Характеристика термінології філософської мови Гайдеґґера, зважаючи на її соціальні рудименти, зокрема, коли має місце спосіб "безпередумовного" підходу до герменевтики німецького ученого. Ситуація, яка утворилася навколо української філософської мови.

Роль соціально-антропологічного чинника у процесі актуалізації питання національної самоідентифікації та самосвідомості народу в творчій спадщині мислителів української діаспори. Становлення і розвиток самосвідомості, національної самоідентифікації.

Систематизація соціально-антропологічних підходів, характерних для української філософії техніки. Визначення ролі етичних засад розвитку техніки та обґрунтування необхідності введення моральних критеріїв до самої структури будь-якої технічної діяльності.

Аналіз напрямів формування нового, громадянського типу особистості, який характеризує особливу кваліфікацію людини, котра прагне оволодіти вищими родовими силами. Уточнення поняття "громадянське суспільство" як розгалуженої мережі соціальних інститутів.

Соціально-гуманістичні ідеали як елементи системи світогляду. Механізми формування соціально-гуманістичних ідеалів особистості в трансформаційному суспільстві. Становлення соціально-гуманістичних ідеалів української молоді в системі вищої освіти.

Проаналізовано вплив соціально-гуманітарних аспектів сучасної філософії історії на її когнітивну динаміку та пізнавальний діалог із філософськими та соціально-гуманітарними науками. Розглянуто питання вивчення людино- та соціовимірних елементів.

Витоки та обстави формування соціально-етичних концепцій Конфуція, обґрунтування їх консервативного характеру. Стабільність держави за Конфуцієм та фактори, що її визначають. Методи та цілі управління народом для істинного правителя за Конфуцієм.

Етносуспільне буття як саморегульована система. Відношення людей до соціальних, ідеологічних, естетичних та моральних цінностей, тенденція до уніфікації індивідуально-особистісного буття. Сучасна соціокультурна ситуація і єдність протилежних тенденцій.

Огляд підходів історичної антропології як сучасної філософії історії. Етапи ґенези і "тотальної історії", початкових у розвитку дисципліни. Проблемне поле наукових студій. Суспільна психологія соціумів Західної Європи Середньовіччя і Раннього Нового Часу.

Сутнісні характеристики етикету як регулятивного феномену спілкування, особливості його формування у культурно-цивілізаційному вимірі. Дослідження ціннісно-етичного виміру дипломатичних стосунків в межах комунікативної парадигми практичної філософії.

Особливості філософії в Україні. Інтерпретація світу як предмету феноменологічної редукції соціально-культурних феноменів. Обґрунтування застосування принципів феноменологічної редукції до відображення відмінності предметних форм та світотворення.

Дослідження проблематики впливу соціально-культурних чинників на виникнення історичної антропології як сучасної філософії історії. Становлення антропології як філософії історії у порівнянні з сучасними їм важливими філософічно-історичними концепціями.

Сутність побуту як специфічної сфері людського буття. Розвиток аксіологічних уявлень в історії розвитку філософської думки. Поняття ціннісних орієнтацій особистості, структура та особливості утворення. Прояви соціально-побутових ціннісних орієнтацій.

Напрямок та провідна ідея соціально-політичної концепції М.П. Драгоманова. Взаємозв'язок особистості та суспільства як інтегральна закономірність поступального розвитку. Магістральний шлях формування зрілої інтеграційно-громадянської культури людини.

Основні етапи життя та творчості Аристотеля. Уявлення філософа щодо держави та поняття власності. Форми державного правління і проект ідеальної держави за Аристотелем. Ознаки відмінності олігархії від демократії. Тиранія як найгірша форма державного ладу.

Огляд спадщини І. Канта під кутом зору ідеї вічного миру. Обґрунтування думки, що концепція щодо вічного миру базується на єдності соціального, етичного і правового. Орієнтири європейського підходу до соціально-правових аспектів злагоди між народами.

Осмислення спадщини І. Канта під кутом зору ідеї вічного миру. Базування концепції І. Канта на такій єдності соціального, етичного і правового, при якій вічний мир виступає як неминучий результат перемоги розуму людства всупереч протиріччям і сутичкам.

Виокремлення мегапричин розбудови нової платформи соціально-трудового розвитку. Висвітлення нових граней сфери праці й зайнятості за настанням коронакризи та її наслідки. Нові можливості, виклики і загрози за становлення інституту і моделі "Праця 4.0".

Аналіз мегасоціуму як глобального організму. Теоретико-понятійний апарат мегасоціуму як єдиного соціального, культурного організму. Понятійно-категоріальний апарат мегасоціму в контексті синергетичної методології як атрактор, репелер, "культурне коло".

Дослідження феномену споживання на основі соціально-філософського підходу, що дозволить виробити цілісний погляд на закономірності виникнення, функціонування і проявів споживання в сучасному суспільстві. Сутність споживацької культури, її елементи.

Вивчення та характеристика теоретичних засобів філософського дослідження феномену міфології та особливостей сучасного міфу. Визначення та анліз архетипних елементів масової свідомості, які виникають та культивуються в процесі соціальної міфотворчості.

Оцінка концептуальних уявлень про правову і соціальну державу у німецькій філософії права класичного та посткласичного періодів (XVIII-XX ст.). Вивчення проблеми автономної і гетерономної самореалізації країни. Етизація нормативних моделей держави.

Виділення основних тематичних контраверсій та їх комплексний аналіз. З’ясування наукових та соціально-історичних мотивів дискусії щодо сутності правової та соціальної держави у період 18-20 ст. Аналіз кола дослідників та їх тематичних екстраполяцій.

Методологічні засади дослідження феномену кризи культури у соціально-філософських концепціях Е. Дюркгейма та П. Сорокіна. Дослідження способу буття індивіда, позбавленого підтримки традицій та омани "псевдоколективності". Сучасні форми солідарності.

Соціокультурні моделі формування особистості; аспекти антропологічної цінності культури. Критичний аналіз ідеальних типів особистості, що мають місце в європейській соціокультурній традиції, їх позитивний та негативний потенціал в інваріантній концепції.

Трансформація поняття ідентичності в онтологічному, гносеологічному та екзистенційно-комунікативному вимірах. Характеристика принципу сучасного соціогуманітарного пізнання. Сутність моральних засад особистості в комунікативно-дискурсивному просторі.

Здійснюється соціально-філософський аналіз основних тенденцій розвитку медіапростору. Проаналізовано особливості трансформації сучасного медіапростору під впливом нових інформаційних технологій як активного актору формування соціального простору.

Закономірності соціального розвитку щодо перетворення особового складу військового підрозділу в колектив. Зміст та сутність соціальних станів та процесів, що протікають у військовому колективі. Основні фактори, які впливають на зміну соціального стану.

Основні рушійні сили прогресу людства та причини й особливості, філософські закономірності фундаментальних змін виховних систем в Україні. Дослідження освітньої компаративістики як галузі наукових знань та парадигма ідеї формування наносвідомості людини.

Сучасні рушійні сили прогресу людства, перелік різнорівневих тенденцій змін тріади "людина–суспільство–освіта", упорядкування їх у групи за принципом спорідненості. Закономірності суспільно-економічного розвитку до теорії і практики освітніх реформ.