Рассмотрение феномена саморазвития с позиции онтологии, гносеологии, аксиологии, диалектики и синергетики. Философско-историческая ретроспектива восприятия феномена саморазвития. Проблема саморазвития в философии идеализма, материализма, позитивизма.

Исследования проблемы самосознания в эпоху информационных технологий и искусственного интеллекта. Картезианская концепция Декарта, ее сущность и роль в истории человечества. Структура и содержание философских концепций самосознания Нового времени.

Роль философии в исследовании проблемы самосознания. Теоретическое наследие мыслителей прошлого. Методологические основы исследования. Взгляд на самосознание как на этическую категорию. Картезианская концепция Рене Декарта. Психофизический параллелизм.

Філософсько-антропологічний аналіз проблеми самотності, її зв’язок з світосприйняттям людини, станом душі, мотивацією вчинків, самосвідомістю. Форми самотності, підходи до проблеми в історії філософії, філософській антропології та соціальній філософії.

Исторические сведения о появлении суицида. Философское осмысление жизни и свободы выбора. Сущность понятия "невыносимость жизни". Самоубийство как психологическое явление. Активное творчество личности - выход из проблемной ситуации и душевных страданий.

Аналіз проблеми свідомого та несвідомого в контексті поняття "життєвий світ" та метафізичної теорії особистості. Роль особистості у контролі впливу власного та колективного несвідомого. Вивчення зв'язку свідомого та несвідомого у різних типів людей.

Найвище досягнення людської цивілізації - світоглядна свобода особистості. Проблема вільного вибору свого майбутнього й майбутнього країни. Нерозвиненість нормативно-правової бази у сфері світоглядної свободи особистості. Державно-церковне "співжиття".

Огляд питань політичних свобод, висвітлених в західноєвропейському Просвітництві. Аналіз теоретичних здобутків про свободу класиків ідеології Просвітництва в контексті практичних завдань українського державотворення. Філософсько-політичні погляди Локка.

Розгляд проблеми свободи в її християнському аспекті у поєднанні з західною правосвідомістю. Підходи до вирішення проблеми свободи західною політико-правовою думкою і демонстрація джерел її еволюції. Обґрунтування змін у розумінні норми структури буття.

Аналіз аспектів діалектичного взаємозв’язку свободи й відповідальності особистості в умовах розвитку інформаційного суспільства. Розгляд створення сучасного світового інформаційного простору, яке висуває вимоги перед людиною, як духовною істотою.

Аналіз деяких аспектів діалектичного взаємозв'язку свободи й відповідальності особистості в умовах розвитку інформаційного суспільства. Лібералістська модель досягнення взаєморозуміння. Розуміння сутності інформаційної культури в сучасних реаліях.

Визначення сутності поняття "свободи" як філософської категорії. Розгляд свободи в туризму у різних площинах: фізичного переміщення, свободи вибору та характеру подорожі, задоволення своїх запитів. Визначення міри туристської свободи і відповідальності.

Свобода як цінність, яка виражає сутність людини. Особисті бажання, здіснення або нездійснення яких, є критерієм наявності свободи. Трактування поглядів Шестова на свободу. Негативний вплив моралі на життя людини. Основні мотиви філософствування в ХХ ст.

Виявлення своєрідності і особливостей розуміння свободи в релігійно-філософської думці Сходу. Порівняння її трактовок у західної і східної традиціях, шляхів її досягнення. Виявлення різниці в розумінні сутності етичних понять добра, зла і особистості.

Знакомство с крупнейшими представителями немецкой классической философии. Понимание свободы человека у И. Канта, Г.Ф.Гегеля и И.Г. Фихте. Второй и окончательный этап немецкой классической философии; его яркие представители - Ф.В. Шеллинг, Л. Фейербах.

Биография французского философа Жан-Поля Сартра. Проблема индивидуального человеческого бытия и свободы – основная тема его творчества. Концепция свободы воли в теории "проекта". Общий принцип экзистенциализма. Абсурдность существования человека.

Анализ проблемы допустимости ограничения свободы правовыми средствами в философии И.А. Ильина и Б.А. Кистяковского. Оценивание свободы как ключевой правовой ценности и основания правосознания. Обоснование права человека на достаточный жизненный уровень.

Изучение основных идей книги Эриха Фромма "Бегство от свободы", проблематики взаимосвязи психологического состояния человека с его социальным положением в обществе и наличием выбора. Анализ двойственного понимания свободы личности в современном мире.

Исторические условия и предпосылки возникновения философии экзистенциализма. Учение об экзистенции как одно из самых иррациональных и пессимистичных философских течений ХХ века, свобода личности как неотъемлемая часть человеческого бытия, существования.

Учение Августина "О свободе воли". Традиции античной философии о главенстве в человеке разумной природы. Открытие понятия человеческой личности, отделение веры от дел или заслуг человека. Влияние Августина на догматическую сторону христианского учения.

Обыденное и экзистенциалистское понимание свободы. Индивидуальный праксис как замысел, сохранение прошлого и устремленность в просвечивающее будущее, глобальное видение ситуации и цели. Сартровская концепция отчуждения. Понимание морали Сартром и Камю.

Проблема свободы и ответственности в философии, точки зрения разных философов на эту проблему. Свобода воли - возможность человека выбирать способ действия из возможных альтернатив без принуждения. Ответственность как категория философии, этики и права.

Феномен человеческого существования. Проблема свободы человека в наши дни. Уровень самосознания, культуры, духовные ценности, ценностные мотивации, идеалы, интересы, потребности, психические особенности человека. Ступени возвышения человеческих отношений.

Понятие свободы, как одной из основных философских категорий, которая характеризует сущность человека и его существование. Свобода воли и необходимость - различные концепции. Разные грани свободы: политической, экономической, духовной и их взаимосвязь.

Парадоксальность связи религиозной принадлежности страны с ее географическим (в особенности широтным) положением. Объяснение данной связи с позиций как научного, так и религиозного мышления. Анализ исторической динамики цивилизационного прогресса.

Особливості переосмислення науково-технічних досягнень та аналізу інноваційних підходів у контексті процесів секуляризації та десекуляризації. Аналіз проблем секуляризації та десекуляризації у процесі формування та розвитку суспільних відносин.

Сенс життя - стійка, домінуюча спрямованість моральної свідомості людини; соціальний, світоглядний, індивідуальний, віковий аспекти. Способи осмислення людського буття, основні антропологічні концепції: філософське життя, персоналізм, екзистенціалізм.

Аналіз проблеми сенсу життя людини філософами і мислителями української духовної культури доби середньовіччя. Матеріали пам’яток княжої доби і періоду культурно-національного відродження. Два шляхи осягнення сенсу життя: ангельський і апостольський.

Розуміння мислителями поняття сенсу життя як земного буття людини. Підходи до розуміння призначення людини й змісту її діяльності філософів епохи Київської Русі. Сутність поняття активної діяльності людини на землі в трактуванні українських мислителів.

Вплив філософсько-теологічних ідей патристики і схоластики на неотомістське розуміння людиною цілі свого життя, залежність тлумачення сенсу життя від світоглядної картини світу. Характерні особливості тлумачення філософами польського неотомізму поняття.