Общая характеристика основных форм и типов социального контроля. Анализ общественных отношений, которые порождают проблемную ситуацию в юридической науке о социальном контроле. Роль социального контроля в системах потестарного, а также правового типа.

Социальный конфликт и его классификация. Положительная и отрицательная роль социального конфликта в истории. Революции 1917 г как пример социального конфликта, распад СССР как пример социального конфликта в России. Социальные конфликты в современной РФ.

Виды и функции культуры. Понятие культуры в социологии. Культура и сознание: менталитет. Взаимосвязь культуры и деятельности: образцы поведения и ценностного освоения. Преемственность культуры и ее осуществление в процессе социализации личности.

Объединённые принципы дискретности знания, соответствующие требованиям эпистемологии и научных обоснований социальных и психологических теорий. Факторы и механизмы разрушения современной Цивилизации и пути восстановления её продуктивного состояния.

Эдуард Сальманович Кульпин как ученый, который создал новое направление научных исследований, названное социоестественной историей. Особенности воздействия историко-культурной и социально-философской концепции евразийства на взгляды Н.С. Гумилева.

Рассмотрение менталитета народов Дагестана как целостной системы, существование которой обусловлено взаимодействием взаимосвязанных элементов, как в структурном, так и в функциональном отношениях. Определение направления функционирующих элементов системы.

Философское осмысление научного познания. Трансформация образа науки в современном мире. Сущность и значение науки для человека и общества. Изучение социокультурного измерения научного познания. Исследование роли научного познания в мире культуры.

Проблема мировоззренческой ориентации человека, осознания им своего места и роли в обществе на современном этапе. Роль философии в становлении и формировании духовной культуры человека а также в решении актуальных проблем современного человечества.

Дерево как олицетворение связи "нижнего" и "верхнего" миров согласно мифопоэтической традиции. Мифологические персонажи в иерархии "Есмь" человека одушевленного. Создание А.С. Пушкиным вступления к сказке "Руслан и Людмила" в духе древних мистерий.

Осуществление социально-философского анализа паранауки. Выявление психологических, социальных и культурно-исторических предпосылок возникновения и распространения паранауки. Мировоззренческая роль паранауки в массовом сознании современного общества.

Проблема трансляции знания, ее гносеологический смысл. Социокультурные маркеры и динамика смысла в искусстве. Специфика трансформации образа и знака в различных профессиональных общностях. Изменение продуктов художественного творчества в языковых средах.

Рассмотрение научного эксперимента как социальной и культурной практики, имеющей свою самостоятельную сущность, а не только являющуюся "средством" для достижения определенных результатов. Влияние эксперимента на антропологическую область социума.

Роль механики Ньютона в формировании материализма Нового времени. Становление науки в период Нового времени. Философский взгляд на науку Ньютона. Материализм действительный и мнимый. Научная революция XVI-XVII вв., становление первой научной картины мира.

Рассмотрение социокультурного идеала как реального отношения между природой и историей. Содержание и конкретно-исторические формы воплощения российских социальных идеалов. Всечеловеческие ценности, способствующие совершенствованию духовной жизни субъекта.

Актуальность проблемы морального выбора между правдой и обманом. Абсолютный моральный запрет на добродетельный обман. Оторванность идеалистической кантианской теории от условий, задаваемых реальной социальной средой – мультифакторной и несовершенной.

Жизнь и творческий путь О. Конта, философа, основоположника социологии, как самостоятельной науки, а также родоначальника позитивизма. Его идеи социального эволюционизма, которые оказали необычайно сильное воздействие на развитие современной социологии.

Определение понятия "социология логики" и ее эпистемологических рамок как специализированной дисциплины. Социология логики как раздел социологии знания, науки, математики и философии, особенности ее раскрытия с различных социологических позиций.

Революционизирующие изменения социотехнологической среды. Появление цифровых технологий с присущими им универсальностью применения и специфической темпоральностью прогресса и распространения. Прогресс в инфокоммуникациях и когнитивных технологиях.

Підходи класиків світової філософської думки до проблеми соціальної відповідальності. Роль цілісного світоглядного орієнтира в житті людини. Основні етапи соціалізації особистості. Процес становлення соціальної відповідальності в умовах глобалізації.

Криза ідентичності як перманентний стан, що характеризує Перший та Другий Модерн. Авторське бачення поширення соціальної девіталізації особистості, як форми поведінки, що виступає відображенням втоми від перебування індивідів у стані кризи ідентичності.

Аналіз змісту філософських концептів соціально-естетичної теорії. Розробка метатеоретичного концепту онтологічної підстави процесів соціально-естетичної когітації. Створення метатеоретичної моделі феномену соціальної детермінації естетичної свідомості.

Деконструювання асиметричних категоріальних опозицій пре-постмодерної соціально-когнітивної парадигми. З'ясування причин неефективного функціонування соціально-естетичної сфери духовного життя українського суспільства та визначення шляхів їх усунення.

Аналіз поняття "соціальна детермінація". Еволюція проблеми соціальної детермінації науки в історії філософської думки. Механізм інноваційного акту у науково-пізнавальній сфері. Висвітлення природи інновації в складі когнітивних засобів сучасної науки.

Системний та структурно-функціональний підход щодо соціально-філософського дослідження соціальної диференціації суспільства. Співвідношення концепцій соціальної стратифікації і соціальної диференціації в проблемному полі філософії та соціології.

Визначення та характеристика основних методологічних підходів до розгляду соціальної історії науки на засадах філософії та соціології науки. Виявлення та аналіз основних способів формування історії науки, як самостійної галузі наукового дослідження.

Поява способів соціальної комунікації, заснованих на створенні нових інформаційних технологій, які конструюють віртуальну реальність. Аналіз розгляду історичної фази розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання.

У цій статті розглядається міфологічна концепція британського мислителя Б. Малиновського, одного із представників соціологічного напряму міфологічного дискурсу. Була розглянута специфіка міфу як соціального явища; досліджено функції такого феномена.

Аналіз соціальної міфології у контексті сучасних суспільних трансформацій. Дослідження структури та функцій соціальних міфів на рівні суспільної та індивідуальної свідомості, їх взаємодії з суспільством, а також основні міфологічні аспекти глобалізації.

Класична субстанціальна метафізична установка та віра в тотальність історичного процесу у анналістів. Звільнення традицій та уявлень колективної свідомості від ідеології пізніх епох в екстремальній ситуації з метою необхідності пояснення явищ сьогодення.

В даній статті розглядається значення терміну "підсистема" та акцентується увага на важливості цього поняття, зокрема в контексті його специфіки в рамках системи економічної безпеки міста. Наголошується на актуальності подальших наукових досліджень.