Дослідження соціокультурних передумов розвитку філософії і закономірних тенденцій розвитку сутності аксіологічних смислів метафізичного знання ідей гуманізму в історико-філософському аналізі класичної і некласичної новоєвропейської метафізики.

Роль дискурсу в життєдіяльності людини. Значення наявності мови та мовлення як однієї з чільних ознак людськості. Завдяки мові утворюється власна дійсність людини, яка має смисловий характер. Ефект дискурсів в умовах інформаційного середовища сучасності.

Дослідження соціокультурних факторів, які зумовлюють зміни у понятійно-термінологічному апараті філософії. Здатність філософського мислення "провокувати" формування понять і термінів, через зміст яких розкривалися ознаки нових явищ у галузях культури.

Аналіз соціокультурних проблем, що сформувалися в інформаційному суспільстві під впливом розвитку інформаційних технологій та збільшення ролі знання в різних сфер життєдіяльності людини. Створення нового типу соціальності і прогресивних форм комунікації.

Розкриття феномена різних аспектів трансформації арабського світу в контексті становлення нової соціокультурної парадигми XXI ст., її параметри стосовно арабського світу. Культурологічний аспект соціальних і духовних перетворень в арабському суспільстві.

Сутність суспільного існування людства у контексті матеріальної й духовної культури. Етапи розвитку соціокультурної регуляції в історичному просторі. Роль комунікації в ході самопізнання людини. Стадії масової маніпуляції людським світовідношення.

Дослідження та аналіз особливостей продуктивного цивілізаційного поступу України за умов демократії, що потребує толерантності, діалогу та партнерства. Характеристика основ світоглядної толерантності, як архетипу української ментальності і культури.

Аналіз основних доктрин буржуазної теорії природного права і договірного походження держави англійського філософа Томаса Гоббса, вивчення його поглядів на взаємовідносини людини та суспільства, абсолютну владу держави та головні обов’язки суверену.

Критична герменевтика футурологічного дискурсу Е. Ґіденса, представленого текстом "Дев’ять тез щодо майбутнього соціології". Соціально-філософська ревізія історичної валідності концептів соціальної теорії в умовах прискорення цивілізаційного процесу.

Доцільність інтерпретації соціального як особливого різновиду матерії, евристичний потенціал цієї методологічної стратегії. Дослідження соціального механізму творення соціальної матерії. Системна єдність ідеального змісту, об’єктивної матеріальної форми.

Теоретико-методологічні засади гайдеггерівської соціальної онтології. Кінець гуманістичного саморозуміння людини в її універсалістсько-космополітичному образі, яка розкривається в приховано-соціологізованій онтології, яку обґрунтував Гайдеггер.

Аналіз етапів становлення сучасних підходів до розуміння медіакультури як соціотворчого феномену. Втілення логіки суспільного розвитку у теоретичних експлікаціях варіативних ролей медіа у соціокультурних процесах. Партисипативні можливості медіакультури.

Мифология как религиозный фундамент исторического развития народа. Влияние философии дзен-буддизма на поэтическое содержание ритуалов и церемоний. Утонченная эстетика и философско-психологическое содержание художественных произведений японских мастеров.

Риторические трактаты Цицерона об ораторском искусстве. Происхождение двух изводов цицероновского текста. Принятие двойной системы сквозной рубрикации текста во всех научных изданиях сочинений Цицерона для облегчения ссылок: по главам и по параграфам.

Аналіз еволюції поглядів науковців на внесок представників європейської релігійної філософії раннього Середньовіччя в скарбницю світової культури та освіти. Навчання та виховання в церковно-монастирських, кафедрально-єпископальних школах та університетах.

Исследование идеи спекулятивного реализма Г. Хармана и К. Мейясу и анализ их связи с феноменом новой набожности. Спекулятивный реализм как бренд. Анализ проблемы вещи в себе как проблемы функциональности и взаимодействия, а также проблемы сознания.

Специфика аргументации как способа утверждений. Структура доказательства, правила по отношению к тезису и аргументации. Теория научного познания, ее средства и объекты. Особенности понятия истины в уголовном процессе. Философское понимание общества.

Анализ социокультурных, политических, философских и литературных условий существования диалога в эпоху Возрождения для определения развития данной формы межсубъектного взаимодействия в "культурном междумирии". Диалогическая проблематика эпохи Возрождения.

Анализ особенностей развития философской мысли Древнего Китая и Древней Индии. Закономерность развития философии Древнего Китая и Древней Индии как мировоззренческий характер философского знания. Анализ проблемы взаимодействия человека и природы.

Исторические и теоретические предпосылки возникновения социальной философии как самостоятельного раздела философского знания. Категории "социальная жизнь" и "социальные процессы" в социальной философии. Современные течения социально-философской мысли.

Отличие социального и гуманитарного знания от естественных наук, разница между гуманитарной и социальной областями знания. Взаимосвязь социальных структур и личности через разделение социального, гуманитарного знания в условиях трансформации общества.

Общая характеристика античной философии. Первые философские школы в Древней Греции. Постановка проблемы бытия в античной философии. Проблема познания истины и проблема человека. Аристотель о первых причинах бытия. Особенности ренессансного гуманизма.

Социально-исторические и идейно-духовные предпосылки формирования русской философской мысли, основные периоды в ее развитии. Философская мысль в Киевской Руси и Московском государстве. Идеи просвещения, западничества и славянофильства в русской философии.

Понятие и содержание логики, ее место и значение в системе наук. Абстрактное мышление как процесс рационального отражения объективного мира в понятиях, суждениях, умозаключениях, гипотезах, теориях. Формальная логика и главный предмет ее исследований.

Анализ методологической ситуации в социально-гуманитарном познании. Группы противоречий современной аксиологии, обусловленные ее особым многогранным предметом исследования. Анализ методологического плюрализма в интерпретации и типологии ценностей.

Обострение межцивилизационных отношений, проявляюшееся в разных формах. Глубинные причины межцивилизационных конфликтов. Влияние взглядов Тейяра де Шардена на идеи Тойнби о направленности исторического процесса. Нравственный характер тойнбианской теории.

Позиционирование религии как инструмента обоснования взаимосвязи индивида и общества в процессе развития культуры. Внедрение Степуновым концепта соборности в модель социокультурного развития, разработанную в аксиологии баденского неокантианства.

В статье рассматривается многоаспектный характер опыта культурфилософской рефлексии Г. Гачева. соотнесённость в работах Г. Гачева разделяемой им позиции Вильгельма Дильтея и Михаила Бахтина относительно эвристического потенциала "вживания-вчувствования".

Анализ взглядов Ж. Делеза, Ф. Гваттари и М. К. Мамардашвили на философский язык и его компоненты. Классификация текстов на "прямые" ("аналитические") и "косвенные" ("проповеднические"). Важность вклада Мамардашвили, Делеза и Гваттари в исследовании языка.

Понятие, сущность права, его специфика и применение. Характеристика и значение современного юридического подхода к проблеме взаимосвязи пространства и права. Описание и особенности либертарно-юридической концепции, взаимодействие религии, морали и права.