. Слід зазначити, що аналіз української філософської думки, присвячений вченню про цінності, не обмежується лише даним підрозділом, а продовжується в наступних розділах дисертації у контексті розглянутих в них проблем. Завершується перший розділ висновками.

Другий розділ - “Проблема базових цінностей особистості в сучасній філософії та науці”- містить три підрозділа. В підрозділі 2.1. - “Аналіз сучасних науково-філософських дискусій про сутність цінностей” - зроблена спроба власної інтерпретації категорій “цінність”, “значимість”, “знак”, “оцінка”, “ціннісна орієнтація”, “ціннісні відносини”, “ціннісний образ”, “ціннісна свідомість”. Осмислюючи результати дискусії з питань про те, що є цінність, який засіб існування цінностей, у чому специфіка ціннісної свідомості та ціннісного відношення, яка різниця ціннісного та теоретичного засвоювання буття, чи існують позапонятійні та позавербальні форми відбиття ціннісної свідомості та ін. - автор вступає у коректну полеміку, уникаючи крайніх позицій та кінцевих рішень з питань, які мають багатовікову історію.

Підрозділ 2.2. - “Проблема типології цінностей”. Проблемність полягає у тому, що завершеної та повної систематизації цього питання в літературі немає і всі спроби її створення залишилися добрими побажаннями. Світ цінностей такий же багатобарвний, як і сама дійсність. У дисертації поряд з аналізом ряду раніше запропонованих типологій цінностей (В. Соловйова, М. Лоського, сучасних філософів) пропонується власний варіант. На погляд дисертанта, в основу класифікації цінностей має бути покладений функціональний підхід, тобто урахування того, які потреби суспільства задовольняються завдяки тим чи іншим цінностям. В якості ілюстрації в підрозділі міститься докладна схема “Структура цінностей та рівні культури”. Дисертант приходить до висновку: дійсним питанням та завданням є не стільки прагнення до створення всесторонньої класифікації цінностей ( про це вже писав М. Лоський), скільки обгрунтування системи вищих цінностей, які задають стратегію соціалізації індивіда та удосконалення соціуму.

Підрозділ 2.3 - “Трансформація цінностей у світлі теоретичних дискусій” продовжує проблематику попереднього. У цьому підрозділі мова йде про типологізацію цінностей з позицій формаційного і цивілізаційного підходів. Використовуючи праці як вітчизняних так і західних мислителів (Смелзер, Кребер, Нортроп та інших), автор аналізує різні варіанти класифікації цінностей як з позиції першого, так і другого підходу (західна і східна, традиційна і техногенна, “домашня” і ринкова, матеріалістична і “постматеріалістична” та ін.). Що таке трансформація цінностей? В результаті аналізу дисертант доходить висновку: за наростанням різних варіантів типології цінностей стоїть пошук рішення глобальних проблем сучасності, що яскравіше від усього виражають наростаючу кризу суспільства. Цей пошук особливо посилився в останній третині ХХ століття. Отже виникла необхідність перегляду існуючої системи цінностей техногенної культури. Вихід вбачається у розвитку людської цивілізації в напрямку більш повної реалізації гуманістичних цінностей. Визначальним моментом формування нової системи цінностей стає прагнення зберегти людську цивілізацію і її культуру. Стихійні механізми саморегуляції суспільства не справляються зі своїми функціями, тому в долю цивілізації повинен втрутитися колективний разум людства, певне глобальне, загальнопланетарне мислення. Розділ завершується висновками. В них заперечується проти зведення ціннісної діяльності лише до оцінкової, тобто до зовнішньої. Між тим впровадити нове ціннісне мислення в саме життя, в процеси реального перетворення всіх сфер суспільства без зусиль самого суб'єкта неможливо. Ціннісно-орієнтаційна діяльність - це не зовнішня оцінка, перевага та вибір готових цінностей, а сам процес їх формування у структурі суб'єкта. Цей спонтанний, але врешті решт усвідомлюваний процес зміни ціннісних пріоритетів і є внутрішнім механізмом переоцінки цінностей. До системи цінностей неможливо просто приєднатися, їх треба створити самостійно, створити в собі і відтворювати кожний раз у кожній ціннісній ситуації заново, долаючи відчуженість, слабкість, боязкість та невіру.

Розділ 3 - “Формування системи цінностей в умовах трансформації сучасного українського суспільства” складається з трьох підрозділів. В підрозділі 3.1 - “Цінності стабільних та перехідних періодів суспільства: порівняльний аналіз” дисертант залучає історичний матеріал, починаючи з Давньої Греції та Риму, показуючи принципові відмінності, з точки зору ціннісного ставлення до світу, між стабільними і перехідними епохами історії людства. Стабільні періоди історії - це періоди відносного економічного достатку, сильної централізованої влади, що спирається на добре налагоджений адміністративний апарат та армію, але в той же час спроможний до достатньо гнучкої політики, уникаючи по можливості застосування насильства. Це періоди сталої соціальної структури і тимчасового соціального консесусу, в основі якого - єдність цілей і цінностей, що знаходять своє вираження в більш або менш цілісній ідеології, яку поділяє більшість членів суспільства. Культуру стабільних періодів історії в цілому можна охарактеризувати, як консервативну, репродуктивну, бо вона спрямована не стільки на соціокультурну творчість, скільки на спрощення і підтримку існуючих зв'язків, норм, правил, на збереження традицій, створення канонів і т.д. Перехідні періоди історіїї характеризуються якісними зрушеннями в усіх сферах життя суспільства, бо супроводжуються кризою існуючих соціальних інститутів і становленням нових, які виражають інтереси тих соціальних груп, що беруть на себе ініціативу історичних перетворень. Тривалість перехідних періодів, їх значення для подальшого розвитку суспільства залежить від особливостей історичної епохи, від того, наскільки глибокими виявляються соціокультурні перетворення, а також від зовнішніх впливів, що можуть як сприяти перебудові суспільного організму, так і перешкоджати цьому До перехідних епох, що мають загальноєвропейське значення, можна віднести становлення і розквіт Давньої Греції, епоху Відродження (в Італії), епоху Просвітництва ( у Франції). Чим же відрізняється система цінностей перехідних періодів від системи цінностей стабільних епох? Руйнування або послаблення перегородок всередині існуючої соціальної ієрархії відкривають більші, ніж раніше, можливості горизонтальної і вертикальної мобільності, дозволяючи людям подолати закріпленість за тим або іншим місцем в соціальній системі і здійснити свій вибір життєвого шляху, спираючись на власні сили, здібності, знання й уміння. Разом з тим “девальвація” “вищих цінностей” сприймається іноді як духовний вакуум, що дезорієнтує людей, які вірили у вічність стабільної системи. Звідси - пасивність, байдужість до того, що відбувається, ескапізм, скептицизм, який іноді доходить до цинізму. Посилюється відчуження, почуття самотності, безглуздя і безцінності буття і, разом з тим, зростає потяг до гедонізму, виникає прагнення жити сьогоднішнім днем, пливти за течією. Страх перед майбутнім, невпевненість у завтрашньому дні призводить не тільки до фрустрації, але і до активізації в людині деструктивного, агресивного начала, що виливається в різні форми аморальності і девіантної поведінки. Зростання насильства пов'язане зі зростанням злочинності, що є не тільки наслідком слабкості соціальних інститутів, покликаних охороняти порядок не тільки кризою правових і моральних норм, але і посиленням люмпенізації суспільства. Тому хоч перехідні періоди є каталізатором історичного процесу, джерелом усвідомлення людиною нових форм існування, життя в такі епохи небезпечне, драматичне, безпритульне і пов'язане зі стражданням людей, які проклинають “епохи змін”.

У підрозділах 3.2 - “Чинники та умови формування ціннісних орієнтацій молоді в період системної трансформації та 3.3 - “ Особливості ціннісного світу молоді в умовах зміни ціннісної парадигми” - на фактичному матеріалі, який отримав автор у ході організованих ним емпіричних досліджень, підтверджуються теоретичні положення, сформульовані у першому підрозділі відносно ціннісної свідомості перехідних епох. Про становище аксіологічної сфери сучасного українського суспільства можна сказати так: попередня система цінностей зруйнована. Падіння одного соціального ідеалу не призвело до становлення іншого, нового, який користувався б постійною довірою. Конструктивна ідея про перспективи суспільного розвитку яку можна було б визнати як консолідуючу, згуртовуючи суспільство, поки що не вироблена. Роль ідеалу виконує розпливчасте уявлення про суспільство з розвинутою ринковою економікою, високим рівнем життя, свободою особистості. У результаті суспільство находиться в стані плюрального пошуку нових ціннісних пріоритетів. Внутрішній світ особистості молодої людини у сучасній ситуації зазнає значущих змін. З одного боку, іде процес усвідомлення своєї індивідуальності, її значимості, здобуття нових ступенів духовної свободи, пов'язаних з громадянськими правами, а з іншої - спостерігається деградація, розпад особистості, яка проявляється у криміналізації свідомості, масовому звиканні молоді до алкоголю, наркотиків, збільшенні кількості психічних відхилень тощо. В ієрархії цінностей знижується статус духовності, яка акумулює вищі людські цінності, нівелюється значимість для молодих людей цінностей саморозвитку, трудової, освітньої діяльності, згасає інтерес до духовно-естетичної сфери, відбувається маргіналізація та іраціоналізація духовного світу. Ціннісна структура молоді характеризується різким зростанням у ній вагомості індивідуальних мотивацій. Ця тенденція носить стійкий характер.

У висновках сформульовані основні результати дослідження.

Формування аксіологічної проблематики було довгим і суперечливим процесом. Від перших підходів до вирішення проблеми становлення цінностей пройшло майже 2,5 тисячоліття. Можна констатувати ритмічність в утворенні цінностей, що мають місце у кожну історичну епоху. Так, онтологічний підхід характерний для досократиків починаючи від софістів і Сократа, змінюється антропологічним. У свою чергу онтологічний підхід в середні віки поступається місцем епосі Відродження з її загостреною увагою до цінностей людського буття, а в Новий час змінюється культом наукового знання і технічного прогресу тобто установкою поперед всього на усвідомлення і перетворення об'єкта. З Канта знов починається поворот до антропології, цей процес завершився аналізом антропології як філософської дисципліни в рамках неокантіанства і “філософії життя”. У вітчизняній філософії орієнтація в обгрунтуванні цінностей на суб'єкт в полеміці із сцієнтистською парадигмою в філософії, в основному переважає в ХХ столітті і на сьогодні є домінуючою. Цінності людського буття стають головним стрижнем світоглядних пошуків і філософських досліджень.

свідомість цінності молодь український

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ПРЕДСТАВЛЕНІ У ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Підлісний М.М. Життєві орієнтири студентської молоді в умовах трансформації українського суспільства //Філософія, культура, життя: Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 6. Д.: Наука і освіта, 1999.- С. 297 - 305. - 0,6 д.арк.

2. Подлесный М.Н. Проблема “ценностей” в философии: история и современность // Грані. №4(12). -Д.: ДДУ, Центр соціально-політичних досліджень, 2000. - С. 94-96. - 0,2 д.арк.

3. Подлесный М.Н. Ценности личности: современные дискуссии и представления // Вісник ДДУ: Історія і філософія науки і техніки. Вип. 8. - Д.: В-во ДДУ, 2001. - С. 69-73. - 0,4 д.арк.

4. Підлісний М.М. Проблема цінностей в освітлені філософіі Нового часу // Філософія і соціологія в контексті сучасноі культури. Збірник наукових праць.- Д.: РВВ ДНУ, 2001. С. 110 - 114. - 0,4 д.арк.

5. Подлесный М.Н. Мировоззренческие аспекты ценностных ориентаций молодежи в условиях трансформации современного украинского общества //Філософія, культура, життя: Міжвузівський збірник наукових праць Вип. 17. - Д.: Наука і освіта, 2002. - С. 112 - 123. - 0,9 д.арк.

6. Підлісний М.М. Цінності студентської молоді (з досвіду соціологічного дослідження у ДФЕК //Природа людини і динаміка соціально-економічних процесів. Вип. 1.: Збірник статей. - Д.: Наука і освіта, 1998. - С.259 - 266. - 0,6 д.арк.

7. Підлісний М.М. Ціннісний світ сучасного студента // Гуманітарний журнал. - Д.: НГАУ, 1999. - С.99 - 105. - 0,5 д.арк

8. Подлесный М.Н. Тенденции изменения ценностных ориентацией студенческой молодежи // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. 15-16 травня 2002р. Житомир. - С. 61 - 63. - 0,2 д.арк.

АНОТАЦІЯ

Підлісний М.М. Становлення філософської теорії цінностей. Історико-філософський аналіз. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за фахом: 09.00. 05. - Історія філософії. - Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2003.

Метою дисертаційного дослідження є теоретичне осмислення особливостей ціннісної свідомості перехідних епох історії людського суспільства. Реалізація даної досліджуваної установки викликала потребу вивчити еволюцію уявлень про цінності зарубіжної та вітчизняної філософії, починаючи з античної епохи аж до сьогодення. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові методи (історичний та логічний, аналіз та синтез, системний та структурний та ін.), а також формаційний та цивілізаційний підходи, що дозволило виявити типологічні особливості ціннісних орієнтацій, відповідних певному стану суспільного розвитку. Особливу увагу у дисертації приділено вивченню ціннісної свідомості сучасної української молоді. У ході дослідження виявлена загальна еволюція категорії “цінність” уточнені деякі аксіологічні поняття, запропонований власний варіант структури цінності та типології цінностей.

Ключові поняття: аксіологія, значимість, культура, особистість, суспільство, оцінка, соціалізація, формація, цінність, ціннісна свідомість, ціннісні відносини, ціннісна орієнтація, цивілізація.

АННОТАЦИЯ

Подлесный М.Н. “Становление философской теории ценностей. Историко-философский анализ”.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.05 - История философии. - Днепропетровский национальный университет. - Днепропетровск, 2003.

Целью диссертационного исследования является теоретическое осмысление особенностей ценностного сознания переходных эпох истории человеческого общества. Реализация данной исследовательской установки потребовала изучить эволюцию представлений о ценностях в зарубежной и отечественной философии, начиная с античной эпохи, вплоть до наших дней. Методологическую основу исследования составили общенаучные методы (исторический и логический, анализ и синтез, системный и структурный и др.), а также формационный и цивилизационный подходы, что позволило выявить типологические особенности ценностных ориентаций, соответствующих определенному этапу общественного развития. Особое внимание в диссертации уделено изучению ценностного сознания современной украинской молодежи. В ходе исследования выявлена общая эволюция категории “ценность”; уточнены некоторые аксиологические понятия; предложен собственный вариант структуры ценности и типологии ценностей.

Ключевые понятия: аксиология, значимость, культура, личность, общество, оценка, социализация, формация, ценность, ценностное сознание, ценностные отношения, ценностная ориентация, цивилизация.

ANNOTATION

Podlesny M. N. The formation of philosophic theory of values. Historical and philosophic analysis. - Manuscript.

Thesis for a degree of Candidate of Philosophic Sciences in speciality 09.00.05 - History of philosophy. - Dnipropetrovs'k National University. - Dnipropetrovs'k, 2003.

The purpose of this study is a theoretical comprehension of the peculiarities of value perception of transitional periods in the history of human society. The realization of this purpose necessitated the study of the evolution of values ideas in foreign and domestic philosophy starting from ancient times up to nowadays. The methodological basis of this study constituted the common scientific methods (historical and logical methods, analysis and synthesis, systemic and structural methods etc.), as well as formation and civilization approaches that allowed to reveal the typological peculiarities of value orientations which correspond to the particular social development phase. Special attention in this thesis was paid to the study of value perception of contemporary Ukrainian youth. In the course of this study the general evolution of "value" category was discovered; some axiological concepts were defined more precisely; the author's own variant of value structure and values typology was offered.

Key words: axiology, significance, culture, individual, society, appraisal, socialization, formation, value, value perception, value relations, value orientation, civilization.

Размещено на Allbest.ru