Рассмотрение социокультурного идеала как реального отношения между природой и историей. Содержание и конкретно-исторические формы воплощения российских социальных идеалов. Всечеловеческие ценности, способствующие совершенствованию духовной жизни субъекта.

Рассмотрение содержания понятия "наука" и ее основных функций. Специфика и структура научного познания. Формы и методы научного познания. Современные три уровня деления в Республике Беларусь. Функции и полномочия местного управления и самоуправления.

Актуальность проблемы морального выбора между правдой и обманом. Абсолютный моральный запрет на добродетельный обман. Оторванность идеалистической кантианской теории от условий, задаваемых реальной социальной средой – мультифакторной и несовершенной.

Жизнь и творческий путь О. Конта, философа, основоположника социологии, как самостоятельной науки, а также родоначальника позитивизма. Его идеи социального эволюционизма, которые оказали необычайно сильное воздействие на развитие современной социологии.

Рассмотрение времени и пространства как атрибутов бытия в рамках натурфилософской онтологии. Время и пространство мифа. Хронотоп Ренессанса и Просвещения. Реляционная методология и неклассический темпорализм. Анализ пространственной организации социума.

Философские работы Кавелина. Коренные изменения всех правовых, нравственных, религиозных понятий, создании не только новых отношений между людьми в семье, обществе и государстве, но и нового нравственного отношения человечества к самой земной планете.

Определение понятия "социология логики" и ее эпистемологических рамок как специализированной дисциплины. Социология логики как раздел социологии знания, науки, математики и философии, особенности ее раскрытия с различных социологических позиций.

Определение основных отличий социогуманитарных дисциплин от естественнонаучных в направленности первых на раскрытие внутреннего духовного мира при изучении человека и социума, что реализуется посредством особого герменевтического интегративного метода.

Революционизирующие изменения социотехнологической среды. Появление цифровых технологий с присущими им универсальностью применения и специфической темпоральностью прогресса и распространения. Прогресс в инфокоммуникациях и когнитивных технологиях.

Место концепта "солидарности" в философских построениях позднего Р. Рорти. Сведение социальных отношений к дискурсивным интертекстуально-диалогическим. Антирепрезентационизм, эпистемологический анархизм, критика корреспондентной теории истины Рорти.

Поняття соціалізації особистості як громадянина. Характерні особливості соціально-політичних процесів у сучасному українському суспільстві. Ступінь впливу аксіологічного потенціалу політичних традицій та громадянських цінностей у становленні особистості.

Аналіз адаптації соціально-філософської доктрини православ'я. Розробка концепції, яка дозволяє дослідити сутність цієї проблеми на основі ідеї аксіологічної детермінованості соціально-філософської доктрини православ'я. Православна соціальна традиція.

Дослідження співвідношення соціальної відповідальності й ціннісних орієнтацій особистості у сучасній філософії. Взаємозв'язок соціальної відповідальності особистості в суспільстві з базисним, рольовим та ситуативним рівнями функціонування цінностей.

Підходи класиків світової філософської думки до проблеми соціальної відповідальності. Роль цілісного світоглядного орієнтира в житті людини. Основні етапи соціалізації особистості. Процес становлення соціальної відповідальності в умовах глобалізації.

Криза ідентичності як перманентний стан, що характеризує Перший та Другий Модерн. Авторське бачення поширення соціальної девіталізації особистості, як форми поведінки, що виступає відображенням втоми від перебування індивідів у стані кризи ідентичності.

Аналіз змісту філософських концептів соціально-естетичної теорії. Розробка метатеоретичного концепту онтологічної підстави процесів соціально-естетичної когітації. Створення метатеоретичної моделі феномену соціальної детермінації естетичної свідомості.

Деконструювання асиметричних категоріальних опозицій пре-постмодерної соціально-когнітивної парадигми. З'ясування причин неефективного функціонування соціально-естетичної сфери духовного життя українського суспільства та визначення шляхів їх усунення.

Аналіз поняття "соціальна детермінація". Еволюція проблеми соціальної детермінації науки в історії філософської думки. Механізм інноваційного акту у науково-пізнавальній сфері. Висвітлення природи інновації в складі когнітивних засобів сучасної науки.

Системний та структурно-функціональний підход щодо соціально-філософського дослідження соціальної диференціації суспільства. Співвідношення концепцій соціальної стратифікації і соціальної диференціації в проблемному полі філософії та соціології.

Визначення та характеристика основних методологічних підходів до розгляду соціальної історії науки на засадах філософії та соціології науки. Виявлення та аналіз основних способів формування історії науки, як самостійної галузі наукового дослідження.

Поява способів соціальної комунікації, заснованих на створенні нових інформаційних технологій, які конструюють віртуальну реальність. Аналіз розгляду історичної фази розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання.

У цій статті розглядається міфологічна концепція британського мислителя Б. Малиновського, одного із представників соціологічного напряму міфологічного дискурсу. Була розглянута специфіка міфу як соціального явища; досліджено функції такого феномена.

Аналіз соціальної міфології у контексті сучасних суспільних трансформацій. Дослідження структури та функцій соціальних міфів на рівні суспільної та індивідуальної свідомості, їх взаємодії з суспільством, а також основні міфологічні аспекти глобалізації.

Філософський аналіз соціальної організації, як суспільного феномена. Розуміння чинників розвитку національної духовної культури та буття XVI-XVII ст. Обґрунтування ролі організацій української інтелігенції у творенні загальноєвропейського простору.

Класична субстанціальна метафізична установка та віра в тотальність історичного процесу у анналістів. Звільнення традицій та уявлень колективної свідомості від ідеології пізніх епох в екстремальній ситуації з метою необхідності пояснення явищ сьогодення.

В даній статті розглядається значення терміну "підсистема" та акцентується увага на важливості цього поняття, зокрема в контексті його специфіки в рамках системи економічної безпеки міста. Наголошується на актуальності подальших наукових досліджень.

Вплив наукових досягнень на суспільне життя, зокрема на процес отримання й функціонування знань. Знання як процес легітимізації одних знань та забуття інших, гібридизація різних типів знань, що супроводжується трансформацією змісту та структури знань.

Соціальна робота як специфічний вид життєдіяльності людини та необхідна складова суспільного буття. Необхідність дослідження проблеми соціального захисту різних верств населення. Філософський погляд на концептуальні основи соціальної роботи, її сутність.

Єдина природа, структурні відмінності, функціональні залежності та механізм взаємодії соціальної роботи та громадянського суспільства. Реалізація соціальних прав людини на основі Конституції. Проблеми формування суспільства в умовах українських реалій.

Теоретико-методологічне обґрунтування поняття свободи. Розкриття проблеми формування та реалізації індивідуального у контексті аналізу сформованості особистості. Особливості утвердження свободи індивідууму. Складові соціального буття сучасної людини.