Вплив наукових досягнень на суспільне життя, зокрема на процес отримання й функціонування знань. Знання як процес легітимізації одних знань та забуття інших, гібридизація різних типів знань, що супроводжується трансформацією змісту та структури знань.

Єдина природа, структурні відмінності, функціональні залежності та механізм взаємодії соціальної роботи та громадянського суспільства. Реалізація соціальних прав людини на основі Конституції. Проблеми формування суспільства в умовах українських реалій.

Теоретико-методологічне обґрунтування поняття свободи. Розкриття проблеми формування та реалізації індивідуального у контексті аналізу сформованості особистості. Особливості утвердження свободи індивідууму. Складові соціального буття сучасної людини.

Вплив процесів стереотипізації на дискурсивну взаємодію. Роль еволюційних особливостей пізнання у структуруванні соціокультурної реальності. Зв’язок стереотипізації з автоматичними несвідомими реакціями на сприйняття і переробку вхідної інформації.

Елементи соціальної структури, що складаються з цілей, намірів і інтересів визначених культурою. Аналіз доктрини, згідно з якою антисоціальна поведінка виникає через біологічні потяги, що прориваються крізь обмеження накладені на людину суспільством.

Поняття "суспільство" в філософії. Особливості соціальної детермінації. Структура і функції суспільства. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок. Історичні типи суспільства. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація".

Характеристика філософського і соціологічного виміру явища соціальної травми. Дослідження впливу суспільного травмування на екзистенційні проблеми людського буття. Зв’язок соціальної травми з трансформаціями особистісних і колективних ідентичностей.

Дослідження ідейних закономірностей розвитку соціально орієнтованих концепцій філософії освіти у контексті проблем інституалізації знань про розвиток людини і суспільства. Аналіз системно-інтеграційного аспекту соціальної філософії і менеджменту освіти.

Основні положення соціальної філософії Г. Шмідта, яка ґрунтується на засадах політичного прагматизму. Протипоставлення раціоналізму політичній романтиці. Взаємозв’язок між соціальною державою як європейським культурним досягненням та демократією.

Історія виникнення та сутність соціальної філософії марксизму. Переосмислення Маркса для формування системи світоглядних поглядів сьогоднішнього суспільства: позитивні і негативні риси. Основні постулати марксизму як предмет наукових дискусій сучасності.

Основні поняття та ідеї соціальної філософії Гоббса. Вчення про мову у філософських поглядах Т. Гоббса. Місце людини у філософії Т. Гоббса, аспекти людського буття. Аналіз роботи "Левіафан", визначення місця держави та влади в поглядах Т. Гоббса.

Розкриття особливостей ранньохристиянського мислення. Аналіз містицизму, який в окремих випадках переплітався із елементами раціоналізму. Гармонізація пізнання істини за допомогою протистояння добра та зла у соціальному бутті і в природному вираженні.

Аналіз соціального вчення Католицької Церкви, викладеного в енцикліках римських пап від Лева ХШ до Венедикта XVI. Основні теми та ідеї, які розвивалися в офіційних документах Церкви, що стосуються соціальних, політичних та економічних змін у житті Європи.

Методологічні, концептуальні інтерпретації соціального знання в сучасному суспільствознавстві. Природа соціального знання, його відмітні риси. Нормативно-регулятивний потенціал соціального знання. Аналіз ролі соціального знання в аксіосфері суспільства.

Основні способи концептуалізації поняття "соціальне піклування": від морального обов'язку до правового визнання. Соціокультурні чинники конституювання ідеї соціального піклування. Особливості функціонування соціального піклування в умовах глобалізації.

Дослідження концептуальних дороговказів розвитку конституційно-демократичної моделі соціального проектування в сучасну епоху. Виявлення шляхів і факторів формування суб’єкта проектного відновлення єдності суспільних потреб і державних інтересів.

Розгляд можливих напрямів взаємоузгодження та реалізації принципів соціального атомізму й суспільного договору. Обґрунтування моральних та соціальних аспектів втілення договірної стратегії. Необхідність зведення функцій держави до обслуговування договору.

Проблема гідності людини, сутність цього концепту соціальної філософії. Особливості теорії стоїцизму, соціальноорієнтоване уявлення про гідність як "мистецтво життя" у пристрасному світі людей. формування моделі поведінки в умовах соціального відчуження.

Аналіз поняття "соціально-побутового конфлікту" та дослідження його природи як суспільного явища. Систематизування розвитку конфліктологічних теорій в історії розвитку філософської думки та означення специфіки сучасних філософських поглядів на конфлікт.

З'ясування соціальної структури та тенденцій розвитку статусу особистості, виявлення чинників його соціального прояву та видозміни, можливостей та умов його досягнення і реалізації. Зміст та сутність інституційних механізмів формування статусних ієрархій.

Аксіологічний зміст соціального часу як категорії соціальної філософії. Особливості моделі цінностей українського етносу в контексті становлення соціального часу. Оцінка впливу архаїчної та сучасної української міфології на формування соціального часу.

Специфічні відношення письменника з часом. Актуальність творчості Ґрасса для сучасної України: досвід подолання людиною тоталітарної свідомості. З’ясування взаємовідношення людини та суспільства із власним минулим та сьогоденням, обрії майбутнього.

Аналіз теорій соціальних відхилень. Вплив національної ментальності на теорію соціальних відхилень і розвиток Homo sapiens. Представлення моделі соціогенезу індивіда, що розкриває феноменологію соціальних відхилень на основі національного менталітету.

Дослідження тілесного досвіду людини і суспільства. Аналіз соціальних контурів персонального зусилля, що припускає розвиток тілесності і духовності суспільства. Культурні конструкції, що відтворюють аналогії між людським тілом і ментальними категоріями.

Соціальна ідентифікація як спосіб пізнання. Соціальна роль людини як елемента соціальних систем. Зміст поняття "ідентифікація особистості". Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу, основні течії та підходи до вивчення ідентифікації.

Показано, що в умовах пошуку виходу з надзвичайних ситуацій: пандемії та стихійні лиха, посилюється гносеологічна, праксеологічна та соціальна роль науки, зростає потреба в експертних рекомендаціях, активно використовуються принципи "відкритої науки".

Соціальна та когнітивна детермінованість трансформаційних процесів у освіті та формування посткласичних освітніх теорій і практик. Формування нової філософської парадигми освіти в контексті становлення філософії освіти як самостійної галузі знань.

Нарис розвитку та становлення суспільно-історичного буття людини. Розуміння витоків формування світоглядницької метаморфози. Огляд форм людської свідомості та об'єктивності. Характеристика основних концепцій суспільного життя у сучасній філософії.

Опис модерних філософських рефлексій образу спостерігача, його суспільних смислів. Конотації спостереження в індустріальному та постіндустріальному суспільстві та їхній вплив на соціальність. Суспільні смисли спостереження в інформаційному суспільстві.

Вивчення соціальності філософії мови німецького філософа Мартіна Гайдеґґера. Постійна апеляція до суспільного буття. Дослідження соціального аспекту екзистенціалізму. Використання повсякденної мови як "кодування" філософської мови соціальними змістами.